Ухвала

від 19.11.2014 по справі 2607/2520/2012

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2607/2520/2012

Категорія

У Х В А Л А

19 листопада 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Неганової Н. В. ,

при секретарі - Савіцькому Я. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 на дії та постанову про відкриття виконавчого провадження державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаною скаргою, посилаючись на те, що 08.11.2013 року Подільським районним судом м. Києва винесено рішення про стягнення на користь ОСОБА_2, як кредитора спадкодавця, зі спадкоємців ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 683 449 гривень 71 копійці. 27.02.2014 року рішення суду набрало законної сили. 26.03.2014 року за вказаним рішенням було видано виконавчий лист, за яким ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження. 01.04.2014 року заступником начальника ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві винесено постанову про арешт всього майна ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження. 03.10.2014 року виконавче провадження було закінчено, а оригінал виконавчого документу було відправлено до ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві через наявність у боржника майна в цьому районі, а саме квартири за адресою - АДРЕСА_1, яка не була набута заявницею в порядку спадкування, а відтак дії щодо звернення стягнення на неї скаржниця вважає незаконними. 10.10.2014 року державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві Аввакумовою Ю.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №45022363 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 683 449 гривень 71 копійки, про що заявниця дізналась 18.10.2014 року. ОСОБА_1 вважає зазначену постанову про відкриття провадження незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вважає, що задоволення вимог кредитора може відбуватися шляхом звернення стягнення лише на спадкове майно, а не шляхом стягнення суми боргу за рахунок будь-якого іншого майна спадкоємця. На думку заявниці, державний виконавець для задоволення вимог стягувача не може звернути стягнення на особисте майно спадкоємця, яке не входило до спадкової маси. ОСОБА_1 просить поновити їй строк на оскарження дій державного виконавця, визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві Аввакумової Ю.О. щодо відкриття 10.10.2014 року виконавчого провадження №45022363 та щодо звернення стягнення на особисте майно ОСОБА_1, а також просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві Аввакумової Ю.О. про відкриття виконавчого провадження №45022363 від 10.10.2014 року.

В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_6 підтримав скаргу з тих же підстав, просив скаргу задовольнити.

Представник ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві - державний виконавець Аввакумова Ю.О. в судовому засіданні зі скаргою не погодилась, пояснила, що скаржницею пропущений десятиденний строк на подачу скарги, просила відмовити в задоволенні скарги.

Стягувачка ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги, посилаючись на її необґрунтованість, просили відмовити в задоволенні скарги.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріли справи, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08.11.2013 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення суми, стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з кожного по 683 449 гривень 71 копійці (т. 4 а.с. 104 -107).

26.03.2014 року Подільським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з кожного по 683 449 гривень 71 копійці (т.5 а.с.34-35).

Постановою державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Ясінської К.М. за №ВП №42733833 від 03.10.2014 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2607/2520/2012, виданого 26.03.2014 року Подільським районним судом м. Києва, закінчено, оригінал виконавчого документа направлено до ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві для подальшого виконання за місцем знаходження майна боржника (т.5 а.с.36).

10.10.2014 року державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконаного провадження №45022363 з примусового виконання виконавчого листа №2607/2520/2012, виданого 26.03.2014 року Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми в розмірі 683 449 гривень 71 копійки (т.5 а.с.37 - копія постанови).

Копія цієї постанови направлена ОСОБА_1 10.10.2014 року (т.5 а.с. 38 - копія супровідного листа).

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що постанова про відкриття виконавчого провадження та дії державного виконавця є незаконними, оскільки постанова винесена за місцем знаходження майна боржниці, яке вона не успадковувала, а тому на це майно не може бути звернуто стягнення за виконавчим листом. З цих підстав і дії державного виконавця щодо звернення стягнення на особисте майно ОСОБА_1 є неправомірними.

Пунктом 1 частини 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Стягувачем ОСОБА_2 така заява була написана 09.10.2014 року.

Відповідно до ч. 1ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Стягувачка подала заяву про примусове виконання за місцезнаходженням майна боржниці.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Оскільки умови, викладені в ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», дотримані, суд вважає, що державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві Аввакумовою Ю.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №45022363 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 683 449 гривень 71 копійки правомірно і у відповідності до вимог закону.

Представник ОСОБА_8 в судовому засіданні не зазначив які саме норми Закону України «Про виконавче провадження» порушив державний виконавець.

За таких обставин, суд вважає, що підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві Аввакумової Ю.О. щодо відкриття 10.10.2014 року виконавчого провадження №45022363, а також визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві Аввакумової Ю.О. про відкриття виконавчого провадження №45022363 від 10.10.2014 року немає.

Що стосується визнання неправомірними дій державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві Аввакумової Ю.О. щодо звернення стягнення на особисте майно ОСОБА_1, то представник ОСОБА_8 не надав суду докази на підтвердження вчинення державним виконавцем таких дій.

Щодо пропущення строку на подачу скарги, то суд вважає за можливе поновити цей строк.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України,

суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та постанову про відкриття виконавчого провадження державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п»яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі, якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяН. В. Неганова