Постанова

від 12.11.2014 по справі 911/4319/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р. Справа№ 911/4319/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Власова Ю.Л.

Корсакової Г.В.

За участю представників:

Від позивача: Мовчан В.І.;

Від відповідача не з'явився;

Від апелянта: Діденко Ю.О., Грищенко І.С., Шулєпов С.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»

на ухвалу господарського суду Київської області від 08.10.2014

у справі № 911/4319/14 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Приватного підприємства "Ремсервіс"

до Приватного акціонерного товариства "Ренесанс"

про стягнення 17 135 468, 30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2014 в справі № 911/4319/14 задоволено заяву Приватного підприємства "Ремсервіс" про забезпечення позову, а саме, до винесення господарським судом рішення по суті, накладено арешт на нерухоме майно Приватного акціонерного товариства "Ренесанс":

- будівлі адміністративно - виробничого комплексу, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 24;

- офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номерами 156, 157, 158, 464, 466, 468, 469, 470, 471, 472, 474, 475, 476, 477, 481, 483, 484, 485, 486, 487, 488, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 506, 510, 511, 512, 513, 514;

- офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві,153, 154, 155, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 172, 173, 174, 175, 518, 519, 520;

- майстерню для дрібного ремонту по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номером 490;

- магазин промислових товарів по вул.. Механізаторів,2 у м.Києві за номером 501.

Ухвала суду мотивована обґрунтованістю посилань підприємства на те, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може призвести до неможливості відновити порушені права позивача (у разі задоволення позову) і, як наслідок, утруднить чи зробить неможливим виконання рішення у даній справі. Крім того, судом враховано і зв'язок між заявленим позивачем заходом до забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно відповідача) та предметом позову (стягнення грошових коштів за договором генерального підряду на роботи по об'єкту «Реконструкція приміщень 2-3 поверхів житлового будинку по вул. Механізаторів, 2 та 2-4 поверхів житлового будинку по вул. Механізаторів, 2-А у Солом'янському районі м. Києва» № ИЗУ-ПЕР-1 від 18.10.2012р.) і можливих судових витрат.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ "Альфа-Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 08.10.2014 у справі № 911/4319/14 - скасувати та постановити ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що внаслідок винесення оскаржуваної ухвали, права апелянта є порушеними, що згідно статті 106 Господарського процесуального кодексу України наділяє його правами щодо оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 08.10.2014 в справі № 911/4319/14. Зокрема, апелянт наголошував на тому, що оскаржуваною ухвалою накладено арешт на нерухоме майно, яке було передано відповідачем в іпотеку за договорами іпотеки в забезпечення кредитних договорів, за якими апелянт набув прав іпотекодержателя, і щодо якого рішеннями господарського суду міста Києва від 02.10.2014 № 910/16981/14 та від 02.10.2014 № 910/17180/14 звернуто стягнення шляхом визнання за ПАТ «Альфа-Банк» права власності на спірне нерухоме майно. В свою чергу, накладення оскаржуваною ухвалою арешту на нерухоме майно, на яке звернуто стягнення шляхом визнання за ПАТ «Альфа-Банк» права власності на нього, фактично позбавляє останнього реалізувати свої пріоритетні права іпотекодержателя згідно Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу господарського суду Київської області від 08.10.2014 у справі № 911/4319/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р., для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 Публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Київської області від 08.10.2014 по справі № 911/4319/14, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу господарського суду Київської області від 08.10.2014 по справі № 911/4319/14 прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження, розгляд справи № 911/4319/14 призначено на 05.11.2014.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. від 05.11.2014 справу № 911/4319/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 справу № 911/4319/14 прийнято до провадження колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В., апеляційний розгляд вирішено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 05.11.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 апеляційний розгляд справи № 911/4319/14 відкладено до 12.11.2014.

Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції 12.11.2014 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2014 в справі № 911/4319/14 скасувати та відмовити Приватному підприємству "Ремсервіс" у задоволенні заяви про забезпечення позову щодо накладення арешту на будівлі адміністративно - виробничого комплексу, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 24; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номерами 156, 157, 158, 464, 466, 468, 469, 470, 471, 472, 474, 475, 476, 477, 481, 483, 484, 485, 486, 487, 488, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 506, 510, 511, 512, 513, 514; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві,153, 154, 155, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 172, 173, 174, 175, 518, 519, 520; майстерню для дрібного ремонту по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номером 490; магазин промислових товарів по вул. Механізаторів,2 у м.Києві за номером 501.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 12.11.2014 заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2014 в справі № 911/4319/14.

Також, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, ПП «Ремсервіс» вказувало на те, що ПАТ «Альфа-Банк» не є ні стороною, ні учасником судового процесу в справі № 911/4319/14, і жодних його прав не порушено, оскільки апелянт не має жодних прав на майно, на яке було накладено арешт оскаржуваною ухвалою, яка винесена з дотриманням норм як матеріального, так і процесуального права.

Відповідач в судове засідання 12.11.2014 представників в судове засідання не направив, причин неявки представників суд не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином за адресою свого місцезнаходження (поштове повідомлення про вручення 04116 11330740).

Дослідивши наявні матеріали, враховуючи те, що відповідач був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, і не був позбавлений права надати письмові пояснення по суті скарги шляхом їх надсилання на адресу суду поштовим відправленням, неявка представників відповідача не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, визначених ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідача.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Ч. 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

П. 5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17 травня 2011 року N 7, у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справи на підставі Конституції, інших актів законодавства України, міжнародних договорів України в порядку, передбаченому ГПК України.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Таким чином, кожна особа має право на судовий захист своїх інтересів.

Цій конституційній нормі вищої юридичної сили, у взаємозв'язку з приписом ст. 124 Конституції України, згідно з якою юрисдикція судів розповсюджується на усі правовідносини, які виникають в державі, відповідає право та обов'язок суду вживати усіх не заборонених прямо законом заходів до забезпечення своєчасного поновлення та захисту прав особи.

Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 Господарського процесуального кодексу України.

В силу п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог і застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При цьому, заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондується зі способами захисту порушеного права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має враховувати наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, до господарського суду Київської області передані на розгляд позовні вимоги про стягнення 17 135 468,30 грн. заборгованості за договором генерального підряду № ИЗУ-ПЕР-1 від 18.10.2012 на роботи по об'єкту «Реконструкція приміщень 2-3 поверхів житлового будинку по вул. Механізаторів, 2 та 2-4 поверхів житлового будинку по вул. Механізаторів, 2-А у Солом'янському районі м. Києва».

В обгрунтування позову позивач посилався на те, що відповідачем всупереч умов договору генерального підряду № ИЗУ-ПЕР-1 від 18.10.2012 не було здійснено у обумовлений договором строк оплату виконаних робіт.

Також, разом з позовом позивачем було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій позивач з метою уникнення підстав, що призведуть до неможливості виконання рішення суду, просив накласти арешт на нерухоме майно, що належить ПАТ «Ренесанс», а саме: будівлі адміністративно - виробничого комплексу, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 24; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номерами 156, 157, 158, 464, 466, 468, 469, 470, 471, 472, 474, 475, 476, 477, 481, 483, 484, 485, 486, 487, 488, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 506, 510, 511, 512, 513, 514; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві,153, 154, 155, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 172, 173, 174, 175, 518, 519, 520; майстерню для дрібного ремонту по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номером 490; магазин промислових товарів по вул. Механізаторів,2 у м.Києві за номером 501.

Заява обґрунтовувалась тим, що відповідач своїми листами на адресу позивача підтвердив обставину відсутності коштів для погашення існуючої заборгованості і вказував на те, що погасити борг перед позивачем він може зокрема шляхом продажу належного йому майна.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2014 в справі № 911/4319/14 задоволено заяву Приватного підприємства "Ремсервіс" про забезпечення позову, а саме, до винесення господарським судом рішення по суті, накладено арешт на нерухоме майно Приватного акціонерного товариства "Ренесанс":

- будівлі адміністративно - виробничого комплексу, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 24;

- офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номерами 156, 157, 158, 464, 466, 468, 469, 470, 471, 472, 474, 475, 476, 477, 481, 483, 484, 485, 486, 487, 488, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 506, 510, 511, 512, 513, 514;

- офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві,153, 154, 155, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 172, 173, 174, 175, 518, 519, 520;

- майстерню для дрібного ремонту по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номером 490;

- магазин промислових товарів по вул.. Механізаторів,2 у м.Києві за номером 501.

Суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали, дійшов до висновку про обґрунтованість припущення позивача щодо того, що в разі задоволення позову про стягнення заборгованості за договором генерального підряду № ИЗУ-ПЕР-1 від 18.10.2012 незадоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може призвести до порушення прав позивача.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, вважає наведений висновок передчасним та таким, що здійснений без урахування усіх обставин справи.

Так, накладаючи арешт на нерухоме майно: будівлі адміністративно - виробничого комплексу, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 24; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номерами 156, 157, 158, 464, 466, 468, 469, 470, 471, 472, 474, 475, 476, 477, 481, 483, 484, 485, 486, 487, 488, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 506, 510, 511, 512, 513, 514; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві,153, 154, 155, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 172, 173, 174, 175, 518, 519, 520; майстерню для дрібного ремонту по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номером 490; магазин промислових товарів по вул.. Механізаторів,2 у м.Києві за номером 501, суд першої інстанції виходив з того, що вказане майно належить ПАТ "Ренесанс".

Проте, як вбачається з наведених додатків до позовної заяви та наведених додатків до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, вони не містять жодних підтверджуючих документів, які б містили відомості про наявність у відповідача права власності на нерухоме майно, на яке було накладено арешт. Додані позивачем до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову листи відповідача про наявність у нього певної нерухомості, за рахунок продажу якої можливо б було погасити заборгованість за договором генерального підряду № ИЗУ-ПЕР-1 від 18.10.2012 - не є належними та допустимими доказами, які б підтверджували наявність у відповідача будь-яких прав власника на нерухоме майно.

В свою чергу, ПАТ «Альфа-Банк» для долучення до матеріалів апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 08.10.2014 в справі № 911/4319/14 надано копії наступних договорів:

- договору іпотеки від 22.10.2008, укладеного між ВАТ «Ренесанс», як іпотекодавцем, та Бенк ов Сайпрес Паблік кампані Лімітед, як іпотекодержателем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за № 2440, згідно якого іпотекодавцем передано іпотекодержателю в іпотеку будівлі адміністративно - виробничого комплексу, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 24 в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором;

- договору іпотеки від 01.02.2012, укладеного між ПАТ «Ренесанс», як іпотекодавцем, та Бенк ов Сайпрес Паблік кампані Лімітед, як іпотекодержателем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за № 569570, згідно якого іпотекодавцем передано іпотекодержателю в іпотеку офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, зокрема і , за номерами 156, 157, 158, 464, 466, 468, 469, 470, 471, 472, 474, 475, 476, 477, 481, 483, 484, 485, 486, 487, 488, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 506, 510, 511, 512, 513, 514; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві,153, 154, 155, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 172, 173, 174, 175, 518, 519, 520; майстерню для дрібного ремонту по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номером 490; магазин промислових товарів по вул. Механізаторів,2 у м.Києві за номером 501, в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором;

- Договори про передачу (відступлення) прав вимоги від 17.04.2014, за якими ПАТ «Альфа-Банк», як новий іпотекодержатель, набув від Бенк ов Сайпрес Паблік кампані Лімітед, як первісного іпотекодержателя, права вимоги як за кредитними договорами, так і за договорами іпотеки від 22.10.2008 та від 01.02.2012.

Так, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, що кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 33 названого закону, частиною 1 статті 20 Закону України "Про заставу" та домовленістю сторін, викладеною у п. 5.2. Договору іпотеки.

Статтею 589 Цивільного кодексу України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, про що сторони диспозитивно домовилися у п. 5.2. Договору іпотеки з урахуванням положень Кредитних договорів.

Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

В свою чергу, рішеннями Господарського суду міста Києва від 02.10.2014 в справі № 910/16981/14 та від 02.10.2014 в справі № 910/17180/14 в рахунок погашення заборгованості ПАТ «Ренессанс» за кредитними договорами звернуто стягнення на нерухоме майно шляхом визнання за ПАТ «Альфа-Банк», права власності на нерухоме майно, обумовлене у договорах іпотеки від 01.02.2012 та від 22.10.2008, зокрема на будівлі адміністративно - виробничого комплексу, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 24; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номерами 156, 157, 158, 464, 466, 468, 469, 470, 471, 472, 474, 475, 476, 477, 481, 483, 484, 485, 486, 487, 488, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 506, 510, 511, 512, 513, 514; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві,153, 154, 155, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 172, 173, 174, 175, 518, 519, 520; майстерню для дрібного ремонту по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номером 490; магазин промислових товарів по вул.. Механізаторів,2 у м.Києві за номером 501, права іпотекодержателя за якими апелянт набув згідно договорів про передачу (відступлення) прав вимоги від 17.04.2014.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що права та охоронювані законом інтереси ПАТ «Альфа-Банк» порушені оскаржуваною ухвалою, оскільки ухвалою накладено арешт на нерухоме майно, а саме: будівлі адміністративно - виробничого комплексу, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 24; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номерами 156, 157, 158, 464, 466, 468, 469, 470, 471, 472, 474, 475, 476, 477, 481, 483, 484, 485, 486, 487, 488, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 506, 510, 511, 512, 513, 514; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві,153, 154, 155, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 172, 173, 174, 175, 518, 519, 520; майстерню для дрібного ремонту по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номером 490; магазин промислових товарів по вул.. Механізаторів,2 у м.Києві за номером 501, яке перебувало в іпотеці за договорами іпотеки від 01.02.2012 та від 22.10.2008, за якими ПАТ «Альфа-Банк» набув прав іпотекодержателя згідно договорів про передачу (відступлення) прав вимоги від 17.04.2014, і щодо якого рішеннями господарського суду міста Києва від 02.10.2014 № 910/16981/14 та від 02.10.2014 № 910/17180/14 звернуто стягнення шляхом визнання за ПАТ «Альфа-Банк» права власності на наведене нерухоме майно.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що вжитий судом першої інстанції вид заходу до забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно не відповідає заявленим позовним вимогам про стягнення коштів, що суперечить зокрема частині шостій статті 67 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Довод позивача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що ПАТ «Альфа-Банк» не є ні стороною, ні учасником судового процесу в справі № 911/4319/14 - не є підставою для відмови у захисті порушених прав особи, що зокрема узгоджується і з ч. 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Таким чином, процесуальний закон передбачає можливість оскарження ухвали, яка є формою процесуального рішення суду, особою, яка не брала участі у справі, але господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та без урахування того, що заявником не було доведено обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та з порушенням норм процесуального права, зокрема статті 67 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, оскаржуваною ухвалою порушено права особи, що не була учасником судового процесу - ПАТ «Альфа-Банк».

З огляду на встановлене вище судова колегія дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів до забезпечення позову згідно ухвали Господарського суду Київської області від 08.10.2014 в справі № 911/4319/14, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги ПАТ «Альфа-Банк» знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому вказана ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п. 1, п. 2, п. 4 ч. 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, а у задоволенні заяви ПП «Ремсервіс» про вжиття заходів до забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подачу ПАТ «Альфа-Банк» апеляційної скарги підлягає стягненню з ПП «Ремсервіс».

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2014 в справі № 911/4319/14 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 08.10.2014 в справі № 911/4319/14 про вжиття заходів до забезпечення позову - скасувати.

3. У задоволенні заяви Приватного підприємства "Ремсервіс" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Приватного акціонерного товариства "Ренесанс": будівлю адміністративно - виробничого комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 24; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номерами 156, 157, 158, 464, 466, 468, 469, 470, 471, 472, 474, 475, 476, 477, 481, 483, 484, 485, 486, 487, 488, 491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 506, 510, 511, 512, 513, 514; офіси по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві,153, 154, 155, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 172, 173, 174, 175, 518, 519, 520; майстерню для дрібного ремонту по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, за номером 490; магазин промислових товарів по вул.. Механізаторів,2 у м.Києві за номером 501 - відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Ремсервіс» (код 24250055; місцезнаходження: 03150 м.Київ, вул. Димитрова,14-Б) на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (код 23494714; місцезнаходження: 01001 м.Київ, вул. Десятинна, 4/6) судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду в сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. Видачу наказу на виконання постанови у наведеній частині доручити місцевому господарському суду.

5. Матеріали апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 08.10.2014 в справі № 911/4319/14- повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Ю.Л. Власов

Г.В. Корсакова