Постанова

від 18.11.2014 по справі 17/369

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Справа № 17/369

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. (доповідач) і Палій В.В.,

розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва, м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2014

за скаргою комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва

на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Києві (далі - Відділ), м. Київ,

зі справи № 17/369

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - Товариство), м. Київ,

до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (далі - Підприємство)

про стягнення 3 639 762,09 грн.,

за участю представників:

Товариства - Шатун С.С.,

Підприємства - Острової В.В., Турченка Д.Л.,

Відділу - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу та просило зобов'язати Відділ зняти арешт з майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладені в процесі здійснення виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2014 (суддя Пінчук В.І.) скаргу Підприємства на дії Відділу задоволено. Прийняте судове рішення з посиланням на приписи статей 49, 50 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606) мотивовано відсутністю у Відділу в даному випадку належних підстав для відмови в знятті арешту з майна Підприємства та заборони на його відчуження, оскільки виконавче провадження підлягає завершенню внаслідок визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 (колегія суддів у складі: Дикунська С.Я. - головуючий суддя, судді Алданова С.О., Коршун Н.М) названу ухвалу місцевого суду від 24.07.2014 зі справи скасовано, а в задоволенні скарги Товариства на дії Відділу - відмовлено. Прийняту апеляційним судом постанову з посиланням на приписи статті 50 Закону № 606 мотивовано наявністю передбачених законом винятків для зняття арешту з майна та скасування заборони на його відчуження, зокрема, у випадку нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить зазначену постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням та неправильним застосуванням норм Закону № 606, а згадану ухвалу місцевого суду залишити в силі.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило відмовити Підприємству в задоволенні його вимог.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення місцевим і апеляційним господарськими судами обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників Товариства та Підприємства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до пункту 2 частини першої стаття 49 Закону № 606 виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Частиною другою статті 50 Закону № 606 встановлено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно ж з частиною першою статті 50 цього Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій ), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Отже, суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, повно та всебічно дослідивши фактичні обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дав необхідну оцінку, без порушення норм матеріального і процесуального права та з наведенням у оскаржуваній постанові необхідного мотивування, встановивши наявність передбачених законом обмежень, які унеможливлюють зняття арешту з майна відповідача та скасування заборони на його відчуження, дійшов обґрунтованих висновків щодо відсутності в даному випадку підстав для задоволення скарги Підприємства на дії Відділу.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваній постанові суду.

Таким чином постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 , 121 2 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 зі справи № 17/369 залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій