Ухвала

від 10.11.2014 по справі 820/9871/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 р.Справа № 820/9871/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. по справі № 820/9871/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс" до Харківської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

22.05.2014 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Антекс" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Харківської митниці Міндоходів (далі - відповідач), визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000575/2 від 23.04.2014 року відповідача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000575/2 від 23.04.2014 року.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачем для митного оформлення до відповідача подана електронна митна декларація №807100000/2014/016402 від 23.04.2014 року, в якій визначена ціна товару за ціною договору.

Крім цього, позивачем до відповідача надані наступні документи,а саме: рахунок-фактура виробника товару, прайс-лист відправника товару на 14.04.2014 року, інвойс №78 від 14.04.2014 року, специфікація № 78 від 14.04.2014 року, декларація про відповідність (реєстраційний номер UA/002/D04746-14), копія митної декларації країни відправника (14С255000022ВІМЕ97), зовнішньоекономічний договір з додатками, лист відправника товару від 17.04.2014 року.

За підсумками розгляду наведених вище документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 80700003/2014/000575/2 від 23.04.2014 року, в якій визначено, що в поданих позивачем документах відсутні відомості, що підтверджають числові значення складових митної вартості товарів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що у митному органі наявний обов"язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обгрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Окрім цього, суд першої інстанції відмітив, що для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв"язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов"язана обгрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв"язку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 55 Митного кодексу України, у разі прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості, воно обов'язково має містити, в тому числі, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також посилання на наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

За приписами частин тринадцять та чотирнадцять статті 58 МК України, за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти колегії суддів до висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Однак законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні.

Такими імперативними умовами є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та/або існування обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

З аналізу вказаних вище норм закону також слідує, що у митного органу наявний обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем в межах контракту №1 від 07.02.2010 року, укладеного з фірмою VIA GmbH, за специфікацією №78 від 14.04.2014 року на митну територію України ввезений товар.

Розмитнення даного товару відбулось на підставі електронної митної декларації №807100000/20143/016402.

Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/000575/2 від 23.04.2014 року стали відомості про цінову інформацію про товар під час митного оформлення Львівською митницею Міндоходів товару позивача за митною декларацією №209140000/2014/8997 від 26.03.2014 року, за даним контрактом.

Колегія суддів відзначає, що оскаржуване рішення не містить посилань на конкретні розбіжності що виявлені митницею в ході митного оформлення в наданих позивачем документах.

Проте, матеріали справи свідчать, що позивачем після проведеної консультації з митницею були надані письмові пояснення з приводу неможливості надати у встановлений строк витребувані документи, у зв"язку зі отриманням відповіді на запит до Львівської митниці, та здійснення митного оформлення у Львівській митниці представником позивача - ПП "Галтранс-Логістик".

Надані до суду першої інстанції документи підтверджують наведені вище доводи позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сама по собі інформація з раніше поданої позивачем митної декларації щодо вищої митної вартості ідентичних товарів не є достатнім обгрунтованим докази взаємопов"язаності покупця і продавця, яка вплинула на митну вартість товару.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. по справі № 820/9871/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 17.11.2014 р.