Ухвала

від 11.11.2014 по справі 816/2608/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 р.Справа № 816/2608/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Зарицької Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2014р. по справі № 816/2608/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Інтелект-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава-Інтелект-Сервіс", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2014 року №0000232301 та від 13.05.2014 року №0000222301.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2014р. по справі №816/2608/14 вимоги позивача були задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0000232301 від 13 лютого 2014 року. В частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0000222301 від 13 травня 2014 року - позовні вимоги залишені без розгляду.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2014р. по справі №816/2608/14 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2014р. по справі №816/2608/14 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача № 3083/16-01-22-01-09/23560463 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс", код ЄДРПОУ 23560463 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року", в якому зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року - підприємством занижено податок на прибуток в сумі 327146 грн., в т.ч. за 2 кв. 2010 року - 31250 грн., за 3 кв. 2010 року - 79167 грн., за - кв. 2010 року - 216458 грн., за 1 кв. 2011 року - 271 грн.;

- статті 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6, статті 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, на порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 статті 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року - підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 557394 грн., в т.ч. за червень 2010 року - 25000грн., за жовтень 2010 року - 30000 грн., за листопад 2010 року -33167 грн., за грудень 2010 року - 110000грн., за серпень 2011 року - 12427 грн., за вересень 2012 року - 55438грн., за жовтень 2012 року - 83787 грн., за листопад 2012 року - 67112 грн., за грудень 2012 року - 140463 грн.;

- пп.164.2.11 п.164.2 ст.164, пп.164.2.17 п. 164.2 ст.164, п.170.9 ст.170, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, у результаті чого занижено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на суму 972,18 грн., в тому числі по звітних періодах: IV кв. 2010 року - 7,84 грн., 2011 року - 537,82 грн. (І-ІІ кв. 2011 року - 331,10 грн., ІІІ-IV кв. 2011 року - 206,72 грн.), І-IV кв. 2012 року - 426,52 грн.;

- п.19.2 статті 19 ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 pоку № 889-ІV із змінами та доповненнями, "Порядок заповнення податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" зареєстрованого в Мінюсті України 22.10.03 року за № 960/8281 із змінами та доповненнями; п.2 ст.9 р.4 ЗУ "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" № 320/94-ВР від 22.12.94 року Порушення п.119.2 статті 119. п.176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями, та Порядок заповнення податкового розрахунку суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (за формою 1ДФ), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784. Підприємству необхідно по закінченню перевірки надати до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області коригування податкових розрахунків за формою 1- ДФ за IV кв. 2010 року, І-ІV кв. 2011 року та І-ІV кв. 2012 року;

- пп. 2.11 п.2, пп.3.1, 3.2 п.3, 7,39, 7.41 п.7 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 зі змінами і доповненнями, а саме проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 1084,13грн;

- пп. 2.11 п.2, пп. 7.39, 7.40, 7.42, 7.44 п.7 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 із змінами та доповненнями, а саме перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки на загальну суму 1000,00 грн.;

- порушення пп. 2.6 п.2, пп. 7.15 п.7 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в У країні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 із змінами та доповненнями встановлено не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівки в касі підприємства на суму 550,00 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 13.02.2014 року № 0000232301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 480283,75 грн. (в т/ч за основним платежем - 384227,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 96056,75 грн.);

- від 13.02.2014 року № 0000222301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 408865,75 грн. (в т.ч. за основним платежем 327146,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 81719,75 грн.).

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Відповідно до приєднаних до матеріалів справи документів 01.01.2010 року укладено договір №0610/10 про надання послуг, згідно якого "Замовник" - ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" дає завдання "Виконавцеві" - ТОВ "Вега Інтер", а Виконавець приймає на себе обов'язки надавати Замовнику відповідно до його завдання послуги з тестування програмного забезпечення, профілактичного обслуговування та настроювання офісного обладнання у виробничих приміщеннях Замовника за період січень 2010 року - червень 2010 року. /а.с.223, том1/.

За надання послуг Замовник сплатив Виконавцеві 150000,00 грн. після підписання акта здавання-приймання наданих послуг. Загальна ціна послуг складає 150000,00 грн., в т.ч. ПДВ 25000,00 грн. Внаслідок чого Замовник правомірно занизив ПДВ за червень 2010 року в сумі 25000,00 грн. /а.с.226-228, том1/.

Розрахунки ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" з ТОВ "Вега Інтер" за виконані послуги проведені безготівковим шляхом, станом на 31.12.2012 року, заборгованість ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" перед ТОВ "Вега Інтер", код 36274107 відсутня.

Послуга, яку отримував ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" від ТОВ "Вега Інтер" за договором від 01.01.2010 року про надання послуг №0610/10 направлена на отримання економічного ефекту, оскільки завдяки цій послузі персонал підприємства зміг більш оперативно, ефективно вирішувати питання пов'язані з обліком клієнтів та т.п. Дана послуга призначена та використовувалась ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" не для перепродажу, а для використання у власній господарській діяльності, для її вдосконалення та покращення, що в подальшому надавало нам можливість мати економічну мету та отримувати економічну вигоду від тих видів послуг, які надавалися та надаються клієнтам (контрагентам).

Податкова накладна №202 від 30.06.2010 року, виписана ТОВ "Вега Інтер" для документального оформлення господарських ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначеного документу податкового органу відсутні.

До матеріалів справи приєднаний витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців по ТОВ "Вега Інтер" станом на 08.07.2014 pоку, з якого вбачається, що дане підприємство є діючим та знаходиться за адресою: 94000, Луганська область, м. Стаханов, вул. Островського, будинок 12, та надано копію витягу з сайту Міністерства доходів і зборів України по ТОВ "Вега Інтер" станом на 10.07.2014 року в підтвердження факту анулювання реєстрації платника ПДВ 01.03.2011 pоку, тобто в період здійснення операцій між ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" та ТОВ "Вега-Інтер" з січня 2010 року по червень 2010 року свідоцтво платника ПДВ останнього було діючим. /а.с.219-222, том 1/.

В матеріалах справи міститься рішення Господарського суду Полтавської області по справі №917/229/14 від 20.03.2014 року /а.с.180-181/ за позовом ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" до ТОВ "Вега-Інтер", ПП "Регіон-Трейд" про стягнення грошових коштів у сумі 56250,00 грн. які донараховані позивачу ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області за договором № 0610/10 від 01.01.2010 р., згідно акту перевірки №3083/16-01-22-01-09/23560463 від 27.12.2013 року та як наслідок включені в податкові повідомлення-рішення від 13.02.2014 року № 0000232301 та від 13.02.2014 року №0000222301, встановлено преюдиційні факти, що не потребують доказування, зокрема підтвердження факту надання послуги та отримання грошових коштів за надану послугу. Судом встановлено, що придбання послуг підтверджується договорами, податковими накладними, платіжними дорученнями, актами наданих послуг, а також іншими належними доказами, відсутні будь які умисні дії ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс", направлені на ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемних правочинів. Первинні документи фіксують факти реального здійснення оподатковуваних господарських операцій, та містять всі необхідні реквізити.

Отже реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Вега Інтер" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, угода виконана в повному обсязі.

03.01.2011 року між "Полтава-Інтелект-Сервіс" , як Партнером, та ПП "Логос", як Виконавцем, укладено партнерський договір № 03/01-11 від 03.01.2011 pоку, згідно з яким партнер доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати роботи по обслуговуванню програмних продуктів по ІСПРО, "БЕСТЗВІТ", "Ліга Закон", "M.E.Doc", "Динай" та інших систем, які обслуговує Партнер на основі договорів обслуговування з кінцевим клієнтом а також навчанню роботі з програмним забезпеченням та консультуванню співробітників Партнера.

На підтвердження реальності виконання умов договору надано додаткову угоду від 30.12.2011 року до партнерського договору №03/01-11 від 03.01.2011 року /а.с.233, том1/, акт надання послуги від 02.08.2011 року №АП-0001254 /а.с.234, том1/,

За надання послуг Партнер сплатив Виконавцю за період який перевірявся податковим органом грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученням які долучено до матеріалів справи. Партнер отримував послуги згідно актів виконаних робіт, внаслідок чого правомірно занизив ПДВ за серпень 2011 року в сумі 12427 грн., за вересень 2012 року в сумі 55438 грн., за жовтень 2012 року в сумі 83787 грн., за листопад 2012 року в сумі 67112 грн., за грудень 2012 року в сумі 140463 грн., та податок на прибуток за 1 кв.2011 р. в сумі 271 грн.

В підтвердження реальності виконання умов договору № 03/01-11 від 03.01.2011 pоку до матеріалів справи приєднані копії первинної бухгалтерської документації, а саме: податкові накладні, акти надання послуг, платіжні доручення. /а.с.1-117, том2/.

Порушень в оформленні первинних бухгалтерських документів перевіркою не виявлено. Результат вищевказаних господарських відносин в повному обсязі відображено в бухгалтерському та податковому обліках ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс", що не заперечується податковим органом в ході перевірки.

Позивач зазначає, що завдяки послугам, які надавалися ПП "Логос", ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" здійснювало оновлення та актуалізацію комп'ютерних систем, тобто надавало послуги у сфері інформатизації кінцевим клієнтам. Позивачем було надано послуги у сфері інформатизації понад 5000 клієнтам, які є користувачами Систем, що неможливо було б здійснити без отриманих послуг від ПП "Логос".

В підтвердження факту надання послуг у сфері інформатизації клієнтам (кінцевим споживачам) надано копії договорів та первинної бухгалтерської документації до них починаючи з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року. /а.с.118-250, том2, а.с.1-148, том3/.

Отже реальність господарської операції між позивачем та ПП "Логос" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, угода виконана в повному обсязі.

Посилання контролюючого органу на відомості, викладені в акті ДПІ у Шевченківсько районі ГУ Міндоходів у м. Києва від 04.12.2013 року № 4725/7/35624377 про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП "Логос", на який посилається перевіряючий, не може вважатись належним доказом правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення, оскільки отримання контролюючим органом акта перевірки контрагента платника податків, в якому викладені висновки про вчинення таким контрагентом нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий контролюючий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, адже акт перевірки не є документом, що підтверджує наявність порушень з боку позивача.

Висновки про відсутність за місцезнаходженням ПП "Логос" зроблено у вересні 2013 року. Однак у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців записів про це не здійснено. Проте, фінансово-господарські операції між позивачем та контрагентом відбувалися у 2011-2012 році, тому ймовірна відсутність за місцезнаходженням ПП "Логос" у 2013 році не може бути підставою для висновку щодо нереальності господарських операцій здійснених у 2010 році.

Слід зазначити, що Господарським судом Полтавської області в рішенні від 18.03.2014 року по справі № 917/231/14 /а.с.182, том1/ надавалась правова оцінка правовідносин між ПП "Логос" та ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" за партнерським договором № 03/01-11 від 03.01.2011 року Суд розглянувши позовні вимоги ПП "Логос" до ТОВ "Полтава-Інтелект-Сервіс" про стягнення боргу з оплати послуг, наданих на підставі партнерського договором № 03/01-11 від 03.01.2011 року за період 2011-2014 рік визнав їх обґрунтованими та задовольнив позов повністю.

Отже, в силу ч.1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, висновки Акту перевірки щодо порушення Позивачем 44, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198 Податкового кодексу України - відсутність факту реального вчинення господарських операцій та невідповідність первинних документів нормам законодавства, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту сформованого від підприємств ТОВ "Вега Інтер" та ПП "Логос" - є неправомірними та необґрунтованими.

Суд першої інстанції цілком правомірно послався на рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року, відповідно до якого платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем правомірність прийнятого повідомлення-рішення належним чином не доведена.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2014р. по справі № 816/2608/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П. Повний текст ухвали виготовлений 17.11.2014 р.