Ухвала

від 13.11.2014 по справі 822/2902/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2902/14

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

13 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

за участю секретаря судового засідання:Марцісь Ю.А.,

за участю представників сторін:

апелянта - Кундиловська М.М.

позивача - Доценко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз» до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - ДПІ у м. Хмельницькому) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.06.2014 року форми "Р" №0005952205/1297, №0006052205/1298 та 0027481705/1303.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 08.10.2014 року вказаний позов задовольнив частково, а саме визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 16.06.2014 року форми "Р" №0005952205/1297, а також податкове повідомлення-рішення від 16.06.2014 року форми "Р" №0006052205/1298 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 102521 грн. 00 коп., в тому числі: 68347 грн. 00 коп. - за основним платежем, 34174 грн.00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). В задоволені інших позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні представник податкового органу вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, окремо зауваживши, що фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками, тобто між суб'єктами господарювання здійснювались взаєморозрахунки без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, що не враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив та посилаючись на правомірність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив у її задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м.Хмельницькому з 17.03.2014 року по 15.05.2014 року проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ "Хмельницькгаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №2183/22-25-22-05/05395596 від 29.05.2014 року, відповідно до висновків якого, перевіркою встановлені порушення п.44.1 ст.44; п.138.2, 138.4, 138.8 ст.138; 139.1.9 п.139.1 ст.139; п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198; п.119.2 ст.119; п.п."б", "ґ" п.176.2 ст.176; п.51.1 ст.51; п.239.2 ст.239 ПК України.

На підставі висновків акту №2183/22-25-22-05/05395596 від 29.05.2014 року відповідачем прийняті вищевказані податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 16.06.2014 року.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та частковому задоволенні позову виходив з протиправності податкового повідомлення-рішення від 16.06.2014 року форми "Р" №0005952205/1297 та податкового повідомлення-рішення від 16.06.2014 року форми "Р" №0006052205/1298 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 102521 грн. 00 коп., в тому числі: 68347 грн. 00 коп. - за основним платежем, 34174 грн.00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), а відтак наявності правових підстав для їх скасування.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, на день укладення договорів поставки з зазначеними постачальниками та на період їх виконання державна реєстрація ДП "Пропан" ПАТ "Житомиргаз" та ПП "Спецпромрезерв" не скасована, що підтверджується спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 22.07.2014 року. Зазначені суб'єкти перебувають на податковому обліку та зареєстровані платниками податку на додану вартість.

На підтвердження здійснення господарської операції між ДП "Пропан" ПАТ "Житомиргаз" (код 30928236) та ПАТ "Хмельницькгаз", а також його оприбуткування та використання у власній господарській діяльності матеріали адміністративної справи містять: договір поставки зрідженого газу №46 від 02.01.2013 року, паспорт якості від 03.10.2013 року, видаткові та податкові накладні за жовтень 2013 року отримані від ДП "Пропан" ПАТ "Житомиргаз" (код 30928236), платіжні доручення на підтвердження перерахування коштів вказаному продавцю, виписку по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по контрагенту "ДП"Пропан" ПАТ "Житомиргаз" за жовтень 2013 року, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів), заправочні відомості, відомості видачі зрідженого газу "пропан-бутан" від ДП"Пропан", дорожні листи.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції судова колегія не бере до уваги посилання апелянта стосовно неможливості встановлення фактичного предмету поставки, внаслідок невідповідності коду УКТ ЗЕД зазначеного у видаткових накладних (код УКТ ЗЕД 2711190000), який не відповідає опису класифікатору товарів, оскільки відповідно до паспорту якості на газ вуглеводневий скраплений паливний для комунально-побутового споживання марки СПБТ ДСТУ 4047-2001, скраплений газ містить суміш пропану та бутану, метану, етану, який згідно п.3.4. ст.215 ПК України, присвоєно опису товару: "Скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном)", із класифікатором, яким визначено газ скраплений (зріджений) - код загальний 27111 та 2711190000 - газ скраплений (зріджений) - інший, так як чітко визначеного коду саме такої суміші газу УКТ ЗЕД не містить.

Такому ж опису товару відповідають ще 11 кодів із Українського класифікатора товарів зовнішньо-економічної діяльності (далі УКТ ЗЕД), а саме 2711121100, 2711121900, 2711129100, 2711129300, 2711129400, 2711129700, 2711131000, 2711133000, 2711139100, 2711139700, 2711140000, які в УКТ ЗЕД мають зовсім різні найменування (опис товару). Підпункт 3.4 статті 215 ПК України встановлює ставки акцизного збору на підакцизні товари, а саме на: нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються, як компоненти для моторних палив.

Таким чином судова колегія вважає безпідставними посилання відповідача на даний пункт ПК України при визначені коду товару згідно УКТ ЗЕД, оскільки такий узагальнюючий опис товару - "Скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном)" застосовується для визначення однакової ставки акцизного збору до різних товарів не лише за своїм складом, але й за кодами Українського класифікатора товарів зовнішньо економічної діяльності. Суміш пропану, бутану, метану та етану (із паспорта якості) відповідно до УКТ ЗЕД підпадає під код 2711190000 - "Гази нафтові та інші вуглеводні в газоподібному стані - скраплені (зріджені) - інші".

Виходячи з вищевикладеного, "Газ вуглеводневий скраплений паливний...", вказаний у паспорті якості та "Скраплений газ (код за УКТ ЗЕД 2711190000)", вказаний у накладних ДП "Пропан"ПАТ "Житомиргаз" (код 30928236) - це один і той самий товар, а не різні, як вказано в акті перевірки №2183/22-25-22-05/05395596 від 29.05.2014 року.

Отже, позиція ДПІ у м. Хмельницькому щодо невірного визначення класифікації коду товару, внаслідок чого не є можливим встановити фактичний предмет поставки є помилковою.

Крім того, як свідчать матеріали справи, на підтвердження здійснення господарської операції між КП "Водоканал" (код 02092644) та ПАТ "Хмельницькгаз" позивачем надані суду: рахунки №244 від 10.09.2013 року на 288,34 грн., в тому числі ПДВ 48,06 грн. та №245 від 12.09.2013 року на 288,34 грн., в тому числі ПДВ 48,06 грн.; оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"за вересень 2013 року; платіжні доручення: №524 від 10.09.2013 року та №526 від 12.09.2013 року, податкові накладні : №30 від 12.09.2013 року на суму 288,34 грн., в тому числі ПДВ 48,06 грн., №32 від 30.09.2013 року №32 на суму 288,34 грн., в тому числі ПДВ 48,06 грн..

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1., п. 138.2, п. 138 8 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Досліджуючи правомірність формування позивачем витрат, що враховуються при визначені об`єкту оподаткування по господарських операціях з придбання ТМЦ (зрідженого газу шляхом заправки автомобіля) у ДП "Пропан" ПАТ "Житомиргаз" (код 30928236) і надання послуг КП "Водоканал" (код 02092644), суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем надано належні докази на підтвердження реального характеру відносин позивача з вказаними контрагентами, використання придбаного товару у власній господарській діяльності, а тому ПАТ "Хмельницькгаз" правомірно відповідно до вимог ПК України віднесено до складу витрат, які враховуються при визначені об`єкта оподаткування, вартість придбаних товарів та послуг у вказаних контрагентів.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта на відсутність господарської операції між позивачем та ДП "Пропан" ПАТ "Житомиргаз" (код 30928236) і надання послуг КП "Водоканал" (код 02092644), оскільки ПАТ "Хмельницькгаз" надані суду докази, які підтверджують зміни у власному капіталі та зобов'язаннях як платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю по вказаних господарських операціях, що спростовує доводи наведені в апеляційній скарзі.

Крім того суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи скаржника стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення від 16.06.2014 року форми "Р" №0006052205/1298 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 102521 грн. 00 коп., з підстав нижчевикладеного.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що позивач за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, включив до податкового кредиту відповідного звітного періоду податок на додану вартість на загальну суму 72874 грн., на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Спецпромрезерв", ДП "Пропан" ПАТ "Житомиргаз", КП "Водоканал" та МКП ЖКК "Будівельник". Формування податкового кредиту з ПДВ частково підтверджується також податковими деклараціями з ПДВ та реєстрами виданих податкових накладних за вказані періоди.

В апеляційній сказі ДПІ у м.Хмельницькому зауважує про те, що ПАТ "Хмельницькгаз" безпідставно внесено до складу податкового кредиту суму 5 289 грн. в жовтні 2012 року по господарських операціях з ПП "Спецпромрезерв", що підтверджується актами перевірки Кременчуцької ОДПІ (акт №9/22.5-12/24392571 від 03.01.2013 року, про неможливість проведення зустрічної звірки) та Хмельницької МДПІ (акт №208/220/31716448 від 27.03.2013 року), відповідно до яких було встановлено господарські відносини між ПП "Воз'єднання" та ТОВ "ВО Продтранссервіс", ТОВ "ВО Продтранссервіс" та ПП "Спецпромрезерв".

На думку податкового органу, встановлено документування операцій ПП "Спецпромрезерв" та ТОВ "ВО Продсервіс" по регістрах бухгалтерського обліку, внаслідок чого первинні документи ТОВ "ВО Продтранссервіс" визнано такими, що не є підставою для формування податкових кредитів, та як наслідок визнано податкові накладні, видані ПП "Спецпромрезерв" такими, що не дають право ПАТ "Хмельницькгаз" формувати податковий кредит по господарських операціях з ПП "Спецпромрезерв".

Надаючи правову оцінку вказаним доводам скаржника судова колегія зауважує про необов'язковість такої передумови для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань, як визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

На підтвердження господарської операції між ПАТ "Хмельницькгаз" та ПП "Спецпромрезерв", позивачем надані суду: податкові накладні, договір купівлі-продажу №7 від 07.06.2012 року, оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення на підтвердження оплати за придбаний товар.

Крім того, реальність здійснення господарських операцій з придбання товарів/послуг ПАТ "Хмельницькгаз" у ДП "Пропан" ПАТ "Житомиргаз" та КП "Водоканал" підтверджується зазначеними вище первинними бухгалтерськими документами, а також встановленою судом правомірністю віднесення позивачем здійснених витрат на їх придбання до витрат, що враховуються при визначені об`єкту оподаткування .

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару або надання послуги.

В той же час наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо наведені у таких документах відомості не відповідають дійсності внаслідок операцій які не мали реального виконання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність визнання протиправним і скасування від 16.06.2014 року форми "Р" №0006052205/1298 в цій частині.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 18 листопада 2014 року .

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Залімський І. Г.

Сушко О.О.