Ухвала

від 20.11.2014 по справі 825/3462/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А У Х В А Л А

20 листопада 2014 року Чернігів Справа № 825/3462/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Ул'яничеві М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Руденок Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Козелецькому районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної казначейської служби України у Козелецькому районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено наступне.

Положеннями частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Згідно з частиною першою статті 3 вказаного Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу.

Отже, зазначеними нормами права встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ має виконуватися органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, тобто в даному випадку відповідачем.

Обставини справи свідчать, що Управлінням Державної казначейської служби України у Козелецькому районі Чернігівської області не в повному обсязі здійснено виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 у справі № 825/2569/14, якою суд постановив стягнути з Відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані основну та додаткову відпустки за період часу з 13.11.2007 по 16.07.2014 в розмірі 40819,20 грн.

Так, Управлінням Державної казначейської служби України у Козелецькому районі Чернігівської з посиланням на необхідність сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 6272,37 грн. та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2489,97 грн. проведено безспірне списання коштів з рахунку Відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області на користь ОСОБА_1 в сумі 32056,86 грн., тобто значно менше, ніж визначено в резолютивній частині постанови.

Таким чином, всупереч наведеним положенням закону, якими визначено обов'язок органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів неухильно виконувати приписи судового рішення, яке набрало законної сили, відповідач, самостійно здійснюючи обрахування податку із суми, яка підлягала стягненню за судовим рішенням, вдався до заходів, якими фактично змінив порядок виконання судового рішення.

Не залишається поза увагою й те, що начальник Управління Державної казначейської служби України у Козелецькому районі Чернігівської області Пальчик С.В. не звертався до суду з заявою про роз'яснення судового рішення.

Разом з тим, повноваження щодо роз'яснення судового рішення, згідно приписів статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, віднесено до компетенції суду.

У відповідності до вимог частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невиконання судового рішення свідчить про порушення вимог закону з боку посадових осіб Управління Державної казначейської служби України у Козелецькому районі Чернігівської області та про неналежний контроль за їх діяльністю з боку начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області.

Суд звертає увагу, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина перша статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Враховуючи викладене, суд вважає, що є підстави для направлення Голові Державної казначейської служби України окремої ухвали для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.

Керуючись ст.ст. 165, 166 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Постановити окрему ухвалу в даній адміністративній справі.

2. Направити окрему ухвалу Голові Державної казначейської служби України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

3. Не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали письмово проінформувати Чернігівський окружний адміністративний суд про результати розгляду окремої ухвали та вжиті заходи.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статі 166 Кодексу адміністративного судочинства України окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується, до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Непочатих