Ухвала

від 19.11.2014 по справі 0907/19034/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0907/19034/2012

Провадження № 22-ц/779/2104/2014

Категорія 44

Головуючий у 1 інстанції Островський Л.Є.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Мелінишин Г.П.

суддів: Матківського Р.Й., Шалаути Г.І.

секретаря: Бойчука Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПП «Торговий дім «Столичний ЛТД» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення, позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Керамікбудсервіс», ТОВ «Агрохімхолдінг», ПП «Торговий дім «Столичний ЛТД» про визнання недійсними правочинів, переведення прав та обов'язків покупця нерухомого майна за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 23 січня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

В серпні 2010 року ТОВ «Керамікбудсервіс» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення.

Ухвалами Івано-Франківського міського суду від 15 квітня 2013 року до участі в справі залучено правонаступника позивача - ПП «Торговий дім «Столичний ЛТД» та в якості співвідповідача - ОСОБА_3

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ТОВ «Керамікбудсервіс», ТОВ «Агрохімхолдінг», ПП «Торговий дім «Столичний ЛТД» про визнання недійсними правочинів, переведення прав та обов'язків покупця нерухомого майна.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 26 листопада 2013 року позови об'єднано в одне провадження.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 січня 2014 року позов ПП «Торговий дім «Столичний ЛТД» задоволено. Усунуто перешкоди у здійсненні ПП «Торговий дім «Столичний ЛТД» права користування та розпорядження квартирою по вул. Толстого, 2/15 в м. Івано-Франківську, виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із вказаної квартири та знято їх із реєстраційного обліку за цією адресою. В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При вирішенні спору суд не врахував, що договір оренди житлового приміщення з правом викупу укладено 10.08.2005 року терміном на сім років, тоді як позов про виселення подано в суд до закінчення його дії. Отже, в суду не було підстав для задоволення позову в цій частині. Крім того, посилаючись на нікчемність положень договору оренди квартири суд одночасно встановив факт його дії до 10.08.2012 року та прийшов до висновку про небажання позивача продовжити його дію на новий строк.

З цих підстав просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ПП «Торговий дім «Столичний ЛТД» відмовити, а позов ОСОБА_2 задовольнити.

Розгляд справи судом відкладався неодноразово, в тому числі, і за клопотанням представника апелянта (а.с.119 т.2).

В засідання апеляційного суду апелянт та її представник, ОСОБА_2 та її представник не з'явилися повторно, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь в справ, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Враховуючи вищенаведені обставини та положення ст. 305 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності.

Представники ПП «Торговий дім «Столичний ЛТД» доводів скарги не визнали посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Задовольняючи позов ПП «Торговий дім «Столичний ЛТД» суд першої інстанції виходив з того, що положення п. п. 2.1.2., 4.3 договору оренди спірної квартири є нікчемними, крім того строк дії договору закінчився. Оскільки відповідачі проживають в спірній квартирі без достатніх правових підстав, в добровільному порядку звільнити житлове приміщення відмовляються, тому порушене право власності позивача підлягає судовому захисту в обраний ним спосіб. Натомість, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд виходив з того, що при відсутності доказів продовження дії договору оренди позивач не має переважного права перед іншими особами на придбання спірної квартири, а інших підстав визнання недійсними договорів купівлі-продажу цієї квартири нею не наведено.

Вислухавши доповідача, пояснення представників ПП «Торговий дім «Столичний ЛТД», перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради від 14.09.2005 року, ТзОВ «Керамікбудсервіс» є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.15-16 т.1).

В подальшому, 22 лютого 2013 року відповідно до договору купівлі-продажу ТзОВ «Керамікбудсервіс» продав вказану квартиру ТзОВ «Агрохімхолдінг», а останній на підставі договору купівлі - продажу від 07 березня 2013 року відчужив її ПП «Торговий дім «Столичний ЛТД» (а.с.94-99 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу №106-к від 09 серпня 2005 року ОСОБА_2 з 09.08.2005 року прийнято на роботу в ТзОВ «Керамікбудсервіс» головним технологом (а.с.18 т.1).

10 серпня 2005 року між ТзОВ «Керамікбудсервіс» та ОСОБА_2 укладено договір оренди житлового приміщення з правом викупу, відповідно до умов якого товариство надає орендареві та членам його сім'ї в оренду квартиру, що знаходиться на балансі підприємства загальною площею 92 кв.м. в м. Івано-Франківську, згідно характеристики квартири, зазначеної в акті прийому - передачі житла.

П.2.1.2 договору обумовлено, що після закінчення семирічного терміну роботи на підприємстві, з моменту влаштування на роботі працівника, роботодавець зобов'язується передати безкоштовно у приватну власність працівнику житло шляхом оформлення договору дарування на нього та передати документи на право власності. В той же час як видно зі змісту п.4.2 договору сторони передбачили припинення його дії після закінчення семирічного терміну роботи орендаря на даному підприємстві, або за згодою сторін. Одночасно п. 4.3. договору визначено, що у разі дострокового припинення договору з незалежних від орендаря причин, в т.ч. ст.40 п.1 КЗпП України, зміни власників, засновників, директора підприємства, в тому числі розірвання договору орендарем з причин невиконання чи неналежного виконання роботодавцем зобов'язань, останній передає у безкоштовну власність членам його сім'ї вказану квартиру (а.с.27-28 т.1).

З'ясовано, що ОСОБА_2 наказом від 22 листопада 2007 року звільнена з роботи згідно п.1 ст. 36 КЗпП України з 23 листопада 2007 року.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст.810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний час за плату. Договір найму житла укладається в письмовій формі (ст.811 ЦК України).

Статтею 717 ЦК України передбачено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 статті 719 ЦК України).

Як передбачено статтею 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Визнання недійсним нікчемний правочин не потребує (ст. 215 ч.2 ЦК України).

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що договір оренди житлового приміщення з правом викупу від 10.08.2005 року містить елементи двох різних договорів - договору оренди житлового приміщення та попереднього договору дарування нерухомого майна (п. 2.1.2 та п.4.3) та враховуючи укладення даного договору в частині зазначених положень в простій письмовій формі без його нотаріального посвідчення та державної реєстрації обґрунтовано визнав їх нікчемними.

При цьому відповідно до ст. 217 ЦК України суд вірно вважав, що нікчемність зазначених положень не має наслідків недійсності договору оренди в цілому.

Відповідно до вимог ст. ст.763, 821 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як передбачено ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, якій було обумовлено в договорі.

Із змісту договору оренди житлового приміщення з правом викупу вбачається, що такий укладений строком на сім років, тобто до 10.08.2012 року.

З'ясовано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані та проживають у спірній квартирі (а.с.56,88 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Керемікбудсервіс» неодноразово зверталось із письмовою вимогою до відповідачів про звільнення спірної квартири.

Однак, такі в добровільному порядку відмовляються звільнити квартиру.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи вищенаведені обставини та той факт, що, відповідачі проживають в спірній квартирі без достатніх правових підстав, в добровільному порядку звільнити житлове приміщення відмовляються місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що порушене право власності позивача підлягає судовому захисту.

Доводи апелянта про те, що встановивши нікчемність положень договору суд одночасно дійшов до висновку про його дію до 10.08.2012 року, а отже зробив суперечливі висновки, не заслуговують на увагу, оскільки судом визнано нікчемність тільки положень п.2.1.2 та п.4.3 договору, а не в цілому.

Що стосується рішення суду в іншій частині - відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Керамікбудсервіс», ТОВ «Агрохімхолдінг», ПП «Торговий дім «Столичний ЛТД» про визнання недійсними правочинів, переведення прав та обов'язків покупця нерухомого майна, то апеляційна скарга ОСОБА_3 будь-яких мотивів його незаконності і (або) необґрунтованості не містить, а ОСОБА_2 апеляційної скарги не подано.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 23 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: Р.Й. Матківський

Г.І. Шалаута