Ухвала

від 13.11.2014 по справі 810/1780/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1780/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства «Компанія Нове Відродження» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Компанія Нове Відродження» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними і скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року Приватне підприємство «Компанія Нове Відродження» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.11.2013 №0002972200 та № 0002962200.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, приватне підприємство «Компанія Нове Відродження» зареєстроване як юридична особа 03.01.2006 за адресою 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 18. У своїй діяльності, для реєстрації розрахункових операцій в господарській одиниці - ресторані «Стара Вежа», позивач використовує зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій.

У період з 17.10.2013 по 18.10.2013 посадовими Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі наказу Головного управління Міндоходів у Київській області від 01.10.2013 № 169, направлень від 17.10.2013 № 1845 та № 1846 була проведена фактична перевірка господарської одиниці позивача - ресторану «Стара Вежа», яка розташована за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, 1/7.

За результатами перевірки на бланку № 000899 перевіряючими складений акт від 18.10.2014, який зареєстрований в Бориспільській ОДПІ 21.10.2013, реєстраційний №0835/1000/22/33967833.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, у ході проведення перевірки встановлено та зафіксовано такі порушення: позивачем не проведено розрахункові операції через реєстратор розрахункових операції та не видано відповідні розрахункові документи (чеки) на загальну суму 1664,20 грн., чим порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 3Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; позивачем не забезпечено щоденне друкування (у робочі дні підприємства) та зберігання у книзі обліку розрахункових операцій 21 фіскального звітного чека, чим порушено пункт 9 статті 3Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; позивачем не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій(надлишок склав 345,00 грн.), чим порушено пункт 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; в книзі обліку розрахункових операцій та в касовій книзі підприємства не здійснено облік отриманої 17.10.2013 готівкової виручки на загальну суму 1664,20 грн. та у касовій книзі підприємства не здійснено облік отриманої 17.10.2013 в установі банку для виплати заробітної плати готівки у розмірі 3024,40 грн. чим порушено пункт 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.

На підставі Акта перевірки, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Бориспільською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення форми «С» від 04.11.2013: №0002972200, згідно з яким до позивача, за порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 23443,00 грн. та №0002962200, згідно з яким до позивача, за порушення вимог пунктів 1, 2, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 7141,00 грн.

Згадані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, однак рішеннями Головного управління Міндоходів у Київській області від 17.01.2014 №106/10/10-36-10-01-206/962 та Міністерства доходів і зборів України від 13.02.2014 №2808/6/99-99-10-01-02-15 оскаржувані рішення відповідача залишенні без змін, а скарги ПП «Компанія Нове Відродження» без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, сума застосованого податковим повідомленням-рішенням Бориспільської ОДПІ від 04.11.2013 № 0002962200 штрафу - 7141,00 грн. та складається із: суми штрафу у розмірі 1,00 грн., нарахованого на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за не проведення вперше позивачем розрахункових операцій на суму 1664,20 грн. через РРО та невідповідність, у зв'язку з цим, суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО; суми штрафу у розмірі 7140,00 грн., нарахованого на підставі пункту 4 статті 17 Закону № 265 за невиконання 21 раз щоденного друку фіскального звітного чеку (17,00 грн. х 20 х 21день = 7140,00 грн.).

Відповідно до пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Колегія суддів погоджується з оцінкою твердження позивача судом першої інстанції про помилкове віднесення відповідачем операцій із продажу товарів на суму 1664,20 грн. ФОП ОСОБА_5, який окремо самостійно здійснює реалізацію страв кухні, замовлених відвідувачами ресторану «Стара Вежа», до розрахункових операцій, здійснених позивачем, оскільки матеріали справи містять товарні чеки за 17.10.2013 на загальну суму 1664,20 грн. із змісту яких вбачається, що реалізація страв здійснювалась саме ПП «Компанія Нове Відродження», а не ФОП ОСОБА_5

А відтак, суд дійшов висновку, що 17.10.2013 позивачем реалізовано продукції на загальну суму 1664,20 грн. без проведення розрахункових операцій на цю суму через РРО та, у зв'язку з цим, наявності невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО позивача.

З огляду на ту обставину, що дане порушення податкового законодавства вчинене позивачем вперше, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1,00 грн. за порушення вимог пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України № 265, а відтак, і про обґрунтованість та правомірність податкового повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ від 04.11.2013 № 0002962200 у цій частині.

Щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 7140,00 грн. за не забезпечення щоденного друкування (у робочі дні підприємства) та зберігання у книзі обліку розрахункових операцій 21-го фіскального звітного чека колегія суддів зважає на таке.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач не заперечує факту відсутності у його книзі обліку розрахункових операцій Z-звітів за 21 робочий день роботи підприємства у жовтні 2013 року. Водночас, в обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що друкування Z-звітів здійснювалось ним лише в ті робочі дні, коли відбувалася реалізація товару. Оскільки, відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України № 265 суб'єкти господарювання при продажу товарів зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій то у дні, коли реалізації товарів не відбувалася, позивачем друкувався службовий документ - нульовий чек.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Поняття фіскального звітного чеку визначено у статті 1 вказаного закону. Так, фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Відповідно до пункту 11 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 (далі - Вимоги), реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: X-звіту; Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого).

Відповідно до пункту 2 Вимог, Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.

Відповідно до пункту 7 Вимог, всі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО (пункт 2 Вимог).

У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Таким чином, суд, на підставі системного аналізу приписів пункту 9 статті 3 Закону України № 265 у взаємозв'язку з Вимогами та з урахуванням фіскального змісту Z-звіту, констатує, що належним виконанням вимог пункту 9 статті 3 Закону України № 265 є щоденне (у робочі дні підприємства) друкування суб'єктом господарювання Z-звітів, яке не співвідноситься законодавцем із залежністю від наявності або відсутності реалізації товарів у такий день.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про правомірність встановлення відповідачем порушення позивачем вимог пункту 9 статті 3 Закону України № 265, яке полягало у не забезпеченні щоденного друкування (у робочі дні підприємства) та зберігання у книзі обліку розрахункових операцій Z-звітів за 21 робочий день у жовтні 2013 року.

Разом з цим, суд досліджує питання щодо розміру штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) застосованих до позивача за порушення вимог пункту 9 статті 3 Закону України №265.

Як вже зазначалось, до позивача застосовано 21 раз штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку (21 х 17грн. х20грн.=7140,00 грн.).

Пунктом 4 статті 17 Закону України № 265 встановлена відповідальність суб'єктів господарювання у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за вчинення порушення у вигляді невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

Тобто, не роздруківка фіскального звітного чеку або його не зберігання за результатами робочого дня суб'єкта господарювання є порушенням за яке передбачена відповідальність у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оскільки, позивачем 21 раз не роздруковано фіскальний звітний чек, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність саме 21-го правопорушення за кожне з яких необхідно застосувати передбачену Пунктом 4 статті 17 Закону України № 265 відповідальність.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Щодо податкового повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ від 04.11.2013№ 0002972200, суд зазначає таке.

Як вбачається із змісту рішень Головного управління Міндоходів у Київській області від 17.01.2014 № 106/10/10-36-10-01-206/962 та Міністерства доходів і зборів України від 13.02.2014 № 2808/6/99-99-10-01-02-15, податковим повідомленням-рішенням Бориспільської ОДПІ від 04.11.2013№ 0002972200 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 23443,00 грн. за несвоєчасне оприбуткування готівки у розмірі 4688,60 грн., у тому числі готівкових коштів у розмірі 1664,20 грн. (готівкова виручка отримана, але не проведена через РРО) та у розмірі 3024,40 грн. (кошти одержані із банку для виплати заробітної плати), що надійшла 17.10.2013 до каси.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 17.10.2013 позивачем реалізовано продукції на загальну суму 1664,20 грн. без проведення розрахункових операцій на цю суму через РРО. А отже, дана сума не знайшла відображення у фіскальному звітному чеку за цей день.

З огляду на зазначене, колегія суддів зауважує, що позивачем не здійснено оприбуткування готівки 17.10.2013 у розмірі 1664,20 грн. у порядку, передбаченому пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

Оскільки, законодавством передбачена окрема юридична відповідальність за порушення вимог Закону України № 265 та Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо нарахування штрафних санкцій за не оприбуткування готівки в розмірі 1664,20 грн. в касі.

Крім того, як вбачається із змісту пояснень та розписки, наданих у ході проведення фактичної перевірки директором ПП «Нове відродження» ОСОБА_6, 17.10.2013 нею були отримані готівкові кошти в касу у розмірі 3024,40 грн. для виплати заробітної плати працівникам, які в той же день і були виплачені.

Отримання коштів ОСОБА_6 із банку також підтверджується і наявною у матеріалах справи банківською випискою по рахунку позивача.

Разом з цим, ОСОБА_6 зазначила, що у день отримання готівкових коштів у розмірі 3024,40 грн., тобто 17.10.2013, прибутковий касовий ордер не складався та зазначила, що прибутковий касовий ордер на вказану готівку було складено наступного дня, тобто 18.10.2013.

Крім цього, у іншій розписці від 18.10.2013, яка надана також у ході проведення фактичної перевірки, ОСОБА_6 зазначила, що останній запис у касовій книзі зроблений 16.10.2013, останній прибутковий касовий ордер оформлений за 16.10.2013. А відтак, у суду не викликає сумніву, що 17.10.2013 позивачем не оформлювався прибутковий касовий ордер на отримані готівкові кошти в розмірі 3024,40 грн. та не здійснювався відповідний запис у касовій книзі.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження позивача про своєчасне, тобто 17.10.2013, оприбуткування готівки у розмірі 3024,40 грн. та надані у ході розгляду справи документальні підтвердження цього, а саме прибутковий касовий ордер від 17.10.2013 № 360 на суму 3024,40 грн. та копію касової книги із записом від 17.10.2013, оскільки дане твердження та докази спростовуються вищезазначеними письмовими поясненнями директора ПП «Компанія Нове Відродження» наданими у ході проведення перевірки.

А відтак, судом першої інстанції встановлено факт не оприбуткування в розумінні приписів Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, готівкових коштів в розмірі 3024,40 грн., який підтверджено в суді апеляційної інстанції.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 23443,00 грн. за порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а відтак, і про обґрунтованість та правомірність податкового повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ від 04.11.2013№ 0002972200.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства «Компанія Нове Відродження» на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року - залишити без задоволення .

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.