Постанова

від 13.11.2014 по справі 826/7215/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7215/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ЕНЕРГОРЕЗЕРВ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.12.2013 року № 0005572202, податкової вимоги від 05.05.2014 року № 1284-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 12.05.2014 року № 4262/10/26-56-25-05, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова скасуванню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Енергорезерв» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено Акт № 2224/26-56-22-02-10/22910777 від 04.12.2013 року.

Вказаною перевіркою встановлено порушення наступних вимог: пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток страхових організацій у загальній сумі 1 314 200,00 грн.

25.12.2013 року ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 2224/26-56-22-02-10/22910777, прийняла податкове повідомлення-рішення №0005572202, яким згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток страхових організацій на загальну суму 1502626 грн.

Не погоджуючись із таким рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в я кому просив суд скасувати вказане вище податкове повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що що господарські операції ПрАТ СК «Енергорезерв» з його контрагентами ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд», ТДВ «СК «Рада» та ТДВ «СК «Сяйво» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності всіх підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків). визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст.1 Закону України «Про страхування»).

Згідно з ст. 12 Закону України «Про страхування» перестрахування - це страхування одним страховиком (перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про страхування» страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - не плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Згідно пп. 151.2.1 п. 151.2 ст.151 ПК України при здійсненні страхової діяльності юридичних осіб - резидентів ставки податку встановлюються у таких розмірі 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхової діяльності, визначеного п.п. 156.1 ст. 156 цього Кодексу.

Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом розуміють суму страхових платежів (внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом).

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Згідно ч. 2 ст. 235 Цивільного кодексу України якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Тобто, юридичні наслідки виконання правочину визначаються в більшій мірі його сутністю, ніж зовнішнім оформленням. Якщо форма та вид правочину не відповідають відносинам, що фактично відбулися при його виконанні, то податкові наслідки визначаються відповідно до правовідносин, що реально настали між сторонами.

Відповідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Так, при проведенні перевірки фактично отриманих (нарахованих) та задекларованих страховиком доходів від діяльності іншої, ніж страхова, встановлено заниження у сумі 6 989 727,0 грн.

У ході проведення перевірки позивача встановлено, що у періоді з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року позивачем здійснено операції з передачі ризиків (обов'язкове страхування, Медичне страхування, добровільне страхування майна, добровільне страхування наземного транспорту) у перестрахування з підприемствами-перестраховиками, які задіяні у схемах мінімізації податкових зобов'язань та не забезпечують реальний страховий захист прийнятих ризиків, а саме: ПрАТ «Прогрес-Фонд», ТДВ «СК «Сяйво» (ТДВ СК «Страховик»), ТДВ «СК «Рада» (ГДВ СК «Відродження України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі генеральних договорів про співпрацю в галузі факультативного перестрахування передано у перестрахування до ПрАТ «Прогрес-Фонд», ТДВ «СК «Сяйво» (ТДВ СК «Страховик»), ТДВ «СК «Рада» (ТДВ СК «Відродження України) отримані страхові платежі на загальну суму 6 989 727,00 грн.

Так, позивачем на підставі договорів про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) передало у перестрахування ПрАТ CK «Прогресс-Фонд» ризики на загальну суму 2 525 000грн.

Згідно акту планової виїзної перевірки від 19.07.13 року №445/2250/30303336 ПрАТ «Страхової компанії «Прогрес-Фонд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07:2010 р. по 31.12.2012 року, податковий орган встановив, що діяльність ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-фонд» не відповідає меті та напрямкам діяльності Страхової компанії, яка створена з метою найбільш повного задоволення страховими послугами юридичних та фізичних осіб, формування ринку страхових послуг, та ін. Правочини між ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-фонд» та контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-фонд» укладало договори страхування з метою проведення транзитних фінансових операцій із страховими компаніями, які задіяні у схемах мінімізації податкових зобов'язань та не забезпечують реальний захист прийнятих ризиків.

Укладені з ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-фонд» правочини відповідно до п.п.1, 2 ст. 215. п.п.5 cт. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що угоди, укладені з ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-фонд» мають протиправний характер. Такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесені суми валових внесків, сплачені (нараховані) контрагентами по суті, спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного Кодексу є нікчемними.

Тобто, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апелянта, що укладання договорів страхування спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб, з метою штучного формування валових витрат.

Таким чином, операції з страхування та перестрахування ПрАТ «Страхова компанія «Прогрес-фонд» порушують ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 cт.215, ст. 228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків.

Щодо правовідносин позивача з ТДВ «CK «Рада», колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивачем на підставі договорів про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) передало у перестрахування ТДВ «CK «Рада» (ТДВ CK «Відродження України) ризики на загальну суму 1 628 000 грн.;

Згідно акту планової виїзної перевірки від 19.07.2013 № 28/22-4/30779308 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, ТДВ «CK «Рада» (ТДВ CK «Відродження України) укладало договори страхування з метою проведення транзитних фінансових операцій з страховим компаніям, які задіяні у схемах, мінімізації податкових зобов'язань та не забезпечують реальний захист прийнятих ризиків, та через проведені операції з цінними паперами. Діяльність ТДВ «СК «Рада» не відповідає меті та напрямкам діяльності Страхової компанії, яка створена з метою найбільш повного задоволення страховими послугами юридичних та фізичних осіб, підвищення соціального захисту населення, формування ринку страхових послуг, прискорення розвитку ринкових відносин та інноваційних процесів в економіці регіону та України в цілому.

Операції з страхування та перестрахування ТДВ «СК «Рада» порушують ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст.215, ст. 228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані па реальне настання наслідків, що обумовлені піти та суперечать моральним засадам суспільства, а тому не могли бути виконані, оскільки оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих. що пов'язані з їх недійсністю.

Щодо правовідносин позивача із ТДВ «СК «Сяйво» , колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивачем на підставі договорів про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) передало у перестрахування ТДВ «СК «Сяйво» (Страховик) ризики на загальну суму 2 836 727,0 грн.

Відповідно до балансу підприємства від 07.02.2013 р. за №9086848689 поданого до Бориспільської ОДШ за 2012, основні засоби відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 31.12.2012 року у штаті ТДВ «СК «Сяйво» перебуває 1 особа, транспортні засоби на обліку в страховій компанії відсутні. ТДВ «СК «Сяйво» (Страховик) здійснює передачу страхових ризиків страховим компаніям, які задіяні у схемах, мінімізації податкових зобов'язань та не забезпечують реальний захист прийнятих ризиків, а саме: ТДВ «СК Відродження України», ПАТ«СК«Прогрес-Фонд», ТДВ «СПК «Впевненість-Безпека».

Вищезазначені страхові компанії Основних засобів на балансі не мають, кількість працюючих складає 1-2 чоловік.

Згідно відповіді Броварської об'єднаної ДПІ ТДВ «СК «РАДА» (ТДВ «СК Відродження України») задекларовано: сума валових внесків (рядок 1 декларації з податку на. доходи (прибуток) страховика) за 3 квартали2010 року - 366 700 623,00 грн.

Сума валових внесків, сплачена (нарахована) платником за договорами перестрахування з резидентами (рядок 2 декларації з податку на доходи (прибуток) страховика) за з квартали 2010 року - 365 122 102.00 грн.

Сума валових внесків (рядок 1 декларації з податку на доходи (прибуток) страховика) за 2010рік 800 545 674,00 грн.

Сума валових внесків, сплачена (нарахована) платником за договорами перестрахування з резидентами (рядок 2 декларації з податку на доходи (прибуток) страховика) за 2010 рік - 798 703 162,00 грн.

Сума валових внесків (рядок 1 декларації з податку на доходи (прибуток) страховика) за 1 квартал 2011 року - 97 557 944.00 грн.

Сума валових внесків, сплачена (нарахована) платником за договорами перестрахування з резидентами (рядок 2 декларації з податку на доходи (прибуток) страховика) за І квартал 2011 року 97 152 063.00 грн.

Судова колегія вважає, що діяльність ТДВ «Страховик» (Сяйво) не відповідає меті та напрямкам діяльності Страхової компанії, яка створена з метою найбільш повного задоволення страховими послугами юридичних та фізичних осіб, формування ринку страхових послуг, та ін., оскільки правочини між ТДВ «Страховик» (Сяйво) та з контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків страхування.

Як вбачається з діяльності ТДВ «Страховик» (Сяйво) укладало договори страхування з метою проведення транзитних фінансових операцій із страховими компаніями, які задіяні у схемах мінімізації податкових зобов'язань та не забезпечують реальний захист прийнятих ризиків.

Укладені з ТДВ «Страховик» (Сяйво) правочини відповідно до п.п 1, 2 ст. 215, п.п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.21б Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином, судова колегія вважає, що угоди, укладені з ТДВ «Страховик» (Сяйво) мають протиправний характер. Такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесені суми валових внесків, сплачені (нараховані) контрагентами по суті, спрямовані на незаконне заволодінням майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким що порушує, публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемними.

Тобто, з урахуванням інформації, використаної в ході даної перевірки, встановлено укладання договорів страхування, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб, з метою штучного формування валових витрат.

Вищенаведені факти свідчать про те, що ПрАТ «Прогрес-Фоид», ТДВ «СК Сяйво» (ТДВ «Страховик), ТДВ «СК «Рада» (ТДВ СК «Відродження України) мінімізують свої доходи та здійснюють передачу страхових ризиків страховим компаніям, які задіяні в схемах мінімізації податкових зобов'язань, які в свою в свою чергу здійснюють передачу страхових ризиків між собою та страховими компаніями, які є кінцевими отримувачами страхових платежів по договорах перестрахування. перебувають у стані ліквідації, ліквідовані або відсутні за юридичною та фактичною адресами, кількість працюючих 1 -2 особи, відсутні основні засоби, загальна площа орендованого приміщення від 3 м.кв. до 8 м.кв.

Отже, в даному випадку зміст, мета та динаміка правовідносин між ПрАТ CK «Енергорезерв» та його контрагентами виходять за межі правової форми договорів страхування, тому слід застосовувати ті правові наслідки, які витікають з суті правовідносин.

Враховуючи викладене, грошові кошти, які надійшли на банківський рахунок ПрАТ CK «Енертбрезерв» -у сумі- 6 989 727,0 грн. як страхові платежі за договорами страхування за якими фактично не мало можливості здійснювати захист майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб - страхувальників, то можливо вважати, що договори страхування містять недостовірні відомості, тобто оформлені з порушенням: вимог чинного законодавства.

Більше того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно вимог пп. 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коди операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

В порушення вимог пп.135.5.4 п. 135.5 ст.135 ПК України ПрАТ CK «Енергорезерв» не включено до складу інших доходів платника податку за звітний податковий період за період 01.04.201 І по 31.12.12 рік грошові кошти, що надійшли на банківські рахунки у сумі 6 989 727, 0 грн.; порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст.135 ПК України, в результаті чого занижено у загальній сумі 1 314 200,0 грн.

Щодо скасування судом податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, то зазначені позовні вимоги є безпідставними виходячи з того, що відповідно до п.п. 60.1.1 11.60.1 ст.60 ПК України, податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Колегія суддів наголошує, що оскільки в даному випадку позивачем було подано позовну заяву, сума донарахованих податкових зобов'язань вважається неузгодженою в зв'язку з чим податкова вимога автоматично відкликається. Крім того, апелянтом в якості доказу було надано витяг з облікової картки за платежем 11020700 «Податок на прибуток страхових організацій» з якої вбачається відсутність боргу, і безпідставність як заявленої позовної вимоги, так і її задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні спірного судового рішення було неповно з'ясовано фактичні обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справ та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року - скасувати, та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ЕНЕРГОРЕЗЕРВ» - відмовити .

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.