Ухвала

від 13.11.2014 по справі 823/1621/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1621/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Відродження» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до реєстраційної служби Шполянського районного управління юстиції Черкаської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Шполянського районного управління юстиції Черкаської області Шевченко Таїсії Борисівни, відділу Держземагенства у Шполянському районні Черкаської області та державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Шполянському районні Черкаської області Іллюка Андрія Олександровича, треті особи: сільськогосподарське приватно-орендне підприємство «Відродження», товариство з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні традиції» про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких останні просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянти посилаються на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на їх переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 24.04.2014 року кадастровим реєстратором відділу Держземагенства у Шполянському районі Черкаської області земельній ділянці змінено кадастровий номер №7125786800:02:002:0159 на кадастровий номер №7125786800:02:001:0088.

29.04.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Шевченко Т.Б. реєстраційної служби Шполянського районного управління юстиції Черкаської області на підставі розгляду заяви № 6357270 від 23.04.2014 року про реєстрацію договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Українські аграрні традиції» прийнято рішення № 12761958 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Вказана відмова прийнята у зв'язку з відсутністю предмета договору, оскільки кадастровий номер № 7125786800:02:002:0159 змінено на кадастровий номер № 7125786800:02:001:0088.

Не погоджуючись із рішенням кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Шполянському районі Черкаської області щодо зміні кадастрового номеру, та з діями державного реєстратора прав на нерухоме майно щодо відмови у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Українські аграрні традиції» прав та їх обтяжень, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з відомостей, які містяться у витязі з державного земельного кадастру про земельну ділянку, зміна кадастрового номеру відбулася 24.04.2014р., тобто на момент звернення про реєстрацію договору оренди № 50/40 від 18.04.2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Українські аграрні традиції», а саме 23.04.2014 року кадастровий номер земельної ділянки позивача змінений не був, а тому у реєстратора не було жодних підстав у відмові в реєстрації даного договору. Разом з тим, відмовлено в задоволенні позовної вимоги щодо рішення кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Шполянському районі Черкаської області про зміну кадастрового номеру, оскільки можливість зміни кадастрового номеру передбачена чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24.04.2014 року земельній ділянці 3,1339 га змінено кадастровий номер №7125786800:02:002:0159 на кадастровий номер №7125786800:02:001:0088 кадастровим реєстратором відділу Держземагенства у Шполянському районі Черкаської області, у зв'язку з подачею представником позивача заяви про державну реєстрацію земельної ділянки площею 3, 1339га, розташованої в межах Соболівської сільської ради Черкаської області Шполянському районі. Вказані зміни кадастрових номерів відбулися на підставі наказу державного агентства земельних ресурсів України № 378 від 18.09.2013р. «Про внесення до Державного земельного кадастру змін у частині кадастрового зонування Шполянського району Черкаської області». Вказаним наказом зобов'язано державним кадастровим реєстраторам внести зміни до Державного земельного кадастру в частині кадастрового зонування Шполянського району Черкаської області відповідно до поданих на розгляд ГУ Держземагенства у Черкаській області матеріалів уточнених індексних кадастрових карт.

Так, законом, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру є Закон України «Про Державний земельний кадастр».

Статтею 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України.

Вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру регулюється порядком ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. N 1051 (далі - порядок), яким передбачено, що до повноважень Державного кадастрового реєстратора Держземагентства належать: 1) внесення до Державного земельного кадастру: геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них); відомостей (змін до них) про землі в межах державного кордону, територій Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, про інші об'єкти Державного земельного кадастру, розташовані за межами адміністративно-територіальних одиниць, а також надання відмови у їх внесенні; 2) здійснення реєстрації: заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру; 3) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства; 4) узагальнення відомостей про землі в межах державного кордону, територій Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; 5) надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні; 6) виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

Внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги. У разі коли до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про зареєстровану раніше земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості (зміни до них) вносяться до неї після її відкриття відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку. (частина 116 Порядку).

Відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення: 1) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу; 2) нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу; 3) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку (частина 117 Порядку).

Частиною 118 Порядку, передбачено, що внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Таким чином, проаналізувавши норми чинного Законодавства, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушень Закону у вчинених діях щодо зміни кадастрового номеру державним кадастровим реєстратором відділу Держземагенства у Шполянському районі Черкаської області.

Щодо позовних вимог до реєстраційної служби Шполянського районного управління юстиції Черкаської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Шполянського районного управління юстиції Черкаської області, колегія суддів зазначає наступне.

Так, правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав та їх обтяжень визначаються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868

Повноваження державного реєстратора встановлені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», до яких, зокрема, належать прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та про відмову в державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень встановлений ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та полягає в такому: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з п. 23 Порядку №868 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наведений виключний перелік підстав відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Зокрема, п. 4 ч.1 вказаної статті передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Як вбачається з матеріалів справи, підстава для відмови позивачу у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, щодо якої виникли спірні відносини, відповідач встановив, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме кадастровий номер земельної ділянки № 7125786800:02:002:0159 не відповідає індексно-кадастровій карті в національній кадастровій системі, та присвоєння даній земельній ділянці кадастрового номера № 7125786800:02:001:0088 з урахуванням довідки відділу Держземагентства у Шполянському районі за № 2592/07-17 від 29.04.2014р. про зміну кадастрового номеру зазначеної земельної ділянки без заміни державного акту про право власності на неї. При цьому, всі інші ідентифікуючі ознаки вищевказаної земельної ділянки (площа, розташування, тощо) ідентичні.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Проте, з відомостей які містяться у витязі з державного земельного кадастру про земельну ділянку, зміна кадастрового номеру відбулася 24.04.2014р., тобто на момент звернення про реєстрацію договору оренди № 50/40 від 18.04.2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Українські аграрні традиції», а саме 23.04.2014р. кадастровий номер земельної ділянки позивача змінений не був, а тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у реєстратора не було жодних підстав у відмові в реєстрації даного договору.

Разом з тим, судова колегія погоджується із посиланнями суду першої інстанції, що зміна кадастрового номера земельної ділянки ОСОБА_2, не потягла за собою зміну (позбавлення) права власності, а тому посилання на ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є безпідставним, оскільки в останній міститься вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації, в якому відсутня підстава невідповідності кадастрового номеру індексно-кадастровій карті в національній кадастровій системі, та присвоєння даній земельній ділянці іншого кадастрового номера.

Таким чином, доводи апеляційних скарг спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Відродження» - залишити без задоволення , а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 18.11.2014 року.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.