Постанова

від 17.11.2014 по справі 910/14686/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2014 р. Справа№ 910/14686/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Новікова М.М.

Мартюк А.І.

секретар: Фільманович М.Є.

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: Лютенко К.Т.;

третьої особи: не з'явився;

прокуратури: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаойл"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 17.09.2014р.

у справі №910/14686/13 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю

у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаойл"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

"Петротрейд-С"

за участю Прокуратури міста Києва

про знесення самочинно збудованої будівлі

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаойл" (далі - відповідач), в якому вона просила суд зобов'язати відповідача за власний рахунок знести самочинно збудовану будівлю (автозаправочний комплекс) за адресою: Наддніпрянське шосе у Печерському районі м. Києва, посилаючись на те, що в порушення ст. ст. 34, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", на об'єкті будівництва за адресою: Наддніпрянське шосе у Печерському районі міста Києва відповідачем виконуються будівельні роботи з будівництва автозаправочного комплексу без отримання дозволу, що є самочинним будівництвом. Оскільки відповідач не виконав приписи про усунення виявлених порушень та знесення самовільно збудованої будівлі, позивач звернувся до суду (том справи - 1, аркуші справи - 5-10).

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про те, що будівельні роботи проводились без дозвільних документів з вини позивача, який протиправно їх не видавав. При цьому відповідач наголошував на тому, що проведення будівельних робіт без спеціального дозволу не є істотним порушенням будівельних норм та правил, а тому не тягне за собою знесення самовільно збудованого об'єкту.

10.09.2013р. прокуратура міста Києва (далі - прокуратура) направила до Господарського суду міста Києва повідомлення про вступ у справу (том справи - 1, аркуш справи - 125).

Прокуратура підтримала позов з викладених у ньому підстав, просила суд позовні вимоги задовольнити, зазначаючи про те, що відповідач без отримання встановлених законодавством дозвільних документів розпочав будівництво автозаправного комплексу, який відноситься до V категорії складності, чим порушив ст. ст. 34, 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Перебудова відповідачем даного комплексу є неможливою, оскільки не усуне допущеного відповідачем істотного порушення будівельних норм. Будівництво відповідачем автозаправного комплексу не лише порушує будівельні норми та правила, але й створює потенційну загрозу безпеці у сфері транспорту та зв'язку, життю та здоров'ю людей, що з огляду на встановлені Законом України «Про основи національної безпеки України» принципи є недопустимим.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2013р. (том справи - 1, аркуші справи - 154-155), на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Петротрейд-С" (далі - третя особа).

Третя особа проти позову заперечувала, зазначаючи наступне:

- позивач ототожнює істотні порушення будівельних норм зі здійсненням будівництва без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, що суперечить ч.7 ст. 376 Цивільного кодексу України;

- позов про знесення самочинно збудованої будівлі не міг бути поданий до позову про зобов'язання провести відповідну перебудову об'єкта. Лише якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво;

- оскільки позивач не звертався до відповідача з позовом про зобов'язання провести перебудову, у позивача відсутні повноваження звертатися до суду з позовом про знесення на підставі здійснення будівництва без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, оскільки знесення майна - вища міра відповідальності і за своєю суттю є позбавленням права власності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2014р. у справі №910/14686/13 позов було задоволено, зобов'язано відповідача знести самочинно збудований автозаправочний комплекс на Наддніпрянському шосе у Печерському районі м. Києва, який розташований на земельній ділянці згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серія КВ №140504 від 03.04.2006р., кадастровий номер 8000000000:82:200:0001, за власний рахунок. Окрім того, присуджено до стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 147,00 грн. (том справи - 2, аркуші справи - 180-185).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2014р. у справі №910/14686/13 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю (том справи - 2, аркуші справи - 196-202).

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, внаслідок чого невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Зокрема, відповідач наголошував на наступному:

- судом не прийнято до уваги постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2014р. у справі №826/7775/14, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014р., якою визнано протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт; зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України вчинити дії щодо видачі відповідачу дозволу на виконання будівельних робіт, а саме будівництво автозаправної станції по Наддніпрянському шосе у Печерському районі м. Києва, враховуючи те, що згідно ч.5 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» він вважається виданим на десятий робочий день з дня реєстрації звернення до Державної архітектурно-будівельної інспекції України;

- судом не надано оцінки твердженням відповідача про те, що відповідачу, як замовнику, було видано дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво автозаправної станції по Наддніпрянському шосе у Печерському районі міста Києва» №ІV 115140720016 від 11.03.2014р. При цьому, вказаний дозвіл отримувався відповідачем повторно, у зв'язку зі зміною генерального підрядника;

- як на момент проведення позивачем перевірки, так і на момент винесення судом першої інстанції рішення у даній справі у відповідача були всі необхідні дозвільні документи;

- суд першої інстанції ототожнив істотне порушення будівельних норм і правил із відсутністю дозвільних документів, що є грубим порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права;

- законодавець визначив три окремі ознаки збудованого нерухомого майна як самочинного, а отже, істотні порушення будівельних норм чи правил - це окрема, незалежна ознака самочинності, яка відрізняється від здійснення будівництва без належного дозволу чи належно затвердженого проекту;

- під істотним порушенням будівельних норм розуміють, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність;

- суд першої інстанції, в порушення норм чинного містобудівного законодавства, не володіючи спеціальними знаннями в сфері будівництва, з власної ініціативи вирішив питання про те, чи можлива перебудова.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2014р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.11.2014р.

В судове засідання 03.11.2014р. з'явився лише представник відповідача. Представники позивача, третьої особи та прокуратури не з'явилися, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 17.11.2014р.

17.11.2014р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Петротрейд-С" у зв'язку з неможливістю забезпечити участь останнього в судовому засіданні, призначеному на 17.11.2014р.

Вказане клопотання було задоволено судом.

В судовому засіданні 17.11.2014р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2014р. у справі №910/14686/13 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Представники позивача, третьої особи та прокуратури в судове засідання 17.11.2014р. не з'явилися. Позивач та прокуратура про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін, третьої особи та прокуратури у судові засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін, третьої особи та прокуратури про місце, дату та час судового розгляду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутність представників позивача, третьої особи та прокуратури за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 17.11.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

10.08.2010р. позивачем було видано відповідачу дозвіл №2132-Пч/С на виконання підготовчих робіт до будівництва автозаправної станції на Наддніпрянському шосе у Печерському районі м. Києва (том справи - 1, аркуш справи - 11). Строк дії дозволу спливав 30.12.2010р.

Позивачем також було зареєстровано відповідачу повідомлення №КВ 01012134288 від 07.08.2012р. про початок виконання підготовчих робіт до будівництва автозаправного комплексу за вищезгаданою адресою (том справи - 1, аркуші справи - 12-13).

09.07.2013р. позивач отримав від прокуратури міста Києва лист №07/2/2-11677-13 від 08.07.2013р. (том справи - 1, аркуш справи - 14), в якому позивач повідомлявся про те, що прокуратурою міста Києва відповідно до постанови №86 від 04.07.2013р. проводиться перевірка за інформацією Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва щодо законності будівництва під Дарницьким залізнично-автомобільним мостовим переходом через річку Дніпро. Керуючись ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура міста Києва просила позивача надати 12.07.2013р. працівника інспекції для проведення спільної перевірки з вищезгаданих питань.

Позивачем було оформлено направлення на проведення позапланової перевірки б/н від 12.07.2013р. та направлено на перевірку завідувача сектору контролю за будівництвом автомобільних доріг, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Богданова Ю.Б. (том справи - 1, аркуш справи - 15).

12.07.2013р. позивачем було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої складено відповідний Акт (том справи - 1, аркуші справи - 16-17).

Під час перевірки встановлено, що на об'єкті за адресою: Наддніпрянське шосе у Печерському районі м. Києва виконуються будівельні роботи з будівництва автозаправочного комплексу, замовником якого є відповідач. Роботи виконує генпідрядна організація - третя особа.

В ході перевірки було виявлено порушення вимог у сфері містобудівного законодавства, а саме:

- замовником було зареєстровано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт від 07.08.2012р. №КВ01012134288 та отримано Дозвіл на виконання підготовчих робіт від 10.08.2010р. №2132-Пч/с в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, який не дає право на виконання будівельних робіт. Автозаправочний комплекс є об'єктом підвищеної небезпеки і на підставі «Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011р. №557 «Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності» та ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивності безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» належить до V категорії складності;

- відсутній інформаційний стенд, чим порушено п.6 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм і правил, чим порушено ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва».

За результатами перевірки позивач дійшов висновку про проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання, чим порушено вимоги с. ст. 34, 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Позивачем було направлено на адресу відповідача припис від 12.07.2013р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 12.07.2013р. (том справи - 1, аркуші справи - 20-25).

Також позивачем було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.07.2013р. (том справи - 1, аркуші справи - 26-28).

23.07.2013р. позивачем було проведено повторну перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої складено Акт (том справи - 1, аркуш справи - 46). В ході перевірки було виявлено, що на об'єкті будівництва за адресою: Наддніпрянське шосе у Печерському районі м. Києва замовником будівництва (відповідачем) та підрядною організацією (третьою особою) будівельні роботи призупинені, будівельники та будівельна техніка відсутні, але вимоги припису від 12.07.2013р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом знесення автозаправочного комплексу за вищевказаною адресою не виконано.

23.07.2013р. позивачем оформлено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.07.2013р. (том справи - 1, аркуші справи - 47-49).

25.07.2013р. позивачем було винесено постанову №305/13/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (том справи - 1, аркуші справи - 76-78), якою відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.3 п.5 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1 032 300,00 грн.

Позивач просив суд зобов'язати відповідача за власний рахунок знести самочинно збудовану будівлю (автозаправочний комплекс) за адресою: Наддніпрянське шосе у Печерському районі м. Києва, посилаючись на істотне порушення відповідачем будівельних норм та правил, що виявилось у виконанні будівельних робіт об'єкту V категорії складності без дозвільних документів.

Місцевий господарський суд задовольнив позов, визнавши вимоги позивача нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими. При цьому, суд у своєму рішенні зазначав наступне:

- розпочинаючи будівельні роботи щодо зведення автозаправочного комплексу V категорії складності, відповідач мав спочатку отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, але відповідач надав лише повідомлення про виконання підготовчих робіт від 07.08.2010р. та дозвіл на виконання таких робіт від 10.08.2010р.;

- посилання відповідача на бездіяльність позивача щодо видачі відповідного дозволу не прийнято судом до уваги, оскільки визнання (чи невизнання) такої бездіяльності протиправною не дає особі права на виконання будівельних робіт та не підміняє дозвільного документу. До того ж, матеріали справи свідчать про те, що будівельні роботи проводились відповідачем до 23.07.2013р., тобто доки позивач не зобов'язав його зупинити виконання робіт;

- будівельні роботи здійснювались під мостом, який забезпечує транспортне (залізничне та автомобільне) сполучення, що свідчить про те, що будівництво автозаправочного комплексу у зазначеному місці без дозвільних документів є не тільки порушенням будівельних норм та правил, але й небезпечним у сфері транспорту та зв'язку, а також життю та здоров'ю людей;

- відповідно з додатку до експертного звіту щодо розгляду проектної документації, наявного у справі, об'єкт будівництва відноситься до "Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку";

- Цивільний кодекс України визначає два випадки, коли нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво, а саме: у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; у разі істотного порушення будівельних норм і правил, що мало місце в даному випадку. При цьому з'ясуванню підлягає обставина, чи можливе проведення перебудови, і в разі, якщо можливе, чи не відмовляється особа, яка здійснила будівництво, провести таку перебудову;

- перебудова об'єкту можлива в разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб. У даному випадку відповідач взагалі не отримав дозволу на виконання будівельних робіт, а тому про перебудову не може ставитися питання, оскільки будівництво велось тривалий час без дозвільних документів і фактично таку перебудову неможливо провести;

- самостійною підставою для подання позову про знесення самочинно збудованого об'єкта є ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- відповідач не виконав припису позивача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 12.07.2013р., яким його було зобов'язано знести самочинно збудований об'єкт до 23.07.2013р. При цьому суд застосував норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (прийнятий 17.02.2011р.) із дотриманням вимог про дію актів цивільного законодавства у часі. Тобто, у даному випадку застосовується загальне правило дії законів у часі та до уваги приймається спеціальний для спірних правовідносин закон, що регулює підстави та порядок знесення самочинно зведених об'єктів, який був прийнятий та введений в дію пізніше, ніж загальні норми Цивільного кодексу України, що регулюють аналогічні відносини;

- твердження відповідача про те, що знесення нерухомого майна за своєю суттю є позбавленням його права власності, не прийнято судом до уваги, оскільки діюче законодавство, зокрема, ст. 376 Цивільного кодексу України, ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не визнає самочинне будівництво об'єктом правового захисту, крім передбаченого ч.3 ст. 376 Цивільного кодексу України випадку, а тому правовими наслідками самочинного будівництва, в разі звернення до суду з позовом відповідного органу, є або знесення такого будівництва, або проведення відповідної його перебудови. Право на звернення до суду з таким позовом закон надає відповідному органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

В ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зазначено, що усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

В ст. 34 названого Закону наведено підстави для виникнення права на виконання будівельних робіт. Так, замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно зі ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається. Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, перелік документів, що додаються до заяви, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач, розпочинаючи будівельні роботи щодо зведення автозаправочного комплексу V категорії складності, повинен був спочатку отримати дозвіл на виконання будівельних робіт. Натомість, відповідач надав лише повідомлення про виконання підготовчих робіт від 07.08.2010р. та дозвіл на виконання таких робіт від 10.08.2010р.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відсутність дозвільних документів при будівництві об'єкту V категорій складності та наявність припису позивача про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудування є істотним порушенням будівельних норм і правил.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В матеріалах справи наявна копія постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2014р. у справі №826/7775/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, якою позов було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт. Зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України вчинити дії щодо видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтаойл" дозволу на виконання будівельних робіт, а саме будівництво автозаправної станції по Наддніпрянському шосе у Печерському районі м. Києва, враховуючи те, що згідно ч.5 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" він вважається виданим на десятий робочий день з дня реєстрації звернення до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (том справи - 2, аркуші справи - 206-211).

Під час розгляду вказаної адміністративної справи було встановлено наступне:

- 07.05.2013р. на виконання вимог ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", позивач звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою про отримання дозволу на виконання будівельних робіт - будівництво автозаправної станції по Наддніпрянському шосе у Печерському районі міста Києва;

- листом №40-16-2212 від 18.05.2013р. «Про дозвіл на виконання будівельних робіт» Держархбудінспекція повідомила позивача про те, що за наслідками розгляду листа ТОВ «Нафтаойл» відповідач повертає подані документи щодо отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об'єкт «Будівництво автозаправної станції по Наддніпрянському шосе у Печерському районі м. Києва».

- заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» від 07.05.2013р. містить усі реквізити, установлені додатком 5 до Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, що розташовані у визначеному порядку та необхідні відомості для видачі дозволу на виконання будівельних робіт та усі необхідні додатки, які вимагаються п.18 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, а відтак відповідає формі, яка передбачена додатком 5 до Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466;

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» було надано відповідачеві всі документи, перелік яких встановлено п.18 та додатком №5 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, в редакції, що діяла на момент звернення позивача до відповідача з заявою від 07.05.2013р. про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

- лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 18.05.2013р. №40-16-2212 не відповідає вимогам п.21 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, оскільки не містить жодних обґрунтувань причин відмови у видачі дозволу та не відповідає формі, яка затверджена додатком 6, а відтак не може вважатись відмовою у видачі дозволу.

- Державною архітектурно-будівельною інспекцією України в порушення вимог п.19 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, не було прийнято будь-яких рішень за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» від 07.05.2013р. у встановленому законом порядку;

- неприйняття відповідачем рішення про видачу дозволу на виконання будівельних робіт для Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» є протиправним;

- до заяви від 07.05.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» було додано Експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво автозаправної станції по Наддніпрянському шосе у Печерському районі м. Києва» №3-014-13-ЕПУКО від 06.03.2013р. та сам проект «Будівництво автозаправної станції по Наддніпрянському шосе у Печерському районі м. Києва», в яких зазначено категорію складності об'єкта будівництва та кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду серія IT № 001338, в якому зазначено, хто здійснює технічний нагляд;

- позивач вчинив всі необхідні (передбачені законодавством) дії для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, натомість з боку відповідача була допущена протиправна бездіяльність, в результаті якої дозвіл позивачеві не було видано у строк, передбачений п.19 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, та ч.2 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтаойл» набуло право на отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а відтак і право на виконання будівельних робіт, а саме будівництво автозаправної станції по Наддніпрянському шосе у Печерському районі м. Києва на десятий робочий день з дня реєстрації звернення до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, тобто починаючи з 23.05.2013р.;

- протиправна бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про видачу дозволу у встановлений законодавством строк призвела до негативних наслідків для позивача з вини відповідача, а саме порушення його права на виконання будівельних робіт, що виникло з 23.05.2013р.;

- оскільки відповідачем у встановленому законодавством порядку не було прийнято рішення про видачу дозволу або відмову в його видачі, саме він на даний момент повинен вчинити дії, спрямовані на відновлення порушених прав позивача.

Вказана постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2014р. у справі №826/7775/14 була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014р. (том справи - 2, аркуші справи - 212-216).

В ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, відповідно до вказаної правової норми факти, встановлені постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2014р. у справі №826/7775/14, є преюдиційними і не потребують доведенню під час розгляду господарської справи №910/14686/14.

Як уже зазначалося вище, позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення 12.07.2013р. та 23.07.2013р. перевірок позивачем були виявлені правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме проведення відповідачем робіт з будівництва автозаправної станції по Наддніпрянському шосе у Печерському районі м. Києва за відсутності необхідного дозволу для цього. За твердженням позивача, з яким погодився місцевий господарський суд, в даному випадку має місце самочинне будівництво.

Однак в процесі перегляду справи колегією суддів було з'ясовано, що відповідач набув право на отримання дозволу на виконання будівельних робіт і відповідно право на виконання будівельних робіт (будівництво автозаправної станції по Наддніпрянському шосе у Печерському районі м. Києва), починаючи з 23.05.2013р. і саме з цієї дати вказаний дозвіл вважається виданим відповідачу, про що чітко вказано в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2014р. у справі №826/7775/14.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, у разі належного виконання позивачем своїх обов'язків, на дату проведення перевірок 12.07.2013р. та 23.05.2013р. відповідач би мав належним чином оформлений дозвіл на проведення будівельних робіт. Натомість, протиправна бездіяльність позивача щодо неприйняття рішення про видачу дозволу у встановлені законодавством порядку і строки призвела до порушення права відповідача на виконання будівельних робіт, що виникло з 23.05.2013р.

Окрім того, відповідач повторно отримував дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво автозаправної станції по Наддніпрянському шосе у Печерському районі міста Києва» №ІV 115140720016 від 11.03.2014р., у зв'язку зі зміною генерального підрядника.

Однак, місцевий господарський суд не надав належної оцінки вищенаведеним обставинам.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Наявні у справі матеріали свідчать про те, що в даному конкретному випадку відсутні істотні порушення будівельних норм і правил, а також самовільне будівництво, про які зазначав позивач. Як на момент проведення позивачем перевірок, так і на час винесення судом першої інстанції рішення у даній справі у відповідача були всі необхідні дозвільні документи на проведення робіт з будівництва автозаправної станції по Наддніпрянському шосе у Печерському районі м. Києва.

Належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В порушення наведених правових норм, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладеного в позові, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.

Натомість доводи апеляційної скарги відповідача повністю підтвердились під час розгляду даної справи, що свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, а також невірне застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2014р. у справі №910/14686/13 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові у повному обсязі.

Зважаючи на відмову в задоволенні позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за звернення з позовом до суду мають бути покладені на позивача.

Однак колегією суддів враховано, що згідно з п.24 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи звільняються від спати судового збору у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів. Тобто, за звернення з позовом до Господарського суду міста Києва позивачем судові витрати понесені не були.

Згідно з ч.4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за її подання підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-35, 43, 49, 75, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаойл" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2014р. у справі №910/14686/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

3. Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (01133, м. Київ, бул. Л.України, 26, код ЄДРПОУ 37772089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаойл" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 15-17/18, код ЄДРПОУ 32847730) 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень 00 копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

5. Матеріали справи №910/14686/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді М.М. Новіков

А.І. Мартюк