cpg1251
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
про припинення провадження
"18" листопада 2014 р. Справа № 916/3072/14
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лавриненко Л.В.
суддів: Пироговського В.Т., Філінюка І.Г.
(склад колегії суддів сформовано на підставі розпорядження голови суду від 17.11.2014 р. № 792)
при секретарі судового засідання - Бондар М.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області
на постанову Господарського суду Одеської області від 26.08.2014 р.
у справі № 916/3072/14
за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК -Україна" м. Одеса
за участю ліквідатора боржника - Бубнова Олега Вікторовича м. Одеса
про визнання боржника банкрутом,-
Представники учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2014 р. прийнята до провадження та призначена до розгляду апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Господарського суду Одеської області від 26.08.2014 р. по справі № 916/3072/14.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційна скарга розглянута в межах процесуального строку, встановленого ст. 102 ГПК України.
04.08.2014 р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК -Україна" м. Одеса в порядку ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій останнє просить суд порушити відносно нього провадження у справі про банкрутство.
Заяву мотивовано прийняттям головою ліквідаційної комісії боржника - Бубновим Олегом Вікторовичем м. Одеса рішення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК -Україна" м. Одеса, у зв'язку з недостатністю вартості майнових активів боржника для задоволення грошових вимог перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКМАС» м. Одеса в сумі 832 308, 00 грн. та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАТУС - СОФТ КОНСАЛТІНГ» м. Сімферополь в сумі 270 124,27 грн.
Постановою від 26.08.2014 р. Господарський суд Одеської області визнав Товариство з обмеженою відповідальністю "СТК -Україна" м. Одеса банкрутом, відкривши ліквідаційну процедуру.
Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК -Україна" м. Одеса призначено голову ліквідаційної комісії Бубнова Олега Вікторовича м. Одеса.
На ліквідатора покладено обов'язок оприлюднити на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК -Україна" м. Одеса банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Також, ліквідатора банкрута зобов'язано провести ліквідаційні заходи, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Не погодившись з наведеною постановою суду, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржувану постанову місцевого господарського суду скасувати та припинити провадження у справі № 916/3072/14.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник наполягає на порушенні Господарським судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 4 ст.105 та ч.1 ст. 111 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України.
Крім того, скаржник зазначає, що визнаючи боржника банкрутом господарським судом першої інстанції не перевірено належним чином наявність у боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство ознак неспроможності.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТК -Україна" м. Одеса, в поданому до Одеського апеляційного господарського суду відзиві, заперечило проти доводів викладених в апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області .
За результатами розгляду матеріалів справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області підлягає припиненню з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
За приписами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ (зі змінами та доповненнями) сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Кредитором у розумінні наведеної норми є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.
Разом з тим, особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначені приписами ч. 3 наведеної норми та передбачають що кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.
Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.
В апеляційній скарзі податкова інспекція жодним чином не посилається на наявність у товариства заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.
За приписами ст. 210 Господарського кодексу України кредиторами неплатоспроможних боржників є суб'єкти, зазначені в ч. 1 ст. 209 цього Кодексу, які мають підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо грошових зобов'язань, включаючи кредиторів, вимоги яких повністю або частково забезпечені заставою. Правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).
Проте, стаття 210 Господарського кодексу України не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище процедури.
Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства - щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області не є кредитором боржника, оскільки не звернулася у встановлений законом термін із вимогами до банкрута та не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до нього, у зв'язку з чим податкова інспекція не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство, а оскаржувана нею в апеляційному порядку постанова про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК -Україна" м. Одеса банкрутом не стосується її прав та обов'язків.
Відповідно до п. 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (в редакції постанови Вищого господарського суду від 23.03.2012р. №3) у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.
Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Тобто, з'ясування обставини щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження - чи вирішив господарський суд питання про права та обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням, як це передбачено нормами ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, має здійснюватись апеляційним господарським судом у відкритому судовому засіданні під час розгляду відповідної апеляційної скарги.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в оскаржуваній постанові господарського суду від 26.08.2014 р. про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК -Україна" м. Одеса банкрутом питання про права і обов'язки органу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в розумінні ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, не вирішувались. Отже, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, не будучи стороною та учасником провадження у справі про банкрутство, не набула права на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Одеської області від 26.08.2014 р.
Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу органу податкової служби на те, що набувши відповідного статусу, останній не позбавлений можливості на оскарження, у подальшому процесуальних актів у даній справі.
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 Господарського процесуального кодексу України на підставі ст. 91 та ст. 107 Господарського процесуального кодексу України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.
З урахуванням викладеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Господарського суду Одеської області від 26.08.2014 р. по справі № 916/3072/14 підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 85, 89 101- 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Господарського суду Одеської області від 26.08.2014 р. по справі № 916/3072/14- припинити.
Справу № 916/3072/14 повернути до Господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя : Л.В. Лавриненко
Судді: В.Т. Пироговський
І.Г. Філінюк
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2014 |
Оприлюднено | 25.11.2014 |
Номер документу | 41477542 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Лавриненко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні