Постанова

від 27.01.2014 по справі 804/16121/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 р. Справа № 804/16121/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Дубровці Д.В.

за участю: представника позивача - Величко Б.А.

представника відповідача - Немченко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім ЮРПАК» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Торгівельний дім Юрпак» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ № 0004732201 від 23.10.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 100' 000,00грн., штрафної санкції у сумі 50' 000,00грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ТД ЮРПАК» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 04.09.2008р., свідоцтво про державну реєстрацію №12241070006043909.

ТОВ «ТД ЮРПАК» взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 8845 04.09.2008 р. та станом на час перевірки та розгляду справи перебуває на обліку в Лівобережній ОДПІ м.Дніпропетровська.

На підставі наказу № 349 від 23.09.2013 р. у період з 23.09.2013 р. по 24.09.2013 р. Лівобережною ОДПІ (відповідач по справі) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Торгівельний дім ЮРПАК» (код ЄДРПОУ36094528) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Взлет-Ера» (код ЄДРПОУ 32257266) за січень 2013р.

За результатами перевірки 24.09.2013 р. відповідачем складено Акт № 661/2203/36094528 з висновком про не реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Торгівельний дім ЮРПАК», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення останнім операцій по ланцюгу з постачальником ТОВ «Взлет-Ера» (код ЄДРПОУ 32257266) за період січень 2013 року.

Отже, за обґрунтуванням податкового органу позивачем порушено п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у лютому 2013 року на суму 100' 000грн. 00коп.

На підставі акту перевірки 23.10.2013р.відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0004732201 від, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 150' 000грн. 00коп., з якої: за основним платежем - на суму 100' 000грн.00коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 50' 000грн.00коп.

Не погоджуючись з рішенням податкового органу позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів з відповідним адміністративним позовом.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на наступне.

14.01.2013 року між TOB «Взлет-Ера» (Постачальник) та TOB «Торгівельний дім Юрпак» (Покупець) укладено Договір Поставки №14/01-40.

Згідно вищевказаного Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товари (поліетилен), а останній зобов'язується прийняти та оплатити Товар (п.1.1. Договору). Найменування, одиниці виміру та загальна кількість Товару, що підлягає поставці на умовах цього Договору, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), вказуються в накладних на кожну поставку Товару, що є невід'ємною частиною Договору (п.1.2. Договору).

Фактичне виконання послуг (зокрема поставка поліетилену - код УКТЗЕД 3901209000), що є предметом даного договору, як зазначає позивач, підтверджується наступними видатковими та податковими накладними (не заперечується в Акті перевірки - а.с.79):

1) видаткова накладна № 501 від 28.01.2013р. та податкова накладна № 516 від 28.01.2013р. щодо поставки 10800кг поліетилену у сумі 193' 319грн. 99коп. (у т.ч. ПДВ 32' 219грн. 99коп.);

2) видаткова накладна № 502 від 29.01.2013р. та податкова накладна № 517 від 29.01.2013р. щодо поставки 11400кг поліетилену у сумі 193' 799грн. 09коп. (у т.ч. ПДВ 32' 299грн. 85коп.);

3) видаткова накладна № 503 від 30.01.2013р. та податкова накладна № 518 від 30.01.2013р. щодо поставки 12522кг поліетилену у сумі 212' 881грн. 00коп. (у т.ч. ПДВ 35' 480грн. 017коп.);

всього на суму 600' 000грн. 08коп. (у т.ч. ПДВ 99' 999грн. 86коп.).

Позивач вказує, що зазначені видаткові та податкові накладні мають всі необхідні реквізити щодо фактичного здійснення господарських операцій між TOB «Торгівельний дім Юрпак» та TOB «Взлет-Ера» і є підставою для формування ним податкового кредиту, оскільки містять всі ознаки та реквізити первинних документів та складені на підставі реального здійснення господарських операцій.

Також, з посиланням на ст.61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, щодо визначення податкового органу на факт не надання TOB «Взлет-Ера» до ДПІ копій бухгалтерських та податкових документів, позивач зазначає, що норми чинного законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства.

З урахуванням викладеного, позивач вважає інші аргументи податкового органу стосовно відсутності у ТОВ «Взлет-Ера» необхідних умов для ведення господарської діяльності, безпідставними та спростованими первинними документами, копії яких досліджені ДПІ та долучені до матеріалів справи.

Відповідач проти позову заперечує. Письмові заперечення аналогічні доводам Акту перевірки № 661/2203/36094528 від 24.09.2013 р. та долучені до матеріалів справи.

В обґрунтування заперечень, які підтримані представником у судовому засіданні, відповідач зазначає, що Лівобережна ОДПІ отримала від ДПІ у м.Полтаві акт від 10.04.2013р. за № 433/22.5-10/32257266 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Взлет-Ера» (код ЄДРПОУ 32257266), з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків у період з01.02.2010р. по 28.02.2013р.

Згідно наданого акту встановлено, що у TOB «Взлет-Ера» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби та торгівельне обладнання, що ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

У зв'язку з чим, податковий орган дійшов висновку про відсутність у TOB «Взлет-Ера» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження продукції виробничо-технічного призначення, надання транспортно-експедиційних послуг.

При цьому, податковий орган вважає, що відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності TOB «Взлет-Ера».

Таким чином, ДПІ у м.Полтаві проведеною звіркою дійшла висновку, що TOB «Взлет-Ера» документально не підтверджено господарські відносини з покупцями та постачальниками за період з 01.02.2010р. по 28.02.2013р.

Саме на підставі акту ДПІ у м.Полтаві за № 433/22.5-10/32257266 від 10.04.2013р. Лівобережна ОДПІ дійшла висновку, що TOB «Торгівельний дім ЮРПАК» здійснювало господарські операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності, а отже його діяльність була спрямована на отримання податкової вигоди, що виразилося в декларуванні незаконно формованого податкового кредиту та валових витрат.

За викладених обставин, відповідач зазначає про встановлення завищення податкового кредиту позивачем у лютому 2013 року на суму 100' 000грн. 00коп., що, в свою чергу, призвело до порушення п.198.2, п.198.3,п.198.6 ст.198., п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 100' 000грн.00коп.

Тому, відповідач підтримує свою позицію та вважає, що господарські операції між TOB «Торгівельний дім ЮРПАК» та TOB «Взлет-Ера» не містять у своїй суті економічної та ділової мети, не спричиняють реального настання правових наслідків.

Дослідивши матеріали справи, надані представниками сторін докази, суд виходить з наступного.

Згідно ст.67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі Кодексу), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно ч.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні обов'язкові реквізити.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (далі Положення), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язані, і фінансових результатів. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах проваляться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Відповідно до п.139.1.9 ч.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

Правова позиція ВАС України, викладена у листі №742/11/13-11 від 02.06.2011р. полягає у тому, що юридичні наслідки виконання правочину, визначаються у більшій мірі його сутністю, ніж зовнішнім оформленням. Якщо форма та вид правочину не відповідають відносинам, що фактично відбулися при його виконанні, то податкові наслідки визначаються відповідно до правовідносин, що реально настали між сторонами, відповідно до сутності та змісту правочину.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарських операцій.

Верховний Суд України при розгляді справ за участі національних суб'єктів господарювання до органів ДПС зазначає, що при здійсненні господарської діяльності, основною діловою метою платника податків є отримання прибутку. Не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати/надати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності.

Зі змісту акту перевірки позивача податковим органом, на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вбачається, що основними доводами відповідача є посилання на правочини з ТОВ «Взлет-Ера», з яким нібито не проведено зустрічну звірку, в результаті чого встановлено здійснення господарських операцій з використанням підприємств з ознаками фіктивності.

При цьому, щодо правовідносин позивача з його контрагентом ТОВ «Взлет-Ера», обґрунтування яких покладено в основу перевірки позивача, суд звертає увагу на наступне.

Зауваження податкового органу до оформлення первинних документів як в акті ДПІ у м.Полтаві за №433/22.5-10/32257266 від 10.04.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Взлет-Ера» (первинні документи взагалі не досліджувались) (а.с. 90-119), так і в акті Лівобережної ОДПІ документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгівельний дім ЮРПАК» №661/2203/36094528 від 24.09.2013 р. (а.с.73-85) - відсутні.

Крім того, відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2010 року № 1232.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, за результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надсилається суб'єкту господарювання у десятиденний термін, проте, ДПІ у м.Полтаві складений акт за № 433/22.5-10/32257266 від 10.04.2013р.

Відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236 встановлено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, суд зазначає, що у акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Окрім того, Додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236 чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким взагалі не передбачено можливості робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків.

Таким чином, суд вважає безпідставними та не приймає посилання Лівобережної ОДПІ (відповідача) в акті перевірки ТОВ «Торгівельний дім ЮРПАК» (позивача)№661/2203/36094528 від 24.09.2013 р. на доводи та висновки ДПІ у м.Полтаві в акті перевірки ТОВ «Взлет-Ера» за № 433/22.5-10/32257266 від 10.04.2013р.

Первинні документи щодо правочинів позивача та його контрагента досліджені в ході судового розгляду адміністративної справи та долучені до матеріалів справи.

Відтак, висновки податкового органу в акті перевірки позивача, на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, спростовані матеріалами справи та поясненнями представників сторін у судовому засіданні.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення та його відповідність нормам діючого законодавства України, викладені позивачем обставини знайшли підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім ЮРПАК», судові витрати у розмірі 300грн. 00коп., згідно платіжного доручення №879 від 09.12.2013р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім ЮРПАК» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області № 0004732201 від 23.10.2013р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім ЮРПАК» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 100' 000,00грн., штрафної санкції у сумі 50' 000,00грн., а разом: 150' 000,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім ЮРПАК» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Неммировича-Данченка,60/65) 300грн. 00коп. (триста грн.00коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 03.02.2014р.

Суддя Г. В. Потолова