Ухвала

від 11.06.2015 по справі 804/16121/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2015 рокусправа № 804/16121/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року по справі

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім ЮРПАК» до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім ЮРПАК» (далі - ТОВ «ТД ЮРПАК») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0004732201 від 23.10.2013 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 100 000 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 50 000 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01. 2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0004732201 від 23.10.2013 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 300 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська в період з 23.09.2013 року по 24.09.2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТД ЮРПАК» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Взлет-Ера» та відображення у податковому обліку за період січень 2013року, за результатами якої складено акт № 661/2203/36094528 від 24.09.2013 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків відповідачем встановлено нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «ТД ЮРПАК», а саме відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу з ТОВ «Взлет-Ера» за січень 2013 року, в результаті чого позивачем порушено приписи п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201 ст.201 ПК України та занижено податок на додану вартість у лютому 2013 року на суму 100 000 грн.

Висновки податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтуються на отриманому від іншого податкового органу акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «Взлет - Ера».

На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0004732201 від 23.10.2013 року, яким ТОВ «ТД ЮРПАК» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 100 000 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 50 000 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення - рішення в судовому порядку.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ТД ЮРПАК» та ТОВ «Взлет-Ера» укладено договір №14/01-40 від 14.01.2013 року поставки товару - поліетилену..

Виконання вищевказаного договору підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, товарно - транспортними накладними,платіжними дорученнями тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2013 року віднесено суми ПДВ по виписаним контрагентом податковим накладним на загальну суму 100 000 грн.

В ході проведення перевірки посадовим особам відповідача податкові накладні надані та досліджені, їх невідповідність вимогам чинного законодавства не встановлена, що підтверджується змістом Акту перевірки.

Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за лютий 2013 року та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою.

Матеріалами справи доведений факт дійсного виконання позивачем та його контрагентом ТОВ «Взлет-Ера» господарської угоди, позивач не мав підстав вважати діяльність зазначеного контрагента протиправною, так як на час дії угоди контрагент позивача був зареєстрований в установленому порядку як платник ПДВ, мав право виписувати та надавати податкові накладні, не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи , що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що визнання протиправним та скасування винесеного ОСОБА_1 ОДПІ м. Дніпропетровська податкового повідомлення - рішення №0004732201 від 23.10.2013 року є обґрунтованим та вірним.

Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 94 КАС України правомірно стягнув з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати в розмірі 300 грн.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова