Ухвала

від 12.11.2014 по справі 818/2205/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 р.Справа № 818/2205/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2014р. по справі № 818/2205/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтех"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газтех", звернулося до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 16 вересня 2013р. №0000372202, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 45 150,00 грн., у тому числі: 36 120,00 грн. - за основним платежем, 9 030,00 грн. - за штрафними санкціями.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2014р.позовні вимоги задоволено.

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2014р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що на підставі направлення від 13.08.2013р. № 119 та наказу №148 від 13.08.2013р. ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Газтех" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Укрбудтрансервіс" (код 36495398) по податку на додану вартість за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011 p., з TOB "ХЕСК" (код 35777085) по податку на додану вартість за період з 01.08.2011р. по 30.09.2011p., з ТОВ "Мир-Інвест" (код 34366756) по податку на додану вартість за період з 01.08.2012р. по 31.08.2012р.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 27.08.2013р. №448/2202/13996024/48 (а.с.19-41, І том).

З акту перевірки вбачається, що податковим органом в ході проведеної перевірки встановлено порушення Товариством п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п. 198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.3 п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та зроблено висновок про завищення Товариством від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду податкової декларації по ПДВ на загальну суму 3117,00 грн. за червень 2011р., а також встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 36 120 грн., у т.ч.: за серпень 2011р. у сумі 13 305 грн., за вересень 2011р. - 16 378 грн., за серпень 2012р. - 6 437 грн.

З урахуванням порушень виявлених в ході перевірки, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 36 120,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 9 030,00 грн.

Підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість стали висновки ДПІ у м.Сумах про нікчемність правочинів (фінансово- господарських операцій) між ТОВ "Газтех" та контрагентами-постачальниками, зокрема: ТОВ "Укрбудтрансервіс" (код 36495398), TOB "ХЕСК" (код 35777085), ТОВ "Мир- Інвест" (код 34366756).

ДПІ у м. Сумах зазначає про неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента через його відсутність за місцезнаходженням або ліквідацію, так само, як і висновки податкових органів викладені в актах перевірки цих контрагентів, є достатніми підставами для того, щоб вважати господарські операції не реальними, здійсненими без наміру настання правових наслідків, з метою надання податкової вигоди у вигляді формування штучного податкового кредиту.

При цьому, ДПІ у м. Сумах посилається на наступні обставини.

Відносно нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "ХЕСК" відповідач посилається на матеріали перевірки, що надійшли на адресу Ново-Водолазької Міжрайонної ДПІ Харківської області, а саме, акт № 81/23-0-33/35777085 від 30.01.2012 р. "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ХЕСК" з питань підтвердження взаємовідносин з ПП "Асцелла", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Інвестюгагротранс", ПП "КФ Руал" 42-89, ІІ том).

На підставі висновків вказаного акту встановлено, що ТОВ "ХЕСК" займається посередництвом в торгівлі, не має власних виробничих потужностей та транспортних засобів, а тому не може проводити реальну підприємницьку діяльність, тому всі угоди, укладені між ТОВ "ХЕСК" та його контрагентами є нікчемними.

На підставі цієї інформації ДПІ у м. Сумах зроблено висновок, що ТОВ "ХЕСК" не мало реальної можливості придбавати товар та постачати його, а тому всі правочини, що мали місце між позивачем та ТОВ "ХЕСК", є нікчемними на підставі ч. 5 ст. 203, ч.1, ч.2, ст. 215, ст. 216 ЦК України.

Відносно нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ "Укрбудтрансервіс", ДПІ у м.Сумах посилається на матеріали перевірки, що надійшли на адресу ДПІ у Жовтневому р-ні м. Дніпропетровська, а саме, на акт № 1284/22-5/36495398 від 31.05.2012р. (а.с.90-113, ІІ том), в якому йдеться про відсутність ТОВ "Укрбудтрансервіс" за юридичною адресою: вул.Абхазька, 4 кв.104, м.Дніпропетровськ. Крім того, встановлено неможливість проведення зустрічної звірки з контрагентом ТОВ "Укрбудтрансервіс", а саме: ТОВ "Іст Енд Траст", що пов'язано з фіксацією факту відсутності вказаного підприємства за юридичною адресою. Щодо іншого контрагента ТОВ "Укрбудтрансервіс", а саме - ТОВ "Агростройперспектива" зроблено висновок про неможливість виконання ним операцій, у зв'язку з відсутністю транспорту, складських приміщень та недостатності людських ресурсів.

На підставі цієї інформації ДПІ у м.Сумах зроблено висновок, що ТОВ "Укрбудтрансервіс" не мало реальної можливості придбавати товар та постачати його, а тому всі правочини між позивачем та ТОВ "Укрбудтрансервіс" є нікчемними на підставі ч. 5 ст. 203, с. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України.

Відносно нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ "Мир-Інвест", ДПІ у м.Сумах посилається на акт Лівобережної МДПІ Дніпропетровської обл. (а.с.12-41, ІІ том) від 08.01.2013р. №57/22/34366756 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мир-Інвест" по взаємовідносинам з ПНВП "ТЕХНІКА", ТОВ "ЛІГА", ТОВ "ДИДАКТИКА", ТОВ "ФЕРІТ Д", ПП "ЕКОСКАН СЕРВІС". В акті йдеться про відсутність ТОВ "Мир-Інвест" за юр.адресою, а також зазначається про неможливість виконання ним операцій, у зв'язку з відсутністю транспорту, складських приміщень.

На підставі цієї інформації відповідачем зроблено висновок, що ТОВ "Мир- Інвест" не мало реальної можливості придбавати товар та постачати його, а тому всі правочини між позивачем та ТОВ "Мир-Інвест" є нікчемними на підставі ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч.2, ст. 215, ст. 216 ЦК України.

Отже, з урахуванням викладеного, на підставі акту перевірки від 27.08.2013р. ДПІ у м.Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення №0000372202 від 16.09.2013р. (а.с.42, І том), яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 45 150,00 грн., у тому числі: 36 120,00 грн. - за основним платежем, 9 030,00 грн. - за штрафними санкціями.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газтех" не погоджуючись з вищевикладеними висновками відповідача звернулося до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Сумах від від 16 вересня 2013р. №0000372202, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 45 150,00 грн., у тому числі: 36 120,00 грн. - за основним платежем, 9 030,00 грн. - за штрафними санкціями підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство мало реальні фінансово-господарські взаємовідносини з вищезазначеними контрагентами, отримувало та оприбутковувало на власний склад товар, який використовувався для виготовлення продукції власного виробництва, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку (рахунки-фактури, видаткові накладні, банківські виписки, податкові накладні, товарно-транспортні документи, документи внутрішнього складського обліку, журнали реєстрації довіреностей, акти на списання ТМЦ в процесі виготовлення власної продукції) технічною документацією (сертифікати якості та паспорта на продукцію, що придбавалась; технічна документація на продукцію власного виробництва), документами кадрового обліку (накази про прийняття на роботу осіб, відповідальних за придбання та доставку ТМЦ, договори про повну матеріально відповідальність, тощо).

ДПІ у м. Сумах, в Акті перевірки від 27.08.2013 р. підтверджує наявність у позивача необхідних первинних документів, що свідчать про реальність виконання господарських операцій, а саме: податкових та видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжних поручень на перерахування грошових коштів, товарно-транспортних накладних, тощо.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до абз. а п. 200.4 ст. 200 ПК України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Так, п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, містить загальні норми щодо самого поняття "бюджетне відшкодування" та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 200 Кодексу передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі наданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З акту перевірки від 27.08.2013 р., вбачається, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та : плачені покупцем суми податку.

Судова колегія зазначає, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи та зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентами продавця (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

На момент проведення операцій між позивачем та контрагентами, а також на момент перевірки, останні не були виключені з реєстру платників податку на додану вартість, а їх свідоцтва платників податку на додану вартість не були анульовані у встановленому чинним законодавством порядку.

Податковий орган в акті перевірки від 27.08.2013 р. не навів належних доказів того, що вказані операції по придбанню ТМЦ мали фіктивний чи безтоварний характер.

Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то обов'язком покупця є сплата податку на додану вартість у ціні товару продавцю товару, а обов'язок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець такого товару. Обов'язок покупця товару в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості придбаного товару, обов'язку покупця при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності інших осіб.

Невиконання такими особами свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб.

Під час проведення перевірки податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту. Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість формування позивачем податкового кредиту у відповідних податкових періодах.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Судовим розглядом встановлено, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцями, а тому сума податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцями.

Також, суд зазначає, що посилання в акті перевірки від 27.08.2013р. на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Податковим кодексом України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Надані позивачем первинні документами бухгалтерського обліку, рахунки-фактури, видаткові накладні, банківські виписки, податкові накладні, товарно-транспортні документи, документи внутрішнього складського обліку, журнали реєстрації довіреностей, акти на списання ТМЦ в процесі виготовлення власної продукції, технічна документація (сертифікати якості та паспорта на продукцію, що придбавалась; технічна документація на продукцію власного виробництва), документи кадрового обліку (накази про прийняття на роботу осіб, відповідальних за придбання та доставку ТМЦ, договори про повну матеріально відповідальність, тощо) (а.с.43 - 248 , І том) свідчать про те, що правочини позивача з ТОВ "ХЕСК", ТОВ "Укрбудтрансервіс" та ТОВ "Мир-Інвест" мали реальний характер та спричинили реальні зміни майнового стану позивача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2013р. №0000372202 винесено не правомірно, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2014р. по справі № 818/2205/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С. Судді Мельнікова Л.В. Донець Л.О.