Постанова

від 21.11.2014 по справі 908/3158/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р. Справа № 908/3158/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Ільїн О.В., суддя Черленяк М.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Гончар С.М. за дорученням № 30 від 12.11.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3412 З/1-32) на рішення господарського суду Запорізької області від 24 вересня 2014 року у справі

за позовом Виробничого кооператива "Темп", м.Мелітополь, Запорізька обл.

до Приазовського національного природного парку, м. Мелітополь, Запорізька обл.

про стягнення 88914,55 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24 вересня 2014 року (суддя Хуторний В.М.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приазовського національного природного парку на користь Виробничого кооперативу «ТЄМП» заборгованість за Договором оренди приміщення №1 від 08.02.2013 року в сумі 88914 грн. 55 коп. та 1827 грн. судового збору (а.с.81,82).

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 24 вересня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Вказує на те, що адміністрація Парку виконала всі необхідні дії для виконання умов Договору щодо сплати орендної плати. Проте, Мелітопольське управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства в Запорізькій області не перерахувало орендну плату за платіжними дорученнями позивача у зв'язку з відсутністю фінансових ресурсів на єдиному державному казначейському рахунку, внаслідок чого виникла вказана заборгованість (а.с.87,88).

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства, просить рішення господарського суду Запорізької області від 24 вересня 2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Вказує на те, що Державне казначейство обслуговує рахунки відповідача та веде облік витрачених бюджетних коштів, проте не є стороною угоди між позивачем та відповідачем, у зв'язку з чим позивач вважає, що залучати Мелітопольське управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства в Запорізькій області в якості сторони у справі є недоцільним.

Позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду.

Приймаючи до уваги належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Запорізької області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 08.02.2013 року між ВК «ТЄМП» (Орендодавець) та Приазовського національного природного парку (Орендар) укладено Договір оренди приміщення №1 (а.с.9-13).

Відповідно до п.1.1 Договору Орендодавець зобов'язується передати Орендареві приміщення у користування за плату на певний строк. Орендар зобов'язується прийняти у тимчасове оплатне володіння і користування приміщення, обумовлене цим Договором, і повернути його Орендодавцеві в тому ж вигляді з урахуванням нормального зносу.

Згідно з п. 1.2 Договору Предметом оренди є приміщення, що знаходиться в будівлі за адресою: м. Мелітополь, вулиця 8 Березня, 6, загальною площею приміщення, що орендується - 298,85 кв. м.

У п. 1.4 Договору оренди зазначено, що вартість орендованого об'єкта становить 692800 грн.

Пунктом 1.6 Договору визначено, що приміщення надається для розміщення адміністрації Приазовського національного природного парку.

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди, розмір місячної орендної плати без урахування інфляції складає 8200 грн. (без ПДВ).

У п. 2.2 Договору зазначено, що загальна сума Договору на 2013 рік складає 98400 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 2.3 Договору оренди, розрахунки проводяться щомісячно шляхом переведення Орендарем до 25-го числа наступного за звітним місяця повної суми плати за користування приміщенням на особистий рахунок Орендодавця.

Відповідно до п. 4.2 Договору факт передачі приміщення в оренду підтверджується підписанням Орендарем та Орендодавцем Акту приймання - передачі приміщення.

З Акту приймання - передачі приміщення від 08.02.2013 року вбачається, що на виконання п.1.1. Договору позивач передав, а відповідач прийняв майно, яке розташоване на 3 поверсі будівлі за адресою вул. 8 березня,6 загальною площею 298,85 кв.м. балансовою вартістю 692800 грн. (а.с.13).

З Додаткової угоди від 31.12.2013 року до Договору оренди приміщення № 1 від 08.02.2013 року також вбачається, що сторони погодили - Викласти п.2.1. Договору в наступній редакції: «Розмір місячної орендної плати складає 7700 грн.», Викласти п.3.1. Договору в наступній редакції: «Строк дії Договору з 08.02.2013 року по 31.06.2014 року» (а.с.14).

У п.4.4. Договору сторони визначили, що факт передачі приміщення з оренди Орендодавцю підтверджується Актом приймання-передачі приміщення, підписаним Орендарем та Орендодавцем.

З Акту про повернення майна від 31.07.2014 року вбачається, що відповідно до Договору оренди приміщення №1 від 08.02.2013 року Орендар передав, а орендодавець прийняв майно з оренди (а.с.73).

З Актів виконаних послуг, наявних в матеріалах справи вбачається, що за період орендних відносин з лютого 2013 року по липень 2014 року позивачу нараховано орендну плату: з лютого по грудень 2013 року - у розмірі 90200,00 грн., з січня по червень 2014 року - у розмірі 46200,00 грн., всього 136400,00 грн. орендної плати (а.с.20-32).

З наданих позивачем ксерокопій банківських виписок вбачається, що орендні платежі відповідач сплатив частково у розмірі 47485,45 грн. (а.с.15-19).

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи та наявним в матеріалах справи документам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Вказані норми чинного законодавства передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України зазначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

З підписаного сторонами Акту звірки розрахунків (а.с.33-39) та поданої відповідачем апеляційної скарги вбачається, що відповідач визнає суму боргу у розмірі 88914,55 грн. (а.с.88). Проте, Мелітопольське управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства в Запорізькій області не перерахувало орендну плату за платіжними дорученнями у зв'язку з відсутністю фінансових ресурсів на єдиному державному казначейському рахунку, внаслідок чого виникла вказана заборгованість (а.с.33-35, 88).

Доводи відповідача про те, що Мелітопольське управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства в Запорізькій області не було залучено до участі у даній справі в якості третьої особи згідно ст. 27 ГПК України, а позивач не вжив заходів досудового врегулювання спору, не звертався до Мелітопольського управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства в Запорізькій області за одержанням з відповідача заборгованості, колегія суддів сприймає критично, оскільки Мелітопольське управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства в Запорізькій області не є стороною Договору оренди приміщення від 08.02.2013 року, а лише обслуговує рахунки відповідача.

Приймаючи до уваги, що відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів сплати заборгованості за Договором оренди приміщення №1 від 08.02.2013 року в сумі 88914 грн. 55 коп., колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі в сумі 88914 грн. 55 коп.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи відповідача про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційних скаргах не вбачається.

За таких обставин, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Запорізької області від 24 вересня 2014 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 24 вересня 2014 року у справі № 908/3158/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили

Повна постанова складена 21.11.2014 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Черленяк М.І.