Постанова

від 19.11.2014 по справі 489/6889/14-а

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

19.11.2014 справа № 2-а/489/326/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2014 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

при секретарі Коденко К.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Овчарук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва (далі - УПФ) про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом після уточнення якого остаточно просила визнати протиправним та скасувати рішення УПФ від 21.11.2013 № 24/26; зобов'язати відповідача припинити утримання переплати пенсії, відновити її розмір, що передував прийняттю рішення від 21.11.2013 № 24/26, стягнути безпідставно утримані кошти та зобов'язати відповідача виплатити кошти недоотримані у зв'язку із зменшенням розміру пенсії. Також просила зобов'язати відповідача надати звіт до суду про виконання судового рішення.

У обґрунтування вимог вказано, що рішенням в.о. начальника УПФ від 21.11.2013 № 24/26, яке позивач отримала 19.09.2014, утримано з її пенсії кошти в сумі 161372,09 грн. Підставою утримання є невідповідність сум заробітної плати, вказаної в довідках ХЦ НТУ «Аджигол», ЗАТ ТД «Рамента» та ВАТ «Автопродсервіс» фонду нарахування оплати праці.

На думку позивача оспорюване рішення, яке повинно прийматися колегіальним органом, прийнято одноосібно начальником УПФ, а при його прийнятті не враховано відсутність зловживань з її боку, що виключає можливість повернення надміру виплачених коштів.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в справі докази вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 14.05.1996 ОСОБА_3 перебуває на обліку в УПФ та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 01.01.2004 на підставі заяви позивача від 13.12.2004 та з урахуванням довідки про заробітку плату № 402 від 02.12.2004, виданої ВАТ «Автопродсервіс» за період з 01.01.1994 по 31.12.1996, та довідки № 4 від 31.12.204, виданої ЗАТ Торгівельний дім «Рамета» за період з 01.01.1994 по 31.12.1996, їй проведено перерахунок пенсії.

01.06.2006 на підставі заяви від 25.05.2006 з урахуванням довідок про заробітну плату № 261 від 12.12.2003, виданої ВАТ «Автопробсервіс» та № 1 від 07.10.2004, виданої ХЦ НТУ «Аджигол», позивачу проведено наступний перерахунок пенсії.

У серпні 2013 року, відповідно до повноважень, передбачених статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-IV), УПФ проведено перевірки достовірності виданих підприємствами довідок в ході яких встановлено, що вказані у довідках суми заробітної плати не відповідають первинним документам.

Результати перевірки оформлено актом від 06.08.2013 № 74.

Так, відповідно до довідки про нарахування фонду оплати праці від 22.10.2013 № 3339/04 НВЦ «Аджилог» зареєстровано в УПФ з 01.01.1991. Фонд оплати праці підприємством нараховувався в 1991 - 1993 роках. З 01.01.1999 фонд оплати праці підприємство не нараховувало, а 14.03.2000 ліквідоване за рішенням господарського суду. Згідно довідки про нарахування фонду оплати праці від 26.07.2013 № 12217/03 ЗАТ ТД «Рамета» зареєстровано в УПФ з 10.08.1992. Фонд оплати праці нараховувало з 1994 по 1996 роки, а 01.09.2000 ліквідовано.

Як заначено у оспорюваному рішенні та запереченнях відповідача через урахування довідок вказаних підприємств при обчисленні пенсії позивачу за період з 01.01.2004 по 30.11.2013 утворилася переплата на суму 161327,09 грн. У зв'язку із цим, на підставі рішення УПФ від 21.11.2013 № 24/26 з пенсії позивача щомісячно утримується 20 % пенсії.

Таким чином між сторонами існує спір щодо правомірності утримання з пенсії позивача надміру отриманого розміру пенсії, розрахованої на підставі довідок про заробітну плату, достовірність яких є сумнівною для позивача.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чинної на час проведення перерахунків пенсії позивачу, довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Згідно зі статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як слідує із аналізу статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та частини першої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підставою повернення пенсіонером добровільно або стягнення з нього надміру отриманих коштів є зловживання з боку пенсіонера, що стало наслідком переплати пенсії.

Між тим, доказів про вчинення саме позивачем зловживань (недобросовісності), що призвели до безпідставної виплати сум пенсії, відповідачем не надано, а тому оспорюване рішення УПФ про стягнення з ОСОБА_3 надміру виплаченої суми пенсії є протиправним і підлягає скасуванню.

Так як позивач, крім визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення, заявила інші вимоги похідного характеру, зокрема і про стягнення розміру утриманої пенсії з одночасним покладенням на відповідача обов'язку виплати утриманні кошти, позов підлягає часткову задоволенню шляхом визнання протиправним та скасувати рішення УПФ та у зв'язку із цим зобов'язання відповідача припинити утримання коштів в розмірі 20 % від суми пенсії та відновити ОСОБА_3 розмір пенсії, який передував прийняттю рішення від 21.11.2013 № 24/26, і повернути незаконно утриманні суми пенсії, починаючи з 21.11.2013.

Вимогу про надання звіту до суду про виконання судового рішення суд вважає передчасною. Крім того, покладення на суб'єкта владних повноважень обов'язку із подання до суду звіту про виконання судового рішення, відповідно до частини першої статті 267 КАС України, є правом суду.

Так як позов задоволено частково на підставі статті 94 КАС України з державного бюджету на користь позивача підлягає стягненню 73,08 грн., оплата якого підтверджується квитанцією № 4216.13.1 від 01.10.2014.

Керуючись статтями 69, 71, 122, 160, 161, 163 КАС України, суд -

постановив:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва від 21.11.2013 № 24/26.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва припинити утримання коштів в розмірі 20 % від суми пенсії ОСОБА_3, визначеного рішенням від 21.11.2013 № 24/26.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва відновити ОСОБА_3 розмір пенсії, який передував прийняттю рішення від 21.11.2013 № 24/26, та повернути їй незаконно утриманні суми пенсії, починаючи з 21.11.2013.

Присудити на користь ОСОБА_3 з державного бюджету судовий збір в сумі 73,08 грн.

У іншій частині вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

суддя І.В.Коваленко

Повний текст постанови

підписано 21.11.2014.