Ухвала

від 19.02.2015 по справі 489/6889/14-а

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

19.02.2015

справа № 6-а/489/14/15

УХВАЛА

19 лютого 2015 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

при секретарі Коденко К.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Овчарук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві адміністративну справу за заявою ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва (далі - УПФ) про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення

в с т а н о в и в:

У лютому 2015 року представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якій просив зобов'язати УПФ подати до суду звіт про виконання постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.11.2014, якою визнано протиправним та скасовано рішення УПФ від 21.11.2013 № 24/26, зобов'язано УПФ припинити утримання коштів в розмірі 20 % від суми пенсії ОСОБА_3 та зобов'язано відновити позивачу розмір пенсії, який передував прийняттю рішення від 21.11.2013 № 24/26, і повернути незаконно утриманні суми пенсії, починаючи з 21.11.2013. Також просив встановити десятиденний строк для подання звіту про виконання постанови.

Як на підставу звернення до суду в порядку статті 267 КАС України представник позивача вказав на невиконання УПФ постанови суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідач проти задоволення заяви заперечувала з тих підстав, що встановлення судового контролю допускається при вирішенні спору по суті та не пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання.

Суд, заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.11.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано рішення УПФ від 21.11.2013 № 24/26, зобов'язано УПФ припинити утримання коштів в розмірі 20 % від суми пенсії ОСОБА_3 та зобов'язано відновити ОСОБА_3 розмір пенсії, який передував прийняттю рішення від 21.11.2013 № 24/26, і повернути їй незаконно утриманні суми пенсії, починаючи з 21.11.2013.

Вимоги в частині встановлення судового контрою в порядку статті 267 КАС України залишені без задоволення.

Представник позивача пояснив, що постанова суду відповідачем в добровільному порядку виконана лише в частині припинення відрахування з пенсії, у іншій частині не виконується, внаслідок чого до суду було подано заяву про встановлення судового контрою в порядку статті 267 КАС України.

Частинами другою та третьою статті 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» під «виконавчим провадженням» розуміється сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, в межах якої в примусовому порядку виконується рішення суду.

Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

За наслідком розгляду заяви про встановлення судового контролю, згідно з частиною десятою статті 267 КАС України, суд приймає ухвалу (за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача) або постанову (у разі наявності підстав для задоволення заяви).

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється, за процедурою, визначеною статтею 267 КАС України, у межах того провадження, яким розглядається спір по суті, так і розгляду адміністративного позову стосовно рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби в порядку статті 181 КАС України. Такий судовий контроль ініціюється учасниками виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, шляхом звернення до адміністративного суду з окремим позовом.

У даному випадку, при розгляді спору по суті вимоги ОСОБА_3 про встановлення судового контролю були залишені без задоволення, а тому повторне їх вирішення не передбачено процесуальним законодавством.

Щодо примусового виконання постанови суду, таке виконання не здійснюється через непред'явлення позивачем виконавчого листа до державної виконавчої служби, що унеможливлює вчинення державним виконавцем виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», у порядку якого повинно виконуватися судове рішення.

За таких обставин, суд вважає заяву безпідставною, а тому вона підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтею 267 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_3 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м.Миколаєва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

суддя І.В.Коваленко