Ухвала

від 04.11.2014 по справі 258/9416/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2014 р. м. Київ К/800/60388/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради про перерахунок та стягнення боргу по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 23 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом про перерахунок та стягнення боргу по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 23 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради щодо відмови ОСОБА_4 у перерахуванні та виплаті державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 16 лютого 2013 року. Зобов'язано відповідача здійснити нарахування ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 16 лютого 2013 року по 23 вересня 2013 року з урахуванням проведених виплат та стягнути з відповідача на користь позивача нараховану Управлінням допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 16 лютого 2013 року по 23 вересня 2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 70 гривень. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року залишено без змін постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 23 вересня 2013 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 23 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради у зв'язку з народженням дитини та отримеє допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У 2013 році за періоди: лютий у розмірі 237,21 грн., березні-липні у розмірі 632,86 грн. Відповідачем допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу була нарахована та виплачена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».

Задовольняючи позовні вимоги частково суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач неправомірно виплачував ОСОБА_4, як незастрахованій особі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» від 27 грудня 2001 року № 1751.

Проте, перевіривши правильність оцінки обставин у справі та застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів на підставі наступного.

Порушене право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року №2811-ХІІ має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Також право застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо неотриманої в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку регулюється положенням ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"

Виходячи з аналізу положень статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-III та положень статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", колегія суддів приходить до висновку, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розраховується, виходячи з того чи була застрахована особа у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 4 Постанови № 7 Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20 травня 2013 року обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Вказані вимоги закону судами попередніх інстанцій були проігноровано, а саме, даючи правову оцінку діям Управлінню праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради, суди попередніх інстанцій не перевірили чи застрахована особа в системі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та передчасно застосували до спірних правовідносин положення ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" без відповідної довідки Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради.

З огляду на те, що зазначені обставини мають суттєве значення для визначення правових норм, які слід застосовувати до спірних правовідносин, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати обставини у справі та давати їм оцінку, справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

За приписами ч.2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ч. 4 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 23 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець