Ухвала

від 19.11.2014 по справі 813/4199/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року Справа № 8258/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014р. по справі за позовом малого приватного підприємства «Одеко Захід» до Державної податкової інспекції у Франківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

12.06.2014р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі м.Львова) від 05.05.2014 року №0000182201, яким збільшено грошове зобов»язання з податку на прибуток - 1144072,0грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 286015,50грн., та від 10.02.2014 року №0000062210, яким збільшено грошове зобов»язання з податку на додану вартість - 379917,0грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 75962,0грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі актів перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова від 27.01.2014 року №94/22-10/30650926 та від 17.04.2014 року №813/22-01/30650926. Однак, МПП «Одеко Захід» не погоджується з висновками, викладеними в актах перевірок, оскільки зафіксовані ними порушення не були допущені. Крім цього, актами перевірок ряд фактів описано необ'єктивно, не враховано або приховано фактичні події та господарські операції підприємства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. позов задоволено.

ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області оскаржило дану постанову з підстав невірно встановлених обставин справи, порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства та на підставі наданих документів встановлено, що МПП «Одеко Захід» включено до складу витрат ТзОВ «Телесвіт» (послуги з обслуговування абонентів, рекламні та маркетингові послуги), СПД ОСОБА_1 (консультаційні послуги), СПД ОСОБА_2 (консультаційні послуги).

Для підтвердження витрат, віднесених підприємством до витрат та їх зв"язку з господарською діяльністю підприємства для перевірки надано акти наданих послуг. Інших документів, які підтверджують вартість наданих послуг, первинні документи, оборотно-сальдових відомостей по вищевказаних рахунках, що підтверджують віднесення на витрати саме цих послуг і саме на такі суми, які вказані в актах наданих послуг, для перевірки не представлено. Документальне оформлення витрат на вищенаведені послуги відсутнє, для перевірки не представлено жодних доказів, доцільності оплати таких послуг.

У зв'язку з цим, відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу витрат.

Підставою для включення витрат підприємства до складу витрат є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

На підставі наданих до перевірки первинних документів (актів наданих послуг), щодо надання послуг, неможливо встановити яку економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності принесли понесенні витрати, а саме: акти наданих послуг не несуть вичерпної інформації про характеристику послуг.

У актах вказано, що Виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): надання комплексних послуг з обслуговування абонентів, рекламних та маркетингових послуг в кількості 1 , регіон Львів - МПП "Одеко Захід" (Замовник)

В наданих до перевірки актах відсутня передбачена умовами договору інформація, які саме послуги з обслуговування абонентів надавались ТОВ «Телесвіт», відсутня інформація про те які саме рекламні та маркетингові послуги отримувались, їх вид та обсяг.

Надані для перевірки акти наданих послуг, не підтверджені відповідними первинними документами щодо фактичного виконання цих послуг .

Враховуючи вищенаведене в актах наданих послуг відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції.

Представлені як до перевірки так і до матеріалів справи документи не містять інформації про економічний ефект для підприємства від використання послуг. Понесені витрати на придбання цих послуг не оформлені відповідними документами, які б підтверджували, фактичне виконання послуг.

Також відповідно до первинної документації позивачем відображено у бухгалтерському обліку господарські операції з ФОП ОСОБА_1 стосовно надання консультаційних послуг, ФОП ОСОБА_3 щодо надання юридичних послуг, СПД-ФО ОСОБА_2 стосовно надання усних та письмових консультацій, роз»яснень (в тому числі за телефоном, за допомогою електронної пошти) з питань господарської діяльності замовника (надання телекомунікаційних послуг фізичним та юридичним особам), підготовка проектів необхідних договорів та інших цивільно-процесуальних документів.

Вважає, що відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу витрат.

Таким чином, підставою для включення витрат підприємства до складу витрат, є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

В свою чергу, факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

На підставі наданих до перевірки первинних документів (актів наданих послуг), щодо надання послуг, неможливо встановити яку економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності принесли понесенні витрати, а саме: акти наданих послуг не несуть вичерпної інформації про характеристику послуг.

До перевірки не надано документів на підтвердження по яких саме питаннях надавались усні та письмові консультації, перелік проектів договорів та інших документів які були виконані Виконавцем.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704.

Щодо господарських відносин позивача з ТзОВ «Телесвіт», щодо наявності звітів про надання послуг, то такі жодним чином не спростовують висновків податкового органу. Зокрема в звітах зазначено, що Позивачу надано маркетингові та рекламні послуги в той же час жодних звітів стосовно дослідження ринку не надано, також не вказано, які саме рекламні послуги та в яких обсягах здійснено, послуги по задушенню та підключенню абонентів - не конкретизовано скільки абонентів залучено та підключено, переведення абонентів на більш дорогий пакет - без конкретизації скільки абонентів було переведено на дорожчі пакети, послуги з обробки дзвінків абонентів - немає конкретизації скільки дзвінків було оброблено, друк та доставка рахунків абонентам - скільки рахунків було доставлено, послуга зі збору та обробки заявок абонентів - також немає конкретизації скільки заявок було оброблено.

Тобто наданий позивачем звіт зовсім не змінює того факту, що первинними документами позивача не конкретизовано зміст та обсяг наданих послуг та їх використання в господарській діяльності позивача.

Щодо господарських відносин позивача з ОСОБА_3: з звіту наданого позивачем до матеріалів справи не вбачається обсяг наданих послуг, зокрема немає конкретизації щодо вартості послуг та їх обсягу. З наданого звіту вбачається лише констатування послуг, що передбачені в договорі, без жодної конкретизації щодо їх змісту та обсягу.

Щодо господарських відносин позивача з ФОП ОСОБА_1: з наданого звіту вбачається, що в такому лише описано договори, які були укладені позивачем з іншими суб'єктами господарювання, однак в такому відсутні будь-які рекомендації і в тому числі доцільність купівлі таких та можливість використання їх в господарській діяльності.

Щодо господарських відносин позивача з ФОП ОСОБА_2: з наданого звіту та первинної документації вбачається, що позивачу надавались послуги з надання консультацій, аналіз договорів, представлення інтересів замовника в перемовинах з представниками організацій мовлення, розробка проектів змін до ліцензійних договорів. В той же час незрозумілим залишається який обсяг послуг було надано, зокрема скільки договорів проаналізовано, скільки консультацій надано, скільки розроблено змін до договорів, у скількох перемовинах прийнято участь.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника податкового органу, який підтримав апеляційну скаргу, представника позивача, який заперечив апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку МПП «Одеко Захід», про що складено акт №94/22-10/30650926 «Про результати позапланової виїзної перевірки МПП «Одеко Захід» (код ЄДРПОУ 30650926) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 25.12.2013 року, яким встановлено порушення: пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, 138.4 ст.138, пп.139,1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1144072 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року - 16884,0 грн., 3 квартал 2012 року 41580,0 грн., 4 квартал 2012 року в сумі 775181,0 грн., 1 квартал 2013 року - 165672,0 грн., 2 квартал 2013 року 144755,0 грн.; п.198.1 п.198.2 п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 309955 грн., в тому числі по періодах: січень 2013 року - 67385 грн., лютий 2013 року 54703 грн., березень 2013 року - 44703 грн., квітень 2013 року - 67722 грн., травень 2013 року - 69442 грн.; пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, ст.18, п.54.2 ст.54, п.57.1 ст.57, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в сумі 15500 грн., за березень 2012 року.

На викладені в Акті порушення позивач подав заперечення від 03.02.2014 року №1264/10.

ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення - рішення №0000052210 від 10.02.2014 року та податкове повідомлення - рішення №0000062210 від 10.02.2014 року.

МПП «Одеко Захід» звернулося зі скаргою до Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 24.04.2014 року №9813/10/13-01-10-08-05/554 Головним управлінням Міндоходів у Львівській області: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова від 10.02.2014 року №0000052210 в частині 10,0 грн. основного платежу по податку на прибуток та 2,5 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток, а в іншій частині дане податкове повідомлення-рішення залишено без змін; залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова від 10.02.2014 року №0000062210 (про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 303955,00 грн. за основним платежем та 75 962,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); скарга залишена без задоволення.

На підставі вищевказаного рішення Головного управління Міндоходів у Львівській області від 24.04.2014 року №9813/10/13-01-10-08-05/554 про результати розгляду первинної скарги ДПІ у Франківському районі м.Львова прийняло податкове повідомлення-рішення від 05.05.2014 року №0000182201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1144062,00 грн. за основним платежем та 286015,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, за порушення платником податків: пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, 138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1144062 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року - 16884,0 грн., 3 квартал 2012 року - 41580,0 грн., 4 квартал 2012 року в сумі 775181,0 грн., 1 квартал 2013 року - 165672,0 грн., 2 квартал 2013 року - 144755,0 грн.

За результатами оскарження до Міністерства доходів і зборів України рішенням від 22 травня 2014 року №9107/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду скарги, зазначені вище податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивачем в обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій з ТОВ «Телесвіт» надано: договір на надання комплексних послуг з обслуговування абонентів №01/11/12 ОЗ від 26.10.2012 року, укладеного між ТзОВ «Телесвіт» та МПП «Одеко Захід»; додаткову угоду №1 до договору на надання комплексних послуг з обслуговування абонентів від 01.01.2013 року; протокол погодження ціни №1 до договору на надання комплексних послуг з обслуговування абонентів від 01.01.2013 року; протоколу погодження ціни №2 до договору на надання комплексних послуг з обслуговування абонентів від 01.02.2013 року; протокол погодження ціни №3 до договору на надання комплексних послуг з обслуговування абонентів від 01.03.2013 року; протоколу погодження ціни №4 до договору на надання комплексних послуг з обслуговування абонентів від 01.04.2013 року; протокол погодження ціни №5 до договору на надання комплексних послуг з обслуговування абонентів від 01.05.2013 року; угоду про розірвання договору на надання комплексних послуг з обслуговування абонентів від 27.05.2013 року.

Підставним також слід вважати твердження представника позивача, що щоб отримувати доходи від надання послуг телекомунікаційного зв'язку на задекларованому рівні, не достатньо того штату працівників, які є на підприємстві, а також матеріально - технічної бази у періоді, що перевірявся, тому до обслуговування абонентів було залучено ТзОВ «Телесвіт», яка мала всі необхідні ресурси для надання якісних послуг щодо обслуговування абонентів.

Наявні у підприємства документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, що відповідає нормам п.9.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; п.2.4 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 року, згідно яких первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

В актах наданих послуг ТОВ «Телесвіт», містяться усі обов'язкові реквізити, які передбачені законодавством для первинних документів. Податкові накладні, виписані ТОВ«Телесвіт» відповідають вимогам Податкового кодексу України. Жодних зауважень щодо оформлення податкових накладних з боку ДПІ у акті перевірки не викладено, що свідчить про їх правильне та належне оформлення.

В обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 щодо надання ними юридичних та консультаційних послуг суду надано: договір про надання юридичних послуг між МПП «Одеко Захід» та ФОП ОСОБА_3 від 02.04.2012 року та від 03.09.2012 року, акта приймання наданих юридичних послуг від 02.08.2012 року та від 24.09.2012 року, виписки з ЄДР ФОП ОСОБА_3, Свідоцтва платника єдиного податку суб'єкта господарювання ОСОБА_3; договору про надання послуг між МПП «Одеко Захід» та ФОП ОСОБА_1 від 01.11.2012 року №01-11/К-2, акта приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2012 року, звіту виконання до договору про надання послуг від 31.12.2012 року, Свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1, витягу з ЄДР ФОП ОСОБА_1, Свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1, Свідоцтва платника єдиного податку суб'єкта господарювання ОСОБА_1, протоколу-рішення власника МПП «Одеко Захід» від 31.10.2012 року; договору про надання юридичних послуг між МПП «Одеко Захід» та ОСОБА_2 від 05.03.2012 року №05/03/2012, акта здачі - приймання виконаних робіт від 22.06.2012 року №12/06/2012, звіту від 22.06.2012 року про надані юридичні послуги, додатка №1 до звіту про надані юридичні послуги, договору про надання правових послуг між МПП «Одеко Захід» та ОСОБА_2 від 01.03.2013 року №01/03/2013, акта здачі - приймання виконаних робіт від 29.03.2013 року №29/03/2013, звіту про надані правові послуги, додатків до звіту про надані правові послуги згідно договору про надання правових послуг від 01.03.2013 року №01/03/2013, витягу з ЄДР ФОП ОСОБА_2, Свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_2, Свідоцтва платника єдиного податку суб'єкта господарювання останнього.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не спростовано обставини щодо реальності здійснення господарських операцій, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того, підтвердження відсутності у діях позивача кримінального правопорушення в цьому ракурсі, стверджується повідомленням Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Львівській області, вих.№3836/13-01-09-20-16/47 від 25.03.2014 року про закриття кримінального провадження відповідно до ст.110, п.2 ч.1 ст.284 КПК України (відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

п.198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196 п.4, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2014р. по справі №813/4199/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець

Повний текст виготовлено 21.11.2014р.