Рішення

від 17.11.2014 по справі 907/987/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.2014р. Справа № 907/987/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіс - К", м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фонд", с. Сюрте, Ужгородський р-н

про стягнення загальної суми 103 751,06грн. (в тому числі сума 86 547,04грн. - основний борг, сума 2 046,44грн. - три проценти річних, сума 6 502,88грн. - нарахованої пені та сума 8 654,70грн. - нарахованого штрафу в якості плати за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10 відсотків від простроченої суми).

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Даруда Т.В. - представник за дов. від 27.01.2014р.

від відповідача: явка на власний розсуд

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Оптіс - К", м. Ужгород (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фонд", с. Сюрте, Ужгородський р-н. (далі - відповідач) про стягнення загальної суми 103 751,06грн. (в тому числі сума 86 547,04грн. основного боргу, сума 2 046,44грн. нарахованих трьох процентів річних, сума 6 502,88грн. нарахованої пені та сума 8 654,70грн. нарахованих процентів, в якості плати за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10 відсотків від простроченої суми), з урахуванням уточнення представником позивача щодо заявлених позовних вимог.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві (а.с.5-7) та з посиланням на підтвердження даних позовних вимог долученими до матеріалів справи документальними доказами. Зокрема, посилається на не проведення відповідачем в повному обсязі оплати вартості отриманого товару за накладними, відповідно до укладеного Договору поставки товару №01/10-01 від 01.10.2013р., що передбачено умовами даного Договору, у зв"язку з чим у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 86 547,04грн.. Крім того, відповідно до вимог даного Договору додатково заявлено до стягнення суму 6 502,88грн. нарахованої пені та суму 8 654,70грн. нарахованих процентів, в якості плати за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10 відсотків від простроченої суми та також, з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України, додатково заявлено до стягнення з відповідача на користь позивача суму 2 046,44грн. - трьох процентів річних.

Також додатково зазначила про відсутність доказів сплати відповідачем на користь позивача заявленої до стягнення суми позовних вимог або будь - якої суми таких позовних вимог.

Відповідач повторно письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав, свого уповноваженого представника у засідання суду не направив. Про час і місце розгляду даної справи належним чином повідомлений судом на підставі ухвали суду від 20.10.2014р. про відкладення розгляду справи №907/987/14 на 17.11.2014р. (а.с.39-40), яка не поверталась на адресу суду, що засвідчує обставину її отримання відповідачем.

Дана обставина свідчить про належне виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Отже, відповідач мав можливість скористатись правами, передбаченими ст.22 ГПК України, що ним зроблено не було.

Суд також зазначає, що ухвала суду від 09.10.2014р. про порушення провадження у справі №907/987/14, яка була надіслана відповідачеві, на адресу зазначену позивачем у позовній заяві: Ужгородський р-н, с. Сюрте, вул. Ратівецька, 13, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, була отримана відповідачем, що підтверджено повідомленням про вручення 10.10.2014р. відповідачеві вищезазначеної кореспонденції суду (а.с.4). Дана обставина також засвідчує той факт, що відповідачеві відомо про наявність даного спору по даній справі.

За вищенаведених обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і відповідача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі, а тому спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується, з урахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, на підставі наявних у справі матеріалів в порядку ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 17.11.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.

Вивчивши та проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Оптіс - К", як Постачальником (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фонд", як Покупцем (відповідачем) було укладено Договір поставки товару №01/10-01 від 01.10.2013р. (далі - Договір, а.с.14-15), предметом якого було зобов"язання Постачальника поставити товари (надалі Товар) в асортименті та за цінами, що вказані в накладних, а Покупець зобов"язується прийняти та оплатити товар в термін обумовлений даним договором.

Відповідно до п.4.1 Договору Покупець зобов"язаний здійснювати розрахунок за отриманий по накладних згідно даного договору товар протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару. Оплата здійснюється у національній валюті України, шляхом сплати на банківський рахунок Продавця (п.4.3 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем, на виконання даного Договору, було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 86 553,84грн., що підтверджується: накладною №79624 від 04.11.2013р. на суму 11 056,09грн.; видатковою накладною №Оп-ОР777034 від 19.11.2013р. на суму 10 560,80грн. ; видатковою накладною №Оп-Ор777547 від 21.11.2013р. на суму 3 360,79грн.; видатковою накладною № Оп-ОР778322 від 26.11.2013р. на суму 6 545,00грн.; видатковою накладною №Оп-ОР778323 від 26.11.2013р. на суму 719,88грн.; видатковою накладною № Оп-ОР778324 від 26.11.2013р. на суму 5 184,00грн.; видатковою накладною №Оп-ОР779615 від 03.12.2013р. на суму 10 992,87грн.; видатковою накладною № Оп-ОР779939 від 04.12.2013р. на суму 5 518,82грн.; видатковою накладною №Оп-ОР780147 від 05.12.2013р. на суму 4 971,28грн.; видатковою накладною №Оп-ОР782106 від 10.12.2013р. на суму 15 240,65грн.; видатковою накладною №4879 від 23.01.2014р. на суму 1 525,80грн. та видатковою накладною №5694 від 27.01.2014р. на суму 10 877,86грн (а.с.19-30).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також необхідність виконання взятого на себе зобов"язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) та відповідно до вимог п.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог п.4.1 Договору, відповідачем, протягом 7 (семи) календарних днів, не було проведено оплату отриманого товару за вищезазначеними накладними, оскільки, як вбачається з банківської довідки по рахунку позивача (а.с.31), по періоду з 04.10.2013р. по 28.03.2014р., надійшли позивачеві від відповідача кошти, сплачені відповідачем за отриманий товар за іншими накладними, ніж зазначені вище.

Разом з тим, з таких сум, було зараховано у сплату, наявну, станом на 28.03.2014р., суму 6,80грн. переплати, та відповідно залишилася несплаченою сума 86 547,04грн..

Для досудового врегулювання спору позивачем було надіслано відповідачеві письмову претензію від 27.08.2014р. з вимогою щодо необхідності оплати наявної суми 86 547,04грн. заборгованості (а.с.33), що підтверджується поштовою квитанцією від 28.08.2014р. №2904 та поштовим описом від 28.08.2014р. про вкладення у цінний лист (а.с.8). Разом з тим дана заборгованість, станом на день звернення позивачем до суду з даним позовом, залишилась відповідачем не погашеною.

Суд зазначає, що на день вирішення судом спору по суті, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виконання відповідачем, у добровільному порядку, перед позивачем зобов"язання у сумі 86 547,04грн. по основному боргу.

Оскільки, як було зазначено вище, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 86 547,04грн. по основному боргу та у матеріалах справи відсутні докази щодо зворотнього, тому, з урахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги у даній частині позову є такими, що належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем, а тому вказана сума 86 547,04грн. боргу підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.

Вимогами п.1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком та у ст.549 цього ж Кодексу наведено поняття неустойки (штрафу, пені) та штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України) та пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п.2 ст.549 ЦК України).

Відповідно вимог п.2 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки (штрафу, пені), встановлюється Договором.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, Договором поставки товару встановлено, зокрема, п.4.5, що Покупець у разі прострочення виконання грошового зобов"язання, на вимогу Постачальника зобов"язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання

Також пунктом 7.1 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати товару Покупець зобов"язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки від суми даного договору, починаючи з наступного банківського дня.

За вищенаведених обставин, є правомірним, відповідно до вимог п. 4.5 та п.7.1 Договору, з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України, додаткове нарахування відповідачеві пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості з отриманого товару за кожною окремо взятою накладною, та яка ( нарахована пеня) становить загальну суму 6 502,88грн., відповідно до розрахунку пені по заборгованості, як додатку №1 до позовної заяви (а.с.11), який перевірено судом, та яка сума 6 502,88грн. нарахованої пені також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв"язку з вищенаведеною нормою, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві трьох процентів річних у сумі 2 046,44грн., відповідно до розрахунку розміру трьох процентів річних, як додатку №2 до позовної заяви (а.с.12), який перевірено судом, а тому нарахована сума 2 046,44грн. трьох процентів річних також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Відповідно до ч.5 ст.694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Частиною 2 статті 536 ЦК України передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договором поставки товару встановлено, зокрема, п.4.5, що Покупець у разі прострочення виконання грошового зобов"язання, на вимогу Постачальника зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 відсотків від простроченої суми в якості плати за користування чужими грошовими коштами та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання.

У зв'язку з тим, що, як було зазначено вище, відповідачем, станом на 03.02.2014р. (граничний термін повної сплати отриманого товару за вищезазначеними накладними) не було сплачено суму 86 547,04грн. та яка, станом на 01.04.2014р., залишилась заборгованістю, тому відповідно до вимог п.4.5 Договору, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві суми 8 654,70грн. процентів, в якості плати за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10 відсотків від простроченої суми, відповідно до розрахунку, як додатку №3 до позовної заяви (а.с.13), який перевірено судом, а тому нарахована сума 8 654,70грн. процентів також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача обов»язок щодо відшкодування на користь позивача суми 2 075,02грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193, 232 п.6 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 536, 546 п.1, 549, 551 п.2, 610, 625 ч.1 та ч.2, 694 ч.5 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фонд" / Ужгородський район, с. Сюрте, вул. Ратівецька, 13, ідентифікаційний код 32634733/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіс - К" /м. Ужгород, вул. Гвардійська, 26, ідентифікаційний код 33985559/ загальну суму 103 751,06грн. /в тому числі сума 86 547,04грн. основного боргу, сума 2 046,44грн. нарахованих трьох процентів річних, сума 6 502,88грн. нарахованої пені та сума 8 654,70грн. нарахованих процентів, в якості плати за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10 відсотків від простроченої суми/ та суму 2 075,02грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 21.11.2014р.

Суддя В.І. Карпинець