Постанова

від 17.11.2014 по справі 11/99

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2014 р. Справа № 11/99

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Новосад Д.Ф.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Магура", м.Рава-Руська б/н від 24.09.2012р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 12.09.2012р.

у справі № 11/99

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Міжгір"я Закарпатської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Магура", м.Рава-Руська

про зобов"язання здійснити передбачені законодавством дії з державної реєстрації змін в установчих документах товариства, у зв"язку з виходом позивача зі складу учасників товариства; стягнення 25% вартості майна та 25% прибутку, одержаного товариством за період з 01.01.2009 по 03.07.2009р.р.

за участю представників:

від позивача : не з»явився

від відповідача : Павловський А.В. - представник

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81 1 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлялось.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.09.2012р. у справі № 11/99 (суддя Якимчук Л.М.) позов (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог б/н від 12.09.2012р. (том ІІІ а.с.8-9)) задоволено повністю: зобов'язано ТОВ "Магура" здійснити передбачені законодавством дії з державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку з виходом зі складу його учасників ОСОБА_2. Стягнено з ТОВ "Магура" на користь ОСОБА_2 914 950,00грн. - вартість частки майна у ТОВ "Магура", а також 22 821,00грн. у відшкодування судових витрат; в дохід державного бюджету стягнено 18 299,00грн. судового збору.

ТОВ "Магура" подано апеляційну скаргу б/н від 24.09.2012р., в якій просить задоволити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що судом допущено неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, обставини справи, які суд визнав встановленими є недоведеними, судом при прийнятті рішення порушено норми процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що до прийняття судом оскаржуваного рішення збори учасників ТОВ «Магура» розглянули заяву позивача про вихід з числа засновників та виключили останнього з числа учасників товариства, провели державну реєстрацію змін до установчих документів в зв»язку із виходом учасника; в розрахунок вартості частки майна ОСОБА_2 включено майно на підставі комісійної судової експертизи №119 від 15.08.2012р., яке станом на 03.04.2009р. не належало товариству, а саме нежитлову будівлю (пивниця), сауну з бугільним витягом №2.

Окрім того, скаржник зазначає, що судом не враховано зобов»язань (пасивів) товариства, не досліджено даних про розмір статутного капіталу товариства, даних про розмір вкладу, який повинен був сплатити позивач та даних про розмір фактично сплаченого вкладу.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу б/н від 20.11.2012р. (вх.№ ЛАГС 2030 від 20.11.12), в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін, посилаючись на те, що апеляційна скарга є безпідставна, необгрунтована та така, що не спростовує законності рішення суду. Експертизу проведено на підставі правовстановлюючих документів на нерухоме майно, наданих КП «Міжгірське БТІ» та відповідно визначено його вартість станом на момент виходу позивача і відповідно його частку, що підлягає виплаті.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін у судових засіданнях, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розділу V нової редакції статуту ТОВ „Магура", зареєстрованої державним реєстратором Міжгірської районної державної адміністрації 25.03.2005р., учасниками ТОВ „Магура" вважалися громадяни України ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з частками в статутному капіталі товариства у розмірі 187 500,00грн. у кожного, що відповідає 25% кожного учасника у загальній сумі статутного капіталу товариства, який складає 750 000,00грн. (т.І а.с.11-22).

Рішенням зборів засновників ТОВ «Магура» від 05.06.2007р. (протокол №10 (том ІІІ ст.103)) статутний фонд товариства збільшено до 1 500 000,00грн. та визначено розмір часток учасників товариства у статутному фонді наступним чином:

ОСОБА_4 - 375 000, 00грн. - 25% - у вигляді грошових коштів;

ОСОБА_6 - 375 000, 00грн. - 25% , з них 132 200грн. у вигляді майна та 242 800,00грн. у вигляді грошових коштів;

ОСОБА_5 - 375 000, 00грн. - 25% - у вигляді грошових коштів;

ОСОБА_2 - 375 000, 00грн. - 25% - у вигляді грошових коштів.

Зміни та доповнення до статуту ТОВ «Магура», затверджені рішенням зборів засновників від 05.06.2007р. зареєстровано державним реєстратором Міжгірської районної державної адміністрації 10.06.2007р. (том І а.с.21).

Позивач звернувся до відповідача із нотаріально посвідченою заявою від 02.04.2009р. №144 про вихід із складу учасників товариства та заявив вимогу про виплату йому вартості частини майна товариства пропорційно до частки у статутному капіталі відповідача. Заява надіслана відповідачу 03.04.2009р., шо підтверджується поштовою квитанцією від 03.04.2009р. №0420 (т.І а.с.23-24а).

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що загальними зборами учасників ТОВ „Магура" заяву позивача не розглянуто, рішення стосовно виведення позивача зі складу учасників товариства не прийнято, зміни до статуту товариства, пов'язані з виходом учасника з товариства, не затверджено, оплату вартості частини майна товариства пропорційну частці позивача у статутному капіталі та частину прибутку, отриманого товариством у 2009 році до моменту виходу позивача, не проведено.

Таким чином спір у справі виник щодо розміру виплати позивачу його частки майна товариства при виході із ТОВ «Магура», а із змісту пояснень позивача вбачається, що останній вимагає проведення з ним розрахунків, виходячи саме із дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом (ст. 148 ЦК України).

Згідно з ч. 2 п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства, яку має отримати учасник при виході з ТОВ, а також порядку і строків їх виплати, господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

Згідно із ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" та розділу ІV Статуту ТОВ „Магура" при виході з товариства учаснику виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.

Отже, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю у товариства виникає обов'язок сплатити йому вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Як зазначалось вище, в порушення вищезазначених норм матеріального права та положень Статуту відповідач не здійснив виплату позивачу вартості належної йому частки у статутному фонді товариства у встановленому законом розмірі та строк.

Відповідно до п. 30 постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення).

В пункті 3.7 Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.07 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" зазначено, що відповідно до статей 54 і 64 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою або додатковою відповідальностю, що виходить або був виключений з товариства, має право на одержання вартості частини майна товариства пропорційно розміру його частки у статутному капіталі товариства. У вирішенні спорів щодо розрахунків з учасником, що вийшов (був виключений) з товариства, господарським судам необхідно враховувати таке.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 N 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87).

Враховуючи наведене, господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтується виключно на висновку комісійної судової експертизи від 15.08.2012р. №119, згідно якого суб'єктом оціночної діяльності визначено не дійсну (ринкову) вартість чистих активів товариства ТОВ "Магура", а ринкову вартість майна, що належало товариству ( без врахування майнових зобов»язань товариства).

З метою здійснення незалежної оцінки дійсної (ринкової) вартості чистих активів товариства та пропорційного визначення вартості частини майна товариства, що підлягає виплаті позивачу, та з метою вирішення спору відповідно до вимог закону, для визначення вартості частини майна ТОВ "Магура", що належить до сплати позивачу в зв'язку з його виходом із числа учасників товариства, судом апеляційної інстанції призначалась комплексна будівельно-технічна та економічна експертиза, проведення якої доручалось Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Необхідність визначення судовим експертом (суб'єктом оціночної діяльності) саме ринкової вартості чистих активів товариства та пропорційного визначення вартості частини майна товариства, яка підлягає виплаті позивачу, також повністю узгоджується з положеннями ч.5 ст.9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", згідно яких у разі, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Судом апеляційної інстанції взято до уваги висновок експертизи №2608 від 10.06.2014р., яким встановлено дійсну (ринкову) вартість нерухомого майна, яке належить товариству на праві власності згідно Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 07.11.2008р. станом на 03.04.2009р. і становить 2 287 723,90грн. оскільки порівняльний та витратний підходи, застосовані експертом при проведенні експертизи повністю відповідають меті, поставленій перед останнім, оскільки передбачають саме дослідження ринку подібного майна та визначення ринкової вартості, тобто вартості, яка склалась на ринку подібного майна.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» у разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції скаржником заявлялось клопотання про витребування у позивача доказів сплати ним грошових коштів на формування задекларованого статутного капіталу ТОВ «Магура», з посиланням на те, що в оскаржуваному судовому рішенні зазначено, що розмір частки ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства становить 25% відсотків. На думку скаржника, даний висновок не відповідає фактичним обставинам справи, в матеріалах справи відсутні докази фактичної сплати учасником вкладу. Скаржником долучено до матеріалів справи копії бухгалтерських документів в підтвердження внесення учасниками товариства своїх часток в статутний фонд товариства на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ «Магура» від 05.06.2007р. (протокол №10) (том ІІІ а.с.103)..

Скаржник заперечив факт невнесення в повному розмірі частки в статутний фонд товариства, однак в обгрунтування вищенаведеного доказів не надав.

Отже, враховуючи зміни і доповнення до розділу V статуту товариства, розмір статутного капіталу товариства збільшився на 750 000,00грн., а розмір внеску грошових коштів позивача збільшився на 187 500,00грн.

З матеріалів справи, а саме платіжних документів, які знаходяться в матеріалах справи (том ІІІ а.с.114-209), вбачається, що позивач частково вніс додатковий грошовий внесок в розмірі 86 641,00грн., отже позивач вніс на формування статутного капіталу 274 141,00грн. з 375 000,00грн., в зв»язку із чим фактична його частка у статутному капіталі станом на 03.04.2009р. (дату виходу позивача зі складу товариства) становила 18,276%. З огляду на вищевикладене судом не береться до уваги висновок експертизи №2608 від 10.06.2014р. в частині визначення вартості частки ОСОБА_2 за умови повного внесення (оплати) частки внеску ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ «Магура» в розмірі 571 930,98грн. станом на 03.04.2009р.

Окрім того, однією із підстав оскарження товариством рішення суду першої інстанції був факт врахування судом при визначенні ринкової вартості майна товариства нерухомого майна згідно Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 16.09.2009р., а саме, нежитлової будівлі (пивниці, сауни та бугільного витягу №2), яке товариству станом на 03.04.2009р. не належало.

Судовою колегією враховано при визначенні вартості частки, яка підлягає виплаті позивачу, вартість виконаних робіт і використаних матеріалів при будівництві даного нерухомого майна, яка відповідно до довідки 13/11/14 від 13.11.2014р. (поданої скаржником в суд апеляційної інстанції) становить187 006,67грн.

Окрім того, судова колегія зазначає, що для визначення вартості частки, яка підлягає виплаті позивачу необхідно додатково врахувати розмір майнових зобов»язань товариства та вартість оборотних активів товариства; відповідно до фінансового звіту суб»єкта малого підприємництва (балансу) ТОВ «Магура» станом на 31.03.2009р. вартість обортних активів (рядок 260) становить 11 500,00грн. та розмір зобов»язань товариства становить 80 160,00грн.

Отже загальна вартість майна товариства станом на 03.04.2009р. становила 2 405 070,57грн.=2 287 723,90грн. (вартість нерухомого майна) +11 500,00грн. (вартість оборотних активів) - 80 160,00грн. (зобов»язання товариства) +186 006,67грн. (вартість виконаних робіт і використаних матеріалів при будівництві).

Таким чином вартість частки, яка підлягає виплаті позивачу становить:

2 405 070,57х18,276% = 439 550,70грн.

Щодо позовних вимог про зобов»язання ТОВ «Магура» здійснити передбачені законодавством дії з державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв»язку із виходом зі складу його учасників ОСОБА_2, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України „Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вностяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації юридичної особи.

Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Статтею 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається, зокрема, завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про перехід чи передання права засновника (учасника) на частку у статутному капіталі товариства іншій особі.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що загальними зборами учасників ТОВ «Магура», оформленими протоколом №1/11 від 01.03.2011р. (до прийняття господарським судом Закарпатської області оскаржуваного рішення) розглянуто заяву позивача про вихід з числа засновників та виключено останнього з числа учасників товариства, а також 11.03.2011р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів в зв»язку із виходом учасника та внесено зміни в Статут ТОВ «Магура»

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається із п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи наведене, оскільки державну реєстрацію змін в установчих документах товариства у зв»язку із виходом зі складу його учасників ОСОБА_2 здійснено після подання позову та порушення провадження у справі в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абз. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім цього, згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

За таких обставин, оцінивши докази в їх сукупності, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ «Магура», м.Рава-Руська Львівської області.

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати правої сторони відшкодовуються за рахунок винної.

Приписами ст.44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Матеріали справи містять договір про надання юридичних послуг між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем, який є одночасно адвокатом, ОСОБА_7 від 05.09.2010 на надання послуг правового характеру вартістю 12000 грн. Договір підписаний сторонами і скріплений круглою печаткою адвоката ОСОБА_7 Крім того, 17.02.2010 позивач оформив нотаріально посвідчену довіреність на адвоката ОСОБА_7 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від НОМЕР_2 від 18.10.2006). Доказом оплати послуг адвоката слугує меморіальний ордер від 28.12.2010 на суму 12000,00 грн.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У контексті зазначених вище норм судові витрати, пов'язані з наданням послуг адвоката, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у сумі 6 000,00грн.

Витрати за проведення експертиз, враховуючи баланс інтересів сторін у справі слід покласти на відповідача.

Окрім того, з відповідача слід стягнути до державного бюджету судовий збір з суми частки майна ОСОБА_2 у товаристві, що складає 8 791,01грн., оскільки такий не був сплачений позивачем до подачі позовної заяви через відсутність даних щодо такої суми.

Керуючись п.1-1 ст.80, ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Магура», м.Рава-Руська Львівської області задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 12.09.2012р. у справі № 11/99 скасувати частково в частині позовних вимог про зобов»язання ТОВ «Магура» здійснити передбачені законодавством дії з державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв»язку із виходом зі складу його учасників ОСОБА_2 та стягнення з ТОВ «Магура» на користь ОСОБА_2 475 499,30грн. вартості частки майна у ТОВ «Магура».

3. В частині стягнення з ТОВ «Магура» на користь ОСОБА_2 475 499,30грн. вартості частки майна у ТОВ «Магура» в позові відмовити.

4. В частині позовних вимог про зобов»язання ТОВ «Магура» здійснити передбачені законодавством дії з державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв»язку із виходом зі складу його учасників ОСОБА_2, провадження у справі пирпинити.

5. В решті рішення суду залишити без змін.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Магура" (Львівська область, Жовківський район, м.Рава-Руська, вул.Львівська, 17, код-32975969) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 439 550,70грн - вартість частки майна у товаристві з обмеженою відповідальністю „Магура", 6000,00грн . витрати за послуги адвоката, 10 500,00грн . витрат за проведення експертизи в суді першої інстанції, а також 85,00грн . державного мита та 236,00грн . витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Магура" (Львівська область, Жовківський район, м.Рава-Руська, вул.Львівська, 17, код-32975969) до державного бюджету (р/р 31211206783002 у ГУДКСУ у Закарпатській області, одержувач: держбюджет м. Ужгорода 2203001, код ЄДРПОУ: 38015610, МФО:812016, код ЄДРПОУ суду:03499922) 8 791,01 грн . судового збору.

8. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Магура" (Львівська область, Жовківський район, м.Рава-Руська, вул.Львівська, 17, код-32975969) 4 754,00грн . у відшкодування судових витрат за розгляд апеляційної скарги.

9. Місцевому господарському суду видати накази.

10. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

11. Справу повернути у місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.11.2014р.

Головуючий суддя Галушко Н.А

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Орищин Г.В.