ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
12 листопада 2014 року 16:00 № 826/14939/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агропромінвест» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провизнання незаконним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість,
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромінвест» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому просить:
1. Визнати незаконним і скасувати податкове рішення від 19.06.2014 р. за № 95/26-50-18-06-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Агропромінвест» (код ЄДРПОУ 31356085), прийняте ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
2. Зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві поновити анульовану реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Агропромінвест» (податковий номер 31356085), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бойова, 5.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві незаконно прийнято рішення, яким анульовано реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що посилання відповідача на запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням суперечить дійсності та є недобросовісним ставленням контролюючого органу до платника податку, та, як наслідок, не може бути підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Агропромінвест».
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що підставою анулювання реєстрації платника ПДВ є дані про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та дані декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 30.10.2014 р. сторони заявили клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромсервіс» зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією, перебуває на обліку у ДПІ Голосіївського району м. Києва, зареєстроване платником податку на додану вартість з 16.10.2003 р.
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято рішення № 95/26-50-18-06-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Агропромінвест» (податковий номер 31356085).
Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, що підтверджується записом в ЄДР про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 18.06.2014 р. № 10681430006008961. Платник податків подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з травня 2013 р. до квітня 2014 р. з показниками, які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 34 584,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 04.08.2014 р. № 7049/10/26-15-18-02-05, яким скаргу ТОВ «Агропромінвест» залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання вчинити дії.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Починаючи з 01 січня 2011 року спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України).
Анулювання реєстрації платника податку на додану вартість врегульовано положеннями статті 184 названого Кодексу.
Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість (затверджено Наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 N 1394, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за N 1369/20107) визначено порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість (далі - Положення № 1394).
Підпунктом «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Відповідно до пп. 5.1.3 п. 5.1 Розділу V Положення № 1394 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" цього пункту) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:
не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця;
включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строку подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.
Відповідно до пп. 5.5.2 п. 5.5 Положення № 1394 рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач декларував податкові зобов'язання відповідно до вимог чинного законодавства. Так, з пояснень позивача вбачається, що ним декларувались податкові зобов'язання за період з вересня 2012 р. по серпень 2013 р., при цьому:
- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 59,00 грн.;
- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 50,00 грн.;
- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 40,00 грн.;
- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 25,00 грн.;
- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 43,00 грн.;
- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 500,00 грн.;
- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний 2013 рік, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 50,00 грн.
- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 75,00 грн.;
- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 82,00 грн.;
- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, сума ПДВ - 183,00 грн.;
- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, сума ПДВ - 65,00 грн.;
- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 112,00 грн.
Про сплату податку на додану вартість свідчать платіжні доручення, наявні в матеріалах справи, а саме: № 886 від 20.09.2013 р., № 886 від 29.08.2013 р., № 882 від 18.07.2013 р., № 878 від 20.06.2013 р., № 874 від 20.05.2013 р., № 870 від 19.04.2014 р., № 864 від 28.03.2013 р., № 859 від 28.02.2013 р., № 854 від 29.01.2013 р., № 850 від 28.12.2012 р., № 840 від 30.10.2012 р., № 846 від 29.11.2012 р.
Отже, аналіз вищенаведених податкових декларацій з податку на додану вартість свідчить про помилковість висновків податкового органу, що протягом періоду з травня 2013 року по квітень 2014 року показники задекларованих зобов'язань свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Тому, податковий кредит ТОВ «Агропромінвест» був сформований на підставі операцій з придбання/постачання товарів (послуг), які дають право на формування податкового кредиту, тобто на підставі зареєстрованих та виданих, у встановленому порядку, податкових накладних. Рішення щодо невизнання зазначених податкових декларацій податковим органом не було прийнято.
Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу про відсутність операцій з постачання товарів (придбання) товарів зроблені з огляду на той факт, що позивач подавав податкові декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців, які свідчили про відсутність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов'язань чи податкового кредиту.
Проте, доказів, які б свідчили про відсутність поставок товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість суду не надано.
Крім того, відповідач зазначає, що відносно позивача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, про що зроблено відповідний запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Однак, доказів на підтвердження вказаної інформації суду не надано.
Відповідно до підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України анулювання реєстрації особи як платника ПДВ відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про:
відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання);
відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу визначено статтею 19 Закону України від 15.05.2003 р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (надалі - Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). Згідно з нормами цієї статті зазначені записи вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за ініціативою державного реєстратора або за ініціативою органу державної податкової служби.
Відповідно до частини одинадцятої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
У разі ненадходження в установлений строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом 5 робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.
У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься інформація щодо місцезнаходження юридичної особи. Підставами для внесення відомостей про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням є: ненадання реєстраційної картки державному реєстратору про підтвердження відомостей про юридичну особу (ініціатива державного реєстратора) або ініціатива податкового органу.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до п.п. 12.2 - 12.5 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» від 09.12.2011 № 1588 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за N 1562/20300), що підрозділами органу державної податкової служби при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.
У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.
Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.
Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.
Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.
Так, відповідно до наданого позивачем Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого станом на 29.09.2014 р., місцезнаходженням юридичної особи є: вул. Бойова, буд. 5, м. Київ, 03028.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що доказів щодо внесення відомостей про ТОВ «Агропромінвест» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність позивача за його місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу суду не надано, а, отже, висновки про відсутність позивача за місцезнаходженням є необґрунтованими.
Суд також звертає увагу на той факт, який не заперечувався представником відповідача, що позивач, як юридична особа, у встановленому Законом порядку своєчасно подає до податкового органу податкову звітність та сплачує податки.
Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача у зв'язку з порушенням ним встановленого законом порядку щодо реєстрації юридичних осіб, а саме щодо незнаходження позивача за його юридичною адресою, є необґрунтованим, докази, на яких воно ґрунтується, а також наведені представником відповідача доводи на підтвердження його заперечень проти позову є безпідставними, тому оспорюване рішення відповідача від 19.06.2014 р. за № 95/26-50-18-06-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Альтабудінвест» слід скасувати, задовольнивши вимоги позивача в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів, які б свідчили, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника на додану вартість ТОВ «Альтабудінвест» прийнято в межах його повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач довів обставини в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69 -71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромінвест» задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним і скасувати податкове рішення від 19.06.2014 р. за № 95/26-50-18-06-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Агропромінвест» (код ЄДРПОУ 31356085), прийняте ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
3. Зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві поновити анульовану реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Агропромінвест» (податковий номер 31356085), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бойова, 5.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2014 |
Оприлюднено | 27.11.2014 |
Номер документу | 41514976 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Іщук І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні