Ухвала

від 22.01.2015 по справі 826/14939/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14939/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України , апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромінвест" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромінвест», звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому просить:

1. Визнати незаконним і скасувати податкове рішення від 19.06.2014 р. за № 95/26-50-18-06-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Агропромінвест» (код ЄДРПОУ 31356085), прийняте ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

2. Зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві поновити анульовану реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Агропромінвест» (податковий номер 31356085), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бойова, 5.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове рішення від 19.06.2014 р. за № 95/26-50-18-06-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Агропромінвест», прийняте ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві поновити анульовану реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Агропромінвест» (податковий номер 31356085), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бойова, 5.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромсервіс» зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією, перебуває на обліку у ДПІ Голосіївського району м. Києва, зареєстроване платником податку на додану вартість з 16.10.2003 р.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято рішення № 95/26-50-18-06-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Агропромінвест» (податковий номер 31356085).

Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, що підтверджується записом в ЄДР про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 18.06.2014 р. № 10681430006008961. Платник податків подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з травня 2013 р. до квітня 2014 р. з показниками, які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 34 584,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 04.08.2014 р. № 7049/10/26-15-18-02-05, яким скаргу ТОВ «Агропромінвест» залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання вчинити дії.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача у зв'язку з порушенням ним встановленого законом порядку щодо реєстрації юридичних осіб, а саме щодо незнаходження позивача за його юридичною адресою, є необґрунтованим, докази, на яких воно ґрунтується, а також наведені представником відповідача доводи на підтвердження його заперечень проти позову є безпідставними, тому оспорюване рішення відповідача від 19.06.2014 р. за № 95/26-50-18-06-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Альтабудінвест» слід скасувати, задовольнивши вимоги позивача в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп. «ж» п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до пп. 5.1.3 п. 5.1 Розділу V Положення № 1394 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" цього пункту) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця;

включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строку подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Відповідно до пп. 5.5.2 п. 5.5 Положення № 1394 рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач декларував податкові зобов'язання відповідно до вимог чинного законодавства. Так, з пояснень позивача вбачається, що ним декларувались податкові зобов'язання за період з вересня 2012 р. по серпень 2013 р., при цьому:

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 59,00 грн.;

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 50,00 грн.;

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 40,00 грн.;

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 25,00 грн.;

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 43,00 грн.;

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 500,00 грн.;

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний 2013 рік, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 50,00 грн.

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 75,00 грн.;

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 82,00 грн.;

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, сума ПДВ - 183,00 грн.;

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, сума ПДВ - 65,00 грн.;

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, направлення якої податковому органу підтверджується електронною квитанцією № 2, сума ПДВ - 112,00 грн.

Про сплату податку на додану вартість свідчать платіжні доручення, наявні в матеріалах справи, а саме: № 886 від 20.09.2013 р., № 886 від 29.08.2013 р., № 882 від 18.07.2013 р., № 878 від 20.06.2013 р., № 874 від 20.05.2013 р., № 870 від 19.04.2014 р., № 864 від 28.03.2013 р., № 859 від 28.02.2013 р., № 854 від 29.01.2013 р., № 850 від 28.12.2012 р., № 840 від 30.10.2012 р., № 846 від 29.11.2012 р.

Тобто, суд першої інстанції правомірно зазначає, що аналіз вищенаведених податкових декларацій з податку на додану вартість свідчить про помилковість висновків податкового органу, що протягом періоду з травня 2013 року по квітень 2014 року показники задекларованих зобов'язань свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Податковий кредит ТОВ «Агропромінвест» був сформований на підставі операцій з придбання/постачання товарів (послуг), які дають право на формування податкового кредиту, тобто на підставі зареєстрованих та виданих, у встановленому порядку, податкових накладних. Рішення щодо невизнання зазначених податкових декларацій податковим органом не було прийнято.

Так, висновки податкового органу про відсутність операцій з постачання товарів (придбання) товарів зроблені з огляду на той факт, що позивач подавав податкові декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців, які свідчили про відсутність постачання (придбання) товарів, здійснених з метою формування податкових зобов'язань чи податкового кредиту.

Однак, доказів, які б свідчили про відсутність поставок товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість відповідачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не надано.

Крім того, відповідач зазначає, що відносно позивача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, про що зроблено відповідний запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Проте, доказів на підтвердження вказаної інформації відповідачем не надано.

Так, відповідно до підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України анулювання реєстрації особи як платника ПДВ відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про: відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання); відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу визначено статтею 19 Закону України від 15.05.2003 р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (надалі - Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). Згідно з нормами цієї статті зазначені записи вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за ініціативою державного реєстратора або за ініціативою органу державної податкової служби.

Відповідно до частини одинадцятої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Тобто, з системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься інформація щодо місцезнаходження юридичної особи. Підставами для внесення відомостей про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням є: ненадання реєстраційної картки державному реєстратору про підтвердження відомостей про юридичну особу (ініціатива державного реєстратора) або ініціатива податкового органу.

Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наданого позивачем Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого станом на 29.09.2014 р., місцезнаходженням юридичної особи є: вул. Бойова, буд. 5, м. Київ, 03028.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що доказів щодо внесення відомостей про ТОВ «Агропромінвест» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність позивача за його місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу суду не надано, а, отже, висновки про відсутність позивача за місцезнаходженням є необґрунтованими.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача у зв'язку з порушенням ним встановленого законом порядку щодо реєстрації юридичних осіб, а саме щодо незнаходження позивача за його юридичною адресою є безпідставними, тому оспорюване рішення відповідача від 19.06.2014 р. за № 95/26-50-18-06-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Альтабудінвест» слід скасувати.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача є безпідставними та необгрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону. Натомість оскаржувана Постанова суду ухвалена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обгрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2014 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Повний текст виготовлено 26 січня 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.