Ухвала

від 12.11.2014 по справі 2а-5250/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 р. м.Львів Справа № 876/52/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

представника позивача П'ятковського А.П.,

представника відповідача Пісної Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Пустомитівському районі) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 року в адміністративній справі № 2а-5250/12/1370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ельграф» (далі - ТзОВ «Ельграф») до ДПІ у Пустомитівському районі про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2012 року ТзОВ «Ельграф» звернулося з позовом до ДПІ у Пустомитівському районі про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000243540 від 20.12.2011 року, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» в розмірі 644403 грн та застосовано до товариства штрафні санкції в розмірі 9470 грн, а також податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами адміністративного оскарження № 0000073540 від 12.03.2012 року, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» в розмірі 614102 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 1894 грн, № 0000083540 від 12.03.2012 року, яким товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року на суму 121204 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликався на протиправність висновків відповідача про заниження податку на прибуток в сумі 614102 грн, в тому числі за к вартал 2009 року в сумі 7575 грн, за 2 - 3 квартали 2011 року в сумі 606527 грн та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року в сумі 121204 грн, оскільки товариство у спосіб визначений законом відобразило у декларації з податку на прибуток за 2009 рік валові доходи та витрати, які підтверджуються належними оформленими первинними документами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 року № 0000073540 та від 12.03.2012 року № 0000083540.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та за невідповідності висновків суду обставинам справи, тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити рішення, у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 15.11.2011 року до 05.12.2011 року державною податковою адміністрацією у Львівській області проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Ельграф» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року до 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт № 267/23-3/19171388 від 12.12.2011 року.

Перевіркою встановлено заниження валового доходу в сумі 479574 грн, у тому числі за 4 квартал 2009 року - в сумі 476778 грн (невключення до валового доходу перерахунку балансової вартості заборгованості по фінансовому кредиту в сумі 420719,58 грн та перерахунку відсотків, нарахованих на основну суму фінансового кредиту в сумі 1058,41 грн, суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від фізичної особи ОСОБА_4 в розмірі 55000 грн), 2 - 3 квартали 2011 року - в сумі 2796 грн (невключення до валового доходу суми безнадійної кредиторської заборгованості). Також перевіркою встановлено заниження валових всього в сумі 325273 грн, в тому числі за 4 квартал 2009 року - в сумі 325273 грн та їх завищення всього в сумі 2634276 грн, в тому числі за 2-3 квартали 2011 року в сумі 2634276 грн (перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року в 2011 рік в порушення ст.150 Податкового кодексу України (далі - ПК України)).

На підставі вказаного акта перевірки від 12.12.2011 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000243540 від 20.12.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на суму 644403 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9470 грн.

У ході адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення від 20.12.2011 року рішенням Державної податкової служби у Львівській області № 2914/10/10-2005/251 від 01.03.2012 року скасовано податкове-повідомлення-рішення відповідача від 20.12.2011 року № 0000243540 в частині 30301 грн грошового зобов'язання з податку на прибуток та 7576,25 грн штрафних (фінансових санкцій), в іншій частині - залишено без змін; також зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на 121204 грн. Рішенням Державної податкової служби України № 8475/6/10-2115 від 17.05.2012 року податкове повідомлення-рішення № 0000243540 від 20.12.2011 року з урахуванням рішення ДПС у Львівській області від 01.01.2012 року, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги (податкові повідомлення-рішення № 000073540 від 12.03.2012 року та № 000083540 від 12.03.2012 року), залишено без змін.

З матеріалів справи видно, що позивачем у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за результатами фінансово-господарської діяльності за 2009 рік в сумі 3202784 грн, що становить 80 % від загальної суми від'ємного значення 2009 року (4003480 грн). За результатами господарської діяльності 1 кварталу 2011 року з урахуванням перенесеного від'ємного значення 2010 року одержано від'ємний результат в сумі 3092691 грн і відображено позивачем в декларації з податку на прибуток у рядку 08 «Об'єкт оподаткування, позитивний (+), від'ємний (-) у відповідності до ст. 6 «Порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результаті наступних податкових періодів»Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В акті перевірки зазначено, що від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається. В результаті цього, як стверджують представники відповідача, показник декларації за 2 квартал та 2 - 3 квартал 2011 року, що відображений у рядку 06 «Інші витрати», а саме рядок 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду» за 2 квартал 2011 року завищено в сумі 3092691 грн, за 2 - 3 квартали 2011 року - в сумі 2634276 грн, чим порушено п.150.1 ст.150 ПК України, що визначений п.3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу.

Надаючи правову оцінку вказаним відносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із абз.5 п.1 розділу ХІХ ПК України, розділ III «Податок на прибуток підприємств» цього Кодексу набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

До моменту набрання чинності ПК України правовідносини щодо справляння податку на прибуток регулювалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно із п.6.1 ст.6 цього Закону якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. У відповідності до п.22.4 ст.22 цього Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно із п.150.1 ст.150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У відповідності до п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України п. 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Наведені норми свідчать про те, що сума від'ємного значення 2010 податкового року, визначена та відображена в цей період у податковій звітності з дотриманням вимог чинного законодавства, підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначені законодавчі норми не містять.

Таким чином, висновки відповідача про неправомірність формування показника декларації за 2 квартал та 2 - 3 квартали 2011 року, що відображений у рядку 06 «Інші витрати», а саме рядок 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду» за 2 квартал 2011 року, завищення його в сумі 3092691 грн, за 2 - 3 квартали 2011 року - в сумі 2634276 грн, та порушення у зв'язку з цим, п.150.1 ст.150 ПК України, не ґрунтуються на вимогах закону, а тому відповідачем неправомірно збільшено позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 606527 грн та винесено відповідачем в цій частині податкового повідомлення-рішення № 0000073540 від 12.03.2012 року.

Підставою донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 7575 грн на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000073540 від 12.03.2012 року та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року в суму 124201 грн на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000083540 від 12.03.2012 року стало невключення до валового доходу перерахунок балансової вартості заборгованості по фінансовому кредиту в сумі 420719,58 грн та перерахунок відсотків, нарахованих на основну суму фінансового кредиту в сумі 1058,41 грн, тобто в порушення пп.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем занижено валовий дохід на загальну суму 421778,00 грн за вказаний період; в 4 кварталі 2009 року позивач отримав поворотну фінансову допомогу від фізичної особи - ОСОБА_5 в сумі 55000,00 грн, яка станом на 31.12.2009 року залишилась неповерненою, внаслідок чого позивачем в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено валовий дохід на загальну суму 55000,00 грн у вказаному періоді; в порушення пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, п.135.5 ст.135 ПК України підприємством занижено валовий дохід на загальну суму 2796,00 грн внаслідок невключення до валового доходу суми безнадійної заборгованості у вказаному розмірі; перевіркою повноти визначення валових витрат встановлено їх заниження в сумі 325273,00 грн за 4 кварталі 2009 року, з яких: 236467,00 грн - втрати від курсових різниць за фінансовим кредитом та відсотками за ним; 88806,00 грн - інші витрати.

З матеріалів справи видно та не заперечується сторонами, що в 4 кварталі 2009 року позивачем отримано валовий дохід від курсових різниць в сумі 421778,00 грн, втрати від курсових різниць за цей період становили 236467,00 грн. Згідно пояснень представників позивача, окрім цього, в 3 кварталі 2009 року валові доходи від курсових різниць становили 1418,00 грн, валові витрати від курсових різниць - 845020,00 грн, які не були відображені у декларації з податку на прибуток за 1 - 3 квартали 2009 року.

Виникнення таких валових доходів та валових витрат у 3 кварталі 2009 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: довідкою ПАТ «Фольксбанк» № 09-2/18851 від 08.06.2012 року щодо сум, сплачених позивачем процентів за кредитами, отриманими в ПАТ «Фольксбанк», за 2009 рік; журналами проводок; картками рахунків; авансовими звітами; розрахунками позивача (а.с.157 - 172).

Жодних зауважень щодо розміру сум, документів, на підставі яких вони обчислені, відповідачем в ході розгляду справи не висловлено, натомість, підтверджено, що ці документи при проведенні перевірки не бралися до уваги. Згідно пояснень позивача, суми валових доходів та валових витрат, які виникли у 3 кварталі 2009 року та не були відображені у декларації з податку на прибуток за 1 - 3 квартали 2009 року, включені ним до декларації з податку на прибуток за 2009 рік. Заперечуючи правомірність дій позивача щодо відображення у декларації з податку на прибуток за 2009 рік тих валових доходів і витрат, які виникли у попередньому звітному періоді, відповідач посилається на те, що період за 1 - 3 квартали 2009 року вже були охоплені податковою перевіркою, проведеною до проведення планової виїзної перевірки, за результатами якої винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.7.3.1, 7.3.2, 7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час складання та подання позивачем декларацій з податку на прибуток за І - ІІІ квартали 2009 року та за 2009 рік, доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті), визначається за курсом, зазначеним у абзаці першому цього підпункту. Витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення). Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку. У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.

Для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються: основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу); сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу; платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону.

Згідно із п.11.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на момент формування та подання позивачем декларації з податку на прибуток за 2009 рік, для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року. Згідно п. 5.1, 5.2 ст. 5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються, зокрема, суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Відповідно до п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Згідно із п.2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року, якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

З урахуванням того, що чинне на час подання позивачем декларації з податку на прибуток за 2009 рік законодавство передбачало можливість включення до цієї декларації показників, які утворилися у попередньому звітному періоді та не були відображені у податковій звітності за попередній період, доводи податкового органу про неправомірність дій позивача та порушення правил ведення податкового обліку в цій частині не відповідають вимогам закону.

Також зазначені показники, які виникли у 3 кварталі 2009 року, валові доходи та валові витрати за так званими «курсовими різницями» за 4 квартал 2009 року, валовий дохід у вигляді поворотної фінансової допомоги на суму 55000 грн відображені в декларації з податку на прибуток за 2009 рік у графі 04.13 «Інші витрати, крім визначених у 04.1 04.12» в згорнутому вигляді як різниця між валовими витратами та валовими доходами від курсових різниць за вказані періоди. На підтвердження своєї позиції позивачем надано розрахунки, які підтверджують відображення вказаних показників у декларації з податку на прибуток за 2009 рік у зазначений спосіб, та декларації з податку на прибуток за 1 - 3 квартали 2009 року, за 2009 рік, відповідач доказів зворотного не надав, проти правильності складення цих розрахунків не заперечив.

Відповідно до п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

У відповідності до п.п.1.3, 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року, Декларація з податку на прибуток підприємства (далі - декларація) та додатки до неї подаються платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобов'язання чи ні.

У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Згідно п.3.1 цього Порядку декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1-К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1-Р3) подаються виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин - К1/1 та К1/2. Частина К1/2 заповнюється платниками податку, які нараховують амортизаційні відрахування на суму витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин.

У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки. У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса - за бажанням).

В основній частині та в додатках показники відображаються на підставі норм, установлених Законом № 334 та Законом України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».

Зважаючи на викладені норми податкового законодавства, суд приходить до висновку про правильність визначення позивачем об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік на підставі сформованих у декларації з податку на прибуток за 2009 рік показників.

Згідно зі ст.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

У відповідності до п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Оскільки доказів неправильності обчислення значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік та, відповідно, завищення чи заниження сум податкових зобов'язань відповідачем не надано, підстави для донарахуванням позивачу податку на прибуток на суму 7575 грн та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року на суму 12204 грн у відповідача були відсутні.

З приводу неправильності застосування положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2275 від 20.05.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, яким Перехідні положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено п.22.4 такого змісту: «У 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 % суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст.6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом», суд зазначає наступне.

Позивачем спірні суми валових доходів та валових витрат були відображені в декларації з податку на прибуток за 2009 рік, а не у деклараціях з податку на прибуток за звітні періоди 2010 року, посилання відповідача на незастосування позивачем норм вказаного закону є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами законність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 року в адміністративній справі № 2а-5250/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк

Ухвала в повному обсязі складена 17 листопада 2014 року.