Рішення

від 20.11.2014 по справі 910/20011/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20011/14 20.11.14 За позовом приватного підприємства "Ремагродеталь"

до комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло"

третя особа 1 без с.в. на стороні відповідача - Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради,

третя особа 2 без с.в. на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві

про стягнення 800 000,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Таценко К.М.(дов. від 12.06.2014)

Від відповідача: Ткачук І. В. (дов. № 40-08/14 від 12.08.14)

Від третьої особи-1 не прибув

Від третьої особи-2 не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору про закупівлю робіт за державні кошти № 20/09-1 від 20.09.2013 у розмірі 800 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.09.2014 порушено провадження у справі №910/20011/14 та призначено до розгляду на 14.10.2014.

Представник відповідача в судове засідання 14.10.2014 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 14.10.2014 прибули представники позивача та дали пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 30.10.2014.

В судове засідання 30.10.2014 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.10.2014 залученно до участі у справі у якості третіх осіб без права самостійних вимог на стороні відповідача Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, розгляд справи відкладено на 11.11.2014.

Представники третіх осіб в судове засідання 11.11.2014 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

В судове засідання 11.11.2014 прибули представники позивача та дали пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 20.11.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 20.11.2014, надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 20.11.2014 також з'явився, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

Ухвала суду від 11.11.2014 отримана третьою особою-1 17.11.2014, що підтверджується відміткою на звороті ухвали та повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 3161518 0 (в матеріалах справи).

Ухвала суду від 11.11.2014 отримана третьою особою-2 17.11.2014, що підтверджується відміткою на звороті ухвали та повідомленням про вручення поштового відправлення № 01601 1683419 4 (в матеріалах справи).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що треті особи повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання треті особи були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2013 між комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» (надалі - відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Запорожський коксохимремонт» (надалі - підрядник) за результатами тендеру було укладено Договір про закупівлю робіт за державні кошти № 20/09-1 (надалі - Договір), на підставі якого Підрядник виконав будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи з капітального ремонту мереж архітектурно-декоративного освітлення пішохідного паркового мосту через Набережне шосе і Дніпро на Труханів острів на загальну суму 2 774 574,04 (Два мільйона сімсот сімдесят чотири тисячі п'ятсот сімдесят чотири грн. 04 коп.) гривень, у том / числі 20% ПДВ у сумі 462 429,01 (чотириста шістдесят дві тисячі чотириста двадцять дев'ять грн. 01 коп.) гривень, що підтверджується актами виконаних будівельних робіт №1, № 2 та № 3 від 14.10.2013 (Акти КБ-2 та КБ-3) та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати відповідно» №1, №2 та №3 від 14.10.2013 та відображено у Додаткових угодах до Договорі №1 та №2.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що виконання робіт по Договору здійснюється на виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.11.2012 №1960 "Про архітектурно-декоративне освітлення інженерно-транспортних споруд міста Києва".

Тобто джерелом фінансування робіт по Договору є кошти місцевого бюджету м. Києва.

Згідно з п 4.5. Договору, підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами Акт КБ-2в та Довідка КБ-3, а оплата виконаних робіт здійснюється Замовником протягом 10 робочих днів, з моменту підписання сторонами зазначених документів.

У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 2 банківських днів з дати отримання Замовником відповідного фінансування на свій реєстраційний рахунок.

У зв'язку з бюджетним недофінансуванням у 2013 році видатків, передбачених бюджетними призначеннями для КП «Київміськсвітло», розрахунки між Сторонами Договору до завершення 2013 бюджетного року були проведені лише на суму 1 974 574,04 грн. Решта суми, яка підлягала оплаті, а саме 800 000,00 (Вісімсот тисяч грн. 00 коп.) гривень, у тому числі 20% ПДВ у сумі 133 333.33 (Сто тридцять три тисячі триста тридцять три грн. 33 коп.) гривень є кредиторською заборгованістю, яка не погашена відповідачем до цього часу.

З метою проведення реєстрації в ГУ ДКСУ у м. Києві бюджетних зобов'язань на 2014 рік між відповідачем та підрядником 30.12.2013 було підписано Додаткову угоду № 3 про пролонгацію дії Договору на 2014 рік, в якій Сторонами визнано Договір виконаним в повному обсязі в частині виконання договірних зобов'язань підрядника перед замовником на загальну суму 2 774 574,04 (Два мільйона сімсот сімдесят чотири тисячі п'ятсот сімдесят чотири грн. 04 коп.) гривень, у тому числі 20%) ПДВ у сумі 462 429,01 (Чотириста шістдесят дві тисячі чотириста двадцять дев'ять грн. 01 коп.) гривень та пролонговано дію Договору на 2014 рік, в частині оплати виконаних у 2013 році робіт за Договором на загальну неоплачену суму 800 000,00 (Вісімсот тисяч грн. 00 коп.) гривень, у тому числі 20% ПДВ у сумі 133 333,33 (сто тридцять три тисячі триста тридцять три грн. 33 коп.) гривень.

Враховуючи, що відповідачу в ГУ ДКСУ у м . Києві на 2014 бюджетний рік було відкрито реєстраційний рахунок з новим номером, між відповідачем та підрядником 13.01.2014 було підписано Додаткову угоду № 4 про зміну платіжних реквізитів Відповідача, проте розрахунки по Договору не були проведені.

31.12.2013 та 31.03.2014 між відповідачем та підрядником проведено звірення взаємних розрахунків і підписано відповідні акти, якими підтверджено кредиторську заборгованість відповідача саме в сумі 800 000,00 (вісімсот тисяч грн. 00 коп.) гривень(копії актів в матеріалах справи).

29.04.2014 між підрядником і приватним підприємством «Ремагродеталь» (надалі - позивач) було укладено договір відступлення права вимоги № 1, відповідно до якого підрядником було відступлене позивачу право вимоги по оплаті грошових зобов'язань в розмірі 800 000,00 (вісімсот тисяч грн. 00 коп.) гривень за Договором про закупівлю робіт за державні кошти № 20/09-1 від 20.09.2013, з наданням позивача, як новому кредитору по Договору, всіх документів, що засвідчують права, що передаються, та відповідної інформації.

Враховуючи, що кредиторська заборгованість відповідача перед підрядником, тобто первісним кредитором, на момент укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 29.04.2014 складала розмірі 800 000,00 (вісімсот тисяч грн. 00 коп.) гривень, право вимоги позивача, яке до нього перейшло від підрядника, як первісного кредитора, складає суму 800 000,00 (вісімсот тисяч грн. 00 коп.) гривень.

На виконання пункту 2.2. договору про відступлення права вимоги № 1 від 29.04.2014 позивачем 29.05.2014 цінним листом на адресу відповідача було направлене письмове повідомлення за № 1 про відступлення позивачу підрядником своїх прав вимоги по оплаті грошових зобов'язань в розмірі 800 000,00 (вісімсот тисяч грн. 00 коп.) гривень, за Договором про закупівлю робіт за державні кошти № 20/09-1 від 20.09.2013 з додаванням до цього повідомлення завіреної копії договору про відступлення права вимоги №1 від 29.04.2014, а також пропозиції про внесення відповідних змін до Договору, які стосуються уточнення реквізитів та показників бюджетних зобов'язань по Договору і відповідно до вимог пункту 2.8. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309 мають бути зареєстровані та взяті на облік органами Державної казначейської служби України.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач на отримане ним повідомлення № 1 та пропозицію про внесення змін до Договору направив позивачу письмову відмову визнати заміну кредитора в Договорі та від підписання Додаткової угоди про внесення відповідних змін до Договору за вих. № 837-01/2014 від 10.06.2014.

В обґрунтування своєї відмови відповідач зазначив, що 31.03.2014 між ним та підрядником було підписано Акт звірення взаємних розрахунків по Договору про закупівлю робіт за державні кошти № 20/09-1 від 20.09.2013, відповідно до якого вся вищевказана сума заборгованості була підтверджена саме підрядником, як кредитором по договору.

Проте посилання на проведення звірення взаємних розрахунків по Договору між відповідачем і первісним кредитором, тобто підрядником, не може бути підставою для відмови визнавати права нового кредитора по Договору, оскільки передача прав вимоги по Договору відбулася вже після звірки взаємних розрахунків, а саме 29.04.2014.

Крім того, відповідач вимагає направлення йому письмового повідомлення про заміну кредитора саме від підрядника по Договору, що також не передбачено ні Договором, ні будь-яким законом України, тому таке заперечення відповідача, як боржника по Договору, є необґрунтованим і незаконним.

Суд зазначає, що заперечень відповідач не мав ні на дату підписання Додаткової угоди № 3 від 30.12.2013, ні на дату звірення взаємних розрахунків, що оформлено відповідним Актом від 31.03.2014, ні на дату одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Отже вимога позивача про оплату йому відповідачем 800 000,00 (вісімсот тисяч грн. 00 коп.) гривень по Договору, викладена у повідомленні №1 є законною і підлягає виконанню.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні, зазначивши, що фактичне фінансування зі спеціального фонду місцевого бюджету м. Києва затримується, а відтак в силу ч. 2 п. 4.5. договору обов'язок оплати у відповідача не настав.

Проте суд не погоджується з такими твердженнями відповідача та зазначає наступне:

Як вбачається зі змісту Додаткової угоди № 3 від 30.12.2013 позивач та відповідач погодили пролонгацію Договору підряду в частині оплати виконаних робіт на 2014 рік внаслідок затримки бюджетного фінансування по зареєстрованим в ГУ ДКСУ в м. Києві фінансовим зобов'язанням з оплати виконаних підрядником робіт, без вказівки конкретного строку виконання відповідачем свого обов'язку.

Суд звертає увагу, що дію Договору продовжено не до 31.12.2014, як помилково стверджує відповідач, а на 2014 рік внаслідок затримки бюджетного фінансування, тобто до моменту отримання бюджетного фінансування.

Доводи відповідача про відсутність фінансування є необґрунтованими, оскільки бюджетне фінансування КП «Київміськсвітло» на 2014 рік затверджене та нараховане, про що свідчать дії в аналогічних справах господарського суду міста Києва № 910/12135/14 та № 910/12136/14, де накази суду про стягнення з КП «Київміськсвітло» грошових коштів по Договорам Підряду - виконані Державною казначейською службою у місті Києві у 2014 році за рахунок бюджетних асигнувань.

Наведене свідчить, що доводи відповідача про відсутність бюджетного фінансування є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт надсилання позивачем відповідачеві повідомлення про необхідність сплатити на його користь суму заборгованості за Договором підряду позивачем доведена належним чином та відповідачем не спростована.

Отже, на думку суду, доводи та обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву спрямовані на затягування процесу, оскільки борг визнається відповідачем, докази повідомлення про необхідність сплатити на користь позивача суму заборгованості за Договором підряду містяться в матеріалах справи, їх отримання також не спростовано відповідачем.

Аналогічна позиція викладена в рішеннях господарського суду міста Києва від 09.07.2014 у справі № 910/12135/14 та від 09.07.2014 у справі № 910/12136/14.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем належним чином доведений факт надсилання відповідачеві доказів переходу до позивача прав у зобов'язанні за Договором підряду, а саме, завіреної копії Договору про відступлення права вимоги. Крім того, відповідач не заперечує тої обставини, що він дійсно отримав від позивача лист із повідомленням про відступлення права вимоги та пропозицією про внесення змін до договору, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією відповіді відповідача на зазначений лист.

Положеннями ст. 517 Цивільного кодексу України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Таким чином, законодавець закріплює за сторонами договору про відступлення права вимоги обов'язок повідомити боржника про вчинення такого правочину та надати йому докази переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, безвідносно до того, ким саме, первісним чи новим кредитором, має бути здійснений такий обов'язок.

Матеріалами справи доведений і відповідачем визнається факт існування заборгованості по оплаті робіт за Договором про закупівлю робіт за державні кошти №20/09-1 від 20.09.2013.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається зі змісту Додаткової угоди № 3 від 30.12.2013 до Договору про закупівлю робіт за державні кошти, сторони погодили пролонгацію Договору про закупівлю робіт за державні кошти в частині оплати виконаних робіт на 2014 рік внаслідок затримки бюджетного фінансування по зареєстрованим в ГУ ДКСУ в м. Києві фінансовим зобов'язанням з оплати виконаних підрядником робіт, без вказівки конкретного строку виконання відповідачем свого обов'язку.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт надсилання позивачем відповідачеві повідомлення про необхідність сплатити на його користь суму заборгованості за Договором підряду позивачем доведена належним чином та відповідачем визнається.

Відтак, враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язання за Договором про закупівлю робіт за державні кошти №20/09-1 від 20.09.2013 настав, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 800 000,00 грн.

Також суд зазначає, що внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договір про закупівлю робіт за державні кошти №20/09-1 від 20.09.2013 має ознаки договору підряду, а відтак суд застосовує норми що регулюють даний вид договорів.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати заборгованості за виконані роботи, то позовні вимоги про стягнення з нього грошових коштів в розмірі 800 000,00 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в розмірі визнаному судом обґрунтованим.

Судом на підставі: договору, актів виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт достеменно встановлено та відповідачем будь-якими доказами не спростовано, що залишок його заборгованості за виконані роботи становить 800 000,00 грн., що є у відповідності з умовами договору та ст. 692 Цивільного кодексу України безперечною підставою для задоволення вказаних позовних вимог у зв'язку з їх обґрунтованістю та доведеністю.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства "Ремагродеталь" задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 40; ідентифікаційний код 03360905, р/р 37120012001680 в ГУ ДКСУ у м. Києві код банку 820019, п/р 26007053118261 в Київському ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", код банку 321842, ІПН 033609026581, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №36102164) на користь приватного підприємства "Ремагродеталь" (02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, 22, код ЄДРПОУ 34425753, п/р №2600430119665 в АТ "Єврогазбанк", код банку 380430) заборгованість в сумі 800 000 (вісімсот тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 24.11.2014