Справа № 481/2269/13-ц
Провадж.№ 2/481/130/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" червня 2014 р. Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Васильченко Н.О.,
за участю: секретаря - Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка» Новобузького району Миколаївської області та відділу Держземагенства у Новобузькому районі Миколаївської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації вказаного правочину, -
ВСТАНОВИВ:
19.11.2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду відповідним позовом до відповідачів СТОВ «Зірка» та відділу Держземагенства у Новобузькому районі в обґрунтування якого зазначила, що у її власності перебуває земельна ділянка площею 7,92 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Новоюр'ївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області. 01.01.2011 року вона уклала з відповідачем договір оренди вищевказаної ділянки терміном на 8 років, однак посилаючись на відсутність невід'ємної частини цього правочину - складеного між сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду, просила визнати укладену з відповідачем угоду оренди землі недійсною та скасувати його державну реєстрацію.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити.
В судове засідання представник відповідача Довгополий О.Б. не з'явився, проте надав суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, при цьому надав в суду письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та СТОВ «Зірка» був укладений та підписаний сторонами за взаємною згодою. У спірному договорі передбачено всі істотні умови для даного виду правочину, на виконання якого позивачка за актом-приймання передачі передала відповідачу земельну ділянку в оренду, дійсно вказаний договір пройшов державну реєстрацію 14.12.2011 року у відділі Держкомзему у Новобузькому районі, тобто після складання акту приймання-передачі землі, при цьому жодні порушення прав та інтересів позивачки допущено не було. Орендодавець ОСОБА_1, на підставі зазначеного договору одержувала орендну плату, претензій ні до її розміру, ні до відсутності якихось умов у вказаному договорі, остання безпосередньо до дирекції підприємства не виражала. Крім того, в жовтні 2011 року остання отримала на перед орендну плату у розмірі 19200 грн., а відтак існуючі домовленості між сторонами до цього часу її повністю влаштовували. За таких умов, просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Відповідач відділ Держземагенства у Новобузькому районі у судове засідання явку свого представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину такої неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за відсутності представника відділу до суду не направляв.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії МК №017789 від 25 листопада 2003 року, належить земельна ділянка площею 8,16 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Новоюр'ївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.
01 січня 2011 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Зірка» в особі його директора Незнаюка С.В. був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 8 років і між сторонами цього ж дня було підписано акт приймання-передачі землі в користування орендаря на умовах визначених договором оренди.
Зазначений договір зареєстровано відділом Держкомзему у Новобузькому районі Миколаївської регіональної філії 14 грудня 2011 року за р./№ 482450004000500.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
В силу ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
В силу вимог ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч.1 ст.210, ч.3 ст.640 ЦК України, ч.2 ст.125 ЗК України і ст.18 указаного Закону України є укладеним (вчиненим) із моменту його державної реєстрації.
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на час укладення спірного договору) визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 цієї статті, відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
За умовами ч. 4 вказаної статті невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною першою статті 203 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Як видно зі змісту спірного правочину, в останньому присутні всі істотні умови, які регламентовані ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі».
При цьому, при дослідженні в судовому засіданні матеріалів справи встановлено наявність кадастрового плану земельної ділянки № 4824583400:04:000:0363, що передавалася в оренду відповідачу; акт встановлення меж цієї земельної ділянки в натурі та передачу і прийом межових знаків під охорону та зберігання, а також акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, датований 01 січням 2011 року.
Згідно з умовами п. 20 спірного договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється після реєстрації договору за актом приймання-передачі.
Відтак, акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду відповідачу дійсно був підписаний сторонами до проведення державної реєстрації договору оренди землі, що мала місце 14 грудня 2011 року.
Водночас, вказана обставина не є самодостатньою підставою для визнання оскаржуваного правочину не дійсним, оскільки, на момент державної реєстрації договору оренди землі його укладення сторонами відбулося і сторони, після підписання акту приймання-передачі землі в оренду, приступили до його виконання.
Як свідчать матеріали справи, відповідач виконує взяті на себе зобов'язання за договором і даних про те, що він намагався якимось чином зашкодити правам позивача, матеріали справи не містять.
В силу ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Зважаючи на те, що позивачкою ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження, передбачених ст. 215 ЦК України та ст.15 Закону України "Про оренду землі", підстав для визнання спірного договору оренди земельної ділянки недійсним, суд відмовляє останній у задоволенні заявлених нею вимог.
З вказаних підстав, позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації цього договору, які є похідними від вимог про визнання вказаного договору не дійсним, задоволенню теж не підлягають.
В силу вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, слід віднести на його рахунок.
Керуючись ст. ст. 5 - 8, 10, 11, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка» Новобузького району Миколаївської області та відділу Держземагенства у Новобузькому районі Миколаївської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації вказаного правочину, - відмовити.
Судові витрати понесені позивачем віднести на його рахунок.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачка ОСОБА_1, яка не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу у вказаний строк з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Новобузького районного суду
Миколаївської області Н.О. Васильченко
Суд | Новобузький районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2014 |
Оприлюднено | 27.11.2014 |
Номер документу | 41518610 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новобузький районний суд Миколаївської області
Васильченко Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні