Ухвала

від 06.11.2014 по справі п/811/725/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2014 рокусправа № П/811/725/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року по справі № П/811/725/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АСКАРА» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСКАРА» звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2013 року №0001072206 та №0001082206.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача, зроблені в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового та цивільного законодавства, є необґрунтованими та безпідставними. Надані позивачем до перевірки документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують реальність правочинів між позивачем та ТОВ «Захід-Схід Інвест», а відтак у відповідача відсутні підстави для визнання правочину нікчемним. Господарські операції між позивачем та ТОВ «Захід-Схід Інвест» здійснені в межах господарської діяльності, діяльність позивача направлена на отримання доходу, що підтверджується належним чином оформленими розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001072206 від 29 жовтня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким товариству з обмеженою відповідальністю "АСКАРА" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5 360 203,00 грн., у тому числі 4 288 162,00 грн. основного платежу та 1 072 041,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Визнатнопротиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001082206 від 29 жовтня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким товариству з обмеженою відповідальністю "АСКАРА" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2013 року в сумі 203 609,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм чинного законодавства та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У апеляційній скарзі зазначає, що в ході перевірки відповідачем не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «Захід-Схід Інвест», оскільки актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.08.13 № 846/26-55-22-08 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Захід-Схід Інвест» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.10.10 по 30.06.13» встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 27.09.2013 р. по 03.10.2013 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області на підставі наказу №855 від 26.09.2013 р. проведено документальну невиїзну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «АСКАРА» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість і доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Захід-Схід Інвест» за червень 2013 року, за результатами якої складено акт №77/11-23-22-06/38758327 від 10.10.2013 р., яким зафіксовано порушення ТОВ «АСКАРА» пп.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму податку на додану вартість в загальному розмірі 4 288 162,00 грн., у тому числі за червень 2013 року заниження в розмірі 4 291 773,00 грн. та у липні 2013 року завищення у розмірі 3 611,00 грн., а також занижено залишок від'ємного значення з ПДВ (ряд.19) на суму 203 609,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0001072206 від 29.10.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5 360 203,00 грн., у тому числі 4 288 162,00 грн. основного платежу та 1 072 041,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.20, Т.1);

№ 0001082206 від 29.10.2013 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2013 року в сумі 203 609,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу. Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Права на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, у періоді, що перевірявся, позивач мав правовідносини з ТОВ «Захід-Схід Інвест».

Відповідно до договору поставки №2 від 03.06.2013 р. ТОВ "Захід-Схід Інвест" у червні 2013 року поставило ТОВ "АСКАРА" запасні частини на суму 628 399,91 грн., у тому числі ПДВ - 104 733,33 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Відповідно до договору поставки товарів №3 від 10.06.2013 р. ТОВ "Захід-Схід Інвест" у червні 2013 року поставило ТОВ "АСКАРА" олію соєву на суму 169 476,00 грн., у тому числі ПДВ - 28 246,00 грн., що підтверджується видатковою та податковою накладними

Згідно з договором поставки №4 від 06.06.2013 р. ТОВ "Захід-Схід Інвест" у червні 2013 року поставило ТОВ "АСКАРА" сою на суму 3 406 599,90 грн., у тому числі ПДВ - 567 759,97 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Транспортування придбаного товару здійснювалося за замовленням ТОВ "АСКАРА", що підтверджується товарно-транспортними.

На підставі договору поставки товарів №5 від 03.06.2013 р. ТОВ "Захід-Схід Інвест" у червні 2013 року поставило ТОВ "АСКАРА" жмих соєвий на суму 1 567 048,70 грн., у тому числі ПДВ - 261 174,78 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними.

За договором поставки №6 від 01.06.2013 р. (а.с.21-42, Т.2) ТОВ "Захід-Схід Інвест" у червні 2013 року поставило ТОВ "АСКАРА" соняшникову нерафіновану олію другого сорту на суму 17 792 056,87 грн., у тому числі ПДВ - 2 965 342,82 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Транспортування придбаного товару здійснювалося ТОВ "Захід-Схід Інвест" за замовленням ТОВ "АСКАРА", що підтверджується товарно-транспортними накладними.

У відповідності до договору №13 на транспортно-експедиторське обслуговування від 03.06.2013 р. ТОВ "Захід-Схід Інвест" у червні 2013 року надало ТОВ "АСКАРА" транспортні послуги на загальну суму 2 299 880,00 грн., у тому числі ПДВ - 383 313,33 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податковими накладними.

Підтвердженням здійснення оплати вартості придбаних товарів та наданих послуг слугує виписка по особовому рахунку.

Перелічені вище документи, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені ТОВ «Захід-Схід Інвест» у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Виявлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та його контрагентом, які зазначені податковим органом в акті перевірки, відображення позивачем операцій з отримання товару в податковому обліку відповідачем не спростовуються.

На момент укладення та реалізації вказаного вище договору контрагент позивача - ТОВ «Захід-Схід Інвест» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Наявними в матеріалах справи первинним документами підтверджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Захід-Схід Інвест».

Дії позивача та його контрагента, вчинені на виконання вказаних вище договорів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Також укладені позивачем з ТОВ «Захід-Схід Інвест» договори не містять умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства або порушували публічний порядок.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку сторони договору перевіряти повноваження контрагента на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів, як і не передбачено відповідальності сторони договору за порушення її контрагентом вимог чинного законодавства при укладанні договору. У тому випадку, якщо не доказано обізнаності сторони договору про факт порушення законодавства його контрагентом на момент укладання договору, вважається, що така сторона діяла правомірно.

Колегією суддів встановлено, що укладені позивачем з ТОВ «Захід-Схід Інвест» договори відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача - ТОВ «Захід-Схід Інвест», які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідач, зробивши в акті перевірки висновок про нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами, зокрема, рішеннями суду.

Посилання відповідача на факти, виявлені податковим органом та зафіксовані у відповідних актах перевірки стосовно ТОВ «Захід-Схід Інвест», не приймається колегією суддів до уваги, оскільки інформація, що міститься в матеріалах перевірки стосовно вказаного підприємства, за встановлених вище фактичних обставин не може бути підставою для висновку про недійсність укладених позивачем з ТОВ «Захід-Схід Інвест» правочинів.

Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що позивачем як отримувачем товарів (послуг) виконані всі законодавчо передбачені умови для віднесення вартості цих товарів до валових витрат, сум податку на додану вартість - до складу податкового кредиту у відповідних (податкових) періодах.

Також колегія суддів зазначає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків. Слід врахувати і те, що якщо контрагент не виконував свої зобов'язання перед державою та податковим органом, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні виконаних робіт сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконував усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже у відповідача відсутні правові підстави для зменшення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Виходячи з наведених вище норм, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 19 листопада 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов