Рішення

від 18.11.2014 по справі 922/4095/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р.Справа № 922/4095/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Біокарбон", м. Харків до ТОВ "Ксілграція-1", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 86 400 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біокарбон", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксілграція-1", про стягнення неустойки у розмірі 86 400,00 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. судового збору та суму адвокатських послуг у розмірі 8 640,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань - порушенням строків поставки товару за договором купівлі-продажу № 4 від 20 лютого 2014 р., який укладено між сторонами по справі, а саме п. 4.2 договору та ст. 525, 526, 624, 626, 629 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 вересня 2014 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 922/4095/14 та призначено справу до слухання у судовому засіданні на 20 жовтня 2014 року.

20 жовтня 2014 року ухвалою господарського суду Харківської області розгляд даної справи відкладено до 04 листопада 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 листопада 2014 року розгляд справи було відкладено до 18 листопада 2014 року.

В призначене судове засідання 18 листопада 2014 року, представник позивача не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про свідчить наявний в матеріалах справи протокол судового засідання від 04 листопада 2014 року, в якому відображені відомості про явку сторін (арк.спр. 31-32).

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомляв, свою правову позицію з приводу позовних вимог до суду також не надав.

Судом перевірено адресу відповідача: згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та осіб фізичних осіб підприємців, станом на 18 листопада 2014 року, місцезнаходження відповідача - 61024, Харківська область, місто Харків, Київський район, вулиця Лермонтовська, будинок 3, квартира 19, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи. Відповідно до вимог частини 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомлення суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважаються, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи) направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів.

Окрім того про обізнаність відповідача про час та місце розгляду справи свідчать наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з відміткою "истечение срока хранения" та повідомлення про вручення поштових відправлень (арк. спр. 21-24, 36).

Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але не з'явилися у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи

Так, наявні в матеріалах справи ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ксілграція -1" (відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біокарбон" (позивач по справі) було укладено договір купівлі-продажу №4.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар, визначений в п.1.2 даного договору (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Назва, загальна кількість товару, який підлягає продажу по даному договору, визначається специфікацією, яка являється невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.2.3 договору товар відвантажується покупцеві на умовах EXW склад продавця в с.м.т. Нова Водолага Харківської області.

Відповідно до п. 2.5 договору, оплата товару здійснюється в безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця в наступному порядку:

- 16% (15 360, грн.) з 20 лютого 2014 року по 24 лютого 2014 року;

- 84% (80 640) з 28 лютого 2014 року по 03 березня 2014 року.

В п. 2.4 договору, зазначено, що загальна сума договору становить 96 000, грн. в т.ч. ПДВ 20% - 16 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 договору товар, який є предметом купівлі-продажу по даному договору, повинен бути готовий до відвантаження покупцеві в наступні строки: перший екструдер до 07 квітня 2014 року, другий екструдер до 25 квітня 2014 року. Роботу по завантаженню товару продавець бере на себе. Приймання товару по кількості оформлюється накладною представниками сторін, уповноважених довіреністю.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору сторони погодили, що у випадку порушення зобов'язаннь, виникаючих з даного договору, сторони несуть відповідальність, визначену даним договором та діючим законодавством. Продавець за порушення строку готовності товару до відвантаження, за вимогою покупця повинен виплатити останньому неустойку за кожну неділю в розмірі 5% від загальної вартості договору.

Згідно п. 4.4 договору при порушенні строків оплати товару покупцеві, строк готовності товару до відвантаження погоджується додатковою угодою.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору даний договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Термін дії даного договору починається з моменту, визначеного в п. 6.1 даного договору та закінчується 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивачем перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в якості оплати вартості товару на суму 96 000,00 грн. з простроченням строків, визначених п. 2.5 договору, що підтверджується платіжним дорученням від 25 лютого 2014 року на суму 15 360,00 грн. та платіжним дорученням від 06 березня 2014 року на суму 80 640,00 грн.

Позивач, мотивуючи свої позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язання за договором купівлі-продажу № 4 від 20 лютого 2014 року, а саме не поставлення товару у встановлений строк та перерахуванням (поверненням) коштів у розмір 96 000,00 грн. на рахунок позивача 14 серпня 2014 року, заявив до стягнення неустойку у розмірі 86 400 грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно статті 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом: припинення зобов'язання в результаті односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) вважається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З наведених норм вбачається, що пеня є різновидом триваючої неустойки (стягується за весь період існування заборгованості), а штраф є різновидом одномоментної неустойки (стягується одноразово на суму заборгованості).

Пункт 4.2 договору купівлі-продажу передбачає, продавець за порушення строку готовності товару до відвантаження, за вимогою покупця зобов'язується сплатити останньому неустойку за кожен тиждень в розмір 5 % від загальної вартості договору.

Характеризуючи даний пункт договору купівлі-продажу № 4, суд приходить до висновку, що дана відповідальність за порушення або неналежне виконання зобов'язання по своїй суті являється штрафом.

Враховуючи вище викладеним, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 4 800,00 грн. штрафу, за неналежне виконання договору купівлі-продажу № 4 від 20 лютого 2014 року, в іншій частині позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 81 600 грн. суд вважає за необхідне відмовити в зв'язку з безпідставним нарахуванням.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 1 827,00 грн. та 8 640,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В пункті 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Таким чином зі змісту ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК у їх сукупності вбачається можливість покладення на сторону у справі в якості судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2014 року між позивачем (клієнт) та Бриковою Ольгою Петрівною (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги (арк. спр. 9-10), за умовами якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу щодо ведення господарської справи відносно стягнення заборгованості з ТОВ "Ксіліграція -1" за договором № 4 від 20 лютого 2014 року, а клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги захисника. Доказів того, що вказана особа є адвокатом (свідоцтва про реєстрацію, витягу) до суду не надано.

Позивачем в обґрунтування, заявлених до стягнення понесених витрат на послуги адвоката у розмірі 8 640,00 грн. додано до матеріалів справи квитанцію на суму 8 640,00 грн. Однак, як вбачається дана квитанція не проведена банківською установою, а отже не є належним доказом понесених витрат.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 жовтня 2014 року було зобов'язано позивача надати до суду: докази в обґрунтування повноважень адвоката (свідоцтво про реєстрацію, витяг); належним чином завірену копію квитанції від 12 вересня 2014 року про оплату послуг адвоката; докази того, що заявлені до стягнення витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 8 640,00 грн. понесені позивачем у зв'язку із розглядом даної справи. В судовому засіданні 04 листопада 2014 року представник позивача Брикова О.П. не надала до суду витребуваних документів зазначаючи, що надасть дані документи в наступному судовому засіданні, як зазначалося вище в рішенні суду, сторони в засідання суду 18 листопада 2014 року не з'явилися, витребувані судом документи не надали. Слід також зазначити, що такими діями позивач намагається ввести суд в оману, заявляючи до стягнення витрати, які фактично не були ним понесені.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в розмірі 8 640,00 грн. та покладає судовий збір на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", ст.ст. 6, 11, 509, 549, 610, 611, 626, 627 ЦК України; ст.ст. 173, 193, 230, ГУ України; ст. ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксілграція-1" (61024, Харківська область, місто Харків, вулиця Лермонтовська, будинок 3, квартира 19, код ЄДРПОУ 19466103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біокарбон" (61145, Харківська область, місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 111-А, офіс 301, п/р 26002312422701 в ПАТ "Енергобанк" м. Харків, МФО 200271, код ЄДРПОУ 39066011) 4 800,00 грн. неустойки (штрафу) за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу № 4 від 20 лютого 2014 року та судовий збір у розмір 104,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 24.11.2014 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа №922/4095/14