Ухвала

від 18.11.2014 по справі 909/1200/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у х в а л а

18 листопада 2014 р. Справа № 909/1200/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Максимів Н. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" (вул. Лисенка, 25,

с. Хутір-Будилів, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78302)

до відповідача: Сорохана Мирослава Миколайовича (с. Княже, Снятинський район, Івано-

Франківська область, 78360)

про стягнення вартості безпідставно набутого майна в сумі 110 010, 00 гривень.

за участю представників сторін:

Від позивача: Фербей Юрій Васильович - директор (паспорт серії СС № 639001 виданий 09 жовтня 1998 року Снятинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області);

Драбчук В.С. - представник (паспорт серії МС № 021543 виданий 02 лютого 1996 року Лановецьким РВ УМВС України в Тернопільській області, довіреність від 17.11.2014)/

Від відповідача: Сорохан Мирослав Миколайович (паспорт серії СЕ № 469530 виданий 02 жовтня 2008 року Снятинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області).

в с т а н о в и в:

до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою звернулося Товариство з додатковою відповідальністю "Екоторг" до Сорохана Мирослава Миколайовича в якій просить суд стягнути вартість безпідставно набутого майна в сумі 110 010, 00 гривень.

Ухвалами суду від 24.10.2014 та від 03.11.2014 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.11.2014.

Відповідач - Сорохан Мирослав Миколайович подав до суду заяву (Вх. № 17680/14 від 10.11.2014) про відвід судді Михайлишина В.В., мотивуючи її тим, що 22 жовтня 2013 року суддею Михайлишеним В.В. прийнято рішення у справі № 909/936/13, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Славмир" до Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" про визнання нежитлових приміщень такими, що передані Товариством з додатковою відповідальністю "Екоторг" юридичній особі, що утворилась внаслідок виділу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Славмир" - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 вищезазначене рішення скасовано. Постановою Вищого господарського України від 02.04.2014 дане рішення залишено без змін. Крім того, заявник вважає, що оскільки рішення суду у справі № 909/936/13 скасовано постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2013, суддя Михайлишин В.В. не може брати участі у розгляді даної справи, так як спір, який розглядається на даний час господарським судом та спір у справі № 909/936/13 фактично виник між тими ж самими сторонами, вказані обставини, на думку заявника, викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Михайлишина В.В. при розгляді даної справи.

Розглянувши подану заяву, дослідивши обставини, викладені в ній та матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для відводу судді Михайлишина В.В., виходячи із наступного.

Згідно ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону та дотримуються основних засад судочинства.

Стаття 20 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави відводу судді, а також порядок вирішення заяв про відвід.

Щодо твердження позивача, що суддя Михайлишин В.В. не може брати участь у розгляді справи суд зазначає наступне.

Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Частина 1 вказаної статті містить підстави, за наявності яких суддя підлягає відводу, а саме: суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2 - 1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті. Питання про відвід судді вирішується у нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала.

Разом із тим, вказаний перелік підстав не є вичерпним, оскільки, припускається існування інших підстав вважати суддю заінтересованим у результаті розгляду справи і такі обставини мають бути обґрунтовані особою, що ініціює питання про відвід судді.

Відповідно до ст. 4 - 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.

З'ясувавши обставини на яких ґрунтується подана позивачем заява про відвід судді, суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на те, що заявником не наведено доказів на підтвердження упередженості судді Михайлишина В.В. та наведені заявником припущення не є в розумінні ст. 20 Господарського процесуального кодексу України підставами для відводу судді.

Так, у своїй заяві відповідач посилається на той факт, що у відповідності до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він брав участь у розгляді справи у разі скасування рішення прийнятого за його участю. Заява мотивована тим, що 22.10.2013 головуючим по справі суддею Михайлишиним В.В. було прийнято рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славмир" до Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" про визнання нежитлових приміщень такими, що передані Товариству з додатковою відповідальністю "Екоторг" юридичній особі, що утворилась внаслідок виділу - Товариства з обмеженою відповідальністю "Славмир". Вказане рішення скасовано Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 та залишено без змін Постановою Вищого господарського України від 02.04.2014 у справі № 909/936/13.

Однак, дане твердження не може братися судом до уваги, так як у відповідності до п. 1.2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови (у справі про банкрутство), прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень , ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

У застосуванні цієї норми процесуального права господарським судам необхідно враховувати таке.

У разі скасування апеляційною або касаційною інстанціями ухвал місцевого господарського суду визначення суддів або колегії суддів для розгляду справ здійснюється з урахуванням наведеного у пункті 3.9. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (з подальшими змінами).

Скасування рішення, прийнятого по суті справи з прийняттям нового рішення, не може вважатися підставою для відводу судді, який приймав скасоване рішення і вчиняє процесуальні дії у цій справі на стадії виконання нового судового рішення, зокрема, здійснює розгляд скарги на дії (бездіяльність) органу Державної виконавчої служби, заяви про відстрочку, розстрочку, зміну способу виконання судового рішення, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, тощо.

Таким чином, справа № 909/1200/14 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Екоторг" до фізичної особи Сорохана Мирослава Миколайовича про стягнення вартості безпідставно набутого майна в сумі 110 010, 00 гривень не являється новим розглядом справи № 909/936/13 та не є переглядом прийнятого за його участю рішення за нововиявленими обставинами. Більше того, у вказаній справі беруть участь інші сторони, є інший предмет, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, та інші підстави позову, які становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід судді, так як відповідач - Сорохан Мирослав Миколайович не був стороною у справі № 909/936/13, а суть спору у даній справі не пов'язана із предметом спору справи № 909/936/13.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 3 - 4, 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

в задоволенні заяви Сорохана Мирослава Миколайовича (Вх. № 17680/14 від 10.11.2014) про відвід судді Михайлишина В.В. - відмовити.

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"