Рішення

від 12.11.2014 по справі 910/18040/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18040/14 12.11.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Вайн"

про стягнення 220 328,53 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники:

Від позивача Євсєєва О.А. (дов. б/н від 22.08.2014)

Від відповідача Князєва І. Л. (дов. б/н від 01.09.2014)

Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 12.11.2014 оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Вайн" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті суборендної плати за договором суборенди нерухомого майна №А30-26/11/13 від 26.11.2013 у розмірі 120 847,34 грн., заборгованість по сплаті експлуатаційно-сервісних послуг у розмірі 16 888,31 грн., заборгованість по відшкодуванню вартості комунальних послуг у розмірі 20086,38 грн., заборгованість по компенсації вартості встановлення (матеріалів та робіт) скляного фасаду у розмірі 27823,07 грн., штрафні санкції за неналежне виконання грошових зобов'язань у розмірі 18637,61 грн., інфляційні втрати за неналежне виконання грошових зобов'язань у розмірі 12113,80 грн., 3 % річних від простроченої суми за неналежне виконання грошових зобов'язань у розмірі 1533,67 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.08.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/18040/14, розгляд справи призначено на 07.10.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.10.2014 відповідно до ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 21.10.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.10.2014 відповідно до ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи на 15 днів, відповідно до ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 11.11.2014, в зв'язку з нез'явленням представника відповідача, невиконання ним вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

22.10.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від позивача надійшов лист вих. № 21/10/14вих1 від 21.10.2014 по справі.

31.10.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано клопотання про забезпечення позову та 2 клопотання про залучення копій документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 11.11.2014 в порядку ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 12.11.2014.

В судове засідання 12.11.2014 представники сторін з'явились, надали суду усні пояснення по суті справи.

Позивач в судовому засіданні підтримав клопотання про забезпечення позову подане 31.10.2014. Зазначеним клопотанням позивач просить суд накласти арешт на всі рахунки, які належать відповідачу, у межах ціни позову, керуючись ст.ст. 66, 67 ГПК України з метою стягнення з відповідача заборгованості.

Розглянувши в судовому засіданні подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту всі рахунки, які належать відповідачу, у межах ціни позову суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, як необґрунтованій, з підстав викладених нижче.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до а. 2 п. 1 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 3 зазначеної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У заяві позивачем не наведено жодних обставин, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, а доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не надано, отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає. Доказів на підтвердження того, що відповідачем вживаються будь-які заходи та що майно відповідача може зникнути, позивачем до матеріалів справи не додано, а отже у суду відсутні підстави для накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача. При цьому, суд зазначає, що посилання прокуратури на значність суми боргу, не приймається судом у якості належного доказу на підтвердження обставин, які є підставою для вжиття заходів для забезпечення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову покладаються на позивача.

Крім того, в судовому засіданні позивач підтримав в повному обсязі позовні вимоги. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором суборенди нерухомого майна № А30-26/11/13 від 26 листопада 2013 року в частині оплати орендної плати, комунальних витрат, експлуатаційних витрат, компенсації по встановленню вітрини.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2013 між позивачем, як орендарем та відповідачем, як суборендарем, було укладено договір суборенди нерухомого майна № А 30-26/11/13 (далі за текстом - договір), відповідно до п.1.1. якого орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове оплатне користування нерухоме майно - приміщення, конкретні розташування та характеристики якого визначені додатком № 6 до договору (технічна специфікація приміщення) та погоджується сторонами одночасно з договором, але у будь-якому випадку не пізніше моменту складання акту прийому - передачі приміщення суборендарю.

Відповідно до п. 1.2. договору приміщення передається орендарем суборендарю з метою використання останнім за цільовим призначенням - для розміщення магазину з продажу алкогольних та безалкогольних напоїв та продуктів харчування з можливістю розміщення бару/кафе.

В пункті 1.11 договору зазначено, що орендар володіє та користується нерухомим майном на підставі договору оренди № 25-О від 30 липня 2013 року. Приміщення належить ТОВ «ТРИ О» на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серія САЕ № 896595 від 22.03.2013, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, та знаходиться на його балансі.

Пунктом 2.7. договору сторонами встановлено, що за час проведення опоряджувальних робіт суборендар зобов'язується відшкодувати орендарю наступні платежі:

А) комунальні послуги: з моменту підписання сторонами акту допуску до приміщення для виконання опоряджувальних робіт суборендар компенсує орендарю плату за електропостачання приміщення відповідно до показників засобів обліку, встановлених в приміщенні (окрім плати за електропостачання систем вентиляції, кондиціонування та опалення приміщення), за тарифами відповідних організацій, а також частину плати за електропостачання на утримання загальних площ будівлі на підставі розрахунку орендаря. Компенсація плати за електропостачання систем вентиляції, кондиціонування та опалення приміщення розраховується орендарем та сплачується суборендарем пропорційно площі приміщення. Суборендар компенсує орендарю плату за теплопостачання, водопостачання та водовідведення у приміщенні, а також відповідної частини загальних площ будівлі, відповідно до показників засобів обліку за тарифами відповідних організацій на підставі розрахунку орендаря.

Розрахунок орендаря здійснюється пропорційно площі приміщення, яке надано в суборенду за договором, на підставі фактичних витрат орендаря за комунальні послуги. Комунальні платежі відшкодовуються суборендарем на підставі рахунку орендаря протягом 5-ти банківських днів з дати його отримання.

Б) експлуатаційно - сервісні послуги вартістю за 1 кв.м. 79, 93 грн., крім того ПДВ 20 % - 15, 99 грн., всього - 95, 92 грн., що станом на дату укладання цього договору еквівалентно 12 доларів США за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим Національним банком України. Експлуатаційно - сервісні послуги сплачуються на підставі рахунку орендаря протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання.

В пункті 3.3. договору сторони визначили обов'язки суборендаря. Так, відповідно до вказаного пункту суборендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати суборендну плату, вартість наданих комунальних послуг та експлуатаційних витрат (3.3.4 договору), компенсувати орендарю рівними частинами протягом 9 (дев'яти) місяців вартість (матеріалу та встановлення) скляного фасаду із розрахунку 1 528, 74 грн. за один кв. м. площі такого фасаду на підставі рахунку орендаря (п. 3.3.14 договору).

Відповідно до п. 4.1. договору договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 30 листопада 2014 року.

Згідно п. 6.1. договору сторони погодились, що у відповідності з умовами договору суборендар виплачує орендарю наступні платежі:

- відшкодування комунальних послуг;

- експлуатаційно - сервісні послуги;

- суборендна плата;

Сторони прийшли до взаємної згоди, що початок нарахування суборендної плати, у будь-якому випадку, починається з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі приміщення в суборенду.

Сторонами в п. 6.1.1. договору зазначено.

Комунальні послуги:

а) з моменту підписання сторонами акту приймання - передавання приміщення в суборенду та до кінця строку суборенди суборендар компенсує орендарю плату за електропостачання приміщення відповідно до показників засобів обліку, встановлених в приміщенні (окрім плати за електропостачання систем вентиляції, кондиціонування та опалення приміщення), за тарифами відповідних організацій, а також частину плати за електропостачання на утримання загальних площ будівлі на підставі розрахунку орендаря. Суборендар компенсує орендарю плату за теплопостачання, водопостачання та водовідведення у приміщенні, а також відповідної частини загальних площ будівлі, відповідно до показників засобів обліку за тарифами відповідних організацій на підставі розрахунку орендаря.

Розрахунок орендаря здійснюється пропорційно площі приміщення, яке надано в суборенду за договором, помноженої на коефіцієнт І (для приміщення № 1 - Ір, для Приміщення № 2 - Іт), зазначений в п. 6.2. договору, та збільшеної на площі загальних приміщень, на підставі фактичних витрат орендаря за комунальні послуги. При цьому, сторони домовились, що площа місць загального користування, яка використовується для розрахунків за договором не може бути більшою ніж коефіцієнт 1, 3;

б) комунальні послуги сплачуються щомісячно у поточному місяці, не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку орендаря, за попередній місяць;

в) сума плати за комунальні послуги орендарем може корегуватися в залежності від місячного обсягу спожитих послуг та від цін або тарифів на електричну та теплову енергію або на воду чи послуги із водовідведення або на інші послуги;

г) якщо фактичні витрати орендаря на комунальні послуги, будуть перевищувати фактично відшкодовані суборендарем кошти, то орендар робить відповідний розрахунок щодо компенсації цих витрат суборендарем на користь орендаря. Такий розрахунок може бути наданий суборендарю не пізніше 15-го числа наступного місяця та/або на момент закінчення чи дострокового розірвання договору.

Експлуатаційно - сервісні послуги (6.1.2 договору):

а) вартість експлуатаційно - сервісних послуг за 1 кв. м. приміщення становить: 79, 93 грн., крім того ПДВ 20 % - 15, 99 грн., всього - 95, 92 грн., що станом на дату укладання договору еквівалентно 12 доларам США за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим Національним банком України (за текстом договору - НБУ).

Розрахунок експлуатаційно - сервісних послуг здійснюється пропорційно площі приміщення, яке надано в суборенду за договором, помноженої на коефіцієнт І (для приміщення № 1 - Ір, для Приміщення № 2 - Іт), зазначений в п. 6.2. договору, та збільшеної на площі загальних приміщень. При цьому, сторони встановили граничний розмір коефіцієнту місць загального користування на рівні 1,3;

б) експлуатаційно - сервісні послуги сплачуються щомісячно, не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку орендаря;

в) перелік послуг, що складають експлуатаційно-сервісних послуги надано в додатку № 2 до договору;

г) сума плати за експлуатаційно-сервісні послуги може корегуватися орендарем в залежності від цін на ці послуги та обсягів таких послуг, але не більше ніж на 10 (десять) відсотків на рік. У такому випадку сторони зобов'язані підписати додаткову угоду до договору. У випадку зміни цін орендар письмово інформує суборендаря щодо збільшення вартості таких послуг шляхом направлення проекту додаткової угоди, протягом 10 календарних днів з дати виникнення змін. На вимогу суборендаря орендар надає відповідні підтверджуючі документи.

Вартість послуг, що надаються орендарем суборендарю на прохання останього та не включені у вартість комунальних, експлуатаційно-сервісних послуг, порядок їх надання, а також порядок і строки оплати таких послуг обумовлюються додатковими угодами сторін (п. 6.1.3. договору).

Пунктом 6.2 договору сторонами було встановлено, що місячна суборендна плата розраховується за формулою: Опм = (Пл2 х ОС1 х Ір) + (Пл4 х ОС2 х 1т), де

Опм - місячна суборендна плата за користування приміщеннями №1 та № 2, з врахуванням ПДВ;

ОС1 - місячна суборендна ставка за один квадратний метр приміщення № 1, яка складає: з першого по шостий місяць строку суборенди включно 879, 23 грн., в тому числі ПДВ 20%, що па дату укладання цього договору еквівалентно 110, 00 доларам США (ста десяти доларам СІІІА та 00 центам) на момент виставлення рахунку;

З сьомого місяця та до кінця строку суборенди 959, 16 грн., в тому числі ПДВ 20 %, що на дату укладання договору еквівалентно 120, 00 доларам США за офіційним курсом НБУ за 1 кв. м. суборендованої площі за курсом гривні до долара США на момент виставлення рахунку.

ОС2 - місячна суборендна ставка за один квадратний метр технологічного приміщення складає 218, 13 грн., в тому числі ПДВ 20 %, що на дату укладання договору еквівалентно 27, 29 доларам США за офіційний курсом НБУ.

Ір - коефіцієнт, який визначається за формулою:

Ір = Пл1/Пл2

Іт - коефіцієнт, який визначається за формулою:

Іт = Пл3/Пл4, де

Пл1 - площа приміщення № 1 без врахування опоряджувальних робіт, зафіксована в договорі;

Пл2 - площа приміщення № 1 з урахуванням опоряджувальних робіт, зафіксована в акті приймання - передачі в суборенду;

Пл3 - площа приміщення № 2 без врахування опоряджувальних робіт, зафіксована в договорі;

Пл4 - площа приміщення № 2 з урахуванням опоряджувальних робіт, зафіксована в акті приймання - передачі в суборенду.

У випадку, якщо коефіцієнт Іт або Ір буде дорівнювати менше одиниці, то для цілей договору застосовується коефіцієнт Іт або Ір відповідно, що дорівнює одиниці.

Пунктом 6.2.1. договору сторони передбачили, що у разі якщо офіційний курс гривні до долара СШС збільшився більше ніж на 15 % від офіційного курсу зафіксованого сторонами на момент підписання договору, будь - яка зі сторін має право ініціювати дострокове розірвання дії договору повідомивши одна одну за 60 днів до бажаної дати.

Згідно п. 6.2.2. договору щомісячно починаючи з другого місяця строку суборенди суборендна плата підлягає індексації з урахуванням співвідношення офіційного курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату виставлення рахунку орендарем, до офіційного курсу на дату укладання договорів та розраховується як сума в гривнях, за наступною формулою:

Рмппм = Рмп* (помножити на) К1,

де:

Рмппм - місячна суборендна плата поточного місяця;

Рмп - місячна суборендна плата за попередній місяць. Для розрахунку суборендної плати за другий місяць строку суборенди береться суборендна плата, передбачена п.6.2. договору;

К1 - співвідношення офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на дату складання рахунку про оплату суборендної плати, до офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ па дату підписання договору.

Індексація місячної суборендної плати за курсом долара США К2 може не перераховуватись орендарем у випадку, якщо його зміни складають менше 1,5% по відношенню до К2, що використовувався при останньому виставленні рахунку на оплату суборендної плати.

Зазначена в наведеному пункті індексація розміру суборендної плати не є зміною орендної плати, і не потребує додаткового погодження сторонами.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що суборендна плата сплачується щомісячно, не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця за наступний. Суборендна плата за перший місяць суборенди нараховується з моменту підписання акту приймання - передачі приміщення в суборенду.

Частина гарантійного платежу, яка призначена для сплати за перший та останній повні місяці суборенди, зараховується в рахунок сплати суборендарем суборендної плати за вказаний період (п. 6.6. договору).

Відповідно пункту 6.7. договору суборендар зобов'язується сплатити орендарю гарантійний платіж у розмірі - 70 450, 31 грн., у тому числі ПДВ 20 %, що за офіційним курсом української гривні до долару США, встановленим НБУ, на дату підписання договору, дорівнює 8 814, 00 долів США, в наступному порядку:

- перший транш в розмірі 36 623, 93 коп., що за офіційним курсом української гривні до долару США, встановленим НБУ, на дату підписання договору, дорівнює 4 582, 00 доларам США. Суборендар сплачує протягом трьох банківських днів з моменту укладання договору;

- другий транш в розмірі 33 826, 38 грн., що за офіційним курсом української гривні до долару США, встановленим НБУ, на дату підписання договору, дорівнює 4 232, 00 США, суборендар сплачує протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту укладання договору.

Сторони домовились, що гарантійний платіж використовується наступним чином:

- частина гарантійного платежу в сумі 33 826, 38 грн. зараховується в рахунок сплати суборендної плати за основним договором за перший повний місяць суборенди;

- частина гарантійного платежу в сумі 36 623, 93 грн., яка підлягає поверненню суборендарю після припинення договору, утримується орендарем у якості забезпечення виконання зобов'язань суборендаря за договором. У випадку збільшення розміру суборендної плати (в тому числі її індексацією відповідно до умов договору) до моменту настання останнього місяця суборенди - суборендар зобов'язаний доплатити різницю, яка виникне у зв'язку з таким збільшенням, у строки та у порядку, передбаченому для сплати суборендної плати. Вказана частина гарантійного платежу буде зарахована суборендарю в рахунок суборендної плати за останній місяць при умові виконання суборендарем усіх вимог п. 6.9 договору.

Пунктом 6.16 договору сторонами було погоджено, що всі належні по договору платежі суборендар перераховує на поточний рахунок орендаря, вказаний у даному договорі, або інший рахунок орендаря, про який суборендар повідомлений належним чином. Платежі оплачуються на підставі рахунків, які надає орендар у строки, що встановленні договором. У випадку, якщо орендар не виставить рахунок, суборендар, з метою проведення своєчасних рахунків, зобов'язаний здійснити платежі на підставі договору, окрім рахунків по сплаті комунальних платежів. Відсутність по будь-яким причинам у суборендаря рахунку не звільняє останнього від оплати суборендної плати у строки, що вказані у договорі.

Відповідно до п. 10.3.1. за неналежне виконання грошових зобов'язань, якщо період прострочення перевищує 10 календарних днів, без письмового погодження з орендарем певних обставин, що унеможливлюють здійснення наступного платежу, суборендар зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 10 % від простроченої суми грошового зобов'язання.

За умовами п. 13.3.4 договору оренди № 25-О від 30.07.2013 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О», як орендодавцем та позивачем, як орендарем, орендар має право передавати частину приміщення 1, яка призначена для розміщення супермаркету, а також приміщення 4 та/або приміщення 5 в суборенду без письмової згоди орендодавця.

19 грудня 2013 року актом приймання-передачі приміщення в суборенду до договору суборенди нерухомого майна № А30-26/11/13 від 26 листопада 2013 року орендовані за договором приміщення були передані позивачем відповідачу та прийняті останнім.

За твердженням позивача свої зобов'язання за договором відповідач виконував неналежним чином наслідок чого у нього перед позивачем станом на 30.07.2014 виникла така заборгованість за договором: 120 847, 34 грн. по суборендній платі, 16 888, 31 грн. по оплаті експлуатаційно - сервісних послуг, 10 043, 19 грн. по відшкодуванню вартості комунальних послуг, 27 823, 07 грн. по компенсації вартості встановлення (матеріалів та робіт) скляного фасаду.

Згідно матеріалів справи позивач за період дії договору станом на 30.07.2014 позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату платежів передбачених договором, які були оплачені відповідачем не в повному обсязі.

Так, на оплату суборендних платежів за договором було виставлено рахунків на загальну суму 144 219, 90 грн. (рахунки №№ 5100000414, 5100000363, 5100000413, 5100000365, 103, 102, 201, 200, 736, 737, 636, 655, 775, 776, 996, 995), на оплату експлуатаційно - сервісних послуг - 23 156, 15 грн. (рахунки №№ 5100000362, 5100000364, 5100000414, 105, 104, 203, 202, 310, 309, 5100000413), на оплату відшкодувань вартості комунальних послуг - 11 459, 16 грн. (рахунки №№ 5100001102, 5100000466, 5100000618, 5100000646, 5100000619, 5100000647, 5100000713, 5100000723, 5100000802, 5100000792, 5100000897, 5100000888, 5100001007, 5100001017, 5100001092), на оплату компенсації вартості встановлення (матеріалів та робіт) скляного фасаду 27 823, 07 грн. (рахунок № 872).

Виставлені позивачем рахунки по договору були оплачені відповідачем частково, а саме відповідачем було сплачено 36 623, 93 грн. гарантійного платежу, 28 904, 83 грн. суборенд них платежів, 5 328, 20 грн. експлуатаційно - сервісних послуг та 210, 61 грн. відшкодувань вартості комунальних послуг.

Відповідачем по справі наявність боргу перед позивачем не заперечується, спірним є розмір такої заборгованості. За розрахунком відповідача загальна заборгованість за договором, яку він має перед позивачем, станом на 30.07.2014 становить 140 283, 38 грн., на підтвердження чого надав суду акт перевірки розрахунків між 37924107 ТОВ «Фросбі - М» та постачальником 38218746 ТОВ «Юні Вайн» за період з 01.12.2013 по 31.07.2014, підписаний позивачем та скріплений його печаткою.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фросбі - М" підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір суборенди нерухомого майна №А30-26/11/13 від 26.11.2013 є договором піднайму, а тому до нього, в силу вимог ст. 774 ЦК України, застосовуються положення про договір найму. Отже, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно ч. 1 ст. 774 ЦК України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору було передано 19.12.2013 відповідачу в суборенду приміщення. Відповідно до умов договору, суборендні платежі вносяться щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця за наступний, експлуатаційно - сервісні послуги сплачуються щомісячно, не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання рахунку орендаря, комунальні послуги сплачуються щомісячно у поточному місяці, не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання рахунку орендаря, за попередній місяць, вартість (матеріалу та встановлення) скляного фасаду компенсується рівними частинами протягом 9 (дев'яти) місяців із розрахунку 1 528, 74 грн., гарантійний платіж в розмірі 36 623, 93 грн. сплачується протягом 3 банківських днів з моменту укладання договору. При цьому, за умовами договору у випадку, якщо орендар не виставить рахунок, суборендар зобов'язаний здійснити платежі на підставі договору , окрім рахунків по сплаті комунальних платежів.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив позивачу згідно договору 71 067, 57 грн., в які входили такі платежі: 36 623, 93 грн. гарантійного платежу, 28 904, 83 грн. суборендних платежів, 5 328, 20 грн. за експлуатаційно - сервісні послуги та 210, 61 грн. відшкодування вартості комунальних послуг.

Суд зазначає, що питання правильності нарахування платежів за договором при розгляді справи не досліджувалося судом, оскільки між сторонами відсутній спір з такого питання.

Здійснивши підрахунок внесених відповідачем суборендних платежів, не враховуючи гарантійний платіж в оплату суборендних платежів, суд дійшов висновку, що заборгованість у відповідача перед позивачем по суборендній платі за період з грудня 2013 по серпень 2014 становить 115 315, 07 грн. (144 219, 90 - 28904, 83 = 115 315, 07).

Гарантійний платіж в розмірі 36 623, 93 грн. не зараховується судом в оплату суборендних платежів з огляду на пункти 6.6., 6.7, 6.10 договору та враховуючи, що в рамках справи позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості за договором станом на 30.07.2014 , а також приймаючи до уваги, що договір на момент винесення рішення по справі не припинив свою дію.

Оплата експлуатаційно - сервісних послуг має здійснюватися за договором відповідачем щомісячно не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання рахунку орендаря.

Судом встановлено, що за період з грудня 2013 по квітень 2014 позивач виставив відповідачу рахунків на їх оплату на загальну суму 23 156, 15 грн., які були оплачені відповідачем частково на суму 5 328, 20 грн. 20.02.2014 та 07.03.2014. Таким чином, за розрахунком суду, заборгованість в цій частині становить суму 17 827, 95 грн. (23 156, 15 - 5 328, 20). При цьому, позивачем заявлено до стягнення суму оплати експлуатаційно - сервісних послуг за період з грудня 2013 по квітень 2014 в розмірі 16 888, 31 грн.

Щодо компенсації вартості комунальних послуг, то на їх оплату позивач виставив відповідачу рахунків на загальну суму 11 459, 16 грн. за період з грудня 2013 по червень 2014. Із матеріалів справи вбачається, що рахунки на оплату комунальних послуг за зазначений період були виставлені позивачем відповідачу 12.08.2014, доказів виставлення таких рахунків до вказаної дати матеріали справи не містять. Водночас, з огляду на здійснення відповідачем часткової оплати 07.03.2014 комунальних послуг на суму 210, 61 грн. по рахунку фактурі № 5100000466, можна припустити, що відповідні рахунки виставлялися позивачем і раніше, проте встановити із наявних матеріалів справи коли саме не вбачається можливим.

Приймаючи до уваги, часткову оплату компенсації вартості комунальних послуг за період з грудня 2013 по червень 2014 на суму 210, 61 грн., заборгованість відповідача по таким платежам становить за розрахунком суду 11 248, 55 грн. (11 459, 16 - 210, 61 = 11 248, 55). При цьому, позивачем в рамках справи заявлено до стягнення суму компенсації вартості комунальних послуг за зазначений період в розмірі 10 043, 19 грн.

Судом встановлено, що за умовами договору відповідач зобов'язався компенсувати позивачу вартість скляного фасаду рівними частинами протягом 9 місяців із розрахунку 1 528, 74 грн. за 1 кв. м. площі такого фасаду на підставі рахунку орендаря (п. 3.3.14 договору). Із матеріалів справи вбачається, площа скляного фасаду складає 18, 20 кв. м.

В матеріалах справи наявний рахунок № 872 від 19.06.2014 на оплату компенсації витрат з облаштування орендної площі (встановлення вітрин) на суму 27 823, 07 грн., який був направлений позивачем відповідачу 12.08.2014.

Як встановлено судом, акт приймання - передачі приміщення в суборенду сторонами був підписаний 19.12.2013, отже з огляду на зазначене сторонами в п. п. 3.3.14, 6.16 договору відповідач зобов'язаний був компенсувати вартість скляного фасаду у строк до 19. 09.2014 в повному обсязі, у розмірі 27 823, 07 грн. Зобов'язання визначене п. 3.3.14 договору виконане відповідачем не було, доказів іншого матеріали справи не містять. Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що станом на момент винесення рішення по справі заборгованість відповідача по оплаті компенсації вартості скляного фасаду становить 27 823, 07 грн.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невиконання умов позивачем договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості по сплаті суборендних платежів у розмірі 115 315, 07 грн. відповідачем суду не надано, як і не надано доказів оплати заборгованості в розмірі 11 248, 55 грн. по компенсації комунальних платежів, заборгованості в розмірі 17 827, 95 грн. по оплаті експуатаційно - сервісних послуг та заборгованості в розмірі 27 823, 07 грн. по компенсації вартості скляного фасаду.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 115 315, 07 грн. по сплаті суборендних платежів, 11 248, 55 грн. по оплаті комунальних послуг, 17 827, 95 грн. по оплаті експлуатаційно - сервісних послуг, 27 823, 07 грн. компенсації вартості скляного фасаду належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк сплати зазначених платежів, у відповідності до п. п. 3.3.14, 6.1.1, 6.1.2, 6.3., 6.16 договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 115 315, 07 грн. по сплаті суборендних платежів, у розмірі 10 043, 19 грн. по оплаті комунальних послуг, у розмірі 16 888, 31 грн. по оплаті експлуатаційно - сервісних витрат та в розмірі 27 823, 07 грн. по компенсації вартості скляного фасаду визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, суд зазначає, що вимоги про стягнення заборгованості по комунальним платежам та експлуатаційно - сервісним послугам задовольняються судом із розрахунку позивача, оскільки суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 18 637, 61 грн. штрафу , в розмірі 10 % від простроченої суми грошового зобов'язання, так як період прострочення перевищує 10 календарних днів, і відповідачем не погоджувалося з позивачем жодних обставин такого прострочення, відповідно до п. 10.3.1. договору, 1 533, 67 грн. - 3% річних за період прострочення з 12.12.2013 по 30.07.2014 та 12 113, 80 грн. інфляційних втрат за загальний період з грудня 2013 по червень 2014 згідно ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня ), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено , санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 10.3.1. договору за неналежне виконання грошових зобов'язань, якщо період прострочення перевищує 10 календарних днів, без письмового погодження з орендарем певних обставин, що унеможливлюють здійснення наступного платежу, суборендар зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 10 % від простроченої суми грошового зобов'язання.

На підставі викладених норм діючого законодавства та положень договору, враховуючи, що з боку відповідача було допущено порушення зобов'язань визначених договором, суд дійшов висновку що відповідні вимоги є обґрунтованими та доведеними в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 17 006, 96 грн., а не в розмірі 18 637, 61 як визначено позивачем, оскільки судом вимоги по стягненню основного боргу задоволені в іншому розмірі ніж визначено позивачем ((115 315, 07 + 10 043, 19 + 16 888, 31 + 27 823, 07) * 10 % = 17 006, 96).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу задовольняються судом частково, в розмірі 17 006, 96 грн.

Із розрахунків позовних вимог наданих в матеріали справи позивачем судом встановлено, що 3 % річних та інфляційні втрати нараховані позивачем відповідачу тільки за порушення грошового зобов'язання по оплаті суборендних платежів.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання по оплаті суборендних платежів, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних, нарахованих позивачем, судом було розраховано більшу суму 3 % річних ніж нарахував позивач, і оскільки при вирішенні справи суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог відповідні вимоги задовольняються судом із розрахунку позивача в розмірі 1 533, 67 грн. Вимоги по стягненню інфляційних втрат за загальний період з грудня 2013 по червень 2014 задовольняються судом за розрахунком суду, оскільки при перевірці здійсненого позивачем розрахунку судом за допомогою системи ЛІГА розраховано за період з грудня 2013 по червень 2014 інфляційних втрат в сумі 11 432, 28 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати на оплату судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85, 89 ГПК кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Вайн" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, офіс 147; ідентифікаційний код 38218746; в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фросбі-М" (03040, м. Київ, вул. М. Стельмаха, 10 - а, оф. 208; ідентифікаційний код 37924107) 115 315 (сто п'ятнадцять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 07 коп. заборгованості по оплаті суборендних платежів, 10 043 (десять тисяч сорок три) грн. 19 коп. заборгованості по оплаті комунальних послуг, 16 888 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 31 коп. заборгованості по оплаті експлуатаційно - сервісних послуг, 27 823 (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять три) грн. 07 коп. заборгованості по компенсації вартості скляного фасаду, 17 006 (сімнадцять тисяч шість) грн. 96 коп. штрафу, 1 533 (одну тисячу п'ятсот тридцять три) грн. 67 коп. 3 % річних, 11 432 (одинадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 28 коп. інфляційних втрат та 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. судових витрат по оплаті судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.11.2014.

Суддя Г.П. Бондаренко