Постанова

від 19.11.2014 по справі 825/3490/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2014 року Чернігів Справа № 825/3490/14

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача Корнієнко С.Г.,

представника відповідачів Репех Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Корнієнко Світлани Григорівни, Чернігівського міського управління юстиції, реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В:

03.11.2014 до Чернігівського окружного адмніністративного суду звернувся ОСОБА_5 (далі - позивач) з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Корнієнко Світлани Григорівни, Чернігівського міського управління юстиції, реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, в якому остаточно просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 14.10.2014 № 16465132 та зобов'язати реєстраційну службу Чернігівського міського управління юстиції провести державну реєстрацію права власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 за позивачем.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 25.09.2014 до реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції подано заяву та документи для проведення державної реєстрації права приватної власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 за позивачем. Проте 14.10.2014 рішенням державного реєстратора Корнієнко С.Г. № 16465132 йому відмовлено у зв'язку з тим, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав, не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, шо їх посвідчують. Дане рішення, на думку позивача, не відповідає вимогам діючого законодавства України, оскільки Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» не передбачено підстави для відмови у державній реєстрації на яку посилається державний реєстратор в оскаржуваному рішенні.

Представник позивача в судовому засіданні остаточні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач Корнієнко С.Г. та представник відповідачів в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, надали заперечення на адміністративний позов, в яких виклали свою позицію проти доводів позивача та просять суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачі діяли в межах та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідачів, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

08.04.2013 постановою Чернігівського окружного адміністративного суду у справі 825/691/13 зобов'язано реєстраційну службу Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області здійснити державну реєстрацію прав власності на об'єкт незавершеного будівництва - житлового будинку, 95 % готовності та земельну ділянку, кадастровий номер 7410100000:01:047:5039, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за позивачем. Рішення суду набрало законної сили, але на даний час відповідачем не виконано.

25.09.2014 до реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції подано заяву та документи про державну реєстрацію за позивачем права власності на закінчений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1, яка зареєстрована за реєстраційним номером 8299301.

До заяви були додані наступні документи:

- свідоцтво про придбання позивачем з прилюдних торгів об'єкту незавершеного будівництва - житлового будинку, 95 % готовності та земельної ділянки площею 0,0609 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, видане 23.07.2012 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за .№ 2403 (а.с.13);

- Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я позивача серії ЯО № 725532, площею 0,0609 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7410100000:01:047:5039, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 741010001002261 Чернігівською міською радою 18.12.2012 та Управлінні Держкомзему у м. Чернігові 26.12.2012,(а.с.14);

- декларація про готовність об'єкта до експлуатації - закінченого будівництва житлового будинку загальною площею 259,9 м2 за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 7410100000:01:047:5039, зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області 28.08.2014 за № ЧГ142142400522(а.с.15-17);

- технічний паспорт на приватний житловий будинок АДРЕСА_1, виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю «СІВЕРЕКСПЕРТ» станом на 22.08.2014(а.с.18-23);

- лист Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 12.09.2014 за № 01-18/3100 щодо підтвердження присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості - земельній ділянці (кадастровий номер 7410100000:01:047:5039), що належить ОСОБА_5 та житловому будинку АДРЕСА_1(а.с.24);

-квитанцію про оплату послуг державного реєстратора, що також не заперечувалось відповідачем - Корнієнко С.Г.

14.10.2014 державний реєстратор прав на нерухоме майно Корнієнко С.Г. керуючись статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» та пунктами 20 та 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 прийняв рішення № 16465132 про відмову у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за позивачем у зв'язку з тим, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, шо їх посвідчують.

Так, у рішенні вказано, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності під номером 20266435 із зазначенням запису 19364 в книзі 212 тип об'єкта: не визначений та містяться відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 7410100000:01:047:5039, площа земельної ділянки НОМЕР_2, право власності на яку належить іншій особі. При цьому також вказано, що у свідоцтві, яке подано заявником №2403 від 23.07.2012, виданого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 зазначено, що правовстановлюючим документом на вказаний об'єкт незавершеного будівництва є договір купівлі-продажу, посвідчений 25.12.2007 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 2325, який зареєстрований в комунальному підприємстві «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради в книзі № 212 номер запису 19364, яке належало ОСОБА_8. Крім того, відповідно до довідки № 01-18/3100 від 12.09.2014, виданої Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, об'єкт, на який позивачем заявлене для реєстрації право власності, позначений під АДРЕСА_1 також у декларації про готовність об'єкта до експлуатації датою початку будівництва значиться квітень 2013 року. Таким чином, неможливо встановити окремий це об'єкт нерухомого майна чи ні (а.с.26).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» передбачено, що в державній реєстрації може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим законом або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а частиною четвертою даної норми передбачено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відповідно до приписів пунктів 20 та 28 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації. У разі проведення державної реєстрації прав на житловий будинок, будівлю або споруду одночасно з державною реєстрацією прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, державний реєстратор приймає одне рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації щодо таких об'єктів. Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Пунктом 15 вищевказаного Порядку передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема, відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, підставою для відмови в державній реєстрації прав власності була інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.10.2014 про те, що під номером 20266435 із зазначенням запису 19364 в книзі 212 право власності на земельну ділянку площею НОМЕР_2, кадастровий номер 7410100000:01:047:5039 зареєстровано за ОСОБА_8, що належало останній на підставі договору купівлі-продажу, виданого 25.12.2007 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 2325, який зареєстрований в комунальному підприємстві «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради в книзі № 212 номер запису 19364(а.с.56-58).

Проте державний реєстратор не звернув увагу та передчасно дійшов висновку про відмову у державній реєстрації прав, оскільки на момент звернення позивача із заявою (25.09.2014) постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 у справі № 825/691/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013, за адміністративним позовом ОСОБА_5 зобов'язано реєстраційну службу Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області здійснити державну реєстрацію прав на об'єкт незавершеного будівництва - житлового будинку, 95 % готовності, та земельну ділянку площею 0,0609 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7410100000:01:047:5039, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, за позивачем. Рішення суду набрало законної сили.

В силу статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як задекларовано у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Однак рішення суду у справі № 825/691/13а від 08.04.2013 на даний час відповідачами не виконано, чим порушено приписи статті 124 Конституції України та позбавлено позивача володіти своїм майном - житловим будинком, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Посилання державного реєстратора Корнієнко С.Г. на те, що їй було невідомо про наявність вказаного судового рішення, судом до уваги не приймається, оскільки обов'язок виконання цього рішення покладено на реєстраційну службу Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області як юридичну особу, яка в свою чергу, повинна була його обов'язково виконати шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Висновок державного реєстратора Корнієнко С.Г. стосовно неможливості встановити окремий це об'єкт нерухомого майна чи ні, суд вважає безпідставним, оскільки згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯО № 725532(а.с.14) земельна ділянка кадастровий номер 7410100000:01:047:5039, площею 0,0609 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить позивачу, а відомості з технічного паспорту станом на 22.08.2014 свідчать про те, що за цією адресою знаходиться лише один об'єкт нерухомого майна - це житловий будинок, загальної площі 259,9 кв.м., житлової 130,6кв.м.(а.с.18-23).

Отже, судом встановлено, що закінчений будівництвом житловий будинок загальної площі 259,9 кв.м., житлової 130,6кв.м. та земельна ділянка кадастровий номер 7410100000:01:047:5039, площею 0,0609 га знаходяться за однією адресою: АДРЕСА_1.

Висновок про те, що відповідно до довідки № 01-18/3100 від 12.09.2014, виданої Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, об'єкт, на який позивачем заявлене для реєстрації право власності, позначений під АДРЕСА_1 також у декларації про готовність об'єкта до експлуатації датою початку будівництва значиться квітень 2013 року, суд також вважає безпідставним з огляду на таке.

В силу положень статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у Декларації про готовність об'єкта до експлуатації - закінченого будівництвом житлового будинку загальною площею 259,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці позивача, кадастровий номер 7410100000:01:047:5039, цей житловий будинок відноситься до II категорії складності. Вказана Декларація зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області від 28.08.2014 року за № ЧГ142142400522, відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.

Крім того, такої підстави відмови у державній реєстрації прав власності на нерухоме майно на яку посилається державний реєстратор в оскаржуваному рішенні статтею 24 Закону "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" не передбачено.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Корнієнко С.Г. № 16465132 від 14.10.2014 про відмову позивачу у державній реєстрації права власності на вищевказаний житловий будинок прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції провести державну реєстрацію права власності за позивачем на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 за позивачем, суд зазначає таке.

Під час розгляду справи державний реєстратор Корнієнко С.Г. підтвердила, що після виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 у справі № 825/691/13-а, перешкод для здійснення державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 не буде.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду у справі № 825/691/13-а видано виконавчий лист №825/691/13а від 15.08.2014. Даний виконавчий документ знаходиться на примусовому виконанні в Управлінні державної виконавчої служби Головного управлінні юстиції у Чернігівській області, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 40462061 від 29.05.2014 (а.с.34), докази його виконання відповідачами суду не надано, тому вказану вимогу суд вважає передчасною.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, для повного захисту прав позивача, суд вважає за доцільне зобов'язати реєстраційну служби Чернігівського міського управління юстиції повторно розглянути прийняту 25.09.2014 заяву ОСОБА_5 за реєстраційним номером 8299301 разом з доданими документами.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги від 03.09.2014 (а.с.62).

Відповідно до акта здачі-приймання наданих послуг та їх оплати згідно договору про надання правової допомоги від 03.09.2014 (а.с.61), при складанні позовної заяви та участі у справі в якості представника було витрачено 5 годин та загальна вартість робіт адвоката складає 3900,00 грн., які оплачені згідно квитанцій від 30.10.2014 та 18.11.2014 (а.с.59, 60).

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Згідно статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 № 419, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1218,00грн., а 40% від цієї суми складає 487,20 грн. (1218х40%).

Відповідно до поданого адвокатом розрахунку витрачено три години робочого часу на складання позовної заяви, а згідно журналу судового засідання на відвідування судових засідань - дві години.

Так, розрахунок становить 487,2 грн х 5 годин = 2436,00 грн.

Враховуючи, що задоволенню підлягає одна з трьох позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача Чернігівського міського управління юстиції на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 812,00 грн. (2436,00/3).

Керуючись статті 124 Конституції України, статтями 9,11, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_5, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень віл 14.10.2014 № 16465132.

Зобов'язати реєстраційну служби Чернігівського міського управління юстиції повторно розглянути прийняту 25.09.2014 заяву ОСОБА_5 за реєстраційним номером 8299301 разом з доданими документами.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України в Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398) на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 24,36 грн.

Стягнути з Чернігівського міського управління юстиції (код ЄДРПОУ 33259201) на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати на правову допомогу в розмірі 812,00 грн

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя підпис І.І. Соломко

З оригіналом згідно

Суддя І.І. Соломко