ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2014 року Справа № 5019/1607/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційної скаргиспеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Агроліс" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 у справігосподарського суду Рівненської області за заявою спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Агроліс" проперегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 у справі №5019/1607/12 за нововиявленими обставинами за позовомспеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Агроліс" додержавного підприємства "Спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства "Березнівський держспецлісгосп" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Рівненська обласна державна адміністрація 2) Міністерство аграрної політики та продовольства України за участюпрокуратури м. Рівне проусунення перешкод у користуванні землею в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:не з'явились; від відповідача:не з'явились; від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1)не з'явились; 2)не з'явились; від Генеральної прокуратури УкраїниКузнецова Ю.В. , прокурор відділу - посв. №023135 від 26.11.2013;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 у справі № 5019/1607/12 залишено без змін, а заяву спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Агроліс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 залишено без задоволення.
Ухвала мотивована тим, що наведені СВСК "Агроліс" у заяві про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, доводи та обставини не є нововиявленими, тому не можуть бути підставою для перегляду постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 у справі №5019/1607/12 за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись з ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду СВСК "Агроліс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами. Скаржник посилається на те, що господарськими судами порушені норми процесуального права, зокрема ст.ст. 22, 112, 113 Господарського процесуального кодексу України.
До Вищого господарського суду України відзиви на касаційну скаргу іншими учасниками судового процесу не надані.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним відмовити у задоволені касаційної скарги, враховуючи наступне.
Згідно ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Не можуть бути визнані нововиявленими нові обставини, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального права.
Разом з цим принагідно враховувати, що виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не підпадають під визначення нововиявлених обставин дані, які усувають можливу неповноту встановлення обставин справи шляхом отримання та надання стороною суду нових матеріалів вже після прийняття судових актів, без оскарження їх самих за фактом неповноти встановлення обставин справи.
Крім того, принагідно зазначити, що однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 112 Господарського процесуального кодексу України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
Предметом спору у даній справі була вимога СВСК "Агроліс" про зобов'язання ДП СЛАП "Березнівський держспецлісгосп" не чинити перешкод СВСК "Агроліс" у користуванні земельними ділянками, що належать СВСК "Агроліс" на підставі державних актів від 25.12.2001 шляхом припинення фактичного використання земельних ділянок та припинення рубки лісів на цих земельних ділянках та визнання недійсними лісорубних квитків виданих ДП СЛАП "Березнівський держспецлісгосп", посилаючись на неповернення ДП СЛАП "Березнівський держспецлісгосп" земельних ділянок та здійснення на них рубки лісу.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що СВСК "Агроліс" в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами посилається на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 у справі №5019/418/12, якою встановлено порушення ДП СЛАП "Березнівський держспецлісгосп" вимог природоохоронного законодавства та виявлено незаконну порубку дерев. Наведені заявником обставини, зокрема, факт незабезпечення належної охорони і збереження ДП СЛАП "Березнівський держспецлісгосп" лісового фонду у справі №5019/418/12 не доводить факту рубки лісу саме відповідачем, тому існування такого факту не має значення для правильного вирішення спору.
До того ж постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2014 постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 у справі №5019/418/12 скасована, а справа передана на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.
Господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що наведені заявником обставини, зокрема, договори від 14.10.2011 за №32, від 19.01.2012 за №5а укладені ДП СЛАП "Березнівський держспецлісгосп" та ОСОБА_5, акти виконаних робіт: від 30.03.2012, 30.03.2012, 28.04.2012, 31.01.2012, 29.02.2012, 30.12.2011, 30.11.2013, 31.10.2011 та претензія від 04.09.2013 Державної екологічної інспекції у Рівненської області не можуть вважатись нововиявленими у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дані докази не мають істотного значення для справи, так як не містять фактичних даних, які спростовують доводи, покладені в основу судового рішення.
Відповідно до чинного законодавства України, не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені судом.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому ухвала відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.111 5 , п.1 ст.111 9 , ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Ухвалу від 14.01.2014 Рівненського апеляційного господарського суду зі справи №5019/1607/12 залишити без змін.
Головуючий В.С.Божок
Судді Т.Ф. Костенко
О.М. Сибіга
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2014 |
Оприлюднено | 27.11.2014 |
Номер документу | 41535509 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Божок В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні