Постанова

від 19.11.2014 по справі 5011-12/9629-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року Справа № 5011-12/9629-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоАлєєвої І.В., суддів :Мирошниченка С.В., Татькова В.І. (доповідача), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і Ко" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 р. у справі№ 5011-12/9629-2012 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руф-Сервіс" (надалі - ТОВ "Руф-Сервіс") доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і Ко" (надалі - ТОВ "Сантехнік ЛТД і Ко") пророзірвання договору підряду і стягнення заборгованості за участю представників: від позивача - Яловий С.В., дов. від 03.03.2014 р. від відповідача - Кучерявенко О.М., дов. від 19.08.2014 р.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року ТОВ "Руф-Сервіс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Сантехнік ЛТД і Ко" про розірвання договору підряду № 03/12/11 від 29.12.2011 р. та стягнення 59 960,63 грн., з яких - 41 880,64 грн. основного боргу та 18 079,99 грн. неустойки, посилаючись в обґрунтування позовних вимог на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором підряду, неякісне виконання робіт, завищення вартості робіт та матеріалів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.10.2012 р. (суддя Прокопенко Л.В. ) позов задоволено частково, розірвано з 01 червня 2012 року договір підряду № 03/12/11 від 29.12.2011 р., укладений між ТОВ "Руф-Сервіс" та ТОВ "Сантехнік ЛТД і Ко", стягнуто з ТОВ "Сантехнік ЛТД і Ко" на користь ТОВ "Руф-Сервіс" заборгованість в сумі 10 896,06 грн., судовий збір в розмірі 1 362,71 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 р. (головуючий суддя Жук Г.А., судді: Суховий В.Г., Мальченко А.О. ) рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2012 р. змінено, резолютивну частину викладено в наступній редакції: "1. Позовні вимоги задовольнити. 2. Розірвати з 01 червня 2012 року договір підряду № 03/12/11 від 29.12.2011 р., укладений між ТОВ "Руф-Сервіс" та ТОВ "Сантехнік ЛТД і Ко". 3. Стягнути з ТОВ "Сантехнік ЛТД і Ко" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь ТОВ "Руф-Сервіс" 41 880,64 грн. грн. боргу, 18 079,99 грн. неустойки, судовий збір в сумі 2 683 грн.".

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Сантехнік ЛТД і Ко" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду міста Києва залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні, 19.11.2014 р., представником позивача було подано заперечення на касаційну скаргу відповідача, в якому він просив суд залишити постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 р. без змін, а подану касаційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 29.02.2009 р. між ТОВ "РУФ-Сервіс" (замовник за договором) та ТОВ "Сантехнік ЛТД і Ко" (підрядник за договором) було укладено договір підряду № 03/12/11 (надалі - Договір), згідно з умовами якого підрядник, в порядку та на умовах даного договору, зобов'язався виконати за завданням замовника будівельні роботи по розширенню дріжджового та фільтраційного відділення в обсягах, погоджених сторонами у локальному кошторисі за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 137, а замовник, у випадках відсутності зауважень до якості виконаних робіт, зобов'язався прийняти й оплатити будівельні роботи.

Відповідно до п. 2.3 Договору підрядник надає на погодження замовнику кошторис в АВК не пізніше 06.01.2012 р.

У відповідності з п. 5.1 Договору замовник оплачує роботи, в порядку передбаченому в п.п.5.2.1-5.2.3 договору, шляхом проведення двох авансових платежів в розмірі 220 000 грн. протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору; 93 818,23 грн. - до 02.02.2012 р. і решту суми вартості договору - 116 657,77 грн. - з відстрочкою 10 календарних днів після остаточного підписання фінального акту здачі прийняття робіт. Загальна вартість робіт за даним договором, становить 430 476 грн. (в тому числі ПДВ).

Згідно з п. 3.1 Договору виконання робіт повинно розпочатися, та бути закінченим в узгоджені сторонами строки (під конкретні обсяги робіт) відповідно до п. 3.3: початок робіт - не пізніше 3 робочих з моменту підписання договору, закінчення робіт - не пізніше 23 березня 2012 року. Сторонами погоджено можливість дострокового виконання робіт.

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що останній діє з дати його підписання і до 20.04.2013 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором. Дострокове розірвання цього договору можливе лише за взаємною згодою сторін, яке оформлюється додатковою угодою до цього договору, окрім випадку, зазначеного в п. 11.2 цього договору.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 875 ЦК України визначено, що одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх на умовах договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов Договору позивач платіжним дорученням № 648 від 29.12.2011 року перерахував на рахунок відповідача перший авансовий платіж в сумі 220 000 грн.

Умовами договору сторони домовилися, що після закінчення робіт підрядник і замовник оформлюють акт здачі-приймання виконаних робіт у двох примірниках для кожної сторони. Замовник, у випадку відсутності обґрунтованих зауважень, зобов'язаний прийняти виконані роботи протягом трьох днів з дня отримання заявки підрядника на їх прийом. В разі, якщо виконані роботи не відповідають умовам договору, замовник має право протягом трьох днів подати мотивовану відмову від приймання виконаних робіт з переліком доробок, які потрібно виконати, та строків їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та з'ясовано судами, у березні 2012 року відповідач направив позивачеві Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за березень 2012 року на суму 209 103,94 грн., Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), а також підсумкову відомість ресурсів (витрати - по факту). Оскільки вказані документи у встановлений договором строк позивачем підписано не було, відповідач 11.04.2012 р. листом № 170 повторно направив Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень на адресу позивача, вказаний лист був отриманий позивачем 18.04.2012 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши надані підрядником акти виконаних робіт за березень, позивач листом № 147 від 11.05.2012 р. повідомив підрядника, що вказані в акті роботи не відповідають умовам договору, тому не приймаються замовником, водночас позивач визнавши вказані роботи лише в сумі 178 119,36 грн., повернув акт прийняття робіт без підпису з вимогою привести акт у відповідність до узгодженої сторонами ціни прийнятих робіт на суму 178 119,36 грн.

Судами також було встановлено, що 31.05.2012 р. листом позивач, посилаючись на порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного початку виконання робіт, виконання робіт не узгоджених із замовником та не передбачених договором, виконання робіт з порушенням затвердженого графіку, збільшення вартості виконаних будівельних робіт, тощо, визнав виконання робіт на суму 178 119,36 грн., повідомив підрядника про розірвання Договору, просив повернути залишок сплаченого авансу в сумі 41 880,64 грн. та сплатити неустойку, нараховану в порядку п.10.1 договору.

Відповідач, у свою чергу, листом від 06.06.2012 р. № 265 надав позивачеві роз'яснення стосовно вартості та порядку здійснення підрядних робіт, а також вартості використаних будівельних матеріалів, що були зазначені в Акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2012 року, на підтвердження чого надав копії відповідних видаткових накладних на суму 110 844 грн., а також направив для підписання акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 209 103,94 грн.

В подальшому, листом № 323 від 24.07.2012 р. відповідач повідомив позивача про те, що оскільки до цього часу позивач не направив на його адресу підписані примірники актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) на суму 209 103,94 грн., то у зв'язку з відсутністю письмових зауважень до виконаних будівельних робіт, він вважає дані документи підписаним з боку позивача, а роботу прийнятою.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про правомірність вимоги позивача про розірвання договору підряду з огляду на те, що таке право передбачено ч. 2 ст. 849 ЦК України, за положеннями якої якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, а також умовами укладеного сторонами Договору.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду спору в апеляційній інстанції суд ухвалою від 20.05.2013 р. призначив у даній справі судову експертизу на вирішення якої поставив питання про визначення обсягу виконаних ТОВ "Сантехнік ЛТД і Ко" будівельних робіт за Договором за період з січня 2012 року по березень 2012 року та визначення вартості виконаних робіт.

Київський апеляційний господарський суд у своїй постанові від 28.01.2014 р. зазначив, що дослідження Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз проводилося методом документальної перевірки та співставлення, експертом перевірялися повнота та правильність заповнення реквізитів документів, відповідність записів і документах вимогам нормативних актів, співставлялися дані взаємопов'язаних документів, за резульататми чого суду був представлений відповідний висновок.

Експертом, зокрема було встановлено, що в Акті виконаних робіт вказано вартість товару, придбаного на виконання робіт в сумі 35 885 грн. (без ПДВ), що не відповідає сумі вартості даних матеріалів, вказаних у накладній № 19 від 06.03.2012 р. (35 173,44 грн. (без ПДВ); до Акту виконаних робіт за березень 2012 року включено вартість товару придбаного за накладною № 27 від 02.04.2012 р., відтак зазначені витрати не повинні бути включені до Акту за березень 2012 року. За висновком експерта документально підтверджується виконання ТОВ "Сантехнік ЛТД і Ко" будівельних робіт за Договором за період з січня 2012 року по березень 2012 року на суму 118 048,47 грн.

Беручи до уваги висновок експерта про те, що підрядником не виконувались роботи по встановленню металевих решіток (п. 3 в акті № 1) на суму 250,80; в п. 1, 4 акта № 1 вказано вартість товару 35 885 грн., 43 062 грн., що не відповідає вартості вказаної у накладних (відповідно 35 173,44 грн., 42 208,13 грн.); що підрядником зайво враховано витрати на суму 89 950,80 грн., а також, що відповідачем не заперечено даного висновку експертизи, не представлено будь-яких належних доказів в спростування зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла обґрунтованого висновку, що матеріалами справи доведено виконання робіт на суму 118 048,47 грн.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією апеляційного суду щодо того, що позивач (замовник за договором) мав право врахувати вартість матеріалів придбаних підрядником після складання Акту № 1 і врахувати дану суму при проведені остаточних розрахунків між сторонами при розірванні договору, а тому погоджена замовником сума виконаних робіт в розмірі 178 119,36 грн. є обґрунтованою, і отже замовнику при розірванні договору підлягає відшкодуванню різниця вартості виконаних робіт та матеріалів від сплаченого авансу.

З огляду на зазначене та враховуючи доводи апеляційного суду про те, що заявлена сума до стягнення в розмірі 41 880,64 грн. є обґрунтованою, а позиція місцевого господарського суду, що позивачем не надано належних доказів зволікання чи несвоєчасного виконання робіт, визначених Договором, є помилковою, оскільки договір розірвано саме з підстав виконання робіт с порушенням строків, встановлених Календарним графіком робіт, судова колегія вважає, що господарський суд апеляційної інстанції підставно та правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача 41 880,64 грн. невикористаного авансу, виходячи з погодженого замовником розміру вартості виконаних робіт в сумі 178 119,36 грн.

Відповідно до п. 10.1. Договору за недотримання строків виконання робіт по вині підрядника останній сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,05 % від вартості робіт за Договором за кожен день прострочення але не більше 10 % вартості робіт за Договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Враховуючи, що доказів продовження строків виконання робіт додатковими угодами, або в інший спосіб сторонами не надано, а роботи відповідачем виконано частково, з порушенням строку, встановленого Календарним графіком робіт та п. 3.3 Договору, господарський суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення 18 079,99 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 111 7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і Ко" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 р. у справі № 5011-12/9629-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Алєєва

Суддя С.В. Мирошниченко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков