Рішення

від 20.11.2014 по справі 923/1423/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 р. Справа № 923/1423/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Одеської залізниці, м.Одеса

до: Приватної фірми "Баланс", м.Херсон

про усунення перешкод у здійсненні права повного господарського відання

за участю представників сторін:

від позивача - Мишак Е.А., представник за дорученням від 02.01.2014 р.;

від відповідача - не прибув.

Одеська залізниця (позивач) звернулася до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Приватної фірми "Баланс" (відповідач) про усунення перешкод у здійсненні права повного господарського відання шляхом звільнення п'яти приміщень площею 30,6 кв.м., 10,6 кв.м., 2,7 кв.м., 2,7 кв.м., 1,3 кв.м., що знаходяться в будівлі, яка розташована за адресою: м. Херсон, вул. Привокзальна, 3.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист: в судові засідання не з'являвся, витребуваних документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п.19 Інформаційного листа від 13.08.08р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України", "… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи, направлені відповідачеві за адресою, вказаною в позовній заяві, повернулись до суду з відміткою поштового відділення "За закінченням терміну зберігання".

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як слідує з матеріалів справи, згідно витягу з ЄДРПОУ, станом на 24.10.2014р. . місцезнаходженням відповідача є: 73000, м.Херсон, Привокзальна площа, 3-А. Дана адреса співпадає з адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві.

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.06р. (з відповідними змінами) № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про місце, дату та час проведення судового засідання, проте, своїм правом приймати участь у судовому засіданні останній не скористався. Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

В господарському віданні Одеської залізниці на балансі Херсонського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №4 знаходяться приміщення адміністративної будівлі площею 47,9 кв.м. за адресою: м.Херсон, вул..Привокзальна, 3. Власником будівлі є Держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, що підтверджується свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 21.06.2007 р., видане на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №318 від 19.06.2007 р.

За твердженням позивача, відповідач мав намір укласти договір оренди з Регіональним відділенням Фонду державного майна України на вищезазначені приміщення, але так і не звернувся до Фонду. Відповідач приміщення адміністративної будівлі площею 47,9 кв.м. за адресою: м.Херсон, вул..Привокзальна, 3 не звільняє, своїми діями порушує вимоги ст..321 ЦК України, в якій встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений в його здійсненні.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно приписів ст..391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

На підтвердження своєї позиції в якості доказу того, що відповідач незаконно займає приміщення, позивач надав письмові пояснення.

Судом встановлено, що договір оренди або будь-яку іншу угоду сторони не укладали. Доказів, які б підтверджували, що відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні приміщеннями, які знаходяться в будівлі, розташованій на вул..Привокзальній, 3, - позивачем суду не надано.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні права повного господарського відання шляхом звільнення приміщень - є не доведеними та необґрунтованими.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду , і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищезазначених норм права та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Повне рішення складено 25.11.2014р .

Суддя В.В.Литвинова