Постанова

від 18.11.2014 по справі 13/14-пн-08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р.Справа № 13/14-ПН-08 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №2655 від 29.10.2014р.)

при секретарі судового засідання Шитря О.М.

за участю представників сторін:

від ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - за довіреністю;

від ФОП ОСОБА_3 - не з'явився;

від КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації Херсонської обласної ради» - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського суду Херсонської області від 10 січня 2008 року

по справі №13/14-ПН-08

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації Херсонської обласної ради»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

про визнання права власності та зобов'язання провести державну реєстрацію

Сторони та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 18.11.2014р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

У грудні 2007р. фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, в якому просив суд визнати за ним право власності на цілісний майновий комплекс у складі: адміністративної будівлі - літера «А», площею 654,7кв.м., частини під'їзної залізничної колії з технологічним обладнанням, в тому числі з перевідною стрілкою, довжиною 121м., асфальтного майданчика, площею 296кв.м., розташованих на земельній ділянці з огорожею, площею 2857,2кв.м., присвоївши йому адресу: АДРЕСА_1 та зобов'язавши відповідача здійснити державну реєстрацію цього права.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст.328,392 ЦК України, п.1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та мотивовані тим, що відповідно до постанови господарського суду Херсонської області від 10.07.2007р. за ним визнано право власності на вищезазначений комплекс, згодом ним були здійснені перепланування та перебудова комплексу, проте відповідач відмовляє ФОП ОСОБА_3 у оформленні права власності з посиланням на факт самовільності переобладнання майна.

Оскільки позивач є власником названого майнового комплексу,, то у відповідності до норм ст.392 ЦК України він має право звернутись до суду з позовом про визнання права власності.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.01.2008р. (суддя Закурін М.К.) позов задоволено - визнано за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 право власності на цілісний майновий комплекс у складі: адміністративної будівлі - літера «А», площею 654,7кв.м., частини під'їзної залізничної колії з технологічним обладнанням, в тому числі з перевідною стрілкою, довжиною 121м., асфальтного майданчика, площею 296кв.м., розташованих на земельній ділянці з огорожею, площею 2857,2кв.м., присвоївши йому адресу: АДРЕСА_1 та зобов'язавши Херсонське державне бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію цього права, видавши відповідну технічну та юридичну документацію.

Рішення суду обґрунтовано положеннями ст.ст.328,331,376 ЦК України, ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 та вмотивовано тим, що ФОП ОСОБА_3 є власником цілісного майнового комплексу (який складається з адміністративної будівлі - літ.«А», площею 559,4кв.м., побутового приміщення - літ.«Б», площею 40кв.м., частини під'їзної залізничної колії з технологічним обладнанням, асфальтного майданчика, площею 296кв.м., розташованих на земельній ділянці з огорожею, площею 2857,2кв.м.) на підставі постанови господарського суду Херсонської області від 10.07.2007р. по справі №13/320-АП-07, згодом позивачем були здійснені перепланування та перебудова майна, яка пов'язана з розширенням внутрішньої площі та добудовою огорожі, за результатами якої майно набуло вигляд цілісного майнового комплексу, у складі: адміністративної будівлі - літера «А», площею 654,7кв.м., частини під'їзної залізничної колії з технологічним обладнанням, в тому числі з перевідною стрілкою, довжиною 121м., асфальтного майданчика, площею 296кв.м., розташованих на земельній ділянці з огорожею, площею 2857,2кв.м. Враховуючи, що самовільна реконструкція здійснена самим її власником, а також відсутність спору щодо користування земельною ділянкою, на якій знаходиться реконструйоване майно, позовні вимоги підлягають задоволенню.

28.10.2014р. ОСОБА_1 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Херсонської області від 10.01.2008р., в якій просила скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що оскаржуване рішення впливає на її права та обов'язки як власника майна, оскільки рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 30.06.2009р. за ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які проживали однією сім'єю без шлюбу, визнано право власності по Ѕ частині цілісного майнового комплексу по АДРЕСА_1 (якому в подальшому було присвоєно адресу: АДРЕСА_1). Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 03.03.2010р. ОСОБА_1 виділено у власність цілісний майновий комплекс по АДРЕСА_1.

При проведенні перепланування та перебудови майна ОСОБА_3 не отримав згоди на той момент співвласника майна (ОСОБА_1.), яка не мала на меті переплановувати та перебудовувати вказане майно. На даний момент новий власник майна - ОСОБА_5 (на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 22.04.2010р.), пред'явила ОСОБА_1 претензію з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу майна у зв'язку з недоліками проданого товару, тому що оскаржуване рішення суду не дає змоги їй використовувати вказане майно за його призначенням до перебудови.

Актом перевірки (перевірка була проведена за заявою скаржниці від 29.08.2014р. до Інспекції ДАБК у Херсонській області) дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 18.09.2014р. встановлено проведення ФОП ОСОБА_3 робіт по реконструкції цілісного майнового комплексу без оформлення дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт без проектної документації.

ОСОБА_3 здійснив перепланування та перебудову майна без дозволу Інспекції ДАБК в Одеській області на виконання будівельних робіт, без належним чином затвердженого проекту, без вирішення питання про передачу йому у користування (власність) земельної ділянки, на якій здійснено перепланування майна, що знаходиться у комунальній власності Херсонської міської ради, та без прийняття даного об'єкту в експлуатацію.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.10.2014р. відновлено ОСОБА_1 пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийнято скаргу до провадження та призначено її до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2014р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 та замінено відповідача Херсонське державне бюро технічної інвентаризації його правонаступником - Комунальним підприємством «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

ФОП ОСОБА_3 та в.о. начальника КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської облради 18.11.2014р. надіслали суду телеграми з проханням розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності, в яких також зазначили, що при вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 09.10.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсоноптторг» (продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частини майнового комплексу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу ПП ОСОБА_7 став власником частини вищезазначеного комплексу, яка складається з: адмінбудівлі літ.«А», загальною площею 559,4кв.м., санвузла літ.«Б», площею забудови 40кв.м.

Постановою господарського суду Херсонської області від 10.07.2007р. по справі №13/320-АП-07 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації визнано за СПД ОСОБА_3 право власності на цілісний майновий комплекс у складі: адміністративної будівлі - літера А, площею 559,4кв.м., побутового приміщення - літера Б, площею 40кв.м., частини під'їзної залізничної колії з технологічним обладнанням, в тому числі з перевідною стрілкою, довжиною 121м., асфальтного майданчика з огорожею, площею 2600кв.м., присвоївши адресу: АДРЕСА_1; зобов'язано Херсонське державне бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності СПД-ФО ОСОБА_3 на вищезазначений майновий комплекс.

Згідно із Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.07.2007р. 31.07.2007р. на підставі постанови господарського суду Херсонської області від 10.07.2007р. №13/320-АП-07 проведено державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_3 (приватний підприємець).

ФОП ОСОБА_3 у позовній заяві вимагає визнання права власності за ним на перебудоване та переплановане нерухоме майно відповідно до ст.392 ЦК України, стверджуючи, що відповідач відмовив у проведенні державної реєстрації цього майна з огляду того, що воно є самовільно збудованим.

Приймаючи оскаржене рішення, господарський суд Херсонської області дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з того, що самовільна реконструкція майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 здійснена самим її власником (ФОП ОСОБА_3.) та відсутній спір щодо користування земельною ділянкою, на якій знаходиться реконструйоване майно.

З таким висновком місцевого господарського суду погодитись не можна з огляду такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №7 від 19.01.2010р. «Про присвоєння поштової адреси цілісному майновому комплексу, який знаходиться в приватній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3» цілісному майновому комплексу, який знаходиться в приватній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 (п.1 рішення).

Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 03.03.2010р. у справі №2-1767/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки майна, яке знаходиться в спільній частковій власності та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки майна, яке знаходиться в спільній частковій власності, крім іншого, за ОСОБА_1 визнано право власності на цілісний майновий комплекс по АДРЕСА_1 до складу якого входить адміністративна будівля літ. «А-2» загальною корисною площею 654, 7 м. кв. вартістю 72 378 грн. з хвірткою №1 - 91 грн., воротами №2 -620 грн.; воротами №3 - 620 грн., забором №4 - 17 201 грн., частиною під'їзної залізничної колії №5 з технологічним устаткуванням, вартістю 1735грн., асфальтованим майданчиком І площею 296 м.кв.

22.04.2010р. між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець), укладено договір купівлі продажу цілісного майнового комплексу, відповідно до умов якого ОСОБА_5 придбала у ОСОБА_1 цілісний майновий комплекс АДРЕСА_1

Вказаний договір зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.04.2010р.

01.09.2014р. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 звернулись до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області з заявою про проведення перевірки дотримання вимог містобудівного, земельного законодавства, Державних будівельних норм і правил при проведенні перепланування та перебудови майна, а саме: цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (попередня адреса - АДРЕСА_1).

18.09.2014р. головним державним інспектором Грейц А.О. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_5, назва та місцезнаходження об'єкта будівництва - цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт від 18.09.2014р.

Перевіркою встановлено, що проектна документація на цілісний майновий комплекс відсутня. Підрядна організація не встановлена. Підтвердити відповідність державним будівельним нормам, стандартам і правилам цілісного майнового комплексу не видається можливим. Роботи виконувались без оформлення дозвільної документації на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги діючого на той час містобудівного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_3 зазначив, що він, як власник цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 здійснив переобладнання належного йому майна.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до ст.24 ЗУ «Про планування і забудову територій» фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво). Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними та/або місцевими правилами забудови. У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта. Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом. Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок). Порядок отримання дозволу на будівництво тимчасових споруд та розміщення реклами визначається місцевими правилами забудови відповідно до закону.

Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. У випадках, передбачених регіональними або місцевими правилами забудови, комплексний висновок готується з урахуванням висновків відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Свої висновки зазначені органи надають протягом двох тижнів від дня звернення спеціально уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури. У разі надання негативного комплексного висновку заінтересованим особам також надаються роз'яснення та відповідні рекомендації. Роз'яснення та рекомендації надаються в письмовій формі протягом одного місяця від дня звернення. При наданні дозволу на будівництво органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від заявника документи, не передбачені регіональними та/або місцевими правилами забудови та цим Законом. У разі необхідності спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури мають право залучати до підготовки комплексного висновку інші органи виконавчої влади. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування надається заявнику протягом двох місяців з дня подання заяви. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не є документом, що засвідчує право власності чи право користування (оренди) земельними ділянками. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю). У разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його надання.

Згідно із ст.ст.28,29 ЗУ «Про планування і забудову територій» (в редакції, чинній станом на 01.01.2008р.) проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку. Порядок розроблення і затвердження проектної документації на будівництво об'єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування. У випадках, передбачених законодавством, розроблення проектної документації здійснюється на конкурсній основі. Дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством; документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду. У разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування для отримання дозволу на виконання зазначених робіт додається копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт. Видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється протягом одного місяця з дня подання заяви. У разі відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт заявнику надаються роз'яснення щодо невідповідності поданих документів вимогам законодавства. Роз'яснення надаються у письмовій формі протягом одного місяця з дня звернення. Відмову надання дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку. Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування. У разі, якщо право на будівництво об'єкта містобудування передано іншому замовнику або змінено будівельну організацію (підрядчика), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством. Інформація про дозвіл на виконання будівельних робіт, а також відомості про замовника та підрядчиків будівельних робіт надаються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_3 здійснив перепланування та перебудову цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу Інспекції ДАБК у Херсонській області на виконання будівельних робіт, без належним чином затвердженого проекту, без вирішення питання про передачу йому у користування або власність земельної ділянки, на якій здійснено перепланування цілісного майнового комплексу, тобто самовільно. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.

Та обставина, що здійснення перепланування та перебудови майна цілісного майнового комплексу є самочинним, підтверджується відсутністю в матеріалах справи будь-яких документів, які б свідчили про відведення позивачу земельної ділянки під будівництво, або під вже збудоване нерухоме майно, надання йому дозволу на будівництво та видачу дозволу на виконання будівельних робіт.

Перебудова здійснена без затвердженого проекту, що підтверджується також Актом Інспекції ДАБК у Херсонській області перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил об'єкта будівництва - цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач визнає, що здійснена ним перебудова є самовільною, що випливає із змісту позовної заяви, проте безпідставно вважає, що статус власника нерухомого майна (склад і площі об'єктів якого вказані в договорі купівлі-продажу від 09.10.2006р. та Витязі про реєстрацію права власності від 01.06.2007р.) надає йому законні підстави для легалізації самочинного будівництва за судовим рішенням.

За загальним правилом ст.376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво, не набуває права власності на нього, що має місце в даному випадку і виключає правомірність визнання за ФОП ОСОБА_3 права власності на спірне нерухоме майно. На час розгляду справи в суді відсутні докази відведення земельної ділянки під об'єктом нерухомості.

Крім того, згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

ФОП ОСОБА_3 на час звернення до суду з позовом не набув права власності на спірне майно, а подання ним позову не обумовлено оспоренням (невизнанням) Херсонським державним бюро технічної інвентаризації права власності на це майно.

В матеріалах справи відсутні докази на доведення обставини відмови відповідача у проведенні державної реєстрації, проте навіть в протилежному випадку така відмова не є оспоренням (невизнанням) права власності, у розумінні положення ст.392 ЦК України, з боку органу державної реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 про визнання права власності задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю та невідповідністю законодавству.

У задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію права власності слід відмовити, оскільки вони є похідними від позовних вимог про визнання права власності.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції скасовує оскаржене рішення від 10.01.2008р. з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 913,50грн. за подання апеляційної скарги покладаються на ФОП ОСОБА_3 з їх відшкодуванням ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 10.01.2008р. у справі №13/14-ПН-08 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 н користь ОСОБА_1 913,50грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 24.11 .2014р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.