Постанова

від 18.11.2014 по справі 813/4939/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року № 876/14024/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Щерби С.Б.

представника позивача - Карплюка В.О.

представників відповідача - Карпина Я.С., Середяка Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області та Дочірнього підприємства із 100% іноземним капталом «Юсенко Україна» корпорації «Юсенко Інтернешнл Інк» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства із 100% іноземним капталом «Юсенко Україна» корпорації «Юсенко Інтернешнл Інк» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

02.07.2013 позивач - ДП із 100% іноземним капіталом «Юсенко Україна» Корпорації «Юсенко Інтернешнл Інк» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС (правонаступником якого є ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області) у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 № 0000281521.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є протиправними, оскільки при формуванні податкового кредиту по взаєморозрахунках з ВАТ «Вніпітрансгаз» після завершення та прийому робіт у квітні 2009 року утворилась кредиторська заборгованість на суму 3730847,62 грн, в т.ч. ПДВ - 621807,94 грн, яка у подальшому набула статусу безнадійної. Проте положення Податкового кодексу України не вимагають у платника податків коригування податкового кредиту ПДВ у зв'язку із списанням кредиторської заборгованості, а встановлює тільки обов'язок збільшення на суму кредиторської заборгованості валового доходу (пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України), що і було зроблено позивачем. При формуванні податкового кредиту з ПДВ по взаєморозрахунках з ТОВ «Укрзакордоннафтогазбудінвест» в загальній сумі 1174773,98 грн згідно договору від 21.04.2008 № 07-2104/08С та додаткової угоди № 1, то ТОВ «Укрзакордоннафтогазбудінвест» отримано авансові платежі, проте товар до цього часу залишається не поставленим та існує дебіторська заборгованість, стягнення якої проводиться на підставі наказу від 11.10.2010, термін стягнення за наявними документами, зокрема, постанови від 08.04.2011 ВП № 21827513 про повернення наказу у зв'язку неможливістю виконання рішення є можливим до 08.04.2014.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2013 позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС від 31.01.2013 року №0000281521 на суму 5941,16 грн.

Із постановою суду першої інстанції не погодились позивач (апелянт 1) та відповідач (апелянт 2) та оскаржили її в апеляційному порядку.

Апелянт 1 вказує на те, що зазначена постанова, в частині відмови у задоволенні позову, прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Апеляційні вимоги обґрунтовує тими ж доводами, що і адміністративний позов.

Апелянт 2 вважає, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позову прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому просить її скасувати в цій частині та відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що позивачем завищено податковий кредит за отримані платником ПДВ товари/послуги, які не оплачені протягом терміну позовної давності, є безоплатно отриманими, тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника ПДВ відсутнє. Зазначає, що платником податку-покупцем були перераховані постачальнику кошти за товари (послуги), які не отримані протягом терміну позовної давності, ці товари (послуги) не можуть бути використані платником податку у межах його господарської діяльності, а тому такий платник податку втрачає право на нарахування податкового кредиту.

Представник позивача у судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити, а апеляційну скаргу апелянта 2 залишити без задоволення.

Представники відповідача у судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримали, а апеляційну скаргу апелянта 1 просять залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період з 13.12.2012 по 03.01.2013 працівниками ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП Юсенко-Україна Спільний Договір з питань достовірності відображення в податковій декларації з ПДВ залишку від'ємного значення за жовтень 2012 року, результати якої оформлені актом від 11.01.2013 № 8/15-4009/334065277 (а.с. 10-21).

Згідно висновків цього акта, під час перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено рядок 24 «залишок від'ємного значення», який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації з податку на додану вартість у розмірі 1796582 грн.

До таких висновків податковий орган дійшов з огляду на те, що в порушення наведених норм податкового законодавства, позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за отримані платником товари/послуги, які не оплачені протягом терміну позовної давності по взаєморозрахунках з ВАТ «ІВП Вніпітрансгаз» в сумі ПДВ - 520163,34 грн за квітень 2012 року та 101644,50 грн за червень 2012 року, згідно договору від 20.05.2008 № 11.0815.

Також перевіркою встановлено, що ДП «Юсенко Україна» Спільний Договір укладено договір з ТОВ «Укрзакордоннафтогазбудінвест» № 07-2104/08С від 21.04.2008, предметом якого є придбання обсадних труб. Загальна вартість товару 9634200 грн, в т.ч. ПДВ 1605700 грн. У зв'язку із збільшенням цін на товар, що має бути поставлений за даним договором ДП «Юсенко Україна» Спільний договір уклав додаткову угоду з ТОВ «Укрзакордоннафтогазбудінвест» № 1 від 24.09.2008, загальна вартість товару становить 12402000 грн, в т.ч. ПДВ 2067000 грн. На час проведення перевірки ДП «Юсенко Україна» Спільний Договір за виконані роботи згідно вищенаведеного договору та податкових накладних не проведено оплату на загальну суму ПДВ 621808 грн. Ця заборгованість становить більше 1095 днів.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, оскільки залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформований за придбаними товарами/послугами, протягом терміну позовної давності платником ПДВ є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, як це передбачено у п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а тому у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ за неоплаченими товарами від ВАТ «ІВП Вніпітрансгаз». Щодо дебіторської заборгованості від ТОВ «Укрзакордоннафтогазбудінвест», то суд першої інстанції зазначив, що оскільки платником податку-покупцем (позивачем) були перераховані постачальнику кошти за товари (послуги), які не отримані протягом терміну позовної давності, ці товари (послуги) не можуть бути використані платником податку у межах його господарської діяльності, а тому такий платник податку втрачає право на нарахування податкового кредиту. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 № 0000281521 на суму 5941,16 грн підлягає скасуванню, оскільки в розрахунок включено податкові накладні, які були виписані на основі наданих послуг оренди обладнання, та не стосуються договору № 07-2104/08С від 21.04.2008 щодо поставки труб, та заборгованості, яка утворилася і описана у акті перевірки. Податковий кредит ДП «Юсенко Україна» по послугах оренди ТОВ «Укрзакордоннафтогазбудінвест» було сформовано відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується усіма, доданими до матеріалів справи, первинними документами.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погоджується частково, з огляду на таке.

Згідно матеріалів справи вбачається та це встановлено під час перевірки, 20.05.2008 між ДП «Юсенко Україна» Спільний Договір та ВАТ «Вніпітрансгаз» було укладено договір № 11.0815 за яким останнє зобов'язується виконати за завданням позивача робочий проект «Облаштування Боринської установки комплексної підготовки газу (УКПГ) та газопроводу - підключення: Боринська УКПГ-ГРС Турка», а ДП «Юсенко Україна» Спільний Договір зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору. Загальна вартість робіт становить 8752651,20 грн, у т.ч. ПДВ 1458775,20 грн.

У зв'язку із збільшенням індексів та показників вартості проектно-вишукувальних робіт та додатковим обсягом робіт, ДП «Юсенко Україна» Спільний Договір з ВАТ «Вніпітрансгаз» укладено додаткову угоду № 2 від 10.03.2009, якою внесено зміни до договору від 20.05.2008 № 11.0815 в частині вартості робіт на суму 11313882 грн, у т.ч. ПДВ 1885647 грн.

Факт виконання вказаних робіт підтверджується наданими під час перевірки та наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання робіт. Такі використані позивачем у власній господарській діяльності, і це не заперечується податковим органом.

На виконані роботи згідно вищенаведеного договору ВАТ «Вніпітрансгаз» було виписано належним чином оформлені податкові накладні: № 204 від 28.04.2009; № 205 від 28.04.2009; № 206 від 28.04.2009; № 207 від 28.04.2009; № 208 від 28.04.2009; № 209 від 28.04.2009; № 308 від 30.06.2009; № 309 від 30.06.2009 на загальну суму ПДВ 678260,44 грн.

На підставі зазначених податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ за травень та липень 2009 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що ДП «Юсенко Україна» Спільний Договір укладено договір з ТОВ «Укрзакордоннафтогазбудінвест» № 07-2104/08С від 21.04.2008, предметом якого є придбання обсадних труб. Загальна вартість товару 9634200 грн, в т.ч. ПДВ 1605700 грн.

У зв'язку із збільшенням цін на товар, що має бути поставлений за цим договором, ДП «Юсенко Україна» Спільний договір уклав додаткову угоду з ТОВ «Укрзакордоннафтогазбудінвест» № 1 від 24.09.2008, загальна вартість товару становить 12402000 грн, в т.ч. ПДВ 2067000 грн.

Згідно вказаного договору та додаткової угоди до нього, позивачем було перераховано ТОВ «Укрзакордоннафтогазбудінвест» авансові платежі, згідно платіжних доручень № 1825 від 26.01.2009 на суму 2000000 грн та № 2007 від 03.03.2009 на суму 5694880 грн, у зв'язку з чим останнім на відповідні суми виписано для ДП «Юсенко Україна» Спільний договір податкові накладні від 27.01.2009 № 2 та від 03.03.2009 № 7 всього на суму ПДВ - 1174773,98 грн, на підставі яких позивачем у відповідних податкових періодах сформовано податковий кредит.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції чинній на час формування позивачем податкового кредиту з ПДВ, далі - Закон), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, відповідно до приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, на підставі виписаних податкових накладних у контрагентів позивача виник обов'язок формувати податкові зобов'язання, а у позивача - формувати податковий кредит, що ним і було зроблено у травні та липні 2009 року за операціями з ВАТ «Вніпітрансгаз», у січні та березні 2009 року по операціях з ТОВ «Укрзакордоннафтогазбудінвест».

У подальшому придбані позивачем товари у ВАТ «Вніпітрансгаз» не були оплачені, у зв'язку з чим, у нього виникла кредиторська заборгованість в сумі 3730 847,62 грн, у т.ч. ПДВ - 621808 грн, яка становить більше 1095 днів, тобто виходячи з положень пп. 14.1.11 «а» п. 14.1 ст. 14 ПК України, ст.ст. 256-257 ЦК України, набула статусу безнадійної заборгованості, що сторонами не заперечується.

Також, позивачу у рахунок попередньої оплати, ТОВ «Укрзакордоннафтогазбудінвест» не поставило товар, внаслідок чого утворилась дебіторська заборгованість на суму 7694880 грн, що підтверджується актом звірки розрахунків від 30.11.2009 (а.с. 100).

У зв'язку з не погашенням цієї заборгованості, позивачем було вжито заходи щодо повернення дебіторської заборгованості шляхом звернення до суду з позовом про її стягнення, який рішенням Господарського суду Львівської області від 29.06.2010 по справі № 2/85 задоволено. На підставі цього судового рішення видано судовий наказ від 09.07.2010 № 2/85, за яким постановою державного виконавця ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області від 11.10.2010 ВП № 21827513 відкрито виконавче провадження. Проте, у зв'язку з неможливістю виконання судового рішення, постановою державного виконавця від 08.04.2011 виконавчий документ повернуто стягувачу та роз'яснено про можливість повторного пред'явлення виконавчого документа для виконання в строк до 08.04.2014.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Укрзакордоннафтогазбудінвест» ліквідоване у зв'язку з визнанням його банкрутом, у зв'язку з чим 28.08.2012 державним реєстратором вчинено запис № 13981170014001164 про державну реєстрацію припинення юридичної особи на підставі судових рішень господарського суду Львівської області від 15.08.2012 та від 25.08.2012 у справі № 5015/6094/11 (а.с. 241-243).

Виходячи з приписів ст. 609 Цивільного кодексу України та п. 3 ст. 205 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання (юридичної особи), якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Підпунктом 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Отже, заборгованість за якою минув строк позовної давності є безнадійною заборгованістю, яка у свою чергу разом із ПДВ включається до інших доходів з податку на прибуток.

Як вбачається із акта перевірки (а.с. 17), позивач врахувавши порядок заповнення податкової декларації з податку на прибуток, який діяв у відповідному податковому періоді, відніс безнадійну кредиторську заборгованість в сумі 3730847,62 грн (разом з ПДВ) до складу валового доходу у рядку 3 «Інші витрати» декларації «Про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи» за 9 місяців 2012 року.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що оскільки отримані позивачем роботи залишились не оплаченими, то вони є безоплатними, так як товари, які слід вважати безоплатно наданими наведені у пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а саме: а) товари , що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Однак, отримані позивачем у ВАТ «Вніпітрансгаз» роботи не відповідають жодним із наведених вище ознак, оскільки згідно договору такі придбані на платній основі, що підтверджується також наявною у справі претензією про прострочення оплати виконаних робіт (а.с. 66). Сам факт не оплати вартості цих товарів, у зв'язку зі спливом строків позовної давності, не робить їх такими, що надані безоплатно.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що підстави для коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту визначені ст. 192 ПК України, згідно якої, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Проте, серед зазначених підстав відсутня така підстава як «списання безнадійної кредиторської чи дебіторської заборгованості».

Отже, враховуючи те, що у позивача право на податковий кредит виникло на підставі першої з подій (отримання податкових накладних), а чинним законодавством не передбачено обв'язку коригувати податковий кредит у разі списання кредиторської чи дебіторської заборгованості, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з: ВАТ «Вніпітрансгаз» в сумі ПДВ 520163,34 грн за квітень 2012 року та 101644,50 грн за червень 2012 року; ТОВ «Укрзакордоннафтогазбудінвест» в сумі ПДВ 1174773,98 грн за січень - травень 2012 року.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до отриманого розрахунку, податковим органом взято до уваги взаємовідносини ДП «Юсенко Україна» - Спільний Договір та ТОВ «Укрзакордоннафтогазбудінвест», які не стосуються договору № 07-2104/08С від 21.04.2008 щодо поставки труб № 07-2104/08С від 21.04.2008, та заборгованості, яка утворилася та описана у Акті перевірки. Зокрема, в розрахунок податкового повідомлення-рішення включено податкові накладні № 9 від 13.03.2009 на суму ПДВ 1666,66 грн, № 10 від 23.03.2009 на суму ПДВ 599.98 грн, № 11 від 23.03.2009 на суму ПДВ 594.00 грн, № 18/1 від 05.05.2009 на суму ПДВ 1661.02 грн та № 18 від 30.04.2009 на суму ПДВ 1419,50 грн, які були виписані на основі наданих послуг оренди обладнання, згідно договорів № 02-1002/09С від 10.02.2009, № 01-1002/09С від 10.02.2009, № 03-0503/09С від 05.03.2009, № 01- 2404/09С від 24.04.2009 та № 01-2904/09С від 29.04.2013.

Як вбачається із акта перевірки, щодо правомірності відображення вказаних операцій у податковому обліку відсутні порушення, а у матеріалах справи наявні усі первинні документи на підставі яких сформовано податковий кредит, а саме договори оренди, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення, податкові накладні, картки рахунків (а.с. 183- 216). Податковий кредит ДП «Юсенко Україна» по послугах оренди ТОВ «Укрзакордоннафтогазбудінвест» було сформовано відповідно до вимог чинного законодавства та оплачено у повному обсязі, що підтверджується усіма, доданими до матеріалів справи, первинними документами.

У апеляційній скарзі ДПІ не наведено жодних доводів на спростування вказаних вище висновків суду першої інстанції, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в цій частині визначене відповідачем податкове зобов'язання також є протиправним, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню у повному обсязі.

З огляду на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства із 100% іноземним капталом «Юсенко Україна» корпорації «Юсенко Інтернешнл Інк» - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі № 813/4939/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС від 31.01.2013 № 0000281521.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Постанова у повному обсязі складена та підписана 21.11.2014.