Постанова

від 20.11.2014 по справі 806/4143/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року м. Житомир

справа № 806/4143/14

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Літвин О. Т.,

за участі секретаря Шкорботун Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Сенс Принт" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000482202 від 19 серпня 2014 року,

встановив:

Приватне підприємство "Сенс Принт" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000482202, винесене Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області 19.08.2014 року, за результатами позапланової документальної виїзної перевірки позивача.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що висновки відповідача за актом перевірки про порушення ним вимог п. 198.1, п.198.2, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України є необґрунтованими, спростовуються нормами податкового законодавства. Відповідачем не враховані наявні на підприємстві первинні документи, якими спростовуються факти порушень.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення, посилаючись на які просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПП "Сенс Принт", код ЄДРПОУ 37072023 з питань дотримання вимог під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Ярмак Трейд" (код ЄДРПОК 38517816) та ТОВ "Ланготрейд" (код ЄДРПОУ 38824295) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

Під час проведення перевірки встановлено порушення підприємством вимог п. 198.1, п.198.2, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 103786 грн.

З акту перевірки вбачається, що підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість стало невизнання відповідачем витрат позивача за господарськими операціями з ТОВ "Ярмак Трейд" за травень-вересень 2013 року та з ТОВ "Ланготрейд" за жовтень-листопад 2013 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000482202 від 19 серпня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 129733 грн., з яких 103786 грн. - основний платіж, а 25947 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 24).

Вирішуючи спір по суті, суд визнає вимоги позивача щодо скасування зазначених податкових повідомлень - рішень обґрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 жовтня 2013 року між ПП "Сенс Принт" (Покупець), позивачем та ТОВ "Ладгортейд" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №23/10/1.

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов'язаний продати з передачею у власність Покупцю товар, а саме: матеріали для друку, а Покупець зобов'язується прийняти у власність товар та своєчасно оплатити його вартість. П.1.2 Договору найменування, асортимент, кількість і ціна товару погоджується сторонами та вказується у рахунках-фактурі. Пунктом 4.3 Договору передбачено, що разом з товаром Продавець передає Покупцеві наступні документи: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна. Відповідно до п.4.4 Договору доставка, завантаження та розвантаження товару здійснюється Покупцем своїми силами та за свій рахунок зі складу Продавця ( а. с. 53).

На виконання умов вказаного договору ПП "Сенс Принт" отримано товар від Продавця ТОВ "Ладгортейд".

Зокрема, матеріали справи містять копії первинних документів, відповідно до яких позивачем було отримано товар, а саме: податкові накладні (а.с. 41-52), видаткові накладні (а.с.30-40).

Тобто, дані документи підтверджують факт отримання ПП "Сенс Принт" товарів від ТОВ "Ладгортейд".

Оплату за отримані товари ПП "Сенс Принт" було здійснено в повному обсязі, а в ціні послуг позивачем було сплачено ПДВ.

Крім того, 31 травня 2013 року між ПП "Сенс Принт" (Покупець), позивачем та ТОВ "Ярмак Трейд" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №31/1.

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов'язаний продати з передачею у власність Покупцю товар, а саме: матеріали для друку, а Покупець зобов'язується прийняти у власність товар та своєчасно оплатити його вартість. П.1.2 Договору найменування, асортимент, кількість і ціна товару погоджується сторонами та вказується у рахунках-фактурі. Згідно п.4.1 Договору зі складу Продавця товар завантажується, доставляється та розвантажується за рахунок Продавця. Пунктом 4.4 Договору передбачено, що разом з товаром Продавець передає Покупцеві наступні документи: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна ( а. с. 79).

На виконання умов вказаного договору ПП "Сенс Принт" отримано товар від Продавця ТОВ "Ярмак Трейд".

Зокрема, матеріали справи містять копії первинних документів, відповідно до яких позивачем було отримано товар, а саме: податкові накладні (а.с. 91-102), видаткові накладні (а.с.80-90, 103).

Тобто, дані документи підтверджують факт отримання ПП "Сенс Принт" товарів від ТОВ "Ярмак Трейд".

Оплату за отримані товари ПП "Сенс Принт" було здійснено в повному обсязі, а в ціні послуг позивачем було сплачено ПДВ.

Таким чином, зазначені вище документи містять всі обов'язкові реквізити та мають юридичну силу. Виписані податкові накладні відповідають вимогам Податкового кодексу України, що не заперечується актом перевірки, а тому позивач правомірно включив суми ПДВ по операціям з ТОВ "Ладгортейд" та ТОВ "Ярмак Трейд" до складу податкового кредиту.

Спірні правовідносини щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, формування податкового кредиту, тощо, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010, № 2755-VI (далі - ПК України ).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого І використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми з податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.8 ст. 201 ПК право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в Порядку, передбаченою статтею 183 цього Кодексу.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Тобто, згідно з п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, треба здійснити операції з придбання товарів та мати належним чином оформлені податкові накладні, видані платником податку на додану вартість.

Відповідно до вимог п.201.4 ст.201 ПК податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є податковим документом.

Підпунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позивач правомірно включив суми ПДВ (включені в ціну товару/послуг) до складу податкового кредиту у відповідності до п.198.3 ст.198 ПКУ за податковими накладними, виписаними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Висновки контролюючого органу в тому, що документи на товарно-матеріальні цінності (послуги, основні засоби тощо), податкові накладні по взаємовідносинах з контрагентом позивача не мають юридичної сили і не дають права платнику податків на формування податкового кредиту, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, як і не доведено порушень позивачем вимог вище перелічених норм законодавства.

Щодо посилання відповідача на акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18.10.2013 року №1455/22-07/38517816 "Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ "Ярмак Трейд" за березень-липень 2013 року", в зв'язку з відсутністю підприємства за податковою адресою та на акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16.06.2014 року №255/22-12/38824295 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ладготрейд" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року", в зв'язку з відсутністю підприємства за податковою адресою, суд зазначає наступне.

Акти про неможливість проведення зустрічної звірки є джерелом отримання податкової інформації, яка положеннями ст.83 Податкового кодексу України визначена як підстава для висновків під час проведення перевірки. Тому сама по собі неможливість реалізації податковими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок контрагенту не може вважатися доказом вчинення певним платником податку порушень податкового законодавства.

Також, слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Суд критично відноситься до наданого представником відповідача протоколу допиту свідка ОСОБА_1 (а.с.111-117), про непричетність його до реєстрації та фінансово-господарської діяльності ТОВ "Ярмак Трейд", та не приймає його до уваги, оскільки ТОВ "Ярмак Трейд" було зареєстровано у встановленому порядку на момент укладення договору з позивачем. На момент розгляду справи, вказане підприємство не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення, висновки що викладені в акті базуються на припущеннях та не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушень податкового законодавства, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0000482202 від 19 серпня 2014 року суду не надано, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000482202 від 19 серпня 2014 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.Т. Літвин