Постанова

від 13.11.2014 по справі 804/16570/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 листопада 2014 р. Справа № 804/16570/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засіданняЩербак А.Ю. за участю представників сторін:

від позивача Бойко С.Г., Миргородський Ю.М.

від відповідача Саєнко С.М., Мішок А.Є.

від третьої особи Шилова Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Готельний комплекс «ЗОРЯ» до Відділу Держземагенства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Землеустрій» про скасування рішення, визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2014р. Комунальне підприємство «Готельний комплекс «ЗОРЯ» звернулося з позовом до Відділу Держземагенства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Землеустрій» та просить:

- скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства м.Дніпрозержинська Дніпропетровської області Мішок Ганни Євгенівни від 06.05.2014р. про відмову Комунальному підприємству «ЗОРЯ» у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру;

- визнати неправомірними дії державного реєстратора Відділу Держземагенства м.Дніпрозержинська Дніпропетровської області Мішок Ганни Євгенівни щодо відмови Комунальному підприємству «ЗОРЯ» у наданні відомостей з Державного земельного кадастру;

- зобов'язати Відділ Держземагенства м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області вчинити певні дії, а саме: надати Комунальному підприємству «Готельний комплекс «ЗОРЯ» відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером:1210400000:02:030:0162 площею 0,2452 га, розташованої за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул. Бурхана, 13 - у будь-якій з доступних форм, визначених статтею 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.12.2013р. позивач звернувся до відповідача із заявою щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання витягу з реєстру на підставі висновку до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: вул.Бурхана, 13, площа земельної ділянки 0,2452 га - для розміщення готелю «ЗОРЯ» (автостоянка) виготовленого 18.05.2011р., однак 06.05.2014р. позивачем було отримано рішення №РВ-1200120282014 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, встановленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» і Порядку ведення земельного кадастру, а саме: землевпорядна документація не відповідає вимогам постанови КМУ від 17.10.2012р. №1051(далі - Постанова КМУ №1051), ст.71, 79-1 Земельного кодексу України; невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: з ділянкою 1210400000:02:030:0162 площа співпадає на 99,9821%. Позивач вважає дії державного реєстратора щодо відмови у внесенні відомостей до Державного кадастру неправомірними, а рішення про відмову незаконним посилаючись на те, що земельна ділянка під автостоянку відповідно до законодавства була зареєстрована і якщо документація із землеустрою була затверджена до 01.01.2013р., то органи земельних ресурсів проводять цю роботу без стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки та подання електронної документації, оскільки земельна ділянка надавалась позивачеві у 2000 році згідно рішення Дніпродзержинського виконкому міської ради від 29.02.2000р. №57 загальною площею 0,6370 га із якої в постійне користування передано земельну ділянку площею 0,4033га для розміщення готелю; в тимчасове довгострокове користування строком на 10 років земельну ділянку площею 0,2337 га., при цьому, 30.08.2002р.позивачеві був виданий державний акт на право постійного користування 0,4033 га землі. В подальшому, рішенням Дніпродзержинської міської ради від 29.02.2012р. №375-20/УІ за позивачем залишено в користуванні земельна ділянка площею 0,2834га, а рішенням №412-21/УІ від 30.03.2012р. було зобов'язано позивача оформити документи на земельну ділянку 0,2835га. Позивач вказує на те, що технічна документація була виготовлена у 2011р. землевпорядною організацією - ТОВ «Землеустрій», при цьому на виконання рішення міської ради №292-17/УІ від 28.12.2011р. 17.04.2012р. за заявою позивача управлінням Держкомзему у м.Дніпродзержинську вказаній земельній ділянці був визначений кадастровий номер для розміщення готелю «ЗОРЯ» (автостоянка) площею 0,2452га, однак реєстрація земельної ділянки була призупинена у зв'язку з тим, що з 01.01.2013р. були внесені зміни до Земельного кодексу України та набрав чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр», що потребувало доопрацювання землевпорядної документації та електронного документу, при цьому, такий вид землевпорядної документації як технічна документація щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку із Закону України «Про землеустрій» була виключена. На думку позивача посилання державного реєстратора на те, що землевпорядна документація не відповідає вимогам Постанови КМУ №1051, ст.71,79-1 Земельного кодексу України є безпідставним, так як згідно п.б ч.2 ст.71 Земельного кодексу України майданчик для стоянки автотранспорту несе назву автостоянка, ця назва не змінювалась з 2000р. та мались посилання на цю назву у висновку управління Держкомзему, окрім того, вважає, що є некоректним посилання державного реєстратора про те, що з ділянкою 1210400000:02:030:0162 площа співпадає на 99,9821%, так як згідно ст.3 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Постанови КМУ №1051 передбачено, що у разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях та згідно зазначеного Закону технічні проблеми та недоліки, які виникають у ході роботи відділу Держземагенства не можуть бути підставою для порушення прав позивача на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо належної йому земельної ділянки. За викладеного, позивач вважає, що державна реєстрація земельної ділянки на право власності за позивачем відбулася 23.07.2012р. та визначено кадастровий номер даній земельній ділянці - №1210400000:02:030:0162, площею - 02452 га за місцем її розташування в установленому порядку було присвоєно відповідним територіальним органом Держземагенства на підставі відповідної документації із землеустрою, а тому всі відомості про зазначену земельну ділянку, яка вже має присвоєний кадастровий номер, обов'язково мають бути внесені до Державного земельного кадастру і перенесення таких відомостей до бази даних автоматизованої системи центру ДЗК мало бути достовірним.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, в усних поясненнях та у письмових запереченнях на позов просили у задоволенні даного позову відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що в діях державного кадастрового реєстратора Мішок А.Є., яка перевірила відповідність поданих документів вимогам законодавства згідно своїх посадових повноважень, визначених ч.2 п.4 ст.9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» не вбачається складу неправомірних дій, оскільки при перевірці поданих документів було встановлено, що відповідно до п.10-1 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номеру, затвердженого постановою КМУ від 18.08.2010р. №749, чинного на момент визначення кадастрового номеру земельної ділянки позивача, було встановлено, що визначення та присвоєння кадастрового номера земельної ділянки визначається за результатами складення документації із землеустрою до її погодження та прийняття рішення (відповідною місцевою радою) про надання земельної ділянки у власність (користування) в установленому порядку. Проте, як вбачається із матеріалів землевпорядної документації її погодження відбулося до моменту присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці - рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.12.2011р. №292-17/УІ, в той час коли кадастровий номер земельній ділянці був визначений 08.10.2012р. З огляду на встановлені порушення та надання земельної ділянки позивачеві у власність 28.12.2011р. без визначення та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці свідчить про те, що кадастровий номер земельної ділянки не був визначений та присвоєний, а тому посилання позивача на п.115-1 Постанова КМУ №1051 втрачає сенс. При цьому, відповідач посилається і на те, що за клопотанням позивача рішеннями Дніпродзержинської міської ради із земельної ділянки площею 0,4033 га вилучено 0,0115га, які приєднано до земельної ділянки площею 0,2337 га і таким чином площа земельної ділянки, яка використовується для автостоянки була збільшена до 0,2452 га. У зв'язку зі збільшенням площі земельної ділянки з 0,2337 га до 0,2452 га змінилися координати поворотних точок, змінилися межі земельної ділянки, а отже створилася нова земельна ділянка та згідно ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Натомість, позивач замість проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2452 га надав для реєстрації технічну документацію, яка передбачена п.7 ст.79-1 вказаного Кодексу для випадку винесення в натуру (на місцевості) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації, в той час коли земельні ділянки площею 0,2337га і 0,4033га з якої було виділено 0,0115га не були раніше сформовані згідно до вимог ст.79-1 Земельного кодексу України. Щодо висновку, наданого управлінням Держкомзему у м. Дніпродзержинську від 18.05.2011р. № 3217, то відповідач зазначає, що вказаний висновок не відповідає вимогам п. 11 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою КМУ від 18.08.2010р. №749.

Представник третьої особи у судовому засіданні зазначив, що третьою особою виготовлялась документація із землеустрою на земельну ділянку за вказаною адресою. У ході виконання землевпорядних робіт було встановлено, що земельна ділянка не має кадастрового номеру і дані про цю земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру, при цьому, при відновленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) було виявлено збільшення площі земельної ділянки за рахунок земель готелю «Зоря» на 115 кв.м., в свою чергу, рішенням Дніпродзержинської міської ради від 28.12.2011р. №292-17/УІ було передано земельну ділянку позивачеві під автостоянкою площею 0,2452га в постійне користування. Виготовлена документація із землеустрою була передана до Відділу Держземагенства у м. Дніпродзержинську для внесення відомостей до автоматизованої системи про земельну ділянку та визначення кадастрового номеру відповідно до Тимчасового Порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою КМУ від 18.08.2010р. №749 та позначка про визначення кадастрового номера земельної ділянки поставлена відділом 20.07.2012р., але внесення відомостей до Державного земельного кадастру не було здійснено з незрозумілих причин. З 01.01.2013р. набрав чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр» та саме з 01.01.2013р. такий вид землевпорядної документації як технічна документація із землеустрою із Закону України «Про землеустрій» виключена. Підприємством відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про Державний земельний кадастр», яким встановлено, що земельні ділянки право власності, користування виникли до 2004р. вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх держана реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою власників (користувачів) земельних ділянок державної чи комунальної власності, була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Саме під час виготовлення технічної документації були встановлені існуючі характеристики об'єкту в натурі (на місцевості), а невідповідність лінійних промірів меж земельної ділянки, зазначених у договорі оренди землі, результатам польових вимірів земельної ділянки в натурі (на місцевості) призвело до збільшення площі земельної ділянки під автостоянкою на 115 кв.м., загальна площа земельної ділянки під об'єктом нерухомості «Готель «Зоря» не змінилась, також не змінилось і цільове використання земельної ділянки з 2000р. у зв'язку з чим представник третьої особи вважає можливим внести відомості про земельну ділянку по вул.Бурхана,13 (автостоянка) до Державного земельного кадастру з подальшою реєстрацією права постійного користування у Державному реєстрі речових право на нерухоме майно.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 13.11.2014р.

У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини у справі.

Комунальне підприємство «Готельний комплекс «ЗОРЯ» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 30.12.1999р. за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул.Бурхана, буд. 13, що підтверджується наявними у справі копією витягу з ЄДРПОУ станом на 12.09.2011р., копією свідоцтва про державну реєстрацію, копією статуту позивача та копією довідки статистики від 19.06.2007р. (а.с.27-33).

Згідно копії витягу з рішення Дніпродзержинського виконкому міської ради від 29.02.2000р. №57 затверджено матеріали передачі земельних ділянок за адресою: вул. Єрмака (Бурхана),13 Комунальному підприємству готельному комплексу «Зоря» загальною площею 0,6370 га і закріплено:

а) в постійне користування земельну ділянку площею 0,4033 га для розміщення готелю;

б) в тимчасове довгострокове користування строком на десять років, земельну ділянку площею 0,2337 га (а.с.16,38).

24.04.2000р. на підставі вищевказаного рішення, між Дніпродзержинською міською радою та КП «Готельний комплекс «ЗОРЯ» був укладений договір за якою позивачеві передана була у тимчасове користування земельна ділянка площею 0,2337 га на десять років для розміщення автостоянки по вул. Єрмака,13 ( на даний час вул. Бурхана, 13) - (а.с.40-41).

У квітні 2010р. позивач, у зв'язку із закінченням терміну вищевказаного договору на право користування земельною ділянкою площею 0,2337 га для розміщення автостоянки, звернувся до Дніпродзержинської міської ради про укладення договору на новий термін, що підтверджується копією відповідного листа за №42 від 13.04.2010р. (а.с.34).

30.12.2010р. позивач звернувся до ТОВ «Землеустрій» з приводу виконання геодезичних робіт та розробки технічної документації за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул.Бурхана,13 (автостоянка Готелю «Зоря»), що підтверджується копією листа №184 від 30.12.2010р. (а.с.35).

28.12.2011р. за рішенням 17 сесії УІ скликання Дніпродзержинської міської ради №292-17/УІ за клопотанням позивача від 14.04.2010р. позивачеві було надано земельну ділянку несільськогосподарського призначення по матеріалах інвентаризації та визначено право на земельну ділянку згідно з додатком, зокрема, позивачеві була надана у постійне користування земельна ділянка за адресою: вул. Бурхана, 13 загальною площею 0,2452 га для розміщення готелю «Зоря» (автостоянка) з цільовим використанням - 03.03.08 - 0,2337 га із земель КП ГК «Зоря», 0,0115 - із земель КП ГК «Зоря», що підтверджується копією відповідного рішення разом із додатком до нього (а.с.18).

У 2011р. землевпорядною організацією ТОВ «Землеустрій» було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку КП «ГК «Зоря» для розміщення готелю «Зоря» (автостоянка) за адресою: вул. Бурхана,13 Заводський район м. Дніпродзержинськ Дніпропетровська область, кадастровий номер: 1210400000:02:030:0162, що підтверджується копією відповідної технічної документації (а.с.21-26).

При цьому, зі змісту титульного аркушу технічної документації, виготовленої у 2011р., видно, що позначка про визначення кадастрового номеру земельної ділянки 1210400000:02:030:0162 відбулася датою - 20.07.2012р. (а.с.21).

Як встановлено судом у ході судового розгляду справи, упродовж 2012-2013р. позивач декілька разів подавав технічну документацію із землеустрою з метою реєстрації земельної ділянку до Управління Держкомзему у м. Дніпродзержинську, однак Держкомзем декілька разів повертав документи на доопрацювання про що свідчать як матеріали справи, так і підтверджується позивачем і представником третьої особи (а.с.19,20,113).

06.05.2014р. позивач знову звернувся до Державного кадастрового реєстратора з заявою про державну реєстрацію земельної ділянки у якій позивач просив зареєструвати земельну ділянку площею 0,2452 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Бурхана,13, при цьому, було надано технічну документацію із землеустрою (а.с.129).

Того ж дня, 06.05.2014р. Державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагенства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області була розглянута заява позивача про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом із доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав:

- невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» і Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: землевпорядна документація не відповідає вимогам Постанови КМУ від 17.10.2012р. (зі змінами) №1051, ст.71,79-1 Земельного кодексу України;

- невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: з ділянкою 1210400000:02:030:0162; площа співпадає на 99,9821% (а.с.15,132).

Позивач не погоджується із вищевказаним рішенням Державного кадастрового реєстратора та просить його скасувати, а також визнати неправомірними і дії Державного реєстратора з приводу відмови позивачеві у наданні відомостей з Державного земельного кадастру та просить зобов'язати відповідача надати позивачеві відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 1210400000:02:030:0162 площею 0,2452 га, розташовану за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Бурхана,13 у будь-якій з доступних форм, визначених ст.38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» посилаючись на те, що дана відмова є незаконною.

Заслухавши представників позивачів, відповідачів та третьої особи, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

За приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», який набрав чинності з 01.01.2013р. Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За приписами ст.7 вказаного вище Закону, передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать, зокрема, ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; здійснення державної реєстрації земельних ділянок,обмежень у їх використанні; ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Згідно ст.9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються Державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора та власну печатку. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань в діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Частиною 1 ст.11 вказаного Закону встановлено, що вимоги до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів в натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Згідно ч.5 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної республік Крим, органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретної земельної ділянки.

Статтею 38 Закону, визначено порядок користування відомостями з Державного земельного кадастру.

Так, для отримання відомостей Державного земельного кадастру заявник або уповноважена ним особа подає Державному кадастровому реєстратору: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; документ про оплату послуг за надання витягу з Державного земельного кадастру (крім випадків, визначених цим Законом в день надходження повідомлення та не пізніше наступного для повідомляє про це заінтересованих осіб); документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою особою заявника). Заява з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Державний кадастровий реєстратор протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви надає заявнику документ, передбачений частиною першою цієї статті, або надає мотивовану відмову у наданні такого документа.

Відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у разі, якщо: у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості; із заявою звернулася неналежна особа; документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.

Процедуру визначення та присвоєння кадастрового номеру було врегульовано Тимчасовим порядком присвоєння кадастрового номеру, затвердженого постановою КМУ від 18.08.2010р. № 749 ( далі - Тимчасовий порядок №749), який діяв у період з 01.01.2011р. по 01.01.2013р.

Згідно п.2 вказаного Тимчасового порядку №749 кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці під час проведення її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.

Пунктом 10-1 вказаного Тимчасового порядку №749 було встановлено, що кадастровий номер земельної ділянки визначається за результатами складання документації із землеустрою до її погодження та прийняття рішення (відповідною радою) про надання земельної ділянки у власність (користування) в установленому порядку.

Так, із матеріалів землевпорядної документації було встановлено, що погодження землевпорядної документації та надання земельної ділянки у постійне користування позивачеві площею 2452 га відбулося без визначення земельній ділянці кадастрового номеру за рішенням Дніпродзержинської міської ради від 28.12.2011р. №292-17/УІ, тоді як кадастровий номер був визначений лише 20.07.2012р., що є порушенням п.10-1 Тимчасового порядку №749, при цьому, рішення міської ради зазначення кадастрового номеру земельної ділянки не містить, що підтверджується змістом копії відповідного рішення разом з додатком до нього та змістом копії землевпорядної документації наявних в матеріалах справи (а.с.18-26).

У відповідності до вимог ст. 79-1 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до відповідача - 06.05.2014р.) встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

За ч.6, ч.7 ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні без зміни їх цільового призначення здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевості) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Отже, з аналізу наведених вище норм можна дійти висновку, що нові земельні ділянки формуються за проектами землеустрою, а формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності чи у користуванні без зміни їх цільового призначення здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

В той же час, із наданих матеріалів встановлено, що земельна ділянка площею 0,2337 га була надана позивачеві в тимчасове довгострокове користування під розміщення автостоянки на підставі рішення Дніпродзержинського виконкому міської ради від 29.02.2000р. №57, а також вказаним рішенням позивачеві була надана і земельна ділянка площею 0,4033га у постійне користування під розміщення готелю. Загальна площа вказаних земельних ділянок, які знаходяться у користуванні у позивача під розміщення автостоянки та під розміщення готелю складає 0,6370га.

В подальшому, на підставі клопотання позивача від 14.04.2010р., рішенням Дніпродзержинської міської ради від 28.12.2011р. №292-7/УІ із земельної ділянки площею 0,4033 га було вилучено 0,0115 га, які приєднано до земельної ділянки 0,2337 га у зв'язку з чим площа земельної ділянки, яка використовується позивачем під розміщення автостоянки збільшилася до 0,2452 га зі зміною і цільового використання частини земельної ділянки площею 0,0115 га із земель під розміщення готелю змінено цільове використання земельної ділянки площею 0,0115 га - під розміщення автостоянки.

Таким чином, із аналізу наведених норм чинного законодавства та обставин у справі, суд приходить до висновку про те, що відбулося збільшення земельної ділянки наданої позивачеві у 2000р. з площі 0,2337 га до площі 0,2452 га, при цьому, змінилися координати поворотних точок,змінилися межі земельної ділянки та у такий спосіб було створено нову земельну ділянку, що не було враховано землевпорядною організацією при виготовленні технічної документації із землеустрою, оскільки фактично була створена нова земельна ділянка площею 0,2452га, а тому формування нової земельної ділянки повинно відбуватися за проектом землеустрою у відповідності до вимог ч.5 ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Факт збільшення земельної ділянки шляхом приєднання до земельної ділянки площею 0,2337 га частини земельної ділянки 0,0115га, яка склала загальну площу - 0,2452 га та зміни координатів поворотних точок, меж земельної ділянки не заперечувалося представниками позивача та представником третьої особи у ході судового розгляду справи та жодними доказами не спростовано.

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час, і частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладає обов'язок позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представниками позивача у ході судового розгляду справи не надано жодних доказів того, що межі земельних ділянок, які знаходяться у нього у постійному користуванні площею 0,4033 га та у тимчасовому довгостроковому користуванні площею 0,2337 га не змінилися, з урахуванням того, що судом у ході судового розгляду справи було встановлено їх поділ та приєднання частини земельної ділянки - 0,0115 га до земельної ділянки площею 0,2337 га. Не було надано і доказів того, що не змінилися межі і поворотні точки та цільове використання земельної ділянки площею 0,2452га.

Навпаки, матеріали справи свідчать про те, що частина земельної ділянки 0,0115 га змінила як свої межі, поворотні точки, так і цільове використання, оскільки вказана земельна ділянка була виділена із земель під розміщення готелю із площі 0,4033га та приєднана до площі 0,2337 га під розміщення автостоянки, тобто відбулася як зміна меж земельних ділянок ( площами 0,4033га та 0,2337га), так і зміна цільового використання частини вказаної земельної ділянки площею 0,0115га.

Не можуть бути покладені в основу даного судового рішення і доводи представників позивача про те, що вказана земельна ділянка була сформована та їй визначений кадастровий номер до 01.01.2013р., а тому відповідач повинен здійснити реєстрацію вказаної земельної ділянки площею 0,2452 га за технічною документацією із землеустрою у відповідності до ч.7 ст. 79-1 Земельного кодексу України та п.2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» з огляду на те, що у процесі поділу земельних ділянок площами 0,4033 га та 0,2337 га відбулося зменшення однієї земельної ділянки і збільшення іншої земельної ділянки, відбулися зміни як меж земельних ділянок, їх поворотних точок, а також і змінено цільове використання частини земельної ділянки площею 0,0115га з цільового використання (під розміщення готелю) на цільове використання (під розміщення автостоянки) згідно ст. 71 Земельного кодексу України.

Отже, формування нової земельної ділянки площею 0,2452 га повинно відбуватися за проектом землеустрою у відповідності до вимог ч.5 ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладених обставин, перевіривши правомірність прийняття оспорюваного рішення з урахуванням норм ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що прийняте оспорюване рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності землевпорядної документації вимогам Постанови КМУ №1051 та ст.ст.71,79-1 Земельного кодексу України та дії Державного кадастрового реєстратора щодо відмови у наданні відомостей з Державного земельного кадастру вчинені у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме: надати позивачеві відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,2452 га, розташовану за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Бурхана, 13 у будь-якій з доступних форм, визначених ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» з огляду на те, що вказані позовні вимоги є похідними від визнання неправомірними дій та скасування рішення відповідача про відмову у внесенні та наданні відомостей із Державного земельного кадастру, протиправність яких судом у ході судового розгляду даної справи не була встановлена.

Приймаючи до уваги викладене, у адміністративного суду відсутні правові обґрунтовані підстави для задоволення даного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

З урахуванням наведеного, понесені позивачем судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Готельний комплекс «ЗОРЯ» до Відділу Держземагенства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Землеустрій» про скасування рішення, визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 18.11.2014р.

Суддя С.О. Конєва