Постанова

від 19.11.2014 по справі 810/6116/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2014 року №810/6116/14

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1112

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончевій О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Хоцій С.А. (за довіреністю)

від відповідача: Сапсай М.Ю. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Будсервіс» Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області визнання протиправним і скасування постанови та припису, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастів Будсервіс» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно будівельного контролю у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 21 серпня 2014року №3-2108/1-7/10-10/2108/08/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 54810,00 грн.; визнання протиправним та скасування припису інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 6 серпня 2014 року №С-0608/3 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржуване рішення та припис суперечать вимогам законодавства, оскільки товариством у ході здійснення будівельних робіт не було вчинено жодних порушень. Роботи з реконструкції магазину позивачем здійснено у повній відповідності до вимог законодавства та умов договорів із замовником.Крім того, позивач наголошував, що виявлені порушення є сферою відповідальності замовника, а не підрядника. За наведених обставин, оскаржувані постанова та припис є протиправним і підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмове заперечення, у якому зазначив, що проведеною перевіркою встановлено, що позивачем при здійсненні реконструкції магазину не були виконані роботи по улаштуванню пандусу для забезпечення доступності об'єкту для маломобільних груп населення, наявність якого передбачена затвердженим робочим проектом, крім того, перевіркою встановлено, що на підприємстві відсутні журнали робіт та журнал авторського нагляду, ведення яких передбачене пунктом 1.17 ДБН А.3.1.5-2009 «Організація будівельного виробництва».

Ухвалою суду від 10 листопада 2014 року здійснено заміну Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області її правонаступником - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, у зв'язку із реорганізацією.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до матеріалів справи, Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на підставі направлення на позапланову перевірку від 25 липня 2014 року №1874.14/08/01 проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт Приватним підприємством «Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського», місцезнаходження об'єкту будівництва: вул. Радянська, буд. 21, м. Фастів, Київська область.

Результати перевірки оформлені актом №б/н від 1 серпня 2014 року (далі - акт перевірки) (а.с. 94).

Як вбачається із акту перевірки, роботи виконувались згідно робочого проекту, розробленого Білоцерківським філіалом Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом «НДІПроектреконструкція», затвердженого замовником - ПП «Спортивно-комерційний клуб В. Качановського» (а.с. 110-185).

Об'єкт відноситься до класу наслідків (відповідальності) - СС2 і має III категорію складності. Будівельні роботи виконувались підрядником - ТОВ «Фастів Будсервіс» на підставі договору підряду на виконання робіт №01/11/13 від 1 листопада 2013 року (а.с. 82-85).

Перевіркою достовірності даних в декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція приміщення магазину під кафе-бар по вул. Радянській, 21, в м. Фастові Київської області» виявлені наступні порушення вимог містобудівного законодавства:

- замовником та підрядником не виконано будівельні роботи по улаштуванню пандусу для забезпечення доступності території об'єкта для маломобільних груп населення, який визначено в Робочому проекті (стор.23), затвердженому замовником, чим порушено вимоги частини 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» ;

- у замовника на об'єкті будівництва відсутні загальний журнал робіт, журнал авторського нагляду, спеціальні журнали робіт з окремих видів робіт, акти на приховані види робіт, чим порушено вимоги п.1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва»;

- замовником не отримано містобудівні умови і обмеження на забудову земельної ділянки, чим порушено вимоги статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- проектувальником не розроблено проект організації будівництва, у складі основних даних і техніко-економічних показників Робочого проекту не враховано поверховість будівлі, показники енергоефективності - річна потреба в паливі, воді, електричній та тепловій енергії, тривалість будівництва. В складі проекту не розроблено матеріали ОВНС, включаючи дані щодо всіх очікуваних впливів на довкілля, їх мінімізація та компенсація, не розроблено розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) відповідно до ДСТУ Б А.2.-7.2010 (лист ГУ ДСНС України у Київській області від 23.10.2013р. №9/14/3883). Генпроектувальником розроблено проектну документацію (РП) з порушенням ДБН В.2.6-31:2006 «Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель» зміна №1 таблиця 1 (чинні з 01.07.2013р);

- відповідальним за авторський нагляд здійснено авторський нагляд за об'єктом з порушенням вимог законодавства, чим порушено вимоги ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність».

- відповідальним з технічного нагляду здійснено технічний нагляд за об'єктом з порушенням вимог законодавства, чим порушено вимоги ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність».

- замовником будівництва Приватним підприємством «Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського» наведено недостовірні дані в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, чим порушено вимоги пункт 10 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

6 серпня 2014 року головним державним інспектором Інспекції Держархбудконтролю у Київській області, у присутності віце-президента ПП «СКК Віталія Качановського» Войтенко М.В. складено протокол №1-Л-3-0608/387 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким встановлено, підрядником - ТОВ «Фастів Будсервіс» не виконано будівельні роботи по улаштуванню пандусу для забезпечення доступності території об'єкта для мало мобільних груп населення, який визначено в Робочому проекті (стор. 23). Також на об'єкті будівництва відсутні загальний журнал робіт, журнал авторського нагляду, спеціальні журнали робіт з окремих видів робіт, акти на приховані види робіт.

Що є порушенням вимог частини 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», вимоги пункту 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

6 серпня 2014 року, на підставі акту перевірки, відповідачем видано ТОВ «Фастів Будсервіс» припис №С-0608/3, яким позивача зобов'язано усунути допущені порушення до 23 жовтня 2014 року, відповідно вимог містобудівного законодавства (а.с. 100).

21 серпня 2014 року Інспекцією Держархбудконтролю у Київській області, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акт перевірки від 1 серпня 2014 року, протокол №1-Л-3-0608/387 від 6 серпня 2014 року та припис №С-0608/3 від 6 серпня 2014 року прийнято постанову №3-2108/1-7/10-10/2108/08/02, якою ТОВ «Фастів Будсервіс» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 54810,00 грн. (а.с. 98-99).

Не погоджуючись із прийнятими постановою та приписом, позивач звернувся до суду.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, а також правовідносини щодо відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначні Законом України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 № 687-ХІV (далі також - Закон № 687-ХІV), Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 19 травня 2011 року № 3395-VI (далі також - Закон № 3395-VI), Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі також - Закон № 208/94-ВР), а також Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Вирішуючи питання щодо правомірності здійсненого відповідачем державного архітектурно-будівельного контролю, суд виходив із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Згідно з пунктом 1 «Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області», затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції № 22 від 2 червня 2011 року, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Держархбудінспекція України), входить до сфери її управління, підзвітна і підконтрольна їй.

У відповідності до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

Позаплановою перевіркою, відповідно до пункту 7 Порядку, вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки, поряд з іншими, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 9 Порядку, встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до пункту 16 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки.

У силу приписів пункту 17 Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - припис).

Пунктами 18 та 19 Порядку передбачено, що Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

За приписами пункту 20 Порядку, протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Відповідно до пункту 22 Порядку, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Як вбачається із матеріалів справи, перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт ПП «Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського» при здійсненні реконструкції приміщення магазину під кафе-бар по вул. Радянській, 21 в м. Фастові, Київської області, здійснено на підставі направлення на позапланову перевірку від 25 липня 2014 року №1874.14/08/01.

В свою чергу, підставою для призначення позапланової перевірки стало звернення громадянина ОСОБА_5 від 24 червня 2014 року, у якому містились відомості про порушення суб'єктом містобудування вимог закону, зокрема у листі зазначалось про створення об'єкта архітектури без дозвільних документів та подальшу його експлуатацію з порушенням вимог санітарного та містобудівного законодавства (а.с. 103-106).

Судом встановлено, що перевірка проводилась у присутності віце-перзидента ПП «Спортивно-комерційного клубу Віталія Качановського» Войтенка М.В., який від підпису та отримання копії акту перевірки відмовився, про що міститься відповідний запис в акті перевірки.

Акт перевірки від 1 серпня 2014 року, припис №С0608/3 від 6 серпня 2014 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-3-0608/387 від 6 серпня 2014 року, у зв'язку із відмовою представника замовника, від їх підпису, у відповідності до пункту 21 Порядку, направлено на адресу позивача цінним листом з описом вкладення (а.с. 101).

Отже, доводи представника позивача про безпідставність проведеної перевірки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Щодо тверджень позивача про порушення його права бути присутнім під час перевірки, надавати заперечення, то суд зазначає, що позапланові перевірки, відповідно до пункту 9 Порядку, повинні здійснюватись з обов'язковою присутністю суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

За визначенням частини 2 статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

З системного аналізу законодавства, що регулює відносини у сфері містобудівної діяльності слідує, що суб'єктом містобудування є, у тому числі, замовник будівництва, власник об'єкта будівництва, підрядник.

При цьому, присутність вищезазначених осіб під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначена законом альтернативно. Тобто, здійснення перевірки за відсутності представника підрядника, але за участю замовника чи власника об'єкту будівництва, не суперечить вимогам Порядку та не порушує прав позивача.

Суд також відхиляє посилання представника позивача з приводу того, що перевірку проведено зі спливом тримісячного строку, встановленого пунктом 7 Порядку. Так, суд зазначає, що позивач дійшов помилкового висновку, що підставою для проведення перевірки стала необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що зареєстрована Інспекцією 24 лютого 2014 року.

Оскільки фактичною підставою для проведення перевірки було звернення громадянина ОСОБА_5 від 24 червня 2014 року, що надійшло до Інспекції 10 липня 2014 року (а.с. 103), відповідач не був обмежений строками, передбаченими пунктом 7 Порядку.

Водночас, згідно з пунктом 2 Порядку, позапланові перевірки здійснюються за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

З приводу помилкового зазначення у протоколі та постанові імені керівника ТОВ «Фастів-Будсервіс», відсутності в акті перевірки номеру, то суд зазначає, що описки чи окремі недоліки у вказаних документах не є суттєвими та жодним чином не обмежують прав позивача, натомість, визнання протиправними дій, чи скасування рішення контролюючого органу з одних лише формальних підстав, на переконання суду, є неприйнятним.

Відтак, суд дійшов висновку, що перевірка виконання підготовчих і будівельних робіт при здійсненні реконструкції приміщення магазину під кафе-бар, здійснена відповідно до вимог закону, а порушення про які зазначав представник позивача спростовуються доказами, наявним у матеріалах справи.

З приводу виявлених при перевірці порушень Закону, судом встановлено наступне.

1 листопада 2013 року ТОВ «Фастів-Будсервіс» (Підрядник) уклало з ПП «Спортивно-комерційний клуб Віталія Качановського» (Замовник) договір підряду на виконання робіт №01/11/13, предметом якого є зобов'язання підрядника виконати і здати Замовнику роботи з реконструкції приміщення магазину під кафе-бар за адресою Київська область, м. Фастів, вул. Радянська, 21 (а.с. 82-85).

Будівельні роботи виконувались відповідно до Робочого проекту, розробленого Білоцерківським філіалом Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПроектреконструкція». Проект погоджений і затверджений директором та головним інженером проекту «НДІПроектреконструкція» (а.с. 111-187).

Відповідно до Генплану проекту реконструкції вказаного об'єкту архітектури та наявних у матеріалах справи робочих креслень, при здійсненні реконструкції було передбачено влаштування пандусу для маломобільних груп населення (стор. 23, 38 Робочого проекту) (а.с. 133,150).

20 лютого 2014 року головним інженером проекту Зайцем О.В. виявлено відступ від проектної документації, а саме: «не забезпечено доступ на об'єкт для мало мобільних груп населення». Причиною виявлених відхилень від проектну стала конструктивна неможливість в умовах існуючої забудови забезпечити влаштування пандусу.

Про вказані відхилення ГІП Зайцем О.В. здійснено запис в Журнал авторського нагляду та повідомлено представника замовника - Войтенка М.В. та підрядника, в особі директора - Сподіна О.Г., що підтверджується підписами зазначених осіб в Журналі авторського нагляду (а.с. 59).

З огляду на неможливість встановлення пандусу, для забезпечення доступності приміщення кафе-бару для маломобільних груп населення, ТОВ «Фастів-Будсервіс» за дорученням Замовника встановило кнопку виклику персоналу.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція , реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За визначенням статті 1 цього ж Закону, проект - це документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Згідно статті 8 Закону України «Про архітектурну діяльність», робоча документація для будівництва (реконструкції) об'єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту.

Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора - автора затвердженого проекту.

Пунктом 12.1.1 розділу 12 «Вимоги доступності для маломобільних відвідувачів» ДБН В.2.2-9-2009 «Будинки і споруди, Громадські будинки і споруди» встановлено, що при проектуванні громадських будинків, споруд та груп приміщень, як правило, слід створювати рівні можливості одержання послуг усіма категоріями населення, у тому числі і маломобільними.

Відповідно до пункту 2.2.5 розділу 12.2 «Доступність» ДБН В.2.2-9-2009, за відсутності у будинку ліфтів і неможливості влаштування пандуса слід передбачати встановлення спеціального підйомника або ліфта, пристосованого для індивідуального користування відвідувачами на кріслах-колясках з урахуванням вимог 7.6.5. Виходи з нього слід розташовувати в рівні поверхів, що мають приміщення, які відвідуються інвалідами.

Статтею 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що замовник і підрядник зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам.

Пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» зазначено, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень .

При цьому, під правопорушенням у сфері містобудівної діяльності слід розуміти протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Отже, здійснення робіт з реконструкції магазину в кафе-бар з відхиленням від Робочого проекту підтверджується записами головного інженера проекту в Журналі авторського нагляду та матеріалами перевірки.

У ході розгляду справи, представник позивача підтвердив, що при здійсненні будівельних робіт з реконструкції зазначеного магазину, не було влаштовано пандусу, передбаченого Робочим проектом. Разом з тим, наполягав на тому, що наявність замість пандусу кнопки виклику персоналу узгоджується із вимогами містобудівного законодавства, державними стандартами і правилами, а тому підстав для застосування до позивача штрафних санкцій немає.

Крім того, зауважував, що питання про внесення змін до проектної документації відноситься до компетенції Замовника, натомість ТОВ «Фастів-Будсервіс» при виконанні будівельних робіт керувалось вимогами договору, де передбачено, що підрядник зобов'язаний суворо виконувати всі вказівки замовника щодо виконання Робіт.

Однак, суд критично ставиться до таких зауважень та зазначає, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є саме виконання робіт з відхиленням від проектної документації, а не порушення вимог державних стандартів і правил в частині забезпечення доступності об'єкту для маломобільних груп населення.

Пунктом 1.4 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» передбачено, що у разі коли під час підготовки або здійснення будівництва об'єкта відбуваються непередбачені зміни або виявляються обставини, які змінюють умови організації будівництва, виконання окремих видів робіт, комплексної безпеки будівництва, забезпечення якості та строків виконання робіт тощо, ПТД (проектно-технологічна документація) (а за необхідності і іншу проектну документацію) коригують у встановленому порядку, і подальші роботи виконують за відкоригованою документацією.

Основні вимоги до проектної та робочої документації визначені ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва». Пунктом 8 вищевказаного ДСТУ визначено два способи внесення змін до проектної документації: рукописним способом згідно з вимогами п.п. 8.5.4 - 8.5.19, а також у випадку внесення змін в креслення, створені за допомогою комп'ютерних технологій виконання лише заміни креслень, випуском додаткових креслень або анулюванням.

Статтею 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що внесення до затвердженого проекту змін, пов'язаних із зміною державних стандартів, норм і правил, здійснюється за згодою замовника, якщо інше не передбачено законом.

З аналізу зазначених норм вбачається, у випадку неможливості виконати певні роботи, згідно проектної документації, законодавством передбачена необхідність внесення змін до затвердженого робочого проекту будівництва. При цьому, встановлено, що внесення змін до затвердженого проекту проводиться за згодою архітектора - автора проекту та замовника. Інших погоджень не вимагається.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено та не заперечувалось позивачем, що зміни до робочого проекту, на підставі якого виконувались роботи - не вносились. Суд зазначає, що наявна у матеріалах справи анкета визначення доступності Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», якою підтверджується неможливість влаштування пандусу, не може вважатись належним виконанням суб'єктами містобудування вимог закону.

Отже, виконуючи будівельні роботи із відхиленням від затвердженої проектної документації без внесення до неї необхідних змін в установленому порядку, позивач свідомо допускав вищевказані порушення.

Слід наголосити, що Закон не містить виключень, які б звільняли підрядників від відповідальності за здійсненням робіт з відступленням від проектних рішень, у випадках, коли замовник не вніс змін до проектної документації у зв'язку із змінами в реалізації окремих елементів об'єкту будівництва.

Суд зазначає, що підрядники і замовники самостійно несуть відповідальність за створення об'єкту архітектури з порушенням технічної документації, таким чином твердження представника позивача, що виявлені порушення є виключною відповідальністю замовника, не заслуговують уваги.

Посилання позивача на положення умов договору, з якого слідує обов'язок підрядника неухильно виконувати розпорядження замовника є безпідставним, оскільки по-перше, за змістом договору підряду, визначення якого міститься у статті 875 Цивільного кодексу, підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації. Тобто, розпорядження замовника виконати роботи, що суперечать затвердженій документації прямо порушують вимоги Цивільного кодексу та положенням статтей 9 та 27 Закону України «Про архітектурну діяльність».

По-друге, у ході розгляду справи, не було підтверджено належними доказами існування будь-яких доручень чи розпоряджень замовника, на які посилається позивач.

Перевіркою також встановлено, що на об'єкті будівництва відсутні загальний журнал робіт, журнал авторського нагляду, спеціальні журнали робіт з окремих видів робіт, акти на приховані види робіт, чим порушено вимоги п.1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва»

Відповідно до пункту 1.17 ДБН А.3.1.-5-2009, на кожному об'єкті будівництва належить:

- вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2 -4;

- складати акти на закриття прихованих робіт за формою, наведеною у додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою, наведеною у додатку М та ін.

В ході розгляду справи, позивачем надані на дослідження до суду журнал авторського нагляду за будівництвом, загальний журнал робіт, акти огляду прихованих робіт.

Разом з тим, надання позивачем документів під час розгляду судової справи не спростовує факту їх відсутності під час перевірки, а також невідповідності поданої на перевірку документації державним будівельним нормам.

Водночас, суд зазначає, що вказане порушення не вплинуло на розмір накладеного штрафу.

За таких обставин, до позивача правомірно застосовані штрафні санкції, передбачені Пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а тому суд не знаходить підстав для скасування постанови від 21 серпня 2014 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що припис Інспекції, яким позивача зобов'язано привести проектну документацію об'єкта будівництва у відповідність вимогам містобудівного законодавства та державних будівельних норм - є правомірним.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи, відповідачем доведено законність прийнятих рішень. Натомість, позивач не надав доказів на спростування виявлених актом перевірки порушень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Отже, з позивача належить стягнути решту суми судового збору, що складає 1644,30 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Будсервіс» (ідентифікаційний код 37184444) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) гривні 30 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 25 листопада 2014 року.