Постанова

від 21.11.2014 по справі 820/17610/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2014 р. справа №820/17610/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Гумінській Л.М.,

за участі сторін:

представника позивача - Кулаковського О.М.,

представника відповідача - Білецької К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-БАБАЇ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, рішення та вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СУ-БАБАЇ" (далі по тексту - ТОВ "СУ-БАБАЇ"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0066081702 від 13.10.2014 року, прийняте ДПІ в Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області;

- визнати незаконним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску №Ю-008 від 13.10.2014 року, прийняту ДПІ в Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області;

- визнати незаконним та скасувати рішення №0066151702 від 13.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску, прийняте ДПІ в Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

У обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновки Акту перевірки №4769/20-31-17-02-08/35974580 від 29.09.2014 року, на яких ґрунтуються винесені відповідачем акти індивідуальної дії щодо донарахування позивачеві податкових зобов'язань, зроблені на підставі отриманої контролюючим органом інформації від ОСОБА_3, згідно якої вона нібито перебувала у трудових правовідносинах з позивачем, проте позивач заперечував під час проведення перевірки такий факт та наголошував на відсутності будь-яких доказів, що підтверджують дану інформацію.

Відповідачем надано заперечення на адміністративний позов, в яких він вказує, що у ході перевірки фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області встановлено, що позивач як податковий агент нараховував та виплачував заробітну плату найманому працівнику за лютий - квітень 2014 року, але податок на доходи фізичних осіб ним не утримувався та не перерахувався до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу, чим, на думку відповідача, порушено п.п. 168.1.1 п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 розділу ІV Податкового Кодексу України, окрім того, позивачем не включено в податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 1 - 2 квартали 2014 року по вищевказаному найманому працівникові.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити. Заслухавши пояснення представників сторін по справі, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до Спеціального витягу від 21.10.2014 року. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців "СУ-БАБАЇ" (код ЄДРПОУ 35974580) зареєстроване як юридична особа 01.08.2008 року; відомості про перебування юридичної особи у процесі провадження справи про банкрутство, санації, у процесі припинення, про припинення юридичної особи - відсутні; місцезнаходження юридичної особи: 61002, м.Харків, вул. Чернишевська, буд. 40.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "СУ-БАБАЇ" щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладання платником трудових договорів з найманою особою та своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року, за результатами якої складено Акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СУ-БАБАЇ" щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладання платником трудових договорів з найманою особою та своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року" №4769/20-31-17-02-08/35974580 від 29.09.2014 року (далі по тексту - Акт, акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесено оскаржувані податкове повідомлення-рішення №0066081702 від 13.10.2014 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску №Ю-008 від 13.10.2014 року та рішення №0066151702 від 13.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 10.07.2014 року та пояснень до заяви від 29.07.2014 року податковим органом отримано інформацію щодо того, що з 17 лютого 2014 року по 28 червня 2014 ОСОБА_3 працювала адміністратором у ресторані "Holiday" ТОВ "СУ-БАБАЇ", отримувала заробітну плату, проте при звільненні розрахунок з нею був проведений не у повному обсязі.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи відсутність будь-яких письмових доказів, що мали б значення для вирішення справи, судом відповідно до приписів ст.ст. 65, 77 КАС України у судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_4 надала свідчення про те, що вона працює шеф-кухарем у ресторані "Holiday" ТОВ "СУ-БАБАЇ"; навесні 2014 року ОСОБА_3 була представлена їй як особа, яка проходить стажування на посаду адміністратора ресторану, проте через декілька днів після початку стажування ОСОБА_3 директором підприємства було повідомлено ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_3 стажування не пройшла. Свідок ОСОБА_4 пояснила також, що ОСОБА_3 вона більше не бачила у приміщенні ресторану, та, наскільки їй відомо, у трудових відносинах з ТОВ "СУ-БАБАЇ" ОСОБА_3 не перебувала.

Свідок ОСОБА_3 надала свідчення про те, що вона працювала адміністратором ресторану "Holiday" ТОВ "СУ-БАБАЇ" з кінця лютого 2014 року по середину червня 2014 року, безоплатне стажування вона проходила протягом тижня у лютому 2014 року, фактично звільнилася 28.06.2014 року, а саме звернулася до директора підприємства Пастухової із заявою про звільнення, проте така заява директором підписана не була.

На запит суду щодо документального підтвердження трудових взаємовідносин з ТОВ "СУ-БАБАЇ" свідок ОСОБА_3 пояснила, що при оформленні на роботу вона надавала резюме, заяву про прийом на роботу, паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, заповнила анкету, будь-які інші документи від неї не вимагали; трудову книжку ОСОБА_3 не надавала, будь-яких цивільно-правових договорів не підписувала; докази надання позивачу резюме, заяви про прийом на роботу, паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, заповнення анкети у неї відсутні. ОСОБА_3 зазначила, що єдиними доказами того, що вона працювала на посаді адміністратора у ресторані "Holiday" ТОВ "СУ-БАБАЇ" є фотокартки внутрішніх відомостей про графік виходу працівників на роботу, а також фотокартки страв, сервіровки столів та банкетного залу ресторану, зроблені на камеру мобільного телефону, які вона використовувала для своєї роботи, проте зазначені фотокартки до суду надані не були.

Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам, у тому числі і показанням допитаних у судовому засіданні свідків, суд керується наступними приписами норм процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Приписами ст. 86 КАС України регламентовано, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм права, суд оцінює показання свідка у сукупності з іншими доказами та з урахуванням ступеня довіри до нього, яка формується під час спостереження за поведінкою свідка, заслуховування думки осіб, які беруть участь у справі щодо показань свідка тощо. За наявності сумнівів при оцінці будь-яких доказів суд робить висновок про недоведеність певної обставини, але при цьому суд враховує, що у справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень діє презумпція вини такого суб'єкта, а тому певну обставину слід вважати встановленою, якщо суб'єкт владних повноважень не навів переконливих доказів щодо відсутності цієї обставини.

Враховуючи вищевикладені норми права, а також те, що до матеріалів справи відповідачем не надано будь-яких доказів, що підтверджують факт перебування ОСОБА_3 у трудових правовідносинах з позивачем, у тому числі і доказів виплати ОСОБА_3 заробітної плати чи будь-якої винагороди, що має значення для вирішення справи, суд вважає за можливе оцінити показання свідків за своїм внутрішнім переконанням та приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено факту перебування ОСОБА_3 у трудових правовідносинах з позивачем, у тому числі і того, що ОСОБА_3 отримувала від позивача заробітну плату чи будь-яку винагороду за цивільно-правовими угодами.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд надає правову оцінку спірним правовідносинам, керуючись наступними приписами норм чинного законодавства.

Згідно з підпунктом 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є окрім іншого, податковий агент.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Таким чином, нарахування, утримання та сплату податку на доходи фізичних осіб здійснює податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь таких платників податку.

Як встановлено судом, факт перебування громадянки ОСОБА_3 у трудових правовідносинах з ТОВ "СУ-БАБАЇ", у тому числі і факт нарахування та виплати позивачем ОСОБА_3 заробітної плати чи іншої винагороди відсутній, а тому у спірних правовідносинах ТОВ "СУ-БАБАЇ" не виконує функцій податкового агента, а отже, у нього відсутній обов'язок щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб у спірних правовідносинах.

Відповідно до п.п. "г" п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу.

Судом встановлено вище, що у позивача відсутній обов'язок щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб у спірних правовідносинах, що, відповідно, дає підстави суду зробити висновок про відсутність у позивача обов'язку подавати контролюючому органу відомості про оподаткування доходів окремого платника податку, зокрема, відображати у податковому розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь такого платника податку.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на доходи фізичних осіб та обов'язку подавати контролюючому органу відомості про оподаткування доходів окремого платника податку, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої п. 119.2 ст. 119 та п.127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0066081702 від 13.10.2014 року винесене відповідачем з порушенням приписів норм чинного податкового законодавства, оскільки прийняте на підставі хибних висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки №4769/20-31-17-02-08/35974580 від 29.09.2014 року, а тому підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску №Ю-008 від 13.10.2014 року та рішення №0066151702 від 13.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 4 липня 2013 року N 406-VII, на відповідача покладено контроль за сплатою єдиного внеску.

Пунктом 176.1. ст. 176 Податкового кодексу України визначено, що платники податку на доходи фізичних осіб зобов'язані вести облік доходів та витрат, а також подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки та своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних санкцій.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону країни "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону країни "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Судом при розгляді даної справи встановлено хибність висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки №4769/20-31-17-02-08/35974580 від 29.09.2014 року про неутримання податку на доходи фізичних осіб та обов'язку подавати контролюючому органу відомості про оподаткування доходів окремого платника податку, а тому суд приходить до висновку про те, що оскаржувані рішення та вимога, що складені з урахуванням наведених висновків (нараховано єдиний внесок на суму, на думку відповідача, неутриманого доходу та відповідна сума штрафних санкцій), є протиправними і підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-БАБАЇ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, рішення та вимоги - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0066081702 від 13.10.2014 року.

Скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску №Ю-008 від 13.10.2014 року.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0066151702 від 13.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-БАБАЇ" (код ЄДРПОУ 35974580, адреса місцезнаходження: 61002, м.Харків, вул. Чернишевська, буд. 40) судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі виготовлено 25 листопада 2014 року.

Суддя Котеньов О.Г.