Постанова

від 09.10.2014 по справі 826/13663/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2014 року 08:23 № 826/13663/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Подол і К» до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування припису ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Подол і К» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо будівництва офісних будівель з офісно-готельним комплексом та паркінгом на вул. Фрунзе, 69-А-71 у Подільському районі міста Києва;

- скасувати припис відповідача від 13.08.2014;

- скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.08.2014 № 266/14/7126-48/2608/0211.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2014 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 25.09.2014, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні 25.09.2014 представник позивача заявила клопотання про відмову від адміністративного позову в частині позовних вимог щодо скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.08.2014 № 266/14/7126-48/2608/0211 стосовно ЗАТ «Українська будівельна компанія».

Враховуючи зазначене, ухвалою суду від 25.09.2014 закрито провадження в адміністративній справі № 826/13663/14 в частині позовних вимог про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.08.2014 № 266/14/7126-48/2608/0211 стосовно ЗАТ «Українська будівельна компанія».

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, про що подав письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України за клопотанням сторін про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

12 серпня 2014 головним державним інспектором інспекційного відділу № 1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ «Подол і К» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандарті і правил щодо будівництва офісних будівель з офісно-готельним комплексом та паркінгом на вул. Фрунзе, 69-А-71 у Подільському районі м. Києва.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.08.2014, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, датований тією ж датою, а також видано припис від 13.08.2014 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам і іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Не погоджуючись з правомірністю припису від 13.08.2014, позивач оскаржив його до суду, посилаючись при цьому на те, що відповідач взагалі не мав права проводити перевірку та, як наслідок, приймати оскаржуваний припис.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з підстав позову, заявлених позивачем, а саме щодо протиправності припису внаслідок відсутності відповідно до ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» погодження Кабінету Міністрів України у відповідача, враховуючи положення

ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

В той же час, вказаний Закон доповнено ст. 31 згідно із Законом України від 31.07.2014 № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон № 1622-VII). Зазначений Закон № 1622-VII набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон оприлюднено в офіційних виданнях: «Голос України» (2014, 08, 02.08.2014

№ 146), частково; «Урядовий кур'єр» (2014, 08, 09.08.2014 № 144), частково; «Офіційний вісник України» (2014, № 63 (15.08.2014), ст. 1733); «Відомості Верховної Ради України» (2014, № 35 (29.08.2014), ст. 1180).

У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини Рішення від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце .

Відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення КСУ від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

В даному випадку, оцінюючи законність спірних рішень, суд звертає увагу на те, що оскаржуваний припис про накладення штрафу прийнято 13.08.2014 на підставі акта перевірки від 13.08.2014. Оскільки перевірка розпочата після прийняття та набрання чинності Законом (12.08.2014), то юридична значимість та легітимність спірного рішення має оцінюватись з точки зору його відповідності Закону № 1622-VII від 31.07.2014.

Виходячи з наведеного та враховуючи те, що спірне рішення оскаржується позивачем саме з точки зору невідповідності, на його думку, вимогам ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який (Закон) доповнений вказаною статтею Законом № 1622-VII від 31.07.2014 , суд з цих підстав приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та, відповідно, про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому, суд вважає за необхідне додати, що на виконання зазначеної норми Закону КМ України прийнято постанову від 13 серпня 2014 № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами».

Частиною 1 зазначеної постанови визначено, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об'єктів суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання) здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження.

У переліку державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, який є додатком до вказаної постанови Кабінету Міністрів України, наявний орган Держархбудінспекція , що вказує на те, що обмеження, передбачені вищевказаною нормою Закону поширюються на Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Аналіз зазначених норм Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» і Постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 № 408 дає підстави прийти до висновку, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, в даному випадку, не мала права на проведення контрольного заходу та, як наслідок, прийняття спірних постанов про накладення штрафу, а отже, припис від 13.08.2014 підлягає скасуванню за самостійною підставою, як такий, що винесений в порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, оскільки є передчасними , а відповідач, у випадку отримання у встановленому законом порядку дозволу Кабінету Міністрів України не позбавлений можливості на проведення контрольного заходу та притягнення позивача до відповідальності у разі виявлення порушень норм архітектурно - будівельного законодавства.

З аналогічних підстав підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправними дій Інспекції державного архітектурно будівельного контролю у місті Києві щодо проведення перевірки ТОВ «Подол і К», адже оскаржувані дії суб'єкта владних повноважень не відповідають вимогам ст. 19 Конституції України в розрізі ст. 31 Бюджетного кодексу України в редакції від 31.07.2014.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

При цьому, п. 9 ст. 116 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших органів виконавчої влади.

Відтак, оскільки Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, беручи до уваги конституційні повноваження Кабінету Міністрів України, вбачається за можливе дійти висновку, що надання дозволів/погоджень на проведення перевірок в контексті положень ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» може стосуватися виключно органів виконавчої влади, внаслідок чого вказані положення поширюються на органи Держархбудінспекції, а відтак проведення відповідачем перевірки позивача, в даному випадку, суперечить положенням ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», адже дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірки ТОВ «Подол і К» відповідач не отримував, а позивач з заявами про проведення перевірки до Інспекції не звертався.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол і К» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Подол і К» щодо будівництва офісних будівель з офісно-готельним комплексом та паркінгом на вул. Фрунзе, 69-А-71 у Подільському районі міста Києва.

3. Визнати протиправним та скасувати припис від 13.08.2014 Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві, винесений стосовно ТОВ «Подол і К».

4. Судові витрати в сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 78 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Подол і К» (код ЄДРПОУ 32552441) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський