Постанова

від 19.11.2014 по справі 813/4129/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2014 року м. Львів № 813/4129/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Думич Х.М., представника відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Служби автомобільних доріг у Миколаївській області до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Служби автомобільних доріг у Миколаївській області до ОСОБА_2 просить стягнути заборгованість у сумі 25 773 грн.

В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що 25.05.2013 року за результатами габаритно-вагового контролю, вагові параметри транспортного засобу, що належить відповідачеві перевищували нормативно - габаритні параметри. В результаті цього працівником ДАІ було складено Акт №69 і на підставі Акту Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким зобов'язано відповідача сплатити плату у сумі 25 773,49 грн (1608,26 Євро). Додатково позивач зазначає, шо при здійсненні габаритно-вагового контролю, вимірювальне і зважувальне обладнання було у робочому стані, оскільки на підставі перевірки, яка проведена відповідно до розділу «Методика повірки» настанови з експлуатації з подальшим клеймуванням (пломбування) такого обладнання було видане свідоцтво про метрологічну атестацію, копія якого долучена до матеріалів справи. Позовні вимоги з врахуванням наданих пояснень підтримує у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача щодо заявлених вимог заперечує з підстав наведених у письмових запереченнях долучених до матеріалів справи у судовому засіданні 11.08.2014 року, а також, надавши усні пояснення, в яких посилається на те, що акт від 25.05.2013 року №69 «Про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та/або осьових навантажень» складено з порушенням встановлених норм, оскільки, в складеному акті не міститься відомостей про вагу, на які здійснювався габаритно-ваговий контроль, у зв'язку із чим, зважуванням встановлено перевищення нормативно вагових параметрів транспортного засобу марки «Scania 380» (державний номерний знак НОМЕР_1) з причепом «SAHN CARNEHL» (державний номерний знак НОМЕР_2) є неправомірним. Представник відповідача у задоволенні адміністративного позову просив відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

23.05.2013 року на автомобільній дорозі М-14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ км. 89 інспектором ДАІ Кравець О. В. був зупинений та направлений на габаритно-ваговий контроль транспортний засіб марки «Scania 380» (державний номерний знак НОМЕР_1) з причепом «SAHN CARNEHL» (державний номерний знак НОМЕР_2).

За результатами зважування працівниками пункту габаритно-вагового контролю було складено Довідку від 25.05.2013 року №69 про результати здійснення габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі, згідно якої зафіксовано перевищення встановлених нормативних вагових параметрів вагового контролю, а саме, повна маса транспортного засобу складала 40,28 тони, замість допустимої маси 38 тон, а навантаження на осі становила 1- 6,72; 2 - 11,58; 3 - 10,84; 4 - 11,14.

Того ж дня, складено Акт №69 про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень.

На підставі зазначеної Довідки та Акта, оператором пункту габаритно вагового контролю ОСОБА_5 був складений Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 25.05.2013 року №000069 з визначеною до сплати ПП ОСОБА_2 сумою сплати за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 1608,26 Євро.

На виконання складеного розрахунку на адресу відповідача скеровувалась претензія від 31.12.2013 року № Юр/3301 та повторна претензія від 05.03.2014 року №Юр/485 з вимогою погасити заборгованість згідно розрахунку (останній направлявся додатком до претензії). Доказом направлення вказаних документів є запис в журналі вихідної кореспонденції, копія якого долучено до матеріалів справи (а.с. 82). Однак, в результаті із несплатою відповідачем суми заборгованості, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути зазначені кошти в судовому порядку.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу автомобільних доріг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №628 від 16.04.2007 року, Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра транспорту та зв'язку.

Підпунктом 18 п. 4 Положення про Державну службу автомобільних доріг України закріплено, що Укравтодор відповідно до покладених на нього завдань забезпечує здійснення контролю за ваговими та габаритними параметрами транспортних засобів на автомобільних дорогах.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. ст. 10, 11 Закону України «Про автомобільні дороги» державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює державна служба автомобільних доріг України ("Укравтодор"), який є центральним органом виконавчої влади і діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування, зокрема, є розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженнями.

Для виконання покладених на вказаний орган повноважень державна служба автомобільних доріг України згідно ст. 12 цього ж Закону має право, в тому числі, вимагати від користувачів автомобільних доріг виконання вимог цього Закону та інших законодавчих та нормативно-правових актів України, що регулюють функціонування автомобільних доріг загального користування; обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. п. 2, 3, 5, 8 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та /або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Пересувний пункт габаритно-вагового контролю - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і звужувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.

Відповідно до п. п. 12, 13, 18, 19, 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та /або габаритні параметри яких перевищують нормативні вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Процедуру габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у пунктах габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування і вимоги до облаштування та технічного оснащення цих пунктів визначає Технологічний регламент здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджений спільним наказом Державної служби автомобільних доріг України Міністерства внутрішніх справ України від 07.05.2008 року №219/198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.09.2008 р. за №800/15491 (далі - Регламент) втратив чинність 28.02.2014 року, однак на момент виникнення правовідносин між позивачем і відповідачем був чинний.

Згідно п. п. 1.3, 3.12-3.16 Регламенту габаритно-ваговий контроль здійснюється на автомобільних дорогах загального користування уповноваженими Укравтодором дорожніми підприємствами та організаціями разом з відповідними підрозділами Державтоінспекції МВС України виключно в пунктах габаритно-вагового контролю.

Оператор пересувного пункту за результатами вагового та/або габаритного контролю складає довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю. Довідка складається у двох примірниках і підписується начальником та оператором. Один примірник довідки залишається на пересувному пункті як документ звітності, другий примірник передається водію транспортного засобу.

У цьому разі на підставі довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю начальник пересувного пункту складає акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (додаток 2) та/або акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів (додаток 3). Акти складаються у двох примірниках і підписуються начальником та оператором пересувного пункту габаритно-вагового контролю, а також водієм транспортного засобу, параметри якого перевищують нормативно допустимі. У разі відмови водія від підписання акта, про це зазначається в акті. Один примірник акта (актів) залишається на пересувному пункті як документ звітності, другий примірник передається водію транспортного засобу.

Начальник пересувного пункту відповідно до формули розрахунку (пункт 30 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю) та Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 27 червня 2007 року N 879, визначає суму плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів -25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 4 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

З огляду на викладене та проаналізувавши матеріали справи, Суд вважає, що працівники філії «Варварівська дорожньо експлуатаційна дільниця» ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ - ДАК Автомобільні дороги України» при проведенні 25.05.2013 габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідача пересувними автомобільними вагами «CHEKLODE» діяли правомірно, в межах своїх повноважень та у відповідності із законодавством України.

Посилання позивача на те, що пересувні автомобільні ваги «CHEKLODE» не проходили державну метрологічну атестацію, не відповідають вимогам Технологічного регламенту проведення габаритно-вагового контролю, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до п. 12 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та /або габаритні параметри яких перевищують нормативні повірка здійснювалась вагами пересувними автомобільними типу «CHEKLODE FREEWEIGH», заводський №008235, які в установленому порядку визнані придатними до застосування, що підтверджено свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №34-00/5119, виданим 18.07.2013 Державним підприємством Всеукраїнським державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології, сертифікації та захист прав споживачів, яке є чинним до 18.07.2014 року, попередня повірка була проведена 20.07.2012 року. Також, до матеріалів справи долучено Свідоцтво про метрологічну атестацію від 19.03.2012 року №35-59, згідно якого, ваги портативні автомобільні «CHEKLODE FREEWEIGH» №008235 визнано такими, що відповідають вимогам технічної документації виробника.

Крім того, при зважуванні використовувались належним чином повірені ваги виробництва «СHEKLODE FREEWEIGH» (Англія). Ваги мають сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-2195-2007 від 21 листопада 2007 року, який не встановлює обмежень на використання даних ваг для зважування в русі чи в статичному режимі.

Ваги, що використовувались при зважуванні транспорту позивача належать до засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про метрологію та метрологічну станцію», засоби вимірювальної техніки, не призначені для серійного виробництва в Україні або для ввезення на територію України партіями, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають державній метрологічній атестації. Із вказаного вбачається, що ваги, що використовувались при зважуванні транспорту позивача не повинні проходити державну метрологічну атестацію та отримувати відповідне свідоцтво.

А згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну станцію» засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці.

У відповідності до вказаної ч. 2 ст. 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну станцію», засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

З матеріалів справи вбачається, що повірка була проведена 20.07.2012 року і на момент зважування термін чергової повірки (1рік) не наступив.

Таким чином, проходження повірки пересувними автомобільними вагами «СHEKLODE FREEWEIGH» свідчить про їх відповідність метрологічним та технічним вимогам, встановленим у технічній документації фірми-виробника «Central Weighing LTD», згідно якої конструкція ваг забезпечує визначення навантажень на осі та загальної маси автотранспортного засобу як у статичному режимі, так і в режимі зважування в русі.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що не зрозуміло на яких вагах здійснювалось зважування транспортного засобу, оскільки в акті №69 не має відведеної графи, де б зазначалось, на які саме ваги проводилось зважування, однак, до матеріалів справи долучено Довідку від 17.11.2014 року, в якій зазначено, що на балансі Варварівської ДЕД ДП «Миколаївський Облавтодор» знаходяться «Ваги пересувні автомобільні «СHEKLODE FREEWEIGH» заводський №008235, станом на 2013 - 2014 року на балансі філії «Варварівська ДЕД» інших вагів не існує.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 49, 70 КАС України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

З огляду на наведене, дії позивача при проведенні габаритно-вагового контролю стосовно транспортного засобу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 марки «Scania 380» (державний номерний знак НОМЕР_1) з причепом «SAHN CARNEHL» (державний номерний знак НОМЕР_2) є правомірними, в результаті чого складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 25.05.2013 року №000069, яким зобов'язано відповідача сплатити заборгованість у сумі 1 608,26 Євро (станом на момент подання позову згідно курсу валют НБУ складає 25 773,49 грн.). На підставі чого, Суд дійшов до висновку про достатність наведених підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь державного бюджету України (р/р 31214201700001 в ГУДКУ у Київській області, м.Київ, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109 , отримувач - Головне управління Державного Казначейства у Київський області, призначення платежу: 24061100; плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні) суму заборгованості у розмірі 25 773 (двадцять п'ять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 49 коп.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 листопада 2014 року.

Суддя Сподарик Н.І.