Ухвала

від 13.11.2014 по справі 2а-1470/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 р. Справа № 876/1235/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.

з участю: секретаря судового засідання Сідельник Г. М.

представника особи, яка подала

апеляційну скаргу (відповідача) Квасниці Н. Б.

представника позивача Прімєрової Н. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року по справі №2а - 1470/12/1370 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехгаз ЛХЗ» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехгаз ЛХЗ» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби і просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000512321 та №0000502321 від 14 лютого 2012 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі помилкових та необґрунтованих висновків перевірки про документальне оформлення господарських операцій із ТзОВ «Марк - Торг - Ультра» та ПП «Авакс - 2006», які фактично не відбувалися. У зв'язку з цим відповідач прийшов до висновку про відсутність підстав для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а також про завищення суми валових витрат, що в свою чергу призвело до заниження сум податку на прибуток підприємств. Проте, господарські операції згідно з укладеними із вказаними контрагентами договорами були фактично здійснені, про що були представлені належним чином складені та оформлені первинні документи, які також спростовують доводи відповідача. Отримані послуги були використані в господарській діяльності, на підтвердження чого податковому органу були представлені документи. Податкові накладні виписані у відповідності до положень податкового законодавства. Вищевикладене підтверджує правомірність віднесення сум витрат на придбання послуг до валових витрат та формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач подав письмові заперечення на адміністративний позов, згідно змісту яких позивачем до перевірки не представлено документів, які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами: ТзОВ «Марк - Торг - Ультра» та ПП «Авакс - 2006». Зокрема, представлені до перевірки документи не містять інформації про економічний ефект для підприємства, а понесені витрати на придбання цих послуг не оформлені відповідними документами. В акті надання послуг не зазначено про суть наданої послуги, зміст послуг та понесені фактичні витрати. Крім цього відповідач посилається на те, що у провадженні органу податкової міліції перебуває кримінальна справа, в ході розслідування якої встановлено причетність осіб, що здійснювали діяльність від імені ТзОВ «Марк - Торг - Ультра», до виготовлення пакету бухгалтерських документів з метою отримання кредиту з податку на додану вартість. Також, вказане підприємство за юридичною та фактичною адресою, зазначеними в реєстраційних документах, не знаходиться. За результатами перевірки ПП «Авакс - 2006» не підтверджено господарські операції щодо придбання даним підприємством товарів (робіт, послуг) у його контрагентів - постачальників та продаж ним товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби від 14 лютого 2012 року №0000512321 та №0000502321.

Відповідач не погодився із таким судовим рішенням суду першої інстанції і оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Посилаючись у поданій апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ті обставини, що представлені позивачем документи не підтверджують фактичного виконання умов господарських договорів з контрагентами. Зокрема, акти про надання послуг не містять чіткого зазначення характеру та змісту наданих ТзОВ «Марк - Торг - Ультра» послуг, а також понесених позивачем витрат. Також представлені документи не підтверджують здійснення господарських операцій із ПП «Авакс - 2006». Крім цього відповідач зазначає що проведеними перевірками встановлено неможливість контрагентами здійснювати господарські операції з надання послуг через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів. Нікчемні угоди не спричиняють жодних правових наслідків в тому числі і не можуть бути підставою для формування податкових зобов'язнь та віднесення певних сум до податкового кредиту. Суд першої інстанції не врахував вищевикладених обставин та доводів податкового органу, що призвело до постановлення незаконного судового рішення.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року у відповідності до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинством України в порядку процесуального правонаступництва замінено відповідача: Державну податкову інспекцію у Сихівському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

В судовому засіданні представник особи, яка подала апеляційну скаргу, підтримала викладені в апеляційній скарзі доводи і вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Представник позивача не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості судових рішень і підстави для її скасування і, відповідно, для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Вислухавши суддю - доповідача, доводи представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, правильність правової оцінки судом першої інстанції обставин справи, застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що суду не представлено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що укладаючи договір, позивач та його контрагенти ПП «Авакс - 2006» та ТзОВ «Марк - Торг - Ультра» діяли з метою, яка суперечила б інтересам держави та суспільства. Навпаки, факти (фактичне здійснення технічного обслуговування, його оплата, надання бухгалтерських послуг та їх оплата і т. ін.) свідчать про те, що сторони в межах взятих на себе зобов'язань, виконали умови договору. Також, за висновком суду першої інстанції відсутність у контрагентів позивача трудових та інших ресурсів не підтверджує фіктивності укладених з позивачем правочинів. Крім цього ПП «Авакс - 2006» та ТзОВ «Марк - Торг - Ультра» на період часу здійснення господарських операцій з позивачем, були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій і підтверджується матеріалами справи позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехгаз ЛХЗ», 01 лютого 2008 року зареєстрований виконавчим комітетом Львівської міської ради, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, перебуває на обліку платника податків і є платником податку на додану вартість. Зазначені обставини підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 17 червня 2011 року, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №202196, Довідкою АА №055718 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 20 лютого 2008 року, Довідкою про взяття на облік платника податків від 24 листопада 2008 року, Свідоцтвом №100108887 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ №095758 від 03 квітня 2008 року.

Відповідачем із 23 по 27 січня 2012 року проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01 березня 2008 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої 03 лютого 2012 року складено Акт №85/23 - 209/35721095 від 03 лютого 2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехгаз ЛХЗ»(код ЄДРПОУ 35721095) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 березня 2008 року по 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 березня 2008 року по 30 вересня 2011 року.

Відповідно до змісту вищевказаного акта перевірки, в ході її проведення виявлено порушення позивачем: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2. пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5, пп. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 59 327 гривень, у тому числі: у четвертому кварталі 2009 року - на суму 20 833 гривні, у першому кварталі 2010 року - на суму 38 494 гривні; п.п. 1.3, 1.7, 1.8. ст. 1, пп. пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.5, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 47 462 гривні, у тому числі: у жовтні 2009 року - на суму 16 667 гривень, у січні 2010 року - на суму 30 795 гривень.

На підставі висновків перевірки відповідачем 14 лютого 2012 року були прийняті податкові повідомлення - рішення: №0000512321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 59 328 гривень , в тому числі: за основним платежем - на 47 462 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на 11 866 гривень; № 0000502321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 74 159 гривень, в тому числі: за основним платежем - на 59 327 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на 14 832 гривні.

Підставою для висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства були встановлені в ході перевірки факти віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТзОВ «Марк - Торг - Ультра» у жовтні 2009 року та ПП «Авакс - 2006» по фіктивних правочинах. Також відповідач зазначив, що у січні 2010 року завищено валові витрати на загальну суму 83 333 гривні 33 коп.. У четвертому кварталі 2009 року вартість придбаних позивачем послуг у ТзОВ «Марк - Торг - Ультра» безпідставно включено до складу валових витрат на загальну суму 153 975 гривень, а у першому кварталі 2010 року - вартість придбаних послуг у ПП «Авакс - 2006».

Судами також встановлено, що 03 січня 2009 року позивачем, як Замовником укладено договір №5 із ТзОВ «Марк - Торг - Ультра», як Виконавцем, за умовами якого виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню за плату бухгалтерських послуг замовнику. Вартість робіт по даному договору визначається в акті виконаних послуг.

Крім цього, 04 січня 2010 року між позивачем, як Замовником, та ПП «Авакс - 2006», як Виконавцем, було укладено договір №05/01, згідно якого ПП «Авакс - 2006» надає послуги з технічного обслуговування вуглекислотних ємностей. Вартість робіт по договору складає 184 770 гривень.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на наступне.

У відповідності до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час здійснення господарських операцій) валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпункт 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону визначає, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь - яка подія, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податків на оплату товарів (робіт, послуг); або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Податковий кредит відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих.) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, Ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.23 п. 7.2 ст. 7 Закону.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, повинні бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а також пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Крім цього, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктами 2.2, 2.4 цього Положення визначено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, будь - які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підтвердження виконання умов договору, укладеного із ТзОВ «Марк - Торг - Ультра» та фактичного надання послуг за період із 03 січня по 30 жовтня 2009 року і зокрема: консультацій з питань бухгалтерського обліку, тематичного підбору новин з питань бухгалтерського та податкового обліку позивачем представлено акт № 128 виконаних інформаційно - консультаційних послуг, податкову накладну.

Також, на виконання умов договору із ПП «Авакс - 2006» у січні 2010 року Виконавцем були надані, а позивачем, як Замовником, прийняті роботи: по технічному обслуговування стаціонарної вуглекислотної ємності - сховища; по підготовці вуглекислотної ємності (чистка, промивка водою); по технічному обслуговуванню вуглекислотної ємності - напівпричіпа - цистерни ATCOMEX, державний номер ВС 2704 ХТ; по технічному обслуговуванню вуглекислотної ємності - напівпричіпа - цистерни AUREPA, державний номер ВС 4068 ХТ (перевірка працездатності ємності та ліквідація забруднень); по технічному обслуговуванню вуглекислотної ємності - напівпричіпа - цистерни AUREPA, державний номер ВС 4564 ХТ (обв'язка, монтаж-демонтаж ліній наливу та газу із заміною запірної арматури вуглекислотної ємності); по технічному обслуговуванню вуглекислотної ємності - напівпричіпа - цистерни AUREPA, державний номер ВС 2255 ХТ (ревізія, огляд та випробування запобіжних клапанів вуглекислотної ємності); по технічному обслуговуванню вуглекислотної ємності - напівпричіпа - цистерни AUREPA, державний номер ВС 7195 ХХ (перевірка працездатності ємності та ліквідація забруднень); по технічному обслуговуванню вуглекислотної ємності - напівпричіпа - цистерни SCHWELM, державний номер ВС 0481 ХТ; по технічному обслуговуванню вуглекислотної ємності - РДУ(д) 10/2 (підготовка вуглекислотої ємності, чистка, промивка водою). Всього було виконано робіт на загальну суму 184 770 гривень. Позивачем представлено акти здачі - приймання виконаних послуг, податкові накладні. Оплата наданих контрагентами послуг здійснена в безготівковій формі і у повному обсязі. Вказані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, детально описані в оскаржуваному судовому рішенні і судом першої інстанції дано цим документам належну правову оцінку.

В ціні придбаних послуг позивач сплатив своїм контрагентам податок на додану вартість, суми якого включив до складу податкового кредиту. Отримані послуги, що були предметом вищевказаних договорів використані позивачем у господарській діяльності, а витрати в межах господарських взаєморозрахунків між позивачем та контрагентами віднесено до валових витрат.

Крім того, на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача, були зареєстровані у встановленому порядку, не були виключені з ЄДРПОУ, перебували на обліку в органах державної податкової служби та були зареєстровані як платники податку на додану вартість, здійснювали свою діяльність відповідно із законодавством, що підтверджується наявними у справі свідоцтвами про державну реєстрацію, свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість та довідками з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених на виконання господарських зобов'язань та до складу валових витрат, як і факт реального здійснення сторонами господарського зобов'язання (отримання позивачем товарів), підтверджується належним чином складеними первинними документами, які відповідають вимогам законодавства (податкові та видаткові накладні), відображенням позивачем придбаних товарів в бухгалтерському обліку, а також фактами використання товарів у власній господарській діяльності, що підтверджується калькуляціями вартості виробництва продукції.

З огляду на встановлені судами фактичні обставини справи та докази, представлені сторонами на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти позову, положення Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про податок на додану вартість», «Про оприбуткування прибутку підприємств», колегія суддів апеляційного суду вважає, що представлені позивачем первинні документи, а також обставини, які характеризують господарську діяльність позивача та його контрагентів підтверджують факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами і їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, а тому підтверджують і правильність формування податкового кредиту та податкових зобов'язань.

При цьому доводи апеляційної скарги щодо відсутності у пред'явлених до перевірки документах інформації про суть і характер наданих послуг, а також про економічний ефект отриманих послуг для позивача не заслуговують на увагу, оскільки не узгоджуються із змістом представлених актів виконаних робіт, які в повній мірі відображають виконання контрагентами позивача умов укладених договорів.

Не є безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій і доводи апеляційної скарги з посиланням на висновки перевірки контрагентів позивача, так як будь - які порушення податкового чи іншого законодавства тягне негативні наслідки для цих суб'єктів господарювання і не впливає на формування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Щодо посилань позивача на матеріали кримінального провадження, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що суду не представлено вироку у кримінальній справі, який у відповідності до ст. 72 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України міг бути підставою для звільнення від доказування певних обставин у даній адміністративній справі.

У зв'язку з цим колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до законних та обґрунтованих висновків, а оспорювані податкові повідомлення - рішення прийняті без дотримання та урахування принципів, передбачених ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.

Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із змісту вищевказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинами справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 159, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року по справі №2а - 1470/12/1370 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехгаз ЛХЗ» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Р. В. Кухтей

І. О. Яворський

Ухвалу у повному обсязі складено 17 листопада 2014 року.