Рішення

від 20.11.2014 по справі 920/1725/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.11.2014 Справа № 920/1725/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський науково-технічний центр»

Про стягнення 49 590 грн. 44 коп.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

Секретар судового засідання Р.Б. Малюк

За участю представників:

Позивача - Іншин О.І.

Відповідача - не з'явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу - 41495,44 грн. за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 367-Т від 01.10.2006 року, 3104,26 грн. пені, 522,75 грн. 3% річних, 4467,99 грн. інфляційних збитків.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 367-Т від 01.10.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зобов'язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 3.3 вказаного договору відповідач до 15 числа розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 3.2 договору). Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10-числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.3.5 договору).

Крім цього, пунктом 3.4 договору визначено, що щомісячно 6-го числа споживач отримує від виконавця акт прийому-передачі теплової енергії, форма якого є невід'ємною частиною договору, та рахунок за спожиту теплову енергію.

Строк дії договору визначений у п. 10.1 договору, а саме: договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Позивач пояснив, що відповідач термін розрахунку порушив, за період з січня 2014р. по березень 2014р. заборгував позивачу за спожиту теплову енергію 41 495 грн. 44 коп.

Факт отримання відповідачем послуг за договором підтверджується матеріалами справи, а саме рахунками на яких міститься підпис відповідача та актами прийому - передачі теплової енергії. Копії вказаних рахунків та актів прийому -передачі долучені до матеріалів справи (а.с. 12- 17).

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На день звернення позивача до суду з позовною заявою заборгованість відповідача по основному боргу перед позивачем склала 41 495 грн. 44 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідачем доказів сплати 41 495 грн. 44 коп. основного боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача не подано, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 3104 грн. 26 коп. за період з 11.02.2014р. по 17.07.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно п. 5.1.5 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 367-Т від 01.10.2006р. (за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію відповідачу нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення).

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені, згідно розрахунку в сумі 3104 грн. 26 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 522 грн. 75 коп. - 3% річних та 4467 грн. 99 коп. інфляційних втрат (п. 5.1.5 договору № 367-Т від 01.10.2006р. визначає, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 522 грн. 75 коп. - 3% річних та 4467 грн. 99 коп. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський науково-технічний центр» (40000, м. Суми, вул. Машинобудівників, 1, код 33390002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 41495,44 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 3104,26 грн. пені, 522,75 грн. 3% річних, 4467,99 грн. інфляційних збитків, 1827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 25.11.2014

Суддя С.О.Миропольський