Ухвала

від 13.11.2014 по справі 2а-4687/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року Справа № 149731/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Гордієнко О.Ю.,

представника відповідача Дорош А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства фірми «ГРИН» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ПП «ГРИН» 21.04.2011 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 20.01.2011 року №0000042321/0.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова №0000042321/0 від 20.01.2011 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Сихівському районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що обмежившись посиланням на наявність у позивача всіх податкових накладних, суд не надав жодної правової оцінки поясненням та доказам, які представив відповідач, щодо безтоварності господарських операцій, які знайшли своє відображення у цих податкових накладених, зокрема щодо поставки товарно-матеріальних цінностей від ПП «ІКЦ «Облік», ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Меттехник».

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова було проведено планову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства фірми «ГРИН» (код ЄДРПОУ 20838679) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 p., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 p., за результатами якої складено Акт №3215/23-209/20838679 від 30.12.2010 року про результати планової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства фірми «ГРИН» (код ЄДРПОУ 20838679) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2010, валютного та інші законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2010 (далі акт перевірки).

Внаслідок перевірки податковим органом встановлено невірне визначення позивачем частки сплаченого (нарахованого) податку при придбанні товарів у ТзОВ «ЗНТК», ТзОВ «Меттехник» та ПП «Інформаційно-консультаційний центр «Облік», чим порушено п.3.1. ст.3, пп.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту за перевіряємий період на суму 37960.00 грн., в тому числі по податкових звітних періодах: вересень 2009 р. 24 191,00 грн., березень 2010 р. 9 322,00 грн., квітень 2010 р. 819,00 грн., червень 2010 р. 3 628,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000042321/0 від 20.01.2011 p., яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 47 450,00 грн., з яких 37 960,00 грн. - основного платежу та 9490,00 грн. - штрафних (фінансових) санкції

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вірно сформовано податковий кредит по господарських операціях позивача з ТзОВ «ЗНТК», . ТзОВ «Меттехник» та ПП «Інформаційний консультаційний центр «Облік» .

Позивачем надано усі податкові накладні, на підставі яких ним віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 37 960,00 грн. Вказаний факт відповідачем не заперечувався, а відтак відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

З матеріалів справи видно, що позивачем отримано від ТОВ «ЗНТК» товар (листи х/к в кількості 6.06 тн.) по накладній №438 від 24.09.2009 р. на загальну суму 31850.00 грн. в тому числі ПДВ 5308.34 грн. та по накладній №85 від 04.03.2010 р. на загальну суму 55934,40 грн. в тому числі ПДВ 9322,40 грн. (констр. х ГОСТ (ТУ) 16523-97 в кількості 10,415 тн.).

Позивачем отримано від ТзОВ «Меттехник» податкову накладну № 9001 від 25.09.2009 року на загальну суму 113000,00 грн. в тому числі ПДВ 18883.33 грн. за металопродукцію , яка відображена в податковому кредиті у вересні місяці 2009 року.

Ним також отримано від ПП «Інформаційно-консультаційнийй центр «Облік» металопродукцію по накладній № РН-6-27015 від 30.04.2010 р. на загальну суму 4914.00 грн., в тому числі ПДВ 819,00 грн., по накладній №РН-6-01013 від 01.06.2010 р. на загальну суму 8544,00 грн., в тому числі ПДВ 1424,00 грн., по накладній №РН-6-11003 від 11.06.2010 р. на загальну суму 2520,00 грн., в тому числі ПДВ 420.00 грн., по накладній №РН-6-30006 від 30.06.2010 р. на загальну суму 10702,61 грн., в тому числі ПДВ 1783.77 грн..

Висновок податкового органу про неможливість отримання товару і неправомірність сформованого позивачем по вказаним вище контрагентам податкового кредиту базується на тому, що відсутні договори, товарно-транспортні накладні або акти виконані робіт (послуг), а також, що згідно перевірок контрагентів останні не могли здійснити такі поставки,

Проте, такий висновок є помилковим, так як внаслідок цих господарських операцій відбувся рух коштів, розрахунок проводився у безготівковій формі, металопродукція оприбуткована на складі і реалізована покупцям з включення доходів від такої реалізації до валових доходів, що не спростовано податковим органом.

Так, позивачем отримано від ТОВ «ЗНТК» податкову накладну №1022603 від 26.02.2010 р. на загальну суму 52500.00 грн. в тому числі ПДВ 8750,00 грн. та видаткову накладну №РН-ЗН0085 від 02.03.2010 р. на товар на загальну суму 55934.40 грн., в тому числі ПДВ 9322.40 грн.

Згідно банківських виписок (а.с. 93- 97) від 25.02.2010 p.. від 05.03.2010 p., від 11.03.2010 p., від 12.03.2010 р. та від 15.03.2010 р. позивачем сплачено на користь ТОВ «ЗНТК» за товар (металопрокат) загальну суму 55934,40 грн, в тому числі ПДВ 9322,40 грн. Отже, позивачем сплачено ТОВ «ЗНТК» податок на додану вартість у розмірі 9322.40 грн.

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 99-102) позивачем отримано від ТОВ «ЗНТК» видаткову накладну №РН-0000438 від 23.09.2009 р. на товар на загальну суму 31850.00 грн., в тому числі ПДВ - 5308.34 грн. та податкову накладну № 1092301 від 23.09.2009 р. на загальну суму 31850,00 грн., в тому числі ПДВ 5308,34 грн.

Згідно до банківських виписок від 28.09.2009 р. та від 02.10.2009 р. (а.с. 101-102) позивач сплатив ТОВ «ЗНТК» за товар (металопрокат) загальну суму у розмірі 31850.00 грн., в тому числі ПДВ 5308.34 грн.

Від ТзОВ «Меттехник» (а.с. 76). позивачем отримано податкову накладну №9001 від 25.09.2009 р. на товар (арматура №22 мдл, 22 т.) на загальну суму 113300,00 грн., в тому числі ПДВ 18883.33 грн. Відповідно до банківської виписки від 25.09.2009 р. (а.с. 81) позивачем перераховано на користь ТОВ «Меттехник» за товар 1 13300,00 грн., в тому числі ПДВ 18883,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 57, 58), позивачем отримано від ПП «Інформаційно-консультаційний центр «Облік» видаткову накладну №РН-4- 27015 від 27.04.2010 р. на товар (труба ст426х10) на загальну суму 4914,00 грн. в тому числі ПДВ 819,00 грн. та податкову накладну № 4270000015 від 27.04.2010 р. на загальну суму з ПДВ - 4914,00 грн. в тому числі ПДВ 819,00 грн. Згідно до банківської виписки від 30.04.2010 р. (а.с. 59) позивачем перераховано на користь ПП «Інформаційно- консультаційний центр «Облік» за товар грошову суму у розмірі 4914.00 грн., в тому числі ПДВ 819.00 грн.

Крім того, позивачем отримано від цього ж підприємства видаткову накладну №РН-6- 01013 від 01.06.2010 р. на товар (труба ст.ф 273x5, труба ст.ф 273x8) на загальну суму 8544,00 грн., в тому числі ПДВ 1424,00 грн. та податкову накладну №6010000018 від 01.06.2010 р. на загальну суму з ПДВ - 8544,00 грн., в тому числі ПДВ 1424,00 грн. Відповідно до банківських виписок від 01.06.2010 p., від 02.06.2010 p., від 10.06.2010 р. (а.с. 63-65) позивачем перераховано на користь ПП «Інформаційно-консультаційний центр «Облік» за товар грошову суму у розмірі 8544,00 грн., в тому числі ПДВ 1424,00 грн.

Згідно видаткової накладної №РН-6- 11003 від 11.06.2010 р. позивач отримав від вказаного вище підприємства товар (труба ст.ф 273x6.5) на загальну суму 2520.00 грн., в тому числі ПДВ 420.00 грн. та податкової накладної №6110000003 від 11.06.2010 р. на загальну суму з ПДВ - 2520,00 грн., в тому числі ПДВ 420.00 грн. Відповідно до банківської виписки від 15.06.2010 р. позивачем перераховано на користь ПП «Інформаційно- консультаційний центр «Облік» за товар грошову суму у розмірі 2520.00 грн., в тому числі ПДВ 420.00 грн. (а.с. 67-69).

Відповідно до банківської виписки від 01.07.2010 р. позивачем перераховано цьому ж підприємству грошову суму у розмірі 10702,60 грн., в тому числі ПДВ 1783.77 грн. за товар(труба ст.ф 273x5.5) по видатковій накладні №РН-6- 30006 від 30.06.2010 р. (а.с. 71-73).

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додаю вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як видно з матеріалів справи, позивачем сплачено податок на додану вартість і надано усі податкові накладні, на підставі яких віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 37 960,00 грн., що відповідачем не заперечується, а відтак надає право позивачеві сформувати податковий кредит по вказаних операціях.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо посилань відповідача на відсутність об'єкту оподаткування у контрагентів позивача, що законодавство України, яке було чинне на час існування спірних правовідносин, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як видно з акту перевірки зауважень до оформлення вказаних вище документів у перевіряючи не було, так як вони відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Слід зазначити також, що всі контрагенти на час господарських операцій були за реєстрованими платниками ПДВ, а також вказані угоди не визнавалися судом нікчемними.

Процесуальних судових рішень щодо притягнення керівників чи інших осіб до відповідальності за ухилення від оподаткування чи фіктивного підприємництва суду не представлено.

Посилання апелянта на те, що в накладних є неточності в розмірах труб, не заслуговують на увагу, так як вони спростовуються даними складського обліку, розрахунками за придбаний товари та бухгалтерською довідкою і не спростовують факту сплати податку на додану вартість позивачем.

За таких обстави, суд апеляційної інстанції вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова №0000042321/0 від 20.01.2011 року визнано протиправним і скасовано обгрунтовано.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року у справі №2а-4687/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 18.11.2014 року.