Постанова

від 21.11.2011 по справі 2а-4687/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2011 р. № 2а-4687/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гулкевич І.З.

за участю секретаря -Галійчук А.В.

за участю представників сторін

від позивача -ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства фірма «ГРИН»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма «ГРИН»звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.01.2011 року №0000042321/0.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення винесене на підставі необґрунтованого висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. При цьому, позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником податку на додану вартість. Також, позивач стверджує про те, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 3.1, ст. 3, п.п.7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин, в результаті чого встановлено завищення позивачем податкового кредиту на суму 37960,00 грн., в тому числі по податкових звітних періодах: вересень 2009 р. - 24191,00 грн., березень 2010 р. - 9322,00 грн., квітень 2010 р. - 819,00 грн., червень 2010 р. - 3628,00 грн. Окрім того, відповідач у запереченнях на позов посилається на відсутність об'єктів оподаткування у контрагентів позивача, а також на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, які б засвідчували факти перевезення товарів, отриманих позивачем від своїх контрагентів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова було проведено планову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства фірма «ГРИН»(код ЄДРПОУ 20838679) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено Акт №3215/23-209/20838679 від 30.12.2010 року про результати планової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства фірма «ГРИН»(код ЄДРПОУ 20838679) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2010 (далі -акт перевірки).

На підставі акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000042321/0 від 20.01.2011 р., яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 47450,00 грн., з яких 37960,00 грн. - основного платежу та 9490,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняття даного повідомлення - рішення мотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем п. 3.1, ст. 3, п.п.7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 37960,00 грн. в тому числі по податкових звітних періодах: вересень 2009 р. - 24191,00 грн., березень 2010 р. - 9322,00 грн., квітень 2010 р. - 819,00 грн., червень 2010 р. - 3628,00 грн.

Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗНТК», Товариством з обмеженою відповідальністю «Меттехник»та Приватним підприємством «Інформаційно-консультаційний центр «Облік».

Актом перевірки встановлено, що позивачем отримано від ТОВ «ЗНТК»(код ЄДРПОУ 35802928) товар (листи х/к в кількості 6,06 тн) по накладній №438 від 24.09.2009 р. на загальну суму 31850,00 грн. в тому числі ПДВ - 5308,34 грн. та по накладній №85 від 04.03.2010 р. на загальну суму 55934,40 грн. в тому числі ПДВ 9322,40 грн. (констр. х/к ГОСТ (ТУ) - 16523-97 в кількості 10,415 тн).

Згідно акту перевірки, відповідачем зроблений висновок, про неможливість отримання позивачем товару від ТОВ «ЗНТК», оскільки між позивачем та ТОВ «ЗНТК»відсутній договір поставки та відсутні товарно-транспортні накладні або акти виконаних робіт (послуг). Також в акті перевірки відповідачем зазначено, що згідно акту від 11.06.2010 р. № 93/232/35802928 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЗНТК»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.04.2008 року по 15.04.2010 року»ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, здійснених ТОВ «ЗНТК»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України. В ході перевірок не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників за період 01.04.2008 р. по 15.04.2010 р., що свідчить про те, що правочини між ТОВ «ЗНТК»та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, за твердженням відповідача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Крім цього, зазначає відповідач в акті перевірки, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам -покупцям у період з 01.04.2008 р. по 15.04.2010 р. в розумінні ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, позивачем отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Меттехник»(код ЄДРПОУ 20291399) податкову накладну № 9001 від 25.09.2009 року на загальну суму 113000,00 грн. в тому числі ПДВ - 18883,33 грн., яка відображена в податковому кредиті у вересні місяці 2009 року. Також в акті перевірки відповідачем зазначено, що згідно акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «Меттехник»від 28.12.2010 р. № 149/235/20291399 Центральною МПІ у ОСОБА_3 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП фірма «ГРИН»за січень, березень, вересень 2009 року встановлено, що дана організація подавала останню податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року № 48116 від 21.09.2009 року. Отже, на думку, відповідача, відсутній об'єкт оподаткування по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам -покупцям у період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р. в розумінні ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин.

Також у акті перевірки зазначено, що позивачем отримано від Приватного підприємства «Інформаційно-консультаційнийй центр «Облік»(код ЄДРПОУ 31215953) товари по накладній № РН-6-27015 від 30.04.2010 р. на загальну суму 4914,00 грн. в тому числі ПДВ - 819,00 грн., по накладній №РН-6-01013 від 01.06.2010 р. на загальну суму 8544,00 грн. в тому числі ПДВ - 1424,00 грн., по накладній №РН-6-11003 від 11.06.2010 р. на загальну суму 2520,00 грн. в тому числі ПДВ - 420,00 грн., по накладній №РН-6-30006 від 30.06.2010 р. на загальну суму 10702,61 грн. в тому числі ПДВ - 1783,77 грн.

Згідно акту перевірки, відповідачем зроблений висновок, про неможливість отримання позивачем товару від ПП «Інформаційно-консультаційний центр «Облік», оскільки між позивачем та ПП «Інформаційно-консультаційний центр «Облік»відсутній договір поставки та відсутні товарно-транспортні накладні або акти виконаних робіт (послуг).

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗНТК», Товариством з обмеженою відповідальністю «Меттехник»та Приватним підприємством «Інформаційно-консультаційний центр «Облік» не можуть бути підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем отримано від ТОВ «ЗНТК»податкову накладну №1022603 від 26.02.2010 р. на загальну суму 52500,00 грн. в тому числі ПДВ - 8750,00 грн. та видаткову накладну №РН-ЗН0085 від 02.03.2010 р. на товар на загальну суму 55934,40 грн. в тому числі ПДВ - 9322,40 грн. Згідно банківських виписок (а.с. 93-97) від 25.02.2010 р., від 05.03.2010 р., від 11.03.2010 р., від 12.03.2010 р. та від 15.03.2010 р. позивачем сплачено на користь ТОВ «ЗНТК»за товар (металопрокат) загальну суму 55934,40 грн. в тому числі ПДВ - 9322,40 грн. Отже, позивачем сплачено ТОВ «ЗНТК»податок на додану вартість у розмірі 9322,40 грн.

Відповідно до матеріалів справи (а.с. 99-102) позивачем отримано від ТОВ «ЗНТК»видаткову накладну №РН-0000438 від 23.09.2009 р. на товар на загальну суму 31850,00 грн. в тому числі ПДВ - 5308,34 грн. та податкову накладну № 1092301 від 23.09.2009 р. на загальну суму 31850,00 грн. в тому числі ПДВ - 5308,34 грн. Згідно до банківських виписок від 28.09.2009 р. та від 02.10.2009 р. (а.с. 101-102) позивач сплатив ТОВ «ЗНТК»за товар (металопрокат) загальну суму у розмірі 31850,00 грн. у тому числі ПДВ - 5308,34 грн. Отже, позивачем отримано податкову накладну від ТОВ «ЗНТК»та сплачено на користь останнього податок на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається (а.с. 76), що позивачем отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Меттехник»податкову накладну №9001 від 25.09.2009 р. на товар (арматура №22 мдл, 22 т.) на загальну суму 113300,00 грн. в тому числі ПДВ - 18883,33 грн. Відповідно до банківської виписки від 25.09.2009 р. (а.с. 81) позивачем перераховано на користь ТОВ «Меттехник»за товар грошову суму у розмірі 113300,00 грн. в тому числі ПДВ - 18883,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 57, 58), позивачем отримано від Приватного підприємства «Інформаційно-консультаційний центр «Облік»видаткову накладну №РН-4-27015 від 27.04.2010 р. на товар (труба ст426х10) на загальну суму 4914,00 грн. в тому числі ПДВ - 819,00 грн. та податкову накладну № НОМЕР_1 від 27.04.2010 р. на загальну суму з ПДВ - 4914,00 грн. в тому числі ПДВ - 819,00 грн. Згідно до банківської виписки від 30.04.2010 р. (а.с. 59) позивачем перераховано на користь ПП «Інформаційно-консультаційний центр «Облік»за товар грошову суму у розмірі 4914,00 грн. в тому числі ПДВ - 819,00 грн.

Згідно до матеріалів справи (а.с. 61, 62) позивачем отримано від Приватного підприємства «Інформаційно-консультаційний центр «Облік»видаткову накладну №РН-6-01013 від 01.06.2010 р. на товар (труба ст.ф 273х5, труба ст.ф 273х8) на загальну суму 8544,00 грн. в тому числі ПДВ - 1424,00 грн. та податкову накладну №6010000018 від 01.06.2010 р. на загальну суму з ПДВ - 8544,00 грн. в тому числі ПДВ - 1424,00 грн. Відповідно до банківських виписок від 01.06.2010 р., від 02.06.2010 р., від 10.06.2010 р. (а.с. 63-65) позивачем перераховано на користь ПП «Інформаційно-консультаційний центр «Облік»за товар грошову суму у розмірі 8544,00 грн. в тому числі ПДВ - 1424,00 грн.

З матеріалів справи вбачається (а.с. 67-69), що позивачем отримано від Приватного підприємства «Інформаційно-консультаційний центр «Облік»видаткову накладну №РН-6-11003 від 11.06.2010 р. на товар (труба ст.ф 273х6,5) на загальну суму 2520,00 грн. в тому числі ПДВ - 420,00 грн. та податкову накладну №6110000003 від 11.06.2010 р. на загальну суму з ПДВ - 2520,00 грн. в тому числі ПДВ - 420,00 грн. Відповідно до банківської виписки від 15.06.2010 р. позивачем перераховано на користь ПП «Інформаційно-консультаційний центр «Облік»за товар грошову суму у розмірі 2520,00 грн. в тому числі ПДВ - 420,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 71-73), позивачем отримано від Приватного підприємства «Інформаційно-консультаційний центр «Облік»видаткову накладну №РН-6-30006 від 30.06.2010 р. на товар (труба ст.ф 273х5,5) на загальну суму 10702,61 грн. в тому числі ПДВ - 1783,77 грн. та податкову накладну №6300000006 від 30.06.2010 р. на загальну суму з ПДВ - 10702,61 грн. в тому числі ПДВ - 1783,77 грн. Відповідно до банківської виписки від 01.07.2010 р. позивачем перераховано на користь ПП «Інформаційно-консультаційний центр «Облік»за товар грошову суму у розмірі 10702,60 грн. в тому числі ПДВ - 1783,77 грн.

Враховуючи викладене, не находять свого підтвердження доводи відповідача щодо невірного визначення позивачем частки сплаченого (нарахованого) податку при придбанні товарів, чим порушено п. 3.1, ст. 3, п.п.7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин, що призвело до завищення податкового кредиту за перевіряємий період на суму 37960,00 грн., в тому числі по податкових звітних періодах: вересень 2009 р. - 24191,00 грн., березень 2010 р. - 9322,00 грн., квітень 2010 р. - 819,00 грн., червень 2010 р. - 3628,00 грн. За таких обставин, у відповідача в даному випадку відсутні правові підстави для донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97-ВР (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду усі податкові накладні, на підставі яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 37960,00 грн.Вказаний факт відповідачем не заперечується.

Виходячи із приписів підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тільки відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Така ж позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.06.2009 р. у справі № К-17752/07 за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 17.04.2007 р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2007 р. у справі N 34/385а(22-а-965/07) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю »до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, відповідно до якої Вищим адміністративним судом України зазначено, що виходячи із приписів п. п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), тільки відсутність податкової накладної (митної декларації чи іншого подібного документа згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Щодо посилань відповідача у акті перевірки та запереченнях на позов на відстутність обєкту оподаткування у контрагентів позивача, то суд зазначає, що законодавство України, яке було чинне на час існування спірних правовідносин, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10. Також у вказаній Постанові Верховного Суду України зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також суд зазначає, що висновки відповідача про те, що позивач для віднесення до податкового кредиту сум витрат, понесених останнім в оплату нарахованого продавцями ПДВ, повинен мати товарно-транспортні накладні за формою №1-ТН є помилковими, оскільки такі вимоги не передбачені податковим законодавством. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, були розроблені на виконання пункту 3 розділу 1 Програми заходів щодо забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1995 р. №7 і в силу ст .1 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на час існування спірних правовідносин, не можуть бути застосовані до податкових правовідносин, які врегульовані спеціальним законодавством.

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000042321/0 від 20.01.2011 року підлягає скасуванню, а отже позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства фірма «ГРИН» 3,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.7-14, 86, 143, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова №0000042321/0 від 20.01.2011 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства фірма «ГРИН» 3,40 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 25 листопада 2011 року.

Суддя Гулкевич І.З.

З оригіналом згідно

Суддя Гулкевич І.З.