Рішення

від 25.11.2014 по справі 909/1182/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 р. Справа № 909/1182/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З. , при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло", вул. Побутова,7, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "НІКА", юридична адреса: вул. Вовчинецька, 26, м. Івано-Франківськ, 76018; фактична адреса: вул. Галицька, 201, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 36009,18 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Хоминець Б.М.-представник, довіреність № 08/01-1 від 09.01.14р.

від відповідача: не з"явились,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "НІКА" заборгованості в сумі 36009,18 грн.

Ухвалою суду від 20.10.14 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.11.14.

Ухвалою суду від 11.11.14, через неявку відповідача та неподання ним витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 25.11.14.

Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами суду від 20.10.14 та від 11.11.14 (доказ вручення ухвали від 11.11.14 міститься в матеріалах справи).

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до п.3.14 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо її явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договорів субпідряду №26-13 від 09.07.13 та від 26.02.14 позивач виконав роботи з капітального ремонту вул.Т.Шевченка в м.Івано-Франківську на загальну суму 129375,28 грн.

Факт виконання робіт на суму 129375,28 грн. підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт за липень, грудень 2013 року, лютий, квітень 2014 року, а також видатковою накладною №1 від 27.02.14 року, які підписані і скріплені печатками обох сторін, що свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе зобов"язань (належним чином завірені копія вказаних документів містяться в матеріалах справи).

Враховуючи, що відповідач виконав роботи та передав позивачу продукції на загальну суму 91441,3 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000012 за липень 2013 року, видатковими накладними РН-0000080 від 24.12.13, РН-0000081 від 24.12.13, РН-0000080 від 26.03.14, заборгованість станом на день звернення до суду становила 36009,18 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як передбачено частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

У відповідності до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач будь-яких доказів наявності недоліків щодо виконаної роботи субпідрядником - позивачем по справі суду не надав, а відтак зобов'язаний оплатити вартість виконаних робіт.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно укладених договорів належним чином не виконав, про що позивач надіслав відповідачу претензію №181/01-1 від 13.08.14 з вимогою здійснити оплату в сумі 36009,18 грн., однак останній залишив її без відповіді та задоволення. Станом на день розгляду справи відповідач будь-яких доказів оплати виконаних підрядних робіт з капітального ремонту вул.Т.Шевченка в м.Івано-Франківську не надав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, із врахуванням усіх обставин справи, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 36009,18 грн. заборгованості за виконані роботи обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1827 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 612, 614, 629, 837, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "НІКА" про стягнення заборгованості в сумі 36009,18 грн. - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "НІКА" (юридична адреса: вул. Вовчинецька, 26, м.Івано-Франківськ, 76018; фактична адреса: вул. Галицька, 201, м.Івано-Франківськ, 76000, код 34623388) на користь Державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" (вул. Побутова,7, м. Івано-Франківськ, 76018, код 03346041) - 36009 (тридцять шість тисяч дев"ять) грн. 18 коп. основного боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.11.14

Суддя Цюх Г.З.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"