Постанова

від 17.02.2015 по справі 909/1182/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2015 р. Справа № 909/1182/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Данко Л.С.

Кузь В.Л.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "НІКА", м. Івано-Франківськ № 107 від 11.12.2014 р.

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2014р.

у справі № 909/1182/14

за позовом: Державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло", м. Івано-Франківськ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія "НІКА", м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 36 009,18 грн.

За участю представників:

від позивача : не з»явився

від відповідача : не з"явився;

Представникам позивача в судовому засіданні 27.01.2015р. роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.

Позивачем подано клопотання №23/01-1 від 11.02.2015р. про відкладення розгляду справи у зв»язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.

Скаржник не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується штампом про відправку йому ухвали суду від 25.12.2014р. та списком згрупованих рекомендованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду.

Оскільки в справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія вважає за можливе розглянути справу без представників сторін.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2014р. у справі №909/1182/14 (суддя Цюх Г.З. ) позов задоволено; стягнено з ТОВ "Інвестиційна будівельна компанія "НІКА" на користь Державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" 36 009,18грн. заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем обумовлених договорами субпідряду робіт на суму 129 375,28грн. У зв'язку з тим, що відповідач за виконані роботи оплатив лише 91 441,30грн., у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 36 009,18грн. Вказана заборгованість на час прийняття рішення не сплачена, її розмір відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем, про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків.

ТОВ "Інвестиційна будівельна компанія "НІКА" подано апеляційну скаргу № 107 від 11.12.2014 р., в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з»ясування всіх обставин, що мають істотне значення для справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що в оскаржуваному рішенні суд стягнув повну суму заборгованості, не врахувавши положення п.п.4.1, 4.2, 4.4, 4.6 договорів субпідряду, відповідно до яких: фінансування робіт здійснюється підрядником за рахунок коштів замовника, після їх надходження від замовника відповідно до календарного плану і надходження коштів з державного бюджету; підрядник має право затримувати кінцеві розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими при прийманні об'єкта в експлуатацію до їх усунення; при розрахунку по факту, підрядник оплачує 85% від суми акту виконаних робіт та резервує 15% від загальної договірної ціни підрядних робіт до здачі об'єкта по акту робочої комісії; вартість послуг з управління, організацію та обслуговування будівельного процесу виробництва складає 1,5% від загальної вартості виконаних робіт.

Державне підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду прийнято із врахуванням всіх фактичних обставин справи та з відповідністю правовим нормам, які регулюють спірні правовідносини, у зв'язку з чим просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві позивач зазначив, що положеннями чинного законодавства передбачено, що розрахунки за виконані субпідрядні роботи, їх прийняття здійснює генпідрядник, а тому всі претензії та вимоги, пов'язані з порушенням договірних зобов'язань замовником, субпідрядник пред'являє генпідряднику. Вважає, що бездіяльність замовника та відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплатити виконаних робіт.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.07.2013р. та 26.02.2013р. між ТОВ "Інвестиційна будівельна компанія "Ніка" (субпідрядник) та ДП ЕМЗО «Міськсвітло» (підрядник) укладено договори субпідряду №26-13 та б/н від (а.с.9-14), відповідно до яких підрядник доручає, а субпідрядник своїми силами та засобами, згідно із затвердженою замовником проектно-кошторисною документацію та умовами даних договорів, забезпечує на свій ризик виконання у встановлений строк та належної якості робіт з капітального ремонту вул. Т.Шевченка в м.Івано-Франківську.

На виконання умов договорів позивач виконав роботи на загальну суму 129 375,28грн. Факт виконання робіт на зазначену суму підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт за липень, грудень 2013 року, лютий, квітень 2014 року, а також видатковою накладною №1 від 27.02.14 року, які підписані і скріплені печатками обох сторін, що свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе зобов"язань (а.с.17-35).

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що відповідач виконав роботи частково та передав позивачу продукції на загальну суму 91 441,3 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000012 за липень 2013 року, видатковими накладними РН-0000080 від 24.12.2013р., РН-0000081 від 24.12.2013р., РН-0000080 від 26.03.2014р. (а.с.36-39), в зв»язку із чим заборгованість відповідача становить 36 009,18 грн.

З метою погашення відповідачем 36 009,18грн. заборгованості за виконані роботи згідно договорів субпідряду, позивач звернувся до нього з претензією від №181/01-1 від 13.08.2014р. (а.с.7,8), проте відповідач боргу не погасив. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення вищенаведеної суми заборгованості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцезнаходженням об'єкта.

Частиною 1 ст.838 ЦК України передбачено право підрядника, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктами 4.3 договорів передбачено, що підрядник здійснює щомісячно або при необхідності - проміжні платежі за роботи на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін. Будь-яких інших положень, якими визначались строки оплати, договори субпідряду не містять.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вже зазначалось вище, позивач взяті на себе зобов'язання щодо виконання робіт за договорами виконав належним чином, про що свідчать підписані обома сторонами без заперечень та зауважень акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість робіт (форми КБ-3). Загальна вартість виконаних робіт за договорами становить 129 375,28грн., з яких відповідач оплатив лише 91 441,30грн. Вказані обставини, крім того, підтверджуються підписаним обома сторонами актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 40).

Зважаючи на вищенаведені обставини, а також на факт звернення позивача до відповідача з претензією про погашення заборгованості, колегія суддів вважає доведеною суму заборгованості, а також те, що обов'язок відповідача оплатити виконані підрядні роботи настав.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Не беруться до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на п.4.1 договорів субпідряду, відповідно до яких фінансування робіт здійснюється підрядником за рахунок коштів замовника, після їх надходження від замовника у відповідності з календарним планом та надходження коштів з державного бюджету.

Судова колегія звертає увагу на те, що умова вказаних договорів про оплату виконаних робіт після надходження відповідних коштів від замовника (а саме, бюджетних коштів з Державного бюджету України) у розумінні ст.ст. 251, 252 ЦК України не є подією, яка має неминуче настати зі спливом певного періоду, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обов'язків щодо визначення строку оплати.

Окрім того, ч.2 ст.838 ЦК України встановлено, що генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником.

Згідно із ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частина друга ст. 617 ЦК України та частина друга ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Так само не беруться до уваги посилання скаржника на п.4.2 договорів субпідряду, оскільки умовою їх застосування є порушення субпідрядником умов договору і виконання ним робіт з недоробками і дефектами, чого не вбачається з матеріалів справи.

Стосовно посилання скаржника на п.4.4 та 4.6 договорів субпідряду, то можливість їх застосування документально не обґрунтоване (матеріалами справи не підтверджується чи не спростовується обставина здачі об'єкту по акту приймальної комісії), а також не випливає з самих умов договору (договір не передбачає, чи вартість підрядних послуг в розмірі 1,5% відраховується від суми виконаних субпідрядних робіт, чи підлягає окремій сплаті субпідрядником).

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2014р у справі №909/1182/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу направити у господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.02.2015р.

Головуючий суддя Галушко Н.А

Суддя Данко Л.С.

Суддя Кузь В.Л.